Рішення

від 20.12.2019 по справі 235/300/18

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 235/300/18

Номер провадження 2/235/16/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Клікунової А. С.,

за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О.О.,

за участю: позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника позивачів: Мамонова А.А. ,

представника відповідача Очеретька О.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , треті особи комунальна установа Покровський координаційний комітет самоорганізації населення , ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд суду пред`явлено вказаний позов, в якому ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , з урахуванням поданої в порядку п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України заяви про уточнення вимог, - заявляють вимоги стягнення з ОСОБА_7 : матеріальні збитки, завдані внаслідок затоплення квартири в сумі 15343,00 гривні, витрати на послуги оцінювача у сумі 2000,00 гривень, моральну шкоду в сумі 8000,00 гривень (по 2000,00 гривень кожному), судові витрати в сумі 5524,00 гривень (послуги адвоката, судовий збір).

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 на праві спільної власності належить квартира АДРЕСА_1 , об`єкт нерухомого майна в рівних частках належить позивача по 1/4 кожному. 09 листопада 2017 року вказане житлове приміщення було пошкоджено внаслідок залиття, а саме з розташованої вище поверхом квартири АДРЕСА_2 сталася втеча води. Причиною залиття, за переконанням позивачів, є недбалість власника квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_7 при виконанні ремонтних робіт, а саме здійснювалося залиття підлоги в результаті чого вода просочилася через стелю в залі та прихожій квартири позивачів. Таким залиттям квартири пошкоджено - стіну та стелю в залі, коридорі, а також на стелі в спальні в одній пінополістирольній плиті утворено отвір (діру), виконаний круглим свердлом. Для визначення матеріального збитку ОСОБА_1 звернулась до суб`єкта оціночної діяльності, та станом на 22.01.2018 року розмір шкоди визначено як суму вартості будівельно-монтажних робіт і вартості необхідних матеріалів, що дорівнює 15343,13 гривень. Добровільно відшкодувати спричинену майнову шкоду відповідач ОСОБА_7 відмовляється, тому позивачі, посилаючись на ст. ст. 319, 383, 1166 ЦК України, звернулись до суду. Крім того, внаслідок залиття квартири в результаті винних та неправомірних дій відповідача, позивачам завдано моральну шкоду, яка полягає, згідно змісту позову, у відчутті чималих переживань та страждань з приводу того, що відповідач як особа, що пошкодила їх майно повинна відповідати за свої дії однак протягом чимало часу не має на меті добровільно відшкодувати заподіяні матеріальні збитки. Хвилювання та думки про те, як відновити свою квартиру, тримають позивачів у нервовій та психологічній напрузі. З листопада 2017 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 вимушені жити в стані потреби ремонту в квартирі, що викликає неабиякі незручності, а виконати ремонтні роботи за власні кошти не вважають за доцільне, оскільки перебувають в невіданні чи будуть відшкодуванні відповідачем такі витрати. Такі обставини спричинили ряд негативних наслідків, моральні втрати і страждання для позивачів. Посилаючись на ст. ст. 23, 1167 ЦК України, - позивачами заявлено присудження моральної компенсації, оскільки грошова сума по 2000,00 гривень кожному компенсує невелику частину переживань за пошкодження їх майна.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала наступні пояснення. 09 листопада 2017 року вони з чоловіком ОСОБА_5 знаходилися вдома за адресою: АДРЕСА_3 , близько 15:15 години чоловік побачив, що зі стелі в залі через люстру почала просочуватися вода. Зрозумівши, що квартира затоплюється, чоловік швидко побіг на другий поверх до сусідів в квартиру АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 також невідкладно викликано майстра ЖЕКу. Власника квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_7 вдома не було, двері відчинили будівельники, які надали номер телефону останньої. Зателефонувавши та пояснивши ситуацію, позивачі отримали від відповідача відповідь, що приїхати вона не має можливості, та взагалі категорично відмовилася визнавати факт залиття, зазначила, що претензії слід пред`являти до будівельників, які здійснюють ремонт в її квартирі. Очевидно, що причиною залиття було, те що в квартирі АДРЕСА_4 заливали підлогу (робили стяжку) та вода затрималась на перекритті та просочувалась в квартиру позивачів, що розташована поверхом нижче. Вода просочувалась через стелю та струйкою текла по суміжній стіні коридору (прихожої) та зальної кімнати. За допомогою сусідів було пересунуто меблі, з зальної кімнати винесено килим. Працівниками житлово-експлуатаційної комісії, які прибули на виклик, складено Акт, яким зафіксовано факт залиття. Позивач акцентує увагу, що було вжито заходів для запрошення осіб (будівників), які на той момент знаходилися в квартирі АДРЕСА_4 для складання акту, однак двері вже ніхто не відчинив, доступ до квартири відповідача був відсутній. Повторно огляд житлового приміщення позивачів працівниками ЖЕКу було проведено через десять днів, та 28.11.2017 року складено Акт, яким зафіксовано наслідки затоплення, після того як стеля, стіни просохли. Тоді ж в Акті зазначено, що в спальній кімнаті було пробито стелю, що також є наслідком ремонту в квартирі відповідача, ймовірніше отвір виконаний свердлом перфоратора через плиту перекриття. Стеля в спальні викладена плитами з полістиролу, тому замінити одну шляхом підбору узору не видається можливим. Позивач зазначила, що декілька разів намагалися врегулювати спірні відносини з ОСОБА_7 , однак остання в добровільному порядку завдані збитки відшкодувати відмовилася. Позивач пояснила, що зайвих грошей від відповідача не вимагають, виключно кошти, які розраховано експертом при визначені ремонтно-відновлювальних робіт. Також зазначає, що вказані обставини спричинили ряд негативних наслідків, моральні втрати і страждання, тому заявляє компенсацію немайнової шкоди.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позов, наполягала на задоволенні заявлених вимог.

Позивачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 адресували суду, в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43, ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заяви про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги підтримано.

Представник позивачів адвокат Мамонов А.М. в судовому засіданні юридично обґрунтував позовні вимоги, зазначив, що до спірних відносин сторін підлягає застосуванню правова норма статті 1166 ЦК України, та ОСОБА_7 має нести відповідальність за спричинену майнову шкоду, завдану залиттям квартири. Наданими позивачами доказами підтверджено факт спричинення збитків та протиправну поведінку відповідача як заподіювача шкоди. Так, долучені до матеріалів справи Акти про залиття квартири позивачів містять всі необхідні відомості - дату та місце складання, дані про членів комісії, подія, що трапилася, наслідки та причину залиття. За переконанням представника позивачів, Акти відповідають вимогам складання, які передбачені Правилами утримання жилих будівників та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства за № 76 від 17.05.2005 р. В свою чергу, ОСОБА_7 не було доведено відсутність вини у завданні шкоди. Так, відповідач, здійснюючи ремонт в своїй квартирі, допустила порушення ч. 2 ст. 383 ЦК України, якою передбачено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт у квартирі за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку, не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку, а також п. 1.4.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року, яким передбачено, що перепланування житлових приміщень, що погіршує умови експлуатації та проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі не допускається. Також відповідач не отримувала дозволу виконавчого комітету місцевої ради не переобладнання та перепланування квартири, що є порушенням ст. 152 ЖК України, п. 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою КМ України № 572 від 08.10.1992 року. Такі порушення відповідача знаходяться в прямому причинному зв`язку із завданням збитків від залиття квартири.

Відповідач ОСОБА_7 суду адресувала заяву про закінчення розгляду справи в її відсутність, що узгоджується з ч. 3 ст. 211 ЦПК України. Приймаючи участь в попередніх судових засіданнях проти позовних вимог заперечувала, вважає їх безпідставними. Так, відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , житлове приміщення придбано в липні 2013 році. В жовтні 2017 року перед початком опалювального сезону відповідач почала здійснювати ремонт, при цьому не оспорює, що дійсно в листопаді 2017 року здійснювалися ремонтні роботи на підлозі. Квартира була непридатна для проживання, тому відповідач мешкала в іншому місці. З робітниками, які виконували ремонт письмового договору не було укладено, працівників наймано за усною домовленістю. Відповідач оспорила пояснення ОСОБА_1 , що 9 листопада 2017 року їй телефонували з приводу залиття квартири. У складанні Акту обстеження житлового приміщення відповідач не приймала участь, її квартиру також не обстежували, тому повністю заперечує доведеність вини в спричиненні збитків позивачам. Зазначає, що після подій 9 листопада 2017 року приходила до позивачів та пропонувала сплатити 5000,00 гривень взагалі не оглядаючи квартиру, однак ОСОБА_1 вимагала суму значно більше, а саме 10000,00 гривень. Для того, щоб зрозуміти, що було пошкоджено, відповідач просила забезпечити їй доступ до квартири позивачів, однак в цьому було відмовлено з поясненням, що останні будуть звертатися до суду. ОСОБА_7 також повідомила суду, що 28 листопада 2017 року було досягнуто домовленості огляду її квартири та квартири ОСОБА_10 уповноваженими особами житлово-експлуатаційного комітету. Разом з тим, на той момент коли відповідач прибула додому, а саме близько 16:40 години, - Акт вже було складено, тобто знову без її присутності. Серед інших доводів про безпідставність позовних вимог, ОСОБА_7 зазначила, що взагалі ставить під сумнів, що залиття пов`язано із здійсненням нею ремонтних робіт, та не виключає, що житлове приміщення позивачів було пошкоджено до придбання відповідачем своєї квартири.

Представник відповідача адвокат Очеретько О.В. в судовому засіданні зазначив, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки стороною позивача не доведено обсяг та вартість завданої шкоди, всі доводи ґрунтуються на припущеннях, що є неприпустимим відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України. Надані до позову Акти обстеження квартири не відповідають вимогам, викладеним у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердж. наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року, а саме не зазначені дані про завдану матеріальну шкоду (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтована вартість); зазначаючи елементи та об`єкти квартири, на яких виявлені пошкодження, комісія не вказала ані площу пошкоджених поверхонь, ані орієнтовану вартість пошкоджених речей; в акті відсутні підписи відповідача та позивачів. Представником відповідача у відзиві на позовну заяву та письмовій промові у судових дебатах викладається оцінка Актам обстеження, при цьому увага суду акцентується на неоднозначності твердження про факт залиття квартири позивачів. Так, в Акті від 09.11.2017 року при зазначенні, що з причини залиття підлоги стяжкою в квартирі відповідача вода просочується у квартиру позивачів, в результаті чого суміжна стіна волога, шпалери нам`якли та зморщилися, разом з тим такі необхідні відомості як - розмір стіни яка волога, на якій площині зморщилися шпалери (колір, скільки їм років) - не зазначено. В дефектному Акті від 28.11.2017 року не міститься інформації про наслідки просочування води, а саме - чи просохли шпалери, їх деформація після висихання, що з килимом та диваном, на які начебто скапувала вода. Представник відповідача також просить критично оцінити дефектні акти датовані 21.12.2017 року та 04.01.2018 року, оскільки в цих документах зазначено інформацію про розмір шпалер, які підлягають заміні в зальній кімнаті (на стелі, стінах), а також про діру у стелі в спальній кімнаті, - однак в первісних актах такі відомості відсутні. Адвокат Очеретько О.В. зазначив, що обов`язково в акті підлягає зазначенню причина залиття, разом з тим комісією цього не було встановлено, не відомо звідки була утеча води - від батареї, від водопроводу, від каналізації. Також представник відповідача висловив незгоду з висновком судової будівельної експертизи в частині визначення вартості ремонту в квартирі позивачів, стягнення з ОСОБА_7 коштів в рахунок відшкодування збитків не можливо, оскільки експертом не зазначається висновок про наявність або відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача і завданою шкодою, про характер та причини наявних у квартирі пошкоджень.

Треті особи по справі - Комунальна установа "Покровський координаційний комітет самоорганізації населення", ОСОБА_8 правом подати в порядку ст. 192 ЦПК України письмові пояснення по суті позову не скористалися, на виклик до суду не з"явилися, причини неявки не повідомлено, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином. Суд, з урахуванням того, що вказані треті особи без самостійних вимог не є суб`єктами спірних матеріально-правових відносин сторін, та не мають права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, на відмову від позову, визнання позову чи укладення мирової угоди, визнав не потрібним обов`язкову присутність в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_11 , допитана за клопотанням сторони позивачів, надала наступні свідчення. З 2013 року мешкає за адресою: АДРЕСА_5 , по-сусідству в квартирі АДРЕСА_6 ( 1 поверх) мешкають ОСОБА_12 з чоловіком, в квартирі АДРЕСА_4 (2 поверх) - дівчина, з якою свідок особисто не знайома, знає, що зовуть ОСОБА_13 . В листопаді 2017 року (точної дати не пам`ятає) свідок поверталась з дитиною з дитячого садку та побачила, що з квартири ОСОБА_10 виносили килим, пересували меблі, причиною таких дій позивачів було залиття їх квартири. Свідка було запрошено для огляду як безпосередньо самої події залиття так і через декілька днів для огляду спричинених наслідків (завданих збитків). Безпосередньо в день залиття, коли свідок увійшла до квартири то побачила, що з люстри на стелі в залі просочується вода однозначно з квартири, що розташована поверхом вище. Хтось піднімався до квартири АДРЕСА_4 , стукали в двері, однак ніхто не відчинив. Окрім свідка в момент залиття квартири були присутні інші мешканці - ОСОБА_14 з АДРЕСА_19 старший по будинку - чоловік з 4 поверху (імені не названо), а також комісія у складі представників ЖЕК, виконкому. За фактом залиття складено акт. Через декілька днів свідка знову було запрошено до квартири позивачів з метою фіксування наслідків залиття - тоді побачила, що на стіні патьоки, тріщина на шпалерах, також в спальні пробита стеля, утворено дірку близько 5 - 7 см.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_12 та ОСОБА_16 в 1990 році отримували квартири в будинку АДРЕСА_8 , з вказаного часу свідок мешкає в квартирі АДРЕСА_20 (1 поверх ) . Відповідач по справі є власником квартири АДРЕСА_4 , з дівчиною особисто не знайомий, бачив пару раз, як звати не знає. В листопаді 2017 року, точно після 7 числа (тоді відсвяткували річницю весілля сина), надвечір близько 16 години повертався додому, коли увійшов до під`їзду побачив, що квартира АДРЕСА_6 відкрита, в житловому приміщенні ходили люди з ліхтарями (не було світла), шум, крики. Увійшовши в квартиру побачив, що кімнати - прихожу (коридор) та залу затоплює - вода текла зверху, були мокрі стіни, стеля. Свідок разом з ОСОБА_16 виносили килим з зали, пересували диван, на який скапувала вода, яка струєю просочувалася через люстру. Вода текла в коридорі - лівий кут, стик стіни та стелі та в залі по той самій стіні дзеркально, а також з міста кріплення люстри на стелі в залі; патьоки були рижі, на думку свідка, з примісю цементу. Комісією з ЖЕКу було зафіксовано факт залиття. Через декілька днів свідок прийшов до квартири позивачів та відмітив такі наслідки залиття - в коридорі (прихожій) від тупика в сторону виходу основна сирість довжиною близько 2 метрів, стелю замочило см на 40; в залі - мокра стіна суміжна з прихожою; крім того в спальні в стелі в правому дальньому куті отвір (дірка), пробито певно за все якимось будівельним інструментом (перфоратором). Через декілька днів після залиття квартири свідок був в квартирі АДРЕСА_4 ( ОСОБА_26 ) у мешканців була підозра, що відповідачем здійснюється забір води від центрального опалення (по водопровідній трубі стояка сочилась вода). Свідок зазначає, що в квартирі відповідача здійснювалося перепланування - відсутня стіна, яка розділяє кухню та спальню кімнату, стояла лише несуча стіна, підлога розібрана, в підлозі спаяні труби (монтаж теплого полу), на кухні була мийка, санвузлу (туалету) не пам`ятає. Свідок зазначив, що залиття об`єктивно не пов`язано з якимись несправностями водопроводу, каналізації. За переконанням свідка вода поступала з квартири поверхом вище, тобто з № 6, де виконували ремонтні роботи (мешканці під`їзду чули як працювала бетономішалка) та ймовірніше робітники заливали підлогу, і невиключно, що невірно визначили товщину стяжки, тому вода затрималась на перекритті та почала просочуватися.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідків, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджено такі факти та відповідні правовідносини.

Згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , видане 18.11.1993 року Комітетом по управлінню комунальною власністю міської ради народних депутатів - житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 на праві спільної часткової власності в рівних частках по 1/4 належить ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 (а.с. 25).

Згідно Акту обстеження № 9368, складеного комунальною установою Покровський координаційний комітет самоорганізації населення - комісія у складі трьох уповноважених осіб КУ - ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , за участю ОСОБА_1 , з залученням свідка ОСОБА_20 зафіксували, що в квартирі АДРЕСА_8 через стелю в залі, прихожій (коридорі) проникає (просочується) вода; суміжна стіна між двома кімнатами сира, шпалери намокли та зморщилися; з люстри капає вода; намокли диван та килим на підлозі; зі слів ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_4 , що розташована на один поверх вище, - проводиться ремонт, а саме заливка підлоги, внаслідок чого вода проникає через стелю квартири АДРЕСА_6 ; на момент складання акту мешканці квартири АДРЕСА_4 відсутні, двері ніхто не відчинив (а.с. 33).

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 109991473 від 05.01.2018 року встановлено відомості про те, що квартира АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить відповідачу ОСОБА_7 (а.с. 29).

09 листопада 2017 року мешканцями квартир АДРЕСА_7 , АДРЕСА_21 , № АДРЕСА_13 1 під`їзд ) на АДРЕСА_7 складено Акт про те, що при огляді квартири АДРЕСА_6 встановлено, що: - коридор обклеєний вініловими шпалерами (стіни), та простими стельовими шпалерами (мийка); суміжна стіна з залою зі сторони коридору намокла; шпалери деформовано; на стелі проступили мокрі брудні плями; - стіни зальної кімнати загальною площею 15 кв.м. обклеєні вініловими шпалерами, стеля - 3м х 5м обклеєна простими шпалерами, на стелі люстра, з якої тече вода; на стелі проступили мокрі брудні плями; - суміжна стіна між коридором та залою сира, шпалери намокли та деформувалися; - диван та килимове покриття на підлозі намокли (а.с. 39-40).

Згідно Дефектного акту № 9367, складеного 28.11.2017 року комунальною установою Покровський координаційний комітет самоорганізації населення - комісія у складі трьох уповноважених осіб КУ -комісією у складі трьох уповноважених осіб КУ - ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , за участю ОСОБА_1 , посилаючись на Акт обстеження від 09.11.2017 року, - зафіксовано, що після висихання на суміжній стіні між залою та прихожою утворена тріщина на шпалерах; в місцях намокання утворились рижі плями (а.с. 34).

Згідно Дефектного акту № 9367, складеного28.11.2017 року комунальною установою Покровський координаційний комітет самоорганізації населення -комісія у складі трьох уповноважених осіб КУ - ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , за участю ОСОБА_1 , з залученням свідка ОСОБА_20 зафіксували, що в результаті будівельних робіт, які проводилися в квартирі АДРЕСА_4 на стелі в квартирі АДРЕСА_6 утворено отвір (дірку) розміром 3 х 3 см; стеля обклеєна плиткою з пінополістерола; на момент складання акту мешканці квартири АДРЕСА_4 відсутні (а.с. 35).

28 листопада 2017 року мешканцями квартир АДРЕСА_7 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 (1 під`їзд) на АДРЕСА_7 складено Акт про те, що при огляді квартири АДРЕСА_6 встановлено, що в спальній кімнаті стеля обклеєна безшовною плиткою білого кольору; в стелі наскрізний отвір 5 см х 7,5 см, випав кусок стельового бетонного перекриття разом з фрагментом стельової пенополістеролової плитки внаслідок механічного силового впливу (перфоратором) зі сторони квартири АДРЕСА_4 ; стельове перекриття потребує ремонту (а.с. 38).

Згідно Дефектного акту № 7363, складеного 21.12.2017 року комунальною установою Покровський координаційний комітет самоорганізації населення - комісією у складі представників ПП Керуюча компанія Комфорт ОСОБА_28., ОСОБА_29., представників виконавця комунальних послуг - ОСОБА_30., ОСОБА_31., за участю ОСОБА_1 , з залученням свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_20 на підставі Акту обстеження від 09.11.2017 року надано висновок, що внаслідок залиття в квартирі АДРЕСА_1 необхідно здійснити заміну шпалер: кімната зала - стеля площею 14,7 кв. м., стіни - 35,3 кв. м, кімната прихожої (коридор) - стеля площею 6,5 кв. м, стіни - 24 кв. м., на підставі Актів обстеження від 28.11.2017 року та від 21.12.2017 року по факту пошкодження стельового перекриття в спальні необхідна заміна двох плит розміром 1 кв. м. (загальна площа стелі - 11,5 кв. м.), необхідний ремонт залізобетонної плити стельового перекриття в місцях пошкодження (а.с. 36).

Згідно Акту обстеження від 21.12.2017 року - комісією у складі представників ПП Керуюча компанія Комфорт ОСОБА_28., ОСОБА_29., представників виконавця комунальних послуг - ОСОБА_30., ОСОБА_18 , за участю ОСОБА_1 , з залученням свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_20 при повторному огляді по факту залиття 09.11.2017 року квартири АДРЕСА_1 виявлено наступні дефекти: в залі на стіні суміжній з квартирою № 2 горизонтальна тріщина довжиною 4,83м; в кутку зі сторони квартири АДРЕСА_16 біля дверного блоку деформовані шпалери; в залі на шпалерах видно сухі жовті сліди залиття; в коридорі на стіні суміжній с залою видно деформацію шпалер, на стелі жовті сухі плями; в спальні на стелі справа від віконного блока в кутку наявне пошкодження стельового перекриття розміром 4,5 х 5,5 см з пошкодженням плитки розміром 5 х 6,5см; на стелі на відстані 1м від віконного блока вздовж стіни суміжної з кухнею спостерігається здуття і відшарування стельової плитки розміром 50 х 50 см; зі слів ОСОБА_1 ремонт в спальні проводився в 2017 році, в залі, коридорі - в 2013 році (а.с. 37).

22 січня 2018 року експертом-оцінювачем ФОП ОСОБА_23 на підставі відповідного замовлення ОСОБА_1 визначено вартість матеріального збитку, заподіяного внаслідок затоплення; зафіксовано такі пошкодження: зальна кімната - шпалери мають жовті плями та відшаровуються, орієнтована площа пошкоджень шпалер стелі - 14,7 кв.м., стін - 35,3 кв.м; коридор - шпалери мають жовті плями та відшаровуються, орієнтована площа пошкоджень шпалер стелі - 6,5 кв.м., стін - 24,0 кв.м.; спальня - в наслідок пошкодження з/б плити перекриття деформовані дві полістирольні стельові плити, орієнтована площа пошкоджень стелі - 11,5 кв. м.; сума вартості будівельно-монтажних робіт і сума вартості необхідних матеріалів - 15343,13 гривень (а.с. 97 - 122).

На підставі зазначених доказів позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 ґрунтують заявлені вимоги про відшкодування збитків, завданих залиттям та пошкодженням житлового приміщення внаслідок винних дій відповідача ОСОБА_7 .

Суд надає оцінку слушності аргументів позивачів з позиції належності і достатності доказів та приписів норм права, що підлягають застосуванню до спірних відносин сторін.

Відповідно ст. 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), зобов`язані забезпечити його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.

Положеннями ст. ст. 319, 321 ЦК України передбачено, що власність зобов`язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник зобов`язаний утримувати майно, яке йому належить.

Матеріалами справи встановлено, що позивачам на праві спільної власності належить двокімнатна квартира, розташована на першому поверсі п`ятиповерхового багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Вище поверхом над квартирою позивачів розташовується квартира АДРЕСА_4 належна на праві приватної власності ОСОБА_7

9 листопада 2017 року комісією у складі представників ЖЕКу, керуючої компанії з обслуговування житлового фонду в присутності свідків (мешканців житлового будинку) оглянуто квартиру АДРЕСА_1 та складено Акт обстеження, яким зафіксовано, що через стелю в двох кімнатах - залі та прихожій (коридорі) просочується вода; комісією встановлено, що вода поступає з квартири АДРЕСА_4 , розташованій поверхом вище, де проводяться ремонтні роботи (заливають стяжкою підлогу); двері в квартирі АДРЕСА_4 не відчинили.

Частиною 3 статі 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно п. 8, п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 позиваються до ОСОБА_7 про стягнення матеріальних збитків, моральної шкоди, спричинених пошкодженням належного позивачам майна.

Позиція відповідача ОСОБА_7 ґрунтується одночасно як на поставленні під сумнів факту залиття квартири позивачів так і повному оспорювання причетності, наявності вини до пошкодження майна.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, при з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.

Так, ОСОБА_7 вважає позовні вимоги безпідставними з огляду на невідповідність форми та змісту Акту обстеження від 09.11.2017 року вимогам, викладеним у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207, а тому не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди. ОСОБА_7 акцентує увагу суду, що в Акті обстеження від 09.11.2017 року чітко не зазначено причину залиття квартири позивачів, огляд проводився у відсутності відповідача, а також без обслідування її квартири, що могло підтвердити або спростувати зазначені в акті відомості про просочування води через стелю квартири позивачів, в зв`язку з ремонтними роботами на підлозі в квартирі відповідача.

Суд критично відноситься до такої позиції сторони відповідача.

Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, визначено, що у разі залиття квартир складається відповідний акт за формою, встановленою Додатком 4 до цих Правил. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік): прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності: прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року № 12/20-11-1975 Щодо ремонту квартири після залиття також роз`яснено, що при складенні акту про залиття необхідна присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної; акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії; в акті повинно бути відображено характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода, висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Суд, надаючи оцінку Акту обстеження квартири АДРЕСА_1 (квартира позивачів), зазначає, що в ньому зазначено: дату та місце складання; членів комісії, якими складено акт; подія, що трапилася; місце, де сталося залиття, наслідки залиття; причину залиття. Дійсно при обстеженні житлово-експлуатаційною комісією квартири позивачів - відповідач ОСОБА_7 присутньою не була, однак це не може свідчити про недійсність Акту, складеного 09.11.2017 року комунальною установою Покровський координаційний комітет самоорганізації населення . Як безпосередньо в досліджуваному акті зазначено про відсутність доступу до квартири АДРЕСА_4 , так і з пояснень сторін по справі, а також допиту свідків встановлено, що вживалися заходи для забезпечення присутності відповідача під час обстеження житлового приміщення позивачів безпосередньо в день події залиття, однак на стуки двері ніхто не відчинив. За таких обставин, суд вважає, що позиція відповідача про недійсність Акту від 09.11.2017 року, як такого що складений без її безпосередньої участі та без огляду належної їй квартири - є неспроможною. При цьому, суд вважає, що відповідач ОСОБА_7 не мала жодних перешкод для звернення вже після складення Акту обстеження від 09.11.2017 року до КУ Покровський координаційний комітет самоорганізації населення з вимогою повторного обстеження квартири позивачів в її присутності. Разом з тим, ОСОБА_7 після події залиття квартири позивачів в цілому зайняла нейтральну позицію, та вже після звернення останніх до суду у вигідному для себе аспекті ставить під сумнів акти обстеження житлового приміщення як такі, що складені за її відсутності.

Підлягають відхиленню, за переконанням суду, також посилання сторони відповідача, що причину залиття квартири позивачів не встановлено, а вказівка в Акті обстеження від 09.11.2017 року, що вода проникає (просочується) через стелю з квартири відповідача в зв`язку з монтажно-ремонтними роботами на підлозі (заливка стяжкою) є виключно припущенням. Так, з вище наведених обставин справи вбачається, що квартира, яка належить на праві спільної власності позивачам зазнала пошкоджень внаслідок її залиття зверху (вода стікала зі стелі в залі та коридорі). В Акті обстеження від 09.11.2017 року зазначено, що вода просочується з квартири АДРЕСА_4 , яка розташована поверхом вище. Суд акцентує увагу, що матеріали справи не містять даних про пошкодження будинкових систем водо- чи теплопостачання, несправності зливної каналізації мережі будинку, або даних про наявність залиття з інших квартир, ніж квартири відповідача.

Під час розгляду справи судом було призначено будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої одним з питань поставлено потребу встановлення причин пошкодження внутрішнього стану квартири АДРЕСА_1 (внаслідок залиття, чи інших причин), а також можливість виникнення пошкоджень 09.11.2017 року, або в інший час (а.с. 173-174). У висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1147-1150, складеного 16.04.2019 року Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз вказано, що в результаті візуального огляду встановлено, що теча води відсутня (усунена), тобто встановити причину та дату залиття не виявилося можливим. Суд оцінюючи вказаний висновок експертизи в даній частині зазначає, що неможливість встановлення причин залиття квартири виключно пов`язана з тим, що обстеження житлового приміщення проводилося 29.03.2019 року, тобто через значений час після події (09.11.2017 року).

Не заслуговують на увагу також пояснення відповідача ОСОБА_7 , що квартира позивачів не виключно могла бути пошкоджена до подій 09.11.2017 року, як такі, що ґрунтуються виключно на припущеннях та суперечать матеріалам справи. Визначення у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1147-1150 від 16.04.2019 року технічного стану квартири АДРЕСА_1 з зазначенням, що фізичний знос приміщень коливається від 20 % до 50 % не свідчить, що пошкодження в квартирі зафіксовані дефектними актами від 28.11.2017 року, 21.12.2017 року утворено до події залиття кімнат зали та прихожої (коридору).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів, показань свідків. На підтвердження своїх позовних вимог, з урахуванням заперечень відповідача, - позивачами заявлено клопотання про допит свідків, які були очевидцями залиття квартири. З наданих ОСОБА_11 , ОСОБА_15 свідчень судом встановлено, що свідки 09.11.2017 року особисто бачили залиття квартири АДРЕСА_6 (позивачів), а саме просочувалася невелика струя рідини (води) через стелю в коридорі та залі. Суд оцінює покази свідків як послідовні, які знаходяться у взаємоузгоджені з матеріалами справи, підстави вважати наявність зацікавленості надати свідчення у вигідному аспекті для однієї із сторін - відсутні.

На підтвердження відсутності вини в причині, якою викликано залиття квартири, належної позивачам, - відповідач ОСОБА_7 надала суду Акт обстеження її квартири. Так, з Акту обстеження, складеного 02.10.2018 року комісією із завіренням приватним підприємством Керуюча компанія Комфорт вбачається, що при обстеженні квартири АДРЕСА_2 проведено огляд системи центрального опалення та зафіксовано встановлення 3 нових біметалевих радіатора, на кожному стояку по 3 вентилі; теплу підлогу не виявлено; стоїть датчик на теплу підлогу; на кухні на підлозі плитка, в залі та спальні на підлозі - ламінат (а.с. 157). Суд вважає, що вказаний Акт ніяким чином не може стосуватися предмету спору, оскільки не спростовує докази, на які посилаються позивачі як на підтвердження заявлених вимог, та поставити під сумнів причину пошкодження квартири позивачів після дослідження квартири відповідача за спливом майже року після події залиття об`єктивно було б помилково.

З урахуванням вищевказаного, з огляду на характер пошкоджень в квартирі позивачів, відсутності інших джерел небезпеки затоплення, - суд вважає обґрунтованими доводи (аргументи), що залиття відбулося з вини відповідача.

Що стосується частини позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 щодо завдання ОСОБА_7 збитків, завданих пошкодженням житлового приміщення, а саме спальної кімнати в квартирі АДРЕСА_1 , - суд зазначає наступне.

Дефектним актом, який складено 28.11.2017 року житлово-експлуатаційною комісією за участю свідків (сусідів) зафіксовано, що в квартирі АДРЕСА_2 (належна ОСОБА_7 ) проводяться ремонті роботи, на момент складання акту власник відсутній; в результаті будівельних робіт в квартирі АДРЕСА_6 (належить позивача) утворено отвір (дірку) - 3 * 3 см (а.с. 35).

З Акту обстеження, складеного 21.12.2017 року житлово-експлуатаційною комісією за участю свідків вбачається, що при повторному огляді квартири, належній позивачам, встановлено, що в спальній кімнаті на стелі справа від віконного блоку в кутку мається пошкодження стельового залізобетонного перекриття розміром 4,5 * 5,5 см з пошкодженням стельової плитки полегшеного типу розміром 5 * 6,5 см; на стелі на відстані 1 м від віконного блоку вздовж стіни суміжної з кухнею спостерігається здуття та відшарування стельової плитки; розмір стельових плит - 50 * 50 см (а.с. 37).

В судовому засіданні безпосередньо з пояснень відповідача ОСОБА_7 встановлено, що в листопаді 2017 року в належній їй квартирі дійсно проводилися ремонтні роботи на підлозі (фіксування судового процесу забезпечено технічними засобами). При цьому, відповідач не визнала, що пошкодження в спальній кімнаті квартири спричинено під час здійснення в її квартирі ремонту, однак жодних об`єктивних доводів з посиланням на відповідні докази на підтвердження заперечень проти позовних вимог в розглядуваній частині - суду надано не було.

Що стосується посилань ОСОБА_7 щодо різниці розміру отвору (дірки) в стелі в спальній кімнаті квартирі позивачів згідно дефектного акту від 28.11.2017 року та Акту обстеження від 21.12.2017 року, суд зазначає, що з метою усунення таких протиріч та встановлення дійсних обсягів пошкоджень по справі призначено за клопотання відповідача будівельно-технічну експертизу.

У висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1147-1150, складеного 16.04.2019 року Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз зафіксовано, що на момент огляду (29.03.2019 року) візуально встановлені такі пошкодження приміщень квартири АДРЕСА_1 , зокрема, в спальній кімнаті - стеля опоряджена пінополістирольними плитами, одна з яких має пошкодження, через яке спостерігається отвір, виконаний круглим свердлом через плиту перекриття (а.с. 192).

З урахуванням вказаного, суд вважає наявними підстави для визнання пошкодження квартири АДРЕСА_1 , належної позивачам, а саме пробиття плити перекриття в спальній кімнаті із утворенням отвору в одній пінополістирольній плиті на стелі таким, що заходиться в причинному зв`язку із проведенням ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_4 , власником якої являється відповідач ОСОБА_7 .

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верхового суду України, викладених у пункті 2 постанови Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди № 6 від 27.03.1992 року, - розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача; г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридично підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 11.12.2018 року у справі № 61-9338св18 (підлягає обов`язковому врахуванню в розумінні ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

На підставі вищевикладених фактичних обставин справи, зазначених положень законодавства, суд приходить до висновку, що належними та допустимими доказами доведено факт пошкодження майна ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , що знаходиться в прямому причинному зв`язку з неправомірними діями ОСОБА_7 , при цьому причина залиття в квартирі зальної та прихожої кімнат, а також пробиття стелі в спальні (ремонтні роботи в квартирі відповідача поверхом вище) судом перевірена, та відповідачем не спростована.

За таких обставин, наявні підстави для стягнення збитків, завданих позивачам в наслідок пошкодження належного їм майна.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 на власний розсуд та з власної ініціативи в січні 2018 року звернулась до суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_23 для визначення вартості матеріального збитку, спричиненого пошкодженням квартири з метою визначення розміру позовних вимог. 22 січня 2018 року ФОП ОСОБА_23 складено звіт (висновок) про вартість матеріального збитку, відповідно до якого сума витрат на будівельно-монтажні роботи і необхідних матеріалів склала 15343,13 гривень (а.с. 97-122).

При досліджені судом в порядку ст. 229 ЦПК України письмових матеріалів, представник відповідача адвокат Очеретько О.В. висловив ряд зауважень стосовно звіту (висновку) про вартість матеріального збитку, складеного 22.01.2018 року ФОП ОСОБА_23 , зазначив, що: - оцінка не відповідає діючому законодавству про оціночну діяльність та повноваження оцінювача; - в звіті не зрозуміло з чого складається сума матеріального збитку; що треба ремонтувати на визначену суму 15343,13 гривень, яка вартість шпалер, плитки на стелі, чи можливо замінити пошкоджені частини, чи треба повна заміна.

Суд звертає увагу, що звіт (висновок) про вартість матеріального збитку, складений 22.01.2018 року взагалі не містить підпису оцінювача ФОП ОСОБА_23 (а.с. 102, зворот), тому не може мати силу доказового значення під час розгляду справи.

Для визначення розміру матеріальної шкоди об`єкту квартири АДРЕСА_1 , а також вартості ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, завданих залиттям кімнат (спальні, коридору) та пробиттям плитки на стелі в спальні, - по справі на підставі клопотання відповідача ухвалою суду від 17.10.2018 року призначена судова будівельно-технічна експертиза (а.с. 173 - 174).

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1147-1150, складеного 16.04.2019 року Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз вартість ремонтно - будівельних робіт, пов`язаних з залиттям квартири АДРЕСА_1 , а саме приміщень №1 (коридор), № 2 (житлова кімната - зал), а також ремонту дірки у стелі приміщення № 4 (житлова кімната - спальня) з урахуванням вартості матеріалів на момент проведення експертизи складає 15 171, 82 грн. (а.с. 189-201).

Заперечень, зауважень на викладені в висновку експертизи № 1147-1150 від 16.04.2019 року розрахунки, методики, які застосовані експертом, - відповідачем не надано.

За таких обставин, суд при визначенні розміру завданої шкоди бере до уваги висновки судової будівельно-технічної експертизи та присуджує до стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 в рахунок відшкодування майнових збитків, завданих залиттям та пошкодженням житлового приміщення грошову суму 15 171 (п`ятнадцять тисяч сто сімдесят одна) гривня 82 копійки пропорційно до належної кожному позивачу частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

Розглядаючи позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, - суд зазначає наступне.

Частина 1, 2 статті 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, - посилаються, що в зв`язку із заподіянням матеріальних збитків, відповідачем ОСОБА_7 порушено наладжений уклад життя позивачів, кожен день останні змушені бачити пошкодження у квартирі і це позначається на психічному стані, виникає нервозність у відношеннях зі знайомими.

Суд, такі посилання приймає до уваги частково, та з урахуванням правових норм, якими врегулювано спірні відносини сторін в розглядуваній частині позову, - приходить до висновку про присудження моральної компенсації позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , законі підстави для відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 , ОСОБА_6 - відсутні.

Так, згідно довідки сектору реєстрації місця проживання фізичних осіб Центру надання адміністративних послуг м. Покровськ від 04.01.2018 року на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_3 перебувають: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с. 31).

Згідно паспортних даних позивач ОСОБА_24 перебуває на реєстраційному обліку за адресрю: АДРЕСА_17 (а.с. 17).

Під час розгляду справи судом встановлено, що фактично в квартирі АДРЕСА_1 проживають лише - подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (не оспорювалося позивачами). За таких обставин, з огляду на обґрунтування в позовній заяві характеру моральної шкоди (змушені мешкати в квартирі, яка потребує ремонту, кожен день бачать пошкодження), суд приходить до переконання про доведеність реального впливу на емоційний та психологічний стан події залиття квартири з відповідними наслідками лише позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди також закріплено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Суд, приймаючи до уваги вищевикладене, з огляду на викладене в позовній заяві обґрунтування моральної шкоди, - вважає необхідним стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_5 в порядку компенсації моральної шкоди грошову суму по 500 (п`ятсот) гривень кожному.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: - на професійну правничу допомогу, - пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; - пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; - пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 заявлено вимоги стягнення з відповідача ОСОБА_7 наступні судові витрати:

- судовий збір, сплачений при подачі позовної заяви, в сумі по 704,80 гривень кожним;

- оплата звіту (висновку) про вартість матеріального збитку, складеного 22.01.2018 року суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_23 в сумі 2000,00 гривень;

- оплата ксерокопії документів про складанні вказаного звіту (висновку) в сумі 126,75 гривень;

- витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Ожигановим С.В. в сумі 8000,00 гривень;

- витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Мамоновим А.А. в сумі 4500,00 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, при зверненні до суду позивачами було сплачено судовий збір в сумі 704,80 гривень кожним, що узгоджується з положенням ч. 2 ст. 4, ч. 7 ст. 6 Закону України Про судовий збір . При частковому задоволенні позовних вимог на загальну суму 16171,82 гривень (матеріальна шкода - 15171,82 гривень, моральна шкода - 1000,00 гривень) з заявленої суми - 23343 гривень (матеріальна шкода - 15343 гривень, моральна шкода - 8000,00гривень), - суд присуджує до стягнення з відповідача судовий збір в сумі 704,80 гривень, сплачений кожним з позивачем як мінімальну ставку, визначену Законом України № 3674-VI від 08.07.2011 року в даній категорії справ.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи. Підстави для стягнення витрат, понесених ОСОБА_1 на оплату консультаційних послуг з питань вартості відновлювального ремонту та складання суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_23 звіту (висновку) про вартість матеріального збитку, а також оплата ксерокопії документів в сумі 126,75 гривень (копії товарних чеків - а.с. 41) - відсутні. Так, в мотивувальній частині рішенні суд не враховує вказаний звіт (висновок) про вартість матеріального збитку, складеного 22.01.2018 року суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_23 як такий, що не має силу доказового значення по справі.

Що стосується заявлених вимог відшкодування за рахунок відповідача витрат на правову допомогу, - суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.05.2018 року у справі № 72/1010/16-ц склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження підставності вимог позивачем надано такі документальні матеріали:

- витяги з договорів про надання правової допомоги, укладені 04.01.2018 року позивачами з адвокатом Ожигановим С.В. (а.с. 45, 46, 47, 48);

- акт виконаних робіт, квитанція до прибуткового ордеру від 18.10.2018 року про сплату ОСОБА_1 адвокату Ожиганову С . В. грошової суми 8000,00 гривень в рахунок оплати таких видів правової допомоги: складання позовної заяви (1000,00 гривень), представництво інтересів в суді за участь в 7 засіданнях (по 1000,00 гривень за 1 засідання) - а.с. 248, 249);

- договір доручення на представництво та надання професійної правничої допомоги, укладений 14.05.2019 року ОСОБА_1 з адвокатом Мамоновим А.А. (а.с. 252);

- акт приймання здачі виконаних робіт від 14.05.2019 року, квитанція до прибуткового ордеру від 17.12.2019 року про сплату ОСОБА_1 адвокату Мамонову А.А. грошової суми 4500,00 гривень в рахунок плати таких видів правової допомоги: усна консультація з вивченням документів (200,00 гривень), правовий аналіз, підбір та аналіз нормативної бази (800,00 гривень), підготовка до розгляду справи в суді, в тому числі складання необхідних клопотань, заяв, заперечень (500,00 гривень), представництво інтересів в суді (3000,00 гривень за 4 судових засідання) - а.с. 250, 251.

Суд, надаючи оцінку вказаним доказам, - приходить до наступних висновків.

Згідно положень ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність - гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витрачених адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

На переконання суду, розмір витрат на професійну правову допомогу, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_26 на користь позивача ОСОБА_1 складає 4000,00 гривень, з розрахунку: 1000,00 гривень - складання позовної заяви, 2750,00 гривень - участь адвокатів в 11 судових засіданнях (250,00 гривень за 1 засідання), 250,00 гривень - підготовка клопотань, заяв, заперечень. Таке присудження витрат на професійну правничу допомогу, на думку суду, буде відповідати принципу співмірності виконаній роботі адвокатів з позиції об`ємності, часу об`єктивно потрібного для надання позивачу послуг юридичного супроводження справи.

Докази оплати ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 послуг адвокатів за надання правничої допомоги суду не надано, тому підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_27 на користь вказаних позивачів витрат відсутні.

На підставі ст. ст. 15, 16, ч. ч. 1, 2 ст. 22, ч. 4 ст. 319, ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167, 1192 ЦК України, ст. 151 ЖК України, Правилам утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17.05.2005 р., Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , керуючись ст. ст. 12, 81, 137, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 в рахунок відшкодування майнових збитків, завданих залиттям та пошкодженням житлового приміщення грошову суму 15 171 (п`ятнадцять тисяч сто сімдесят одна) гривня 82 копійки пропорційно до належної кожному позивачу частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_12 , ОСОБА_5 в порядку компенсації моральної шкоди грошову суму по 500 (п`ятсот) гривень кожному.

Судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з ОСОБА_7 :

- на користь ОСОБА_12 : витрати на правову допомогу в сумі 4000,00 гривень, судовий збір в сумі 704,80 гривень;

- на користь ОСОБА_5 судовий збір в сумі 704,80 гривень,

- на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 704,80 гривень,

- на користь ОСОБА_6 судовий збір в сумі 704,80 гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України та, відповідно п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, - до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини рішення надруковано в нарадчій кімнаті, оголошено учасникам процесу в судовому засіданні.

Дата складання повного тексту рішення суду - 27.12.2019 року (з урахуванням положення ч. 6 ст. 259 ЦПК України).

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;

- позивач: ОСОБА_12 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;

- позивач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_17 ;

- позивач: ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;

- відповідач: ОСОБА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_18 ,

- третя особа: Комунальна установа Покровський координаційний комітет самоорганізації населення , код ЄДРПОУ 40265334, юридична адреса: Донецька область, мн. Южний, буд. 1;

- третя особа: ОСОБА_8 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_18

Суддя :