Рішення

від 03.01.2020 по справі 918/812/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" січня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/812/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді О.Андрійчук, за участю секретаря судового засідання Б.Рижого, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП "2002",

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1

про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, в порядку суброгації,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП "2002" про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, в порядку суброгації.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Як вбачається з позовної заяви, остання обґрунтована тим, що між позивачем (страховик) та ТОВ ДН Класик (страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані із володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом Mercedes-Benz GLS 350, р.н. НОМЕР_1 . 05.12.2018 року сталася ДТП за участю вказаного транспортного засобу та автобуса Богдан А -09202, р.н. НОМЕР_2 , що належить відповідачу, яким керував водій ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПАТ Стразова компанія Країна на суму 100 000,00 грн, про що свідчить поліс. Постановою Рівненського міського суду у справі № 569/23595/18 від 04.03.2019 року, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 24.05.2019 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП. Згідно зі звітом про оцінку вартість відновлювального ремонту автомобіля Mercedes-Benz GLS 350, р.н. НОМЕР_1 , становила 1 027 962,82 грн, фактична вартість відновлювальних робіт, проведених ТОВ Волинь Авто , склала 761 561,24 грн, які позивачем оплачені, про що свідчать відповідні платіжні доручення. Позивач звернувся до ПАТ Стразова компанія Країна із заявою про виплату страхового відшкодування, яке, у свою чергу, компенсувало позивачу 100 000,00 грн, відтак залишок невідшкодованої суми становить 661 561,24 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача, який є власником транспортного засобу та особою, працівником якої завдано збитків.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 22, 993, 1166, 1172, 1194 ЦК України, с. 27 Закону України Про страхування тощо.

Відповідач свої правом на відзив у строк, визначений ухвалою суду від 19.11.2019 року та ГПК України, не скористався, відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результат їх розгляду.

Ухвалою суду від 19.11.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 , судове засідання призначено на 09.12.2019 року.

02.12.2019 року від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника, а також заява, до якої додані оригінали документів, долучених до позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.12.2019 року у судовому засіданні оголошено перерву на 03.01.2020 року.

Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

24.07.2018 року між позивачем (страховик) та ТОВ ДН Класик (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту все включено № 125166а8р, за п.п. 4, 5 якого предметом цього договору є майнові інтереси страхувальника (вигодо набувача), що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом та іншим майном, зокрема автомобілем Mercedes-Benz GLS 350, р.н. НОМЕР_1 .

До страхових ризиків віднесено, у тому числі збитки внаслідок ДТП (підп. 9.2., п. 9 договору).

Згідно з підп. 10.2. п. 10, п. 11 договору розмір франшизи внаслідок збитків, завданих ДТП, - 0,00%, страхова сума - 2 152 343,00 грн.

Умовами виплати страхового відшкодування сторонами у підп.. 15.3. п. 15 договору сторонами погоджено: на базі авторизованої СТО за вибором страховика (авторизована СТО - станція технічного обслуговування, яка уповноважена здійснювати ремонт та обслуговування ТЗ згідно з вимогами заводу-виробника за цінами офіційного дилера на підставі відповідних документів (угод з дилером тощо)) (п. 24 договору).

Відповідно до п.п. 19, 20 договору строк дії договору: з 24.07.2018 року по 23.07.2019 року. Територія страхування: Україна, країни Європи, СНД, республіка Грузія.

Підпунктами 25.1., 25.2. п. 25 договору сторони обумовили, що страховик бере на себе зобов`язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 25.2. договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості, а також зобов`язується компенсувати понесені страхувальником додаткові витрати згідно з п п. 34.1. та п. 34. договору в результаті настання страхового випадку. Збитки внаслідок ДТП - будь-яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

Страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з договором на підставі повідомлення про подію, письмової заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування і страхового акту, який складається страховиком. Страхове відшкодування сплачується страхувальнику тільки після того. Як повністю будуть встановлені причини та розмір збитку. Страховик повинен скласти страховий акт протягом 10 робочих днів з моменту отримання повідомлення про подію, письмової заяви на виплату страхового відшкодування тощо. При пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, з урахуванням такого: на базі авторизованої СТО за вибором страховика - при розрахунку розміру страхового відшкодування в кошторис збитків включається вартість запасних частин, деталей, обладнання, матеріалів та ремонтних робіт, що визначається виключно виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі авторизованої СТО за вибором страховика. Страховик гарантує якість ремонту на вибраній ним СТО, а саме: зобов`язується за обґрунтованими претензіями страхувальника відшкодувати витрати, пов`язані з усуненням дефектів внаслідок неякісного ремонту, здійсненого в межах суми виплаченого відшкодування. При визнанні страховиком події стразовим випадком страхове відшкодування виплачується протягом 10 робочих днів з дня складання страхового акта. При пошкодженні ТЗ страхове відшкодування сплачується страхувальнику шляхом перерахування на рахунок СТО, обраної відповідно до п. 29.13. договору, згідно з належним чином оформленими документами, наданими відповідними підприємствами, про витрати на компенсацію скоєних збитків (наряд-замова, рахунок, акт виконаних робіт тощо), якщо інше не погоджено між страховиком та вигодо набувачем. Вказані документи повинні містити повний перелік робіт, їхню вартість, а також вартість запчастин та матеріалів, використаних під час ремонту (п.п. 29.1.-29.3., 29.13., 29.17. договору).

За п. 29.23. договору до страховика, що виплатив страхове відшкодування, переходить в межах виплаченої суми право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

05.12.2018 року в м. Рівне сталася ДТП, в результаті якої ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом Богдан А -09202, р.н. НОМЕР_2 , не був уважним, не виконав вимоги забороняючого (жовтого) сигналу світлофору, не зупинився у визначеному місці при виїзді на перехрестя, не забезпечив безпеку дорожнього руху та скоїв зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz GLS 350, р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . Своїми діями, що виразилися в порушенні ПДР, що спричинило пошкодження транспортного засобу, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Обставини, пов`язані із ДТП та виною ОСОБА_1 , встановлені постановою Рівненського міського суду у справі № 569/23595/18 від 04.03.2019 року, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Рівненської області від 24.05.2019 року.

Власником автомобіля Mercedes-Benz GLS 350, р.н. НОМЕР_1 , є ТОВ ДН Класик , а автобусу Богдан А -09202, р.н. НОМЕР_2 , - відповідач у справі, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 24.07.2018 року та відповідь від НП України відповідно.

05.12.2018 року ТОВ ДН Класик повідомило позивача про настання події, що має ознаки страхового випадку, та подало заяву на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.

15.12.2018 року оцінювачем позивача та у присутності представника ТОВ ДН Класик складено протокол № 332/19 огляду транспортного засобу Mercedes-Benz GLS 350, р.н. НОМЕР_1 , в якому зафіксовані пошкодження та тип ремонтних операцій.

28.01.2019 року ПрАТ Волинь-Авто складено ремонтну калькуляцію автомобіля Mercedes-Benz GLS 350, р.н. НОМЕР_1 , за якою вартість ремонту з ПДВ склала 701 677,96 грн.

24.01.2019 року ПрАТ Волинь-Авто виставило позивачу рахунок-фактуру № VA00000462 на суму 701 677,96 грн.

01.02.2019 року позивач звернувся листом № 992/12 цв до ПАТ ПУМБ , який за договором страхування виступає вигодонабувачем, щодо надання розпорядження про виплату страхового відшкодування в розмірі 701 677,96 грн.

05.02.2019 року ПАТ ПУБМ листом № КНО-54.8.2/245 повідомило про те, що страхове відшкодування в сумі 701 677,96 грн по договору страхування № 215166а8р від 24.07.2018 року необхідно направити на рахунок СТО ПрАТ Волинь-Авто для проведення ремонтних робіт.

06.02.2019 року позивачем складено страховий акт № АХА2444766, де зазначено, що згідно з договором страхування, умовами діючого законодавства, документів, зібраних під час розслідування та опрацювання інформації по страховому випадку, комісія прийшла до висновку стосовно цього випадку: випадок є страховою подією; виплати відшкодування в сумі 701 677,96 грн.

07.02.2019 року платіжним дорученням № 534 402 позивач перерахував ПрАТ Волинь-Авто 701 677,96 грн, призначення платежу: страхове відшкодування згідно з актом № АХА2444766, рахунок № VA00000462 від 24.01.2019 року.

Відповідно до ремонтної калькуляції № 1.003.18.1. від 07.02.2019 року вартість ремонту з ПДВ становила 1 027 962,82 грн.

23.02.2019 року ТОВ Експерт-Сервіс складено звіт № 332/19 про оцінку автомобіля Mercedes-Benz GLS 350, р.н. НОМЕР_1 , згідно з яким вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ склала 1 027 962,82 грн, (значення коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля складає 0,00 грн).

15.03.2019 року ТОВ ДН Класик направило на адресу позивача лист № 55/03, у якому повідомило про затягування авторизованим сервісним центром по ремонту транспортних засобів марки Мерседес-Бенц ПрАТ Волинь-Авто відновлювального ремонту транспортного засобу Mercedes-Benz GLS 350, р.н. НОМЕР_1 , просило вирішити питання про переведення ремонтних робіт та коштів страхового відшкодування на інший авторизований сервісний центр Даймлер АГ в Україні, а також з метою забезпечення виконання п. 29.22 договору добровільного страхування № 215166а8р від 24.07.2018 року зобов`язати ПрАТ Волинь-Авто передати ТОВ ДН Класик демонтовані деталі та агрегати, які були замінені на нові, для зберігання до отримання остаточного рішення позивачем щодо них.

15.03.2019 року в ПрАТ Волинь-Авто за участю представника ТОВ ДН Класик складено акт огляду транспортного засобу.

18.03.2019 року електронною поштою ПрАТ Волинь-Авто повідомило позивача про завершення відновлювального ремонту 30.03.2019 року (у зв`язку з відсутністю приладу управління АКПП), просило провести доплату за ремонт згідно з рахунком.

18.03.2019 року позивач листом № 2454/12 цв повідомив ТОВ ДН Класик про відсутність підстав для задоволення вимоги останнього з огляду на сплату страхового відшкодування та завершення ремонту.

26.03.2019 року ПрАТ Волинь-Авто виставлено позивачу рахунок-фактуру № VA00001743 на суму 59 883,28 грн.

27.03.2019 року позивач звернувся листом № 2815/12 цв до ПАТ ПУМБ , який за договором страхування виступає вигодонабувачем, щодо надання розпорядження про виплату суми доплати страхового відшкодування в розмірі 59 883,28 грн.

04.04.2019 року ПАТ ПУБМ листом № КНО-54.8.2 повідомило про те, що доплата страхового відшкодування в сумі 59 883,28 грн по договору страхування № 215166а8р від 24.07.2018 року необхідно направити на рахунок СТО ПрАТ Волинь-Авто для проведення ремонтних робіт.

05.04.2019 року позивачем складено страховий акт № АХА2458267 щодо виплати суми страхового відшкодування в розмірі 59 883,28 грн.

08.04.2019 року платіжним дорученням № 550 998 позивач перерахував ПрАТ Волинь-Авто 59 883,28 грн.

Отже, сума виплаченого страхового відшкодування склала 761 561,24 грн (701 677,96 грн + 59 883,28 грн), відтак позивач виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування наземного транспорту все включено № 125166а8р від 24.07.2018 року.

У свою чергу, відповідальність відповідача застрахована у ПАТ Страхова компанія Країна згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ6002222, згідно з яким ліміт за шкоду, завдану майну в результаті ДТП, становить 100 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн.

ПАТ Страхова компанія Країна повністю виконало свої зобов`язання за полісом, компенсувавши позивачу 100 000,00 грн, відтак залишок невідшкодованої суми складає 661 561,24 грн (761 561,24 грн - 100 000,00 грн).

29.07.2019 року позивач, як особа, до якої перейшло право вимоги до особи, відповідальної за відшкодування заподіяних збитків, звернувся до відповідача, як власника автобуса Богдан А -09202, р.н. НОМЕР_2 , з претензію про компенсацію 661 561,24 грн, що стверджується фіскальним чеком, рекомендованим повідомленням по вручення поштового відправлення, проте не була вручена під час доставки та повернулася за зворотною адресою.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із переходом до страховика права вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого страхового відшкодування. Регулювання вказаних правовідносин здійснюється Закону України Про страхування , ГК України, ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Щодо особи, відповідальної за збитки, завдані в результаті ДТП.

Як установлено судом, водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом Богдан А -09202, р.н. НОМЕР_2 , належним на праві власності відповідачу, скоїв зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz GLS 350, р.н. НОМЕР_1 , належним на праві власності ТОВ ДН Класик ..

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Тобто вказаною нормою визначено особливого суб`єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, - законного володільця.

Згідно із ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Аналіз норм ст.ст. 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Зі свого боку, фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 05.12.2018 року № 426/16825/16-ц|14-497цс18.

При цьому суд зазначає, що доказів вибуття транспортного засобу з володіння відповідача поза його волею (зокрема, шляхом викрадення) суду не надано.

За таких обставин належним відповідачем у справі є саме відповідач, як власник автобуса Богдан, а не третя особа, як водій вказаного транспортного засобу.

Щодо переходу до позивача права вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого страхового відшкодування.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст. 1 Закону України "Про страхування").

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про страхування" страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією).

Статтею 980 ЦК України передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (ст. 5 Закону України "Про страхування"). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України "Про страхування"). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (ч. 1 ст. 999 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у ст. 7 Закону України "Про страхування". До них п. 9 ч. 1 вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Предметом позову у цій справі є вимога про відшкодування завданої майнової шкоди у вигляді сплати страхового відшкодування у розмірі 661 561,24 грн.

Учасники справи згідно з її матеріалами мають декілька зобов`язань: 1) договірне зобов`язання між позивачем і ТОВ ДН Класик - за договором добровільного майнового страхування; 2) деліктне зобов`язання між ТОВ ДН Класик та відповідачем - із завдання шкоди внаслідок ДТП; 3) договірне зобов`язання між відповідачем і ПАТ Страхова компанія Країна - за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Судом установлено, що позивач на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту все включено № 125166а8р від 24.07.2018 року сплатив ТОВ ДН Класик страхове відшкодування в розмірі 761 561,24 грн (вартість відновлювального ремонту автомобіля, належного ТОВ ДН Класик ) шляхом перерахування вказаних грошових коштів на рахунок авторизованої СТО - ПрАТ Волинь-Авто .

Заразом, як установлено судом, відповідальність відповідача застрахована у ПАТ Страхова компанія Країна згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ліміт за шкоду, завдану майну в результаті ДТП, становить 100 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов.

Тобто у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється (повністю чи частково) його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ Страхова компанія Країна , як страховик завдавача шкоди - відповідача, є боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування.

У свою чергу, ПАТ Страхова компанія Країна свої зобов`язання за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виконало у повному обсязі, сплативши позивачу замість відповідача 100 000,00 грн.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В цьому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Судом установлено, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення грошового відшкодування в сумі 661 561,24 грн, яка становить різницю між фактичним розміром завданої шкоди - 761 561,24 грн та сумою страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - 100 000,00 грн.

У силу вимог ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України Про страхування до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З наведених норм вбачається, що до страховика переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика переходить право вимоги, що належало потерпілому в деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією. При суброгації нове зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Виплата страховиком страхувальнику страхового відшкодування є обов`язком страховика за договором (ст. 988 ЦК України). Така виплата не припиняє деліктного зобов`язання і не може вважатися відшкодуванням шкоди потерпілому в цьому зобов`язанні, оскільки страховик у правовідносинах добровільного майнового страхування не є боржником у деліктному зобов`язанні. Тобто заподіювач шкоди залишається зобов`язаним відшкодувати завдану ним шкоду незалежно від того, чи звертався до нього з відповідною вимогою сам потерпілий, чи страховик після виплати потерпілому відшкодування за договором майнового страхування.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілого страхового відшкодування, є заснованими на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілого у деліктному зобов`язанні.

Згідно зі ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Отже, страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника, у цьому випадку - відповідача) перед потерпілим (кредитором - ТОВ ДН Класик ), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що позивач виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, відтак отримав право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого страхового відшкодування (за мінусом суми, відшкодованої за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) (така ж правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц).

У свою чергу, у відповідача у зв`язку з настанням страхового випадку (ДТП) виник обов`язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми (фактичних затрат), право на вимогу якої перейшло до позивача у зв`язку з виплатою страхового відшкодування, але виходячи з вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, з урахуванням коефіцієнта зносу деталей (0,00 грн), та за мінусом франшизи (0,00 грн) (постанова КГС у складі Верховного Суду від 10.07.2018 року у справі № 922/1436/17)

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнового права позивача, а отже про наявність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 9 923,42 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено, відтак судовий збір в розмірі 9 923,42 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС до Товариства з обмеженою відповідальністю АТП 2002 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої ДТП, в розмірі 661 561,24 грн задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АТП 2002 (вул. Льонокомбінатівська, 9, кв. 140, м. Рівне, 33022, ідентифікаційний код 38503431) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС (вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 20474912) 661 561,24 грн матеріальної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АТП 2002 (вул. Льонокомбінатівська, 9, кв. 140, м. Рівне, 33022, ідентифікаційний код 38503431) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС (вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 20474912) 9 923,42 грн судового збору.

Позивач: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АРКС (вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 20474912).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю АТП 2002 (вул. Льонокомбінатівська, 9, кв. 140, м. Рівне, 33022, ідентифікаційний код 38503431).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/ .

Повне судове рішення складене та підписане 03.01.2020 року.

Суддя О. Андрійчук