Рішення від 20.12.2019 по справі 906/895/19

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/895/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Вовк С.П. - ордер КВ № 779948 від 02.10.2019 (в с/з 18.11.2019, 10.12.2019, 18.12.2019);

від відповідача: Ціка В.Г. - довіреність від 15.10.2019 (в с/з 18.11.2019, 10.12.2019);

Євтух С.П. - ( директор) паспорт НОМЕР_1 від 19.05.1998;

Сичов Д.М. - ордер АМ №1000388 від 12.12.2019 (в с/з 18.12.2019, 20.12.2019);

присутня : ОСОБА_1 - паспорт НОМЕР_2 від 12.11.1996,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ледлаб"

до Приватного підприємства "Фабрика вікон та дверей "Океан"

про визнання недійсним договору купівлі - продажу автотранспортного засобу від 06.06.2019, із застосуванням двосторонньої реституції, та стягнення 220000грн збитків, 74400грн збитків (упущеної вигоди), 30000грн моральної шкоди

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ледлаб" звернулося до суду з позовом, згідно якого просить:

- визнати недійсним договір купівлі - продажу автотранспортного засобу від 06.06.2019 року, укладеного між ТОВ "Ледлаб" та ПП "Фабрика вікон та дверей "Океан";

- зобов`язати ПП "Фабрика вікон та дверей "Океан" повернути ТОВ "Ледлаб" грошові кошти в сумі 220000,00грн, отримані від ТОВ "Ледлаб" за автомобіль ЗИЛ - 131, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1978 року випуску, а ТОВ "Ледлаб" - повернути ПП "Фабрика вікон та дверей "Океан" автомобіль ЗИЛ-131, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1978 року випуску.

- стягнути з Приватного підприємства "Фабрика вікон та дверей "Океан" збитки у подвійному розмірі в сумі 220000грн, 74400грн збитків (упущеної вигоди), 30000грн моральної шкоди.

Ухвалою від 18.09.2019 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання суду на 17.10.2019.

17.10.2019 суд закрив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.11.2019, хоча в протоколі судового засідання та розписці помилково зазначено іншу дату - 12.11.2019, що було з`ясовано учасниками процесу під час судового засідання 18.11.2019 та не вплинуло на судовий процес у даній справі.

У судовому засіданні 18.11.2019, за клопотанням представника відповідача, розгляд справи відкладено на 10.12.2019.

В судовому засіданні 10.12.2019, згідно усного клопотання представника позивача, оголошувалась перерва з 10год 54хв до 11год 08хв 10.12.2019.

Згідно ухвали суду від 10.12.2019 оголошувалась перерва в судовому засіданні до 18.12.2019.

12.12.2019 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа відповіді Територіального сервісного центру №1841 Регіонального сервісного центру у Житомирській області від 11.12.2019, копії біржових угод №12/328 від 08.06.2010 та №2/026 від 19.07.2006, копії договору про надання правничої допомоги №12/12/2019, копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та копії адвокатського ордеру. Подане клопотання обґрунтовано необхідністю доведення факту неодноразового проходження транспортним засобом, який став предметом договору, експертного огляду компетентними експертами органів внутрішніх справ в ході процедури постановки на облік та зняття з обліку. Також, на виконання п. 8 ст. 80 ГПК України, відповідач зазначив, що не мав можливості раніше подати зазначені докази, оскільки вони надійшли лише 11.12.2019, а необхідність їх надання також зумовлена судовим засіданням від 18.11.2019.

В судовому засіданні 18.11.2019 та 18.12.2019 представник позивача не заперечував щодо долучення вказаних документів до матеріалів справи. Враховуючи позицію сторін, а також те, що необхідність дослідження документів щодо виникнення у відповідача права власності на спірний автомобіль піднімалося сторонами в попередніх судових засіданнях, суд ухвалив прийняти вищевказані документи до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні повідомив суд про наявність платіжних доручень, які підтверджують суму заявлених до стягнення збитків, однак клопотання про прийняття їх до розгляду не заявляв. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив щодо прийняття до розгляду вищевказаних платіжних доручень, наголосивши, що такі докази позивач мав подати з позовними матеріалами. Звернув увагу суду на те, що ст. 34 ЗУ "Про дорожній рух" від 30.06.1993, в редакції станом на час реєстрації транспортного засобу за ПП "Фабрика вікон та дверей "Океан", встановлювала такі ж вимоги щодо реєстрації та обліку транспортних засобів, як і чинне на час виникнення спору та розгляду справи законодавство. Позовні вимоги представник відповідача вважає безпідставними.

В судовому засіданні 18.12.2019 надали пояснення спеціаліст відділу автотехнічних досліджень та криміналістичного дослідження транспортних засобів Житомирського НДЕКЦ МВС України Федькович М.О. та, в режимі відеоконференції, - Головний судовий експерт сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Насонов Д.В., які викликалися згідно ухвали суду від 10.12.2019.

У судовому засіданні 18.12.2019 оголошувалась перерва до 20.12.2019.

Після перерви представник позивача в судове засідання не прибув.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши пояснення представників сторін, спеціаліста та експерта, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.06.2019 між Приватним підприємством "Фабрика вікон та дверей "Океан" (продавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ледлаб" (покупець, позивач) укладено договір купівлі-продажу автотранспортного засобу (далі Договір (а.с. 23)).

Позивач вказує, що під час перереєстрації придбано транспортного засобу експертом сервісного центру МВС №2341 в Запорізькій області було виявлено, що заводська табличка (шильда) з ідентифікаційним номером (номер шасі) 301584, закріплена не заводом виробником, піддавалась відокремленню та перезакріпленню; на рамі наданого на дослідження автомобіля "ЗИЛ-131" заводом виробником нанесений ідентифікаційний номер (номер шасі): НОМЕР_4 , який не відповідає номеру шасі внесеному до свідоцтва про реєстрацію, та номеру шасі нанесеному на заводській табличці. Аналогічні висновки містить експертний висновок №08/23441/18Д.

Позивач вказує, що встановлена державним органом невідповідність номерів, вказаних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу і на спеціальній номерній табличці (шильді) з номером на рамі автомобіля робить неможливим реєстрацію цього автомобіля в сервісному центрі МВС, а відсутність державної реєстрації унеможливлює його використання за цільовим призначенням.

У зв`язку із вказаними обставинами, 18.07.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію (а.с. 27) з вимогою протягом 7 (семи) календарних днів, від дня пред`явлення претензії, здійснити дії щодо повернення сторін в первісний стан, а саме: продавцю перерахувати на поточний рахунок покупця 220000 грн, перерахованих продавцю за автомобіль, а покупцю повернути продавцю автомобіль ЗИЛ-131, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1978 року випуску.

Вказану претензію, як зазначає позивач, відповідач розглянув та відхилив.

Оспорюваний правочин, на думку позивача, вчинений під впливом обману, оскільки продавець, як власник автомобіля, не міг не знати про невідповідність номерів, вказаних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу і на спеціальній номерній табличці (шильді) з номером на рамі автомобіля. Наявність свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу 08.06.2010 НОМЕР_5 , на думку позивача, може свідчити про протиправну реєстрацію цього транспортного засобу у 2010 році.

Зсилаючись на ст. 22, 230 Цивільного кодексу України, позивач вважає, що відповідач зобов`язаний відшкодувати йому збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, завдану вчиненням такого правочину.

Обґрунтовуючи суму заявлених збитків у розмірі 74400,00грн, як упущену вигоду, позивач вказує, що змушений орендувати подібний спеціальний автомобіль, на оренду якого за період з червня 2019 року по липень 2019 понесено витрати у розмірі 74400,00грн.

Обґрунтовуючи суму моральної шкоди у розмірі 30000,00грн, позивач вказує, що внаслідок виявлення експертом сервісного центру МВС невідповідності ідентифікаційних номерів автомобіля, була викликана слідчо-оперативна група, відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за вказаним фактом проводились слідчі та процесуальні дії, слідчим суддею розглядалося клопотання слідчого про арешт автомобіля, що є приниженням честі, гідності і ділової репутації ТОВ "Ледлаб".

Відповідач згідно відзиву на позовну заяву (а.с. 75-80) наголошує, що:

- факт купівлі-продажу автомобіля відбувся, оскільки кошти перераховано продавцю, а товар передано та прийнято покупцем без будь-яких зауважень та скарг;

- покупцю пропонувалося здійснити перереєстрацію автомобіля у м. Житомир, однак позивач відмовився від вказаної пропозиції;

- у строки, встановлені умовами Договору, Законом України "Про дорожній рух" та Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин та механізмів, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженої постановою КМУ від 07.09.1998 №1388 (далі - Порядок), позивач не здійснив перереєстрацію вищевказаного автомобіля;

- позивач не надав акт огляду автомобіля працівниками Регіонального сервісного центру у Запорізькій області, щодо з`ясування відмови у перереєстрації транспортного засобу ЗИЛ-131, реєстраційний номер НОМЕР_3 ,1978 року випуску, як це передбачено п.15 Порядку;

- у висновку експертного дослідження зазначено, що представник ТОВ "Ледлаб" громадянин Шевченко А.А. замовив проведення вказаного дослідження, однак станом на 26.07.2019 транспортний засіб пербував на державному обліку ПП "Фабрика вікон та дверей "Океан", так як позивач не здійснив перереєстрацію автомобіля у визначені нормативними актами та довіреністю строки;

- експерт лише методом візуального огляду встановив факт існуючого механічного пошкодження, але не з`ясував період коли це воно здійснене, не ідентифікує знарядь, якими здійснено пошкодження, що викликає підозру стосовно необ`єктивності висновку експертного дослідження;

- експертне дослідження транспортного засобу та реєстраційних документів, всупереч п.15 Правил, проводилось без виклику представника відповідача.

На підставі вищевикладеного, відповідач робить висновок, що:

- позивач приховує обставини виконання договору купівлі-продажу автотранспортного засобу, викладає неповну інформацію у позовній заяві, що унеможливлює з`ясування обставин місцезнаходження автомобіля з дня отримання - 06.06.2019;

- позивач не надав належних доказів на підтвердження звернення до органів державної реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу протягом 10 діб після укладення договору;

- висновок експертного дослідження №08/2341/18Д від 26.07.2019 зроблено на підставі неналежної інформації.

Вважає, що надані позивачем матеріали не підтверджують понесення останнім будь-яких збитків, а з наданих рахунків не вбачається, що зазначені послуги застосовувалися до оспорюваного автомобіля ЗИЛ-131 та не підтверджують факту оплати по рахункам.

Наголошує на відсутності вини відповідача у спірній ситуації та на відсутності документів, які підтверджують факт звернення до сервісної служби МВС для реєстрації автомобіля і факт виклику відповідача для проведення експертного висновку з метою вирішення проблемного питання.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників справи, господарський суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, з огляду на наступне.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ст. 15 Цивільного кодексу України).

Згідно з підпунктом 2 частини 2 статті 16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

За приписами ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно зі ст. 204 ЦК України, правомірність правочину презюмується.

Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, які порушують права та інтереси особи, що оспорює такий правочин.

Так, підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним позивач вважає введення його в оману відповідачем, так як останній, на думку позивача, не міг не знати про невідповідність номерів, вказаних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу і на спеціальній номерній табличці (шильді), номеру на рамі автомобіля.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Згідно з абз.2 ч. 1 статті 229 ЦК України, істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Для визнання недійсним правочину як укладеного під впливом обману необхідно, щоб сторона була введена в оману саме щодо обставин, які мають істотне значення. Тобто особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману та наявність умислу в діях її контрагента, а й істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману (Аналогічна позиція викладена у постанові ВС у складі КГС від 13.02.2019 у справі №91/1171/18).

Матеріалами справи підтверджено, що 06.06.2019 Приватне підприємство "Фабрика вікон та дверей "Океан" (продавець, відповідач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ледлаб" (покупець, позивач) уклали договір купівлі-продажу автотранспортного засобу (далі Договір (а.с. 23)), за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупця автомобіль, зазначений у п. 1.2. цього Договору, а покупець зобов`язався прийняти зазначений автомобіль і оплатити його вартість відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п.1.2. Договору, характеристика автомобіля: марка: ЗИЛ -131; державні номерні знаки: НОМЕР_3 ; рік випуску: 1978; номер шасі (Кузова, рами): НОМЕР_6 ; номер кузова: НОМЕР_7 ; технічний паспорт: НОМЕР_5 .

За умовами п. 3.1.- 3.4. Договору, передача автомобіля, що є предметом цього Договору, здійснюється покупцю в місці (пункті) його передачі (приймання) згідно Акту передачі - приймання. Місцем (пунктом) передачі (приймання) автомобіля є: м. Житомир, вул. Михайла Грушевського, 61. Датою передачі - приймання автомобіля (терміном виконання цього Договору) є 06.06.2019. Технічний стан автомобіля визначається сторонами при його передачі.

Здійснення оплати за придбаний автомобіль у розмірі 220000,00грн підтверджено платіжним доручення №1674 від 06.06.2019 (а.с.25) та не заперечувалося сторонами.

Про факт передачі автомобіля свідчить підписаний та скріплений печатками сторін акт прийому-передачі до Договору купівлі-продажу автотранспортного засобу від 06.06.2019, який міститься в матеріалах справи (а.с.24).

Зважаючи на обґрунтування позовних вимог, слід зазначити, що правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється Цивільним кодексом України, з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Закону України "Про дорожній рух" та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених Постановою КМ України, від 07.09.1998, № 1388 (далі - Порядок).

Так, за приписами ч. 1 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами п. 3.5. Договору, право власності на автомобіль переходить від продавця до покупця після передачі автомобіля покупцю і його перереєстрації в органах державної автоінспекції.

Умовами п. 1.5. Договору сторони погодили, що передача і переоформлення автомобіля в органах державної автоінспекції здійснюється за рахунок покупця протягом 14 (чотирнадцять) календарних днів після оплати покупцем вартості автомобіля відповідно до умов цього Договору. У п. 2.2.2. Договору, покупець зобов`язався поставити автомобіль на облік в органах державної автоінспекції відповідно до вимог діючого законодавства України

Відповідно до ч.11 ст. 34 Закону України "Про дорожній рух", власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Згідно з п. 7 вищевказаного Порядку, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання)...

Матеріали справи також містять довіреність від 07.06.2019 (а.с. 47), згідно якої ПП "Фабрика вікон та дверей "Океан" (довіритель) в особі директора Євтуха С.П. уповноважує Зелевця Євгенія Миколайовича (представник), представляти інтереси довірителя в Регіональному сервісному центрі МВС в Запорізькій області. Вказаною довіреністю Зелевцю Є.М. надано право від імені довірителя здійснювати будь-які дії, надавати та отримувати всі необхідні документи, які необхідні для перереєстрації автотранспортного засобу ЗИЛ-131, державний номерний знак НОМЕР_3 . Довіреність видана без права передоручення з терміном дії до 01.07.2019.

Вище наведені обставини свідчать про належне та добросовісне виконання відповідачем дій, спрямованих на виконання сторонами умов Договору.

Однак, матеріали справи не містять доказів звернення уповноваженої особи позивача до відповідного сервісного центру для здійснення перереєстрації автомобіля, як у визначені законодавством строки, з метою дотримання яких видавалась зазначена довіреність, таке і поза їх межами.

Так, за приписами п.15 Порядку, під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби (крім випадків реєстрації нових транспортних засобів, перереєстрації транспортних засобів у зв`язку із зміною найменування та адреси юридичних осіб, прізвища, імені чи по батькові, місця проживання фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, установлення газобалонного обладнання, видачі тимчасового реєстраційного талона під час передачі права користування та/або розпорядження транспортними засобами, вибракування їх у цілому) підлягають огляду фахівцями експертної служби МВС з м е т о ю звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними в поданих власником для реєстрації документах. За результатами огляду в документах, які подаються для державної реєстрації, робиться відповідна відмітка або складається а к т о г л я д у. Експертне дослідження транспортного засобу і реєстраційних документів на транспортний засіб (інших документів, які є підставою для реєстрації транспортного засобу) проводиться за з а я в о ю в л а с н и к а з м е т о ю визначення справжності ідентифікаційних номерів транспортного засобу і реєстраційних документів. Експертне дослідження проводиться фахівцями експертної служби МВС або судовими експертами державних спеціалізованих установ, які мають присвоєну в установленому Законом України "Про судову експертизу" порядку кваліфікацію судового експерта з правом проведення досліджень за відповідними експертними спеціальностями. За результатами дослідження складається висновок експертного дослідження, який додається до документів, що подаються для державної реєстрації. Установлення відповідності конструкції, перевірка за Єдиним державним реєстром транспортних засобів, автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби, банком даних Генерального секретаріату Інтерполу, перевірка відомостей про обмеження відчуження за Державним реєстром обтяжень рухомого майна та відомостей про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також про реєстрацію місця проживання за Єдиним державним демографічним реєстром, відомостей про особу за Єдиним реєстром боржників, дійсності довіреності за Єдиним реєстром довіреностей проводяться уповноваженими особами сервісного центру МВС.

Відповідно до ч.5 п.15 Порядку, державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, крім випадків вибракування їх у цілому, без ідентифікаційного номера або із знищеними, пошкодженими (один чи кілька символів номера візуально не визначаються) чи підробленими (змінено один або кілька символів номера, замінено панель (табличку) або частину панелі (таблички) з номером) ідентифікаційними номерами складових частин (кузова, шасі, рами) не допускається.

Як пояснили спеціаліст відділу автотехнічних досліджень та криміналістичного дослідження транспортних засобів Житомирського НДЕКЦ МВС України Федькович М.О. (далі - спеціаліст) та Головний судовий експерт сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Насонов Д.В. (далі - експерт), обов`язковим наслідком виявлення зазначених у ч.5 п.15 Порядку обставин, як при реєстрації транспортного засобу, так і при проведенні експертного дослідження, є повідомлення правоохоронних органів про виявлене порушення.

Натомість, матеріали справи містять лише докази повідомлення про кримінальне правопорушення Головного судового експерта сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Насонова Д.В. (а.с.34), що було підтверджено останнім у судовому засіданні. Також експерт пояснив, що експертне дослідження проводилось не під час перереєстрації автомобіля, а на підставі звернення представникаТОВ "Ледлаб".

Спеціаліст відділу автотехнічних досліджень та криміналістичного дослідження транспортних засобів Житомирського НДЕКЦ МВС України, у судовому засіданні пояснив, що така експертиза може бути проведена як під час реєстрації, перереєстрації автомобіля, так і на підставі звернення власника, або уповноваженої особи із заявою про проведення експертизи.

Враховуючи зазначене, суд критично відноситься до тверджень позивача про те, що перереєстрацію придбаного автомобіля не було здійснено, оскільки під час його перереєстрації експертом сервісного центру МВС №2341 в Запорізькій області було виявлено, що заводська табличка (шильда) з ідентифікаційним номером (номер шасі) 301584, закріплена не заводом виробником, піддавалась відокремленню та перезакріпленню; на рамі наданого на дослідження автомобіля "ЗИЛ-131" заводом виробником нанесений ідентифікаційний номер (номер шасі): НОМЕР_4 , який не відповідає номеру шасі внесеному до свідоцтва про реєстрацію, та номеру шасі нанесеному на заводській табличці.

При цьому суд вважає за доцільне зауважити, що про виявлене експертом 26.07.2019 порушення йдеться також у надісланій відповідачу претензії від 16.07.2019 та від 18.07.2019, що не узгоджується з наведеними позивачем та підтвердженими матеріалами справи обставинами щодо його виявлення. На вказане звертав увагу представник відповідача під час розгляду справи.

Так, матеріали справи містять висновок експертного дослідження №08/2341/18Д від 26.07.2019, проведене головним судовим експертом сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Насоновим Д.В., на підставі заяви представника ТОВ "Ледлаб" - Шевченко А.А.

Із вказаного висновку вбачається, що: на дослідження було надано вантажний автомобіль "ЗИЛ-131", до якого закріплені державні номерні знаки НОМЕР_8 , кабіна якого має лакофарбове покриття (далі - ЛФП) зеленого кольору. Дослідження проводилось на оглядовому майданчику ТСЦ № 2341, при природному та штучному освітленні, методом візуального огляду та із застосуванням оптичних збільшувальних приладів. Згідно довідкової інформації, номер ідентифікаційний номер (номер шасі), наданого на дослідження автомобіля "ЗИЛ-131", заводом виробником наносився: - ударним способом (за допомогою клейм) на вертикальній поверхні зовнішньої сторони задньої частини правого (за напрямком руху) лонжерона рами; - ударним способом (за допомогою клейм) на заводській металевій табличці (шильді), яка за допомогою чотирьох спеціальних гвинтів закріплювалась в кабіні, на вертикальній поверхні зовнішньої сторони правого (за напрямком руху) боку опори кріплення пасажирського сидіння.

При візуальному дослідженні експертом було встановлено, що на вертикальній поверхні зовнішньої сторони задньої частини правого (за напрямком руху) лонжерона рами розташований номерний майданчик, на якому візуально розпізнається рельєфне позначення ідентифікаційного номера (номера шасі) яке візуально читається так: 796571. На початок проведення дослідження ЛФП на поверхні зовнішньої сторони номерного майданчика рами (шасі) частково пошкоджене. Символи ідентифікаційного номера (номера шасі) мають вигляд цифр заглиблених відносно поверхні номерного майданчика, нанесені в один рядок, по конфігурації, розміру та типу шрифту відповідають зразкам маркування шасі заводом-виробником автомобілів аналогічної марки, моделі та року виготовлення, які наявні в Запорізькому НДЕКЦ MBЗ України. Ознак змінення символів ідентифікаційного номера (номера шасі) не виявлено. В кабіні, на вертикальній поверхні зовнішньої сторони правого (за напрямком руху) боку опори кріплення пасажирського сидіння за допомогою чотирьох гвинтів закріплена заводська металева табличка (шильда). На вказаній табличці (шильді) крім іншої інформації заводським способом (ударним, за допомогою клейм) нанесений ідентифікаційний номер (номер шасі) який візуально читається так: 301584, та який не співпадає з номером шасі: 796571, нанесеним на номерному майданчику рами. Дослідженням за допомогою оптичних збільшувальних приладів поверхні вказаної таблички та елементів її кріплення, виявлені ознаки, які свідчать про те, що вищевказана табличка піддавалась відокремленню та перезакріпленню, закріплена не заводом виробником (кустарним способом). Ознак змінення символів ідентифікаційного номера (номера шасі) на заводській табличці не виявлено.

За результатами проведеної експертизи складено висновок, що: заводська табличка (шильда) з ідентифікаційним номером (номером шасі): 301584, на наданому на дослідження автомобілі "ЗИЛ-131", закріплена не заводом виробником, піддавалась відокремлюванню та перезакріпленню. На рамі наданого на дослідження автомобіля "ЗИЛ-131" заводом виробником нанесений ідентифікаційний номер (номер шасі): НОМЕР_4 , який не відповідає номеру шасі внесеному до свідоцтва про реєстрацію, та номеру шасі нанесеному на заводській табличці. У зв`язку з вищевказаним, в результаті проведеного дослідження встановити первинний ідентифікаційний номер (номер шасі) наданого на дослідження автомобіля "ЗИЛ-131" до якого закріплені державні номерні знаки НОМЕР_3 , не надалося за можливе. Номер двигуна НОМЕР_9 , наданого на дослідження автомобіля "ЗИЛ-131", не змінювався. Бланк наданого на дослідження документа "Свідоцтво про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_5 , відповідає бланкам, які знаходяться в офіційному обігу.

За приписами ч. 1,2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Судом було встановлено та підтверджено експертом, що експертне дослідження №08/2341/18Д від 26.07.2019 не містить інформації про час внесення змін (відокремлення, перезакріплення) на заводську табличку (шильду) з ідентифікаційним номером (номером шасі) 301584 на автомобілі марки "ЗІЛ-131". Також експерт вказав про не можливість встановити час перезакріплення заводської таблички з ідентифікаційним номером (номером шасі) 301584 автомобіля "ЗИЛ-131".

Разом з тим, суд враховує, що згідно даних Територіального сервісного центру №1841 Регіонального сервісного центру в Житомирській області (а.с. 141), перша реєстрація автомобіля марки ЗИЛ 131, номерний знак НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_6 була здійснена 26.05.2006, а перереєстрація 08.06.2010, що на думку суду, свідчить про відсутність будь-яких змін та здійснення втручань у автомобіль станом на 08.06.2010.

Так, за приписами ст. 35 Закону України "Про дорожній рух" (в редакції станом на 08.06.2010, державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Згідно п. 14 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопеді, в редакції станом на 2006, 2010 рік, також передбачалося, що під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби (крім випадків вибракування їх у цілому) підлягають огляду (обстеженню та дослідженню) з метою звірення ідентифікаційних номерів складових частин транспортного засобу з номерами, зазначеними в наданих документах, визначення їх справжності та перевірки за наявними автоматизованими базами даних зареєстрованих та розшукуваних транспортних засобів, а також відповідності конструкції і технічного стану транспортного засобу обов`язковим вимогам норм і стандартів, що діють в Україні. Обстеження проводиться уповноваженими працівниками підрозділів ДАІ, а дослідження - фахівцями експертної служби МВС або іншими спеціалістами, які мають свідоцтво про право проведення відповідного виду експертних досліджень і внесені до єдиного державного реєстру. За результатами огляду в документах, які подаються на реєстрацію, уповноваженим працівником ДАІ робиться відповідна відмітка або складається акт технічного огляду та додається відповідний висновок фахівця, про що також наголошував представник відповідача в судовому засіданні. Державна реєстрація (перереєстрація) або зняття з обліку транспортних засобів (крім випадків вибракування їх у цілому) без ідентифікаційного номера або із знищеними, пошкодженими (один чи кілька символів номера візуально не визначаються) чи підробленими (змінено один чи кілька символів номера, замінено панель (табличку) або частину панелі (таблички) з номером) ідентифікаційними номерами складових частин (кузова, шасі, рами, двигуна) не допускається. Перша реєстрація в Україні таких транспортних засобів, а також транспортних засобів, які розшукуються правоохоронними органами іноземних держав, увезених на митну територію України, не здійснюється.

Тобто, вищенаведеним підтверджується, що ст. 34 ЗУ "Про дорожній рух" від 30.06.1993 та п. 14 Порядку, в редакції станом на час реєстрації транспортного засобу за ПП "Фабрика вікон та дверей "Океан", встановлювали такі ж вимоги щодо огляду (обстеження та дослідження) з метою звірення ідентифікаційних номерів складових частин транспортного засобу з номерами, зазначеними в наданих документах, визначення їх справжності та перевірки за наявними автоматизованими базами даних зареєстрованих та розшукуваних транспортних засобів, при реєстрації та обліку транспортних засобів, як і чинне на час виникнення спору та розгляду справи законодавство. Також передбачали аналогічні наслідки виявленої невідповідності ідентифікаційних номерів складових частин транспортного засобу з номерами, зазначеними в наданих документах.

Також у судовому засіданні 18.12.2019 судовий експерт Насонов Д.В. надав можливість суду та сторонам оглянути фотознімки автомобіля, які містяться в матеріалах експертизи та використовувалися при експертному дослідженні. Пояснив та показав наглядно, де на знімках відображено номер шасі на рамі автомобіля. Крім того, було оглянуто наявний у експерта фотознімок цього номера шасі, в результаті чого учасники справи та суд переконалися, що при огляді номера шасі на рамі автомобіля "ЗИЛ-131", на дату його передачі за актом прийому - передачі від 06.06.2019, можливо було безпомилково зчитати всі цифри вказаного номера.

В результаті огляду предоставлених експертом фотознімків, суд дійшов висновку про можливість ідентифікувати номер, зображений на рамі автомобіля "ЗИЛ-131" з номером шасі на табличці (шильді) без спеціальних знань, засобів та без труднощів у доступі. Суд звертає увагу, що вищевказані невідповідності встановлені також експертом саме при візуальному огляді, про що зазначено у експертному дослідженні. Наведене свідчить про те, що на момент приймання-передачі придбаного автомобіля, у позивача не було жодних перешкод для того, щоб перевірити на відповідність номера шасі на заводській табличці та ідентифікаційного номера (номера шасі), нанесеного на раму автомобіля "ЗИЛ-131" заводом виробником.

За вказаного, суд вважає за необхідне наголосити, що матеріали справи містять підписаний та скріплений печатками сторін акт прийому-передачі до Договору купівлі-продажу автотранспортного засобу від 06.06.2019, з якого вбачається, що:

- продавець здійснив передачу автомобіля ЗИЛ-131, номерний знак НОМЕР_10 -5 НОМЕР_11 , а покупець прийняв зазначений автомобіль в місці передачі за адресою м. Житомир, вул. Грушевського, 61;

- разом з автомобілем покупцю передано технічний паспорт НОМЕР_5 та видаткова накладна №1 від 06.06.2019;

- автотранспортний засіб перебуває в належному експлуатаційному технічному стані;

- покупець оплатив продавцю повну вартість автомобіля.

Також у п.5 вказаного акту сторони засвідчили відсутність будь-яких претензій один до одного.

Тобто, підписавши акт приймання-передачі автотранспортного засобу від 06.06.2019, ТОВ "Ледлаб" підтвердило належне виконання умов договору купівлі - продажу автотранспортного засобу від 06.06.2019 ПП "Фабрика вікон та дверей "Океан", у тому числі і щодо передачі автомобіля, ідентифікуючі ознаки якого визначені у розділі 1 цього Договору.

За вказаного, суд вважає, що позивач не довів, що саме відповідач вчинив дії, які призвели до не відповідності нанесеного заводом виробником ідентифікаційного номеру (номер шасі): 796571 на рамі наданого на дослідження автомобіля "ЗИЛ-131" номеру шасі, внесеному до свідоцтва про реєстрацію, та номеру шасі нанесеному на заводській табличці (шилді).

Водночас, підписаний сторонами без зауважень акт приймання-передачі автомобіля, в сукупності із здійсненим судом аналізом конклюдентних дій сторін Договору, спрямованих на його виконання, на переконання суду, є більш вірогідними доказами безпідставності позиції позивача, якою обґрунтовано позов у цій частині.

Щодо вимог про стягнення з відповідача збитків у подвійному розмірі в сумі 220000,00грн, заявлених позивачем з посиланням на ч.2 ст. 230 ЦК України, суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.230 ЦК України. сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Оскільки матеріалами справи не підтверджено наявність обставин, які позивач навів в обґрунтування позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу недійсним, правові наслідки вчинення правочину під впливом обману не підлягають застосовуються, тому в цій частині позовні вимоги є безпідставними.

Що стосується заявлених позивачем 74400,00грн збитків, то відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Аналогічні приписи містить ст. 22 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до змісту ст. 226 ГК України, якщо кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

З вищенаведеного вбачається, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина боржника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Натомість, як зазначалося вище, позивач не довів належними та достатніми доказами сам факт порушення відповідачем господарського зобов`язання, що свідчить про відсутність причинного зв`язку між діями відповідача та заподіянням вказаних позивачем збитків.

До того ж, суд вважає за доцільне звернути увагу, що причиною виникнення збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач вказує неможливість використовувати придбаного автомобіля без державної реєстрації. Натомість, наголошуючи про нагальну потребу у використанні цього транспортного засобу, доказів вчинення дій, спрямованих на його реєстраціїю до 26.07.2019, матеріали справи не містять. Також відсутні докази понесення витрат у заявленому розмірі, оскільки надані позивачем рахунки-фактури (а.с. 30-33) не являються за своїм змістом та призначенням доказами понесення позивачем будь-яких витрат, тому не можуть підтверджувати і факт неодержання доходів (упущеної вигоди).

Отже, в частині стягнення 74400,00грн збитків (упущеної вигоди) позов є безпідставним.

Що стосується заявленої до стягнення моральної шкоди у розмірі 30000,00грн, слід зазначити таке.

Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч.3.4 цієї статті, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Тобто, згідно вищенаведених приписів законодавства, моральна шкода, завдана юридичній особі може полягати лише у приниженні ділової репутації.

При цьому, відповідно до змісту ст. 23 ЦК України та загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди також підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювала, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Відсутність хоча б однієї з ознак складу господарського правопорушення виключає настання відповідальності.

Натомість, як зазначалося вище, звертаючись з вимогою про відшкодування моральної шкоди, позивач не надав суду доказів, які б вірогідно свідчили про приниження його ділової репутації або наявності втрат немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням його ділової репутації, внаслідок протиправних дій відповідача.

Оскільки позивач не довів наявності усіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для відшкодування моральної шкоди, господарський суд вважає позовні вимоги в цій частині безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що позивач не довів належними та достатніми доказами обґрунтованість заявлених ним позовних вимог, у задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі - продажу автотранспортного засобу від 06.06.2019, із застосуванням двосторонньої реституції, та стягнення 220000грн збитків, 74400грн збитків (упущеної вигоди), 30000грн моральної шкоди суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю" Ледлаб" до Приватного підприємства "Фабрика вікон та дверей "Океан" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 02.01.20

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - у справу;

2,3 - сторонам (рек.)