Постанова

від 13.07.2020 по справі 918/812/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2020 року Справа № 918/812/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В.

суддя Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Панасюк О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АТП 2002" на рішення господарського суду Рівненської області від 03.01.2020 р. у справі №918/812/19 (суддя Андрійчук О.В., повний текст рішення складено 03.01.2020 р.)

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"

до товариства з обмеженою відповідальністю "АТП "2002"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, в порядку суброгації

за участю:

позивача - не з`явився,

відповідача - адвоката Прищепи О.С.,

третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 03.01.2020 р. у справі №918/812/19 позов приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до товариства з обмеженою відповідальністю "АТП 2002" про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП в порядку суброгації, задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "АТП 2002" на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" 661561,24 грн. матеріальної шкоди та 9923,42 грн. судового збору.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції зазначив, що керуючись нормами ст. 1187 та 1172 ЦК України, оскільки доказів вибуття транспортного засобу з володіння відповідача поза його волею суду надано не було, саме товариство з обмеженою відповідальністю "АТП "2002" є належним відповідачем, як власник транспортного засобу та роботодавець ОСОБА_1 .

Господарський суд Рівненської області вважає, що страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника, у цьому випадку - відповідача) перед потерпілим (кредитором - ТОВ "ДН Класик"), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, а відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Тому місцевий господарський суд вважає, що позивач виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування, отримав право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого страхового відшкодування (за мінусом суми, відшкодованої за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів). У свою чергу, у відповідача, у зв`язку з настанням страхового випадку (ДТП), виник обов`язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми (фактичних затрат), право на вимогу якої перейшло до позивача у зв`язку з виплатою страхового відшкодування, але виходячи з вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, з урахуванням коефіцієнта зносу деталей (0,00 грн), та за мінусом франшизи (0,00 грн).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" - відмовити.

Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що судом неправильно встановлено особу, відповідальну за збитки, завдані в результаті ДТП. Зокрема, місцевим господарським судом не було з`ясовано в який час було скоєно ДТП (службовий чи позаслужбовий), чи було ввірено джерело підвищеної небезпеки особі у процесі виконання ним трудових відносин або остання самовільно, неправомірно використовувала його у своїх особистих цілях. Апелянт додає, що час скоєння ДТП ОСОБА_1 не був робочим часом.

Позивач вважає, що судом невірно встановлено коло учасників правовідносин, зокрема, вигодонабувача за договором страхування. Звертає увагу на те, що згідно п. 3 договору добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №215166а8р від 24.07.2018р. вигодонабувачем є ТОВ "ДН Класик", однак в оскаржуваному рішенні суд зазначив, що 01.02.2019 р. позивач звернувся листом №992/12цв до ПАТ "ПУМБ", який за договором страхування виступає вигодонабувачем, щодо надання розпорядження про виплату страхового відшкодування в розмірі 701677,96 грн.. У свою чергу, 05.02.2019 р. ПАТ "ПУМБ" листом №КНО-54.8.2/245 повідомило про те, що страхове відшкодування в сумі 701677,96грн. по договору страхування №215166а8р від 24.07.2018 р. необхідно направити на рахунок СТО ПрАТ "Волинь-Авто" для проведення ремонтних робіт. На підставі вищевикладеного відповідач вважає, що страхові виплати здійснено за розпорядженням особи, яка не є учасником договірних відносин, пов`язаних із страхуванням. Водночас скаржник звертає увагу суду на те, що позивачем не було подано доказів завершення ремонту ПрАТ "Волинь-Авто".

Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП "2002" також вважає, що належними та допустимими доказами не встановлено розміру реальних збитків заподіяних в результаті ДТП, оскільки вартість відновлювального ремонту визначена без урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля, акти огляду транспортного засобу містять складові елементи, що не стосуються ДТП та не вказані в постанові Рівненського міського суду у справі №569/23595/18 від 04.03.2019 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Скаржник звертає увагу суду на те, що йому та третій особі не було надано можливості приймати участь у здійсненні оцінки та огляду транспортного засобу, визначенні суми реальних збитків, а також зазначає, що страхові акти, на підставі яких здійснювались страхові виплати були складені з порушенням 10-денного строку визначеного п.29.3 договору страхування, що унеможливлює встановити розмір реальних збитків та що всі ушкодження транспортного засобу є наслідком ДТП.

Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу не скористались.

Водночас 30.06.2020 р. приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" було подано клопотання про продовження процесуального строку на подання відзиву на апеляційну скаргу. Однак ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 р. у задоволенні такого клопотання відмовлено з огляду на те, що на момент його подачі, строк визначений ухвалою суду про відкриття апеляційного провадження від 25.05.2020 р. на вчинення зазначеної вище процесуальної дії закінчився.

У судове засідання, призначене на 13.07.2020 р., позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача не забезпечили явку своїх уповноважених представників, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, натомість подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Колегія суддів зазначає, що за змістом ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи наведене, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скаргу за відсутності представників позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

30.06.2020 р. до апеляційного господарського суду позивачем було подано клопотання про витребування доказів у відповідача, в якому, зокрема, просив суд витребувати у ТОВ "АТП "2002" табель обліку робочого часу за 05.12.2018 р., дані щодо закріплення за ОСОБА_1 автобуса "Богдан А-09202" н.з. НОМЕР_1 та наказ про прийняття його на роботу. Також приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" було подано клопотання про витребування доказів судом в порядку ст. 81 ГПК України від головного управління ДПС у Рівненській області з метою встановлення трудових чи будь-яких інших оплатних цивільно-правових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ "АТП "2002".

Розглянувши вищевказані клопотання, суд не вбачає підстав для витребування таких доказів з огляду на те, що на виконання вимог ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 р. відповідачем уже було надано суду копії наказу про прийняття на роботу ОСОБА_1. №36-К від 19.11.2018 р., паспорту маршруту 49 №719-39-16 від 28.01.2016р., наказу №36/1 від 20.11.2018 р. про закріплення автомобіля за ОСОБА_1 , графіку змінності водіїв колісних транспортних засобів на грудень 2018 р.. При цьому суд приймає до уваги те, що в судовому засіданні представник відповідача не заперечував факту перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з ТОВ "АТП "2002".

09.07.2020 р. ТОВ "АТП "2002" було подано письмові пояснення, з яких вбачається, що 05.12.2018 р. близько 21:10 год. працівник ОСОБА_1 самовільно в неробочий час виїхав з гаража ТОВ "АТП "2002" на транспортному засобі "Богдан А-09202" н.з. НОМЕР_1 у власних цілях та близько 21:42 год. скоїв ДТП з автомобілем Mercedes-benz GLS350 н.з. НОМЕР_2 . В подальшому за даним фактом було проведено службове розслідування та за порушення трудової дисципліни водію ОСОБА_1 було оголошено догану.

На підтвердження обставин викладених у поясненнях, апелянт додає копії пояснень водія ОСОБА_1 , водія ОСОБА_2 та механіка ОСОБА_5 . , копії наказу №38 від 06.12.2018р. про проведення службового розслідування у зв`язку з ДТП, акту службового розслідування від 06.12.2018 р., журналу механіка, наказу №40/1 від 26.02.2016 р. про закріплення транспортного засобу "Богдан А-09202" н.з. НОМЕР_1 за водієм ОСОБА_2 , наказу №38/1 від 06.12.2018 р. про оголошення ОСОБА_1 догани, плану-графіку технічного обслуговування автомобіля н.з. НОМЕР_1 на 2018 рік.

У поясненні апелянт зазначає, що вказані докази не було подано ним під час розгляду справи до суду першої інстанції, оскільки ТОВ "АТП "2002" не було відомо про наявність у провадженні господарського суду справи №918/812/19, позовну заяву з додатками та інших документів відповідач не отримував.

Колегія суддів вважає такі підстави неподання вищевказаних доказів до суду першої інстанції поважними, зважаючи на те, що відповідач участі в судових засіданнях в місцевому господарському суді не приймав, з клопотаннями про розгляд справи за його відсутності не звертався, а надіслані судом на адресу відповідача процесуальні документи, останньому вручені не були.

За таких обставин, враховуючи необхідність перевірки доводів апеляційної скарги в частині невиконання в момент скоєння ДТП третьою особою трудових обов`язків, апеляційний господарський суд вважає за необхідне прийняти подані апелянтом докази до розгляду та долучити їх до матеріалів справи.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

24.07.2018 року між позивачем (страховик) та ТОВ "ДН Класик" (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №125166а8р (т.1, а.с. 20-27).

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом та іншим майном, зокрема автомобілем Mercedes-benz GLS 350, н.з. НОМЕР_2 . Відповідно до п.3 договору вигодонабувачем є ТОВ "ДН Класик". До страхових ризиків (з урахуванням умов п. 25.2 договору) віднесено, зокрема, збитки внаслідок ДТП (п.9.2 договору).

Пунктами 10.1 та 11 договору сторони погодили, що розмір франшизи внаслідок збитків, завданих ДТП становить 0,00%, а розмір страхової суми - 2152343,00 грн..

Умовами виплати страхового відшкодування сторонами у п.15.3. договору сторонами погоджено: "на базі авторизованої СТО за вибором страховика".

Згідно п. 24 договору авторизована СТО - станція технічного обслуговування, яка уповноважена здійснювати ремонт та обслуговування ТЗ згідно з вимогами заводу-виробника за цінами офіційного дилера на підставі відповідних документів (угод з дилером тощо).

Пунктами 19, 20 договору визначено, що строк дії договору становить : з 24.07.2018 р. по 23.07.2019 р.. Територія страхування: Україна, країни Європи, СНД, республіка Грузія.

Пунктами 25.1., 25.2 договору сторони обумовили, що страховик бере на себе зобов`язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 25.2. договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості, а також зобов`язується компенсувати понесені страхувальником додаткові витрати згідно з п п. 34.1. та п. 34. договору в результаті настання страхового випадку. Збитки внаслідок ДТП - будь-яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

Страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з договором на підставі повідомлення про подію, письмової заяви страхувальника (його правонаступника, вигодонабувача) на виплату страхового відшкодування і страхового акту, який складається страховиком. Страхове відшкодування сплачується страхувальнику тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитку. Страховик повинен скласти страховий акт протягом 10 робочих днів з моменту отримання повідомлення про подію, письмової заяви на виплату страхового відшкодування тощо (п. 29.1.-29.3. договору).

Згідно п.29.13.3 договору при пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, з урахуванням такого: "на базі авторизованої СТО за вибором страховика" - при розрахунку розміру страхового відшкодування в кошторис збитків включається вартість запасних частин, деталей, обладнання, матеріалів та ремонтних робіт, що визначається виключно виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі авторизованої СТО за вибором страховика. Страховик гарантує якість ремонту на вибраній ним СТО, а саме: зобов`язується за обґрунтованими претензіями страхувальника відшкодувати витрати, пов`язані з усуненням дефектів внаслідок неякісного ремонту, здійсненого в межах суми виплаченого відшкодування.

При визнанні страховиком події страховим випадком страхове відшкодування виплачується протягом 10 (десяти) робочих днів з дня складання страхового акту. У випадку, якщо ТЗ знаходиться в заставі у вигодонабувача, розмір суми відшкодування, яке сплачується вигодонабувачу, не повинен перевищувати обсягу невиконаних зобов`язань страхувальника за кредитним договором, включаючи заборгованість за кредитом та плату за його використання, залишок сплачується страхувальнику. Взаємовідносини між страхувальником та вигодонабувачем оформлюються актами взаєморозрахунків. При пошкодженні ТЗ страхове відшкодування перераховується на СТО (відповідно до обраного згідно з п. 29.13 договору варіанту і зазначеного у розділі 15 Договору) для відновлення ТЗ. В окремих випадках (зокрема, при відшкодуванні збитків, пов`язаних з усуненням прихованих пошкоджень та дефектів, виявлених під час ремонту, які були спричинені страховим випадком), за згодою сторін договору виплата страхового відшкодування може бути проведена частинами (в декілька етапів) на умовах, вказаних в страховому акті, а саме: перша частина - виходячи з відшкодування збитків, розмір яких встановлено на момент підписання страхового акту, наступна частина - виходячи з встановленого кінцевого розміру збитків, що оформлюється доповненням до страхового акту (п.29.16 договору).

Відповідно до п.29.17 договору при пошкодженні ТЗ страхове відшкодування сплачується страхувальнику шляхом перерахування на рахунок СТО, обраної відповідно до п.29.13. договору, згідно з належним чином оформленими документами, наданими відповідними підприємствами, про витрати на компенсацію скоєних збитків (наряд-замова, рахунок, акт виконаних робіт тощо), якщо інше не погоджено між страховиком та вигодонабувачем. Вказані документи повинні містити повний перелік робіт, їхню вартість, а також вартість запчастин та матеріалів, використаних під час ремонту.

За п. 29.23. договору до страховика, що виплатив страхове відшкодування, переходить в межах виплаченої суми право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

05.12.2018 р., згідно з довідок Національної поліції України про дорожньо-транспортну пригоди (т.1, а.с. 32-33), в м. Рівному сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів "Богдан А-09202" н.з. НОМЕР_1 , що належить ТОВ "АТП 2002" під керуванням ОСОБА_1 та Mercedes-benz GLS 350 н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Обставини дорожньо-транспортної пригоди та вину ОСОБА_1 , встановлено постановою Рівненського міського суду у справі №569/23595/18 від 04.03.2019 року, яка залишена без змін постановою апеляційного суду Рівненської області від 24.05.2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи 05.12.2018 р. ТОВ "ДН Класик" повідомило позивача про настання події, що має ознаки страхового випадку, та подало заяву на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу в якій, зокрема, вигодонабувачем вказало банк ПАТ "ПУМБ", 04070, Україна, м. Київ, 38099 (т.1, а.с.28-29).

15.12.2018 р. оцінювачем позивача у присутності представника ТОВ "ДН Класик" складено протокол №332/19 огляду транспортного засобу Mercedes-benz GLS350 н.з. НОМЕР_2 в якому зафіксовані пошкодження та тип ремонтних операцій.

Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" (позивач) на виконання своїх зобов`язань за договором страхування, на підставі заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування, рахунку-фактури №VA00000462 від 24.01.2019 р. та страхового акта №АХА2444766 від 06.02.2019 р. (за погодженням листом №992/12цв від 01.02.2019 р. з ПАТ "ПУМБ") перераховано на рахунок СТО - ПрАТ "Волинь-Авто" суму страхового відшкодування в розмірі 701677,96 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 534 402 від 07.02.2019 р. на вказану суму (т.1, а.с. 95).

23.02.2019 р. ТОВ "Експерт-Сервіс" складено звіт № 332/19 про оцінку автомобіля Mercedes-benz GLS350 н.з. НОМЕР_2 , згідно з яким вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ склала 1027 962,82 грн, (значення коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля складає 0,00 грн) (т.1, а.с. 38-43).

15.03.2019 р. в ПрАТ "Волинь-Авто" за участю представника ТОВ "ДН Класик" складено акт огляду транспортного засобу та 18.03.2019 р. електронною поштою ПрАТ "Волинь-Авто" повідомило позивача про завершення відновлювального ремонту 30.03.2019 року (у зв`язку з відсутністю приладу управління АКПП), просило провести доплату за ремонт згідно з рахунком.

Після чого на підставі рахунку-фактури №VA00001743 від 26.03.2019 р. та страхового акту №АХА2458267 від 05.04.2019 р. (за погодженням листом №2815/12цв від 27.03.2019 р. з ПАТ "ПУМБ") здійснено виплату страхового відшкодування на рахунок СТО - ПрАТ "Волинь-Авто в розмірі 59883,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням №550 998 від 08.04.2019 р..

Отже, всього позивачем на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №125166а8р від 24.07.2018 р. виплачено страхове відшкодування на загальну суму 761561,24 грн..

Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПАТ "Страхова компанія "Країна" згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ6002222, згідно з яким ліміт за шкоду, завдану майну в результаті ДТП, становить 100000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

Зважаючи на те, що ПАТ "Страхова компанія "Країна" повністю виконало свої зобов`язання за полісом, компенсувавши позивачу 100000,00 грн, відтак залишок невідшкодованої суми складає 661561,24 грн.

Частиною першою статті 16 Закону України "Про страхування" передбачено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим випадком згідно з статтею 8 Закону України "Про страхування" є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 988 Цивільного кодексу України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

За частиною першою статті 228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб в порядку регресу.

Згідно із статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За таких обставин у момент виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого страхового відшкодування.

29.07.2019 р. позивач, звернувся до відповідача, як власника автобуса "Богдан А-09202", н.з. НОМЕР_1 , з претензію про компенсацію 661561,24 грн, що підтверджується фіскальним чеком, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.13-17), проте не була вручена під час доставки та повернулася за зворотною адресою, у зв`язку з чим звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині неправильного встановлення судом першої інстанції особи, відповідальної за збитки, завдані в результаті ДТП, зокрема, через нез`ясуванням судом обставин перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з ТОВ "АТП "2002", а також чи виконував останній свої трудові обов`язки в момент скоєння ДТП, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст.1187 ЦК України).

Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір.

Згідно ч.3 ст. 1187 ЦК України особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов`язана відшкодувати її на загальних підставах.

Таким чином на особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди у зв`язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що особа в момент заподіяння шкоди володіла джерелом підвищеної небезпеки без відповідних правових підстав, у тому числі, не виконуючи своїх трудових обов`язків.

У ході апеляційного розгляду, апеляційним судом безспірно встановлено, що водій ОСОБА_1 з 20.11.2018 р. перебуває в трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю "АТП "2002", що підтверджується наказом ТОВ "АТП "2002" №36-К від 19.11.2018 р. про прийняття його на роботу (т.2, а.с. 30).

Отже, для покладення відповідальності на відповідача, суду необхідно встановити правову підставу керування транспортним засобом водієм в момент скоєння ДТП, що перебуває з відповідачем у трудових відносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом товариства з обмеженою відповідальністю "АТП "2002" від 20.11.2018 р. №36/1 за водієм ОСОБА_1 закріплено транспортний засіб "Богдан А-09202" н.з. НОМЕР_1 за маршрутом №49 за розкладом руху №9 згідно паспорту маршруту (т.2, а.с. 36)

За змістом розкладу руху автобусів маршруту №49 від 25.02.2016 р., що є частиною паспорту №719-39-16 міського автобусного маршруту регулярних перевезень №49 (т.2., а.с.31-35) автобус "Богдан А-09202" н.з. НОМЕР_1 , з огляду на те, що здійснює перевезення пасажирів за розкладом руху №9, завершував свій рейс о 21 год. 04 хв. на вул. Макарова .

Постановою Рівненського міського суду від 04.03.2019 р. встановлено, що ДТП відбулась 05.12.2018 р. близько 21 год. 42 хв. у м. Рівне на перехресті вул. Соборна та вул. Чорновола .

Згідно графіку змінності водіїв колісних транспортних засобів на грудень 2018 року (т.2., а.с. 37-38), 05.12.2018 року водій ОСОБА_2 здійснював перевезення в першу зміну (початок робочої зміни 06:15 год., кінець робочої зміни 14:00 год.), а водій ОСОБА_1 мав здійснювати перевезення в другу зміну (початок робочої зміни 12:30 год., кінець робочої зміни 21:04 год.).

Однак, як вбачається з письмових пояснень водія ОСОБА_1 , пояснень водія ОСОБА_2 , пояснень механіка ОСОБА_5 , 05.12.2018 р. близько 12:00 год., у зв`язку із технічною несправністю, автобус "Богдан А-09202" н.з. НОМЕР_1 було поставлено на ремонт в гараж ТОВ "АТП "2002".

Дана обставина підтверджується копією журналу механіка (т.2., а.с. 49-50), в якому зазначено, що автобус повернуся о 12:30 год. та в графі "технічний стан транспортного засобу" вказано ремонт ресори.

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 (т.2., а.с.43), 05.12.2018 р. близько 21:20 год. водій ОСОБА_1 , без отримання дозволу механіка ОСОБА_5 на виїзд транспортного засобу з гаража ТОВ "АТП "2002", самовільно здійснив виїзд на автобусі у власних цілях та близько 21:45 год. потрапив у ДТП за участі транспортного засобу Mercedes-benz GLS350 н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 ..

За фактом ДТП наказом ТОВ "АТП "2002" від 06.12.2018 р. №38 було призначено проведення службового розслідування (т.2., а.с. 38).

Обставину самовільного використання транспортного засобу "Богдан А-09202" н.з. НОМЕР_1 в позаробочий час водієм ОСОБА_1 , окрім пояснень водія ОСОБА_1 , пояснень водія ОСОБА_2 , пояснень механіка ОСОБА_5 , також встановлено актом службового розслідування від 06.12.2018 р. (т.2, а.с.47-48), а також наказом ТОВ "АТП "2002" від 06.12.2018 р. №38/1 (т.2, а.с.52), яким за порушення трудової дисципліни та посадових обов`язків, що виразилось у використанні транспортного засобу підприємства в особистих цілях, поза межами робочого часу, без дозволу механіка на виїзд з гаража водію ОСОБА_1 оголошено догану.

При цьому, колегія суддів зауважує, що навіть за умови справності транспортного засобу та виконання ОСОБА_1 службових обов`язків з перевезення пасажирів, з урахуванням схеми маршруту (т.2, а.с. 32) та розкладу руху автобусів маршруту №49 за графіком №9, транспортний засіб "Богдан А-09202" н.з. НОМЕР_1 не міг о 21:42 год. знаходитись у місці скоєння ДТП, оскільки згідно розкладу руху маршрутного транспортного засобу о 21:04 год. повинен був завершити свою роботу на кінцевій зупинці свого маршруту по вул. Макарова.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржником у повній мірі було доведено, що ДТП відбулась у момент, коли ОСОБА_1 не виконував свої трудові та службові обов`язки, оскільки останній заволодів транспортним засобом неправомірно та використовував його в особистих цілях, а тому суд констатує відсутність правових підстав для відшкодування відповідачем матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП в порядку суброгації.

Водночас апеляційний суд критично оцінює доводи відповідача стосовно того, що місцевим господарським судом невірно встановлено коло учасників правовідносин, зокрема, вигодонабувача, а також щодо відсутності доказів завершення ремонтних робіт з огляду на наступне.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів в частині кредитних правовідносин між страхувальником, як власником пошкодженого транспортного засобу, та акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк", як кредитора, апеляційний господарський суд позбавлений можливості надати правову оцінку статусу вигодонабувача за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу "Все включено" №215166а8р від 24.07.2018 року.

При цьому суд вважає, що ключовим в спірних правовідносинах є факт здійснення страхового відшкодування позивачем для відновлення застрахованого за договором добровільного страхування транспортного засобу, пошкодженого внаслідок ДТП.

У свою чергу факт виконання приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" своїх зобов`язань за договором страхування, підтверджується платіжним дорученням №534 402 від 07.02.2019 р. на суму 701677,96 грн. та платіжним дорученням №550 998 від 08.04.2019 р. на суму 59883,28 грн., відповідно до яких на рахунок ПРАТ "Волинь-Авто" позивачем було перераховано суму страхового відшкодування у сумі 761561,24 грн..

Також у своїй апеляційній скарзі скаржник зазначає про те, що належними та допустимими доказами не встановлено розміру реальних збитків заподіяних в результаті ДТП, оскільки вартість відновлювального ремонту визначена без урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля, акти огляду транспортного засобу містять складові елементи, що не стосуються ДТП та не вказані в постанові Рівненського міського суду у справі №569/23595/18 від 04.03.2019 р., а також у зв`язку з тим, що огляд та оцінка транспортного засобу проводились без участі відповідача та третьої особи.

Однак, апеляційний господарський суд такі доводи відповідача не приймає до уваги, зважаючи на те, що скаржником не було подано до суду клопотання про призначення судової експертизи для спростування інформації, що містяться в звіті №332/19 про оцінку автомобіля Mercedes-benz GLS350 реєстраційний номер НОМЕР_2 виконаним ТзОВ АК "Експерт Сервіс", а також будь-яких контррозрахунків завданих збитків, суду відповідачем надано не було.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи в апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).Пунктом 2 частини 1 статті 275 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з ч. 3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням поданих апелянтом належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які були прийняті та досліджені апеляційним судом, зазначені в апеляційній скарзі доводи частково знайшли своє підтвердження.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, нез`ясування обставин, що мають значення для справи.

Отже, колегія суддів, встановивши факт не виконання ОСОБА_1 своїх трудових та службових обов`язків на транспортному засобі "Богдан А-09202" н.з. НОМЕР_1 в момент скоєння ДТП, вважає, що суд першої інстанції не повною мірою з`ясував обставини, що мають значення для справи, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вказане, апеляційну скаргу відповідача слід задоволити, рішення місцевого господарського суду - скасувати та прийнявши нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Враховуючи приписи ст.129 ГПК України, колегією суддів, з підстав скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги, здійснено перерозподіл судових витрат зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АТП 2002" на рішення господарського суду Рівненської області від 03.01.2020 р. у справі №918/812/19 - задоволити.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 03.01.2020 р. у справі №918/812/19 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі, яким у задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" - відмовити.

4. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 20474912) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АТП 2002" (33022, Рівненська область, м. Рівне, вул. Льонокомбінатівська, буд. 9, кв. 140, код ЄДРПОУ 38503431) судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 14885 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят п`ять) грн. 13 (тринадцять) коп..

5. Господарському суду Рівненської області видати судовий наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "16" липня 2020 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.