Рішення

від 23.12.2019 по справі 922/2259/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2259/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківспецінвест", 61046, Харківська область, м. Харків, вул. Полтавський шлях, будинок 31, код ЄДРПОУ 35072236;

до фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ;

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю Комптеплоенерго , 61052, Харківська обл., місто Харків, вул. Полтавський Шлях, будинок 31, офіс 17, код ЄДРПОУ 40451530;

про відшкодування шкоди завданої посадовою особою підприємству у розмірі 69268,18грн.

за участю представників учасників справи:

позивача - Жука А.С., ордер серія ХВ №000087 від 07.10.2019 року;

відповідача - Самохіна А.М., ордер серія ВІ №1002825 від 20.09.2019 року;

третьої особи - не з`явився;

Суть спору:

Засновник ТОВ "Комткплоенерго" - ТОВ "Харківспецінвест" в особі директора Мукомела Володимира Васильовича звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих підприємству (вх. №2259 від 17.07.2019), в якій просить стягнути з останньої на користь ТОВ "Комтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 40451530) збитки нанесені підприємству у розмірі 69268,18грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, ТОВ ХАРКІВСПЕЦІНВЕСТ являється органом управління ТОВ КОМПЕПЛОЕНЕРГО . Згідно з наказу №1 від 26.04.2016р. ОСОБА_1 була прийнята до ТОВ Комтеплоенерго на посаду директора. На підставі вищевикладеного засновником ТОВ ХАРКІВСПЕЦІНВЕСТ було прийнято рішення, про проведення незалежної аудиторської перевірки. Про що в свою чергу було повідомлено Відповідача у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 також є засновником ТОВ Комтеплоенерго . В період з серпня по жовтень 2018 року на підприємстві ТОВ КОМТЕПЛОЕНЕРГО було проведено аудиторську перевірку бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р. Аудиторською фірмою ''Стройаудит" Товариство з обмеженою під час якого були виявлені наступні порушення: Фінансовий результат за 2017 - прибуток у сумі 101 606 грн. Нараховано податок на прибуток за декларацією податку на прибуток за 2017 рік у сумі 18 303 грн. Аудит податкової звітності з податку на прибуток за 2017 рік показав, що дані декларації не відповідають даним бухгалтерського обліку за витратами підприємства, існує ймовірність невизнання таких витрат в податковому обліку при перевірці, а саме: за актом №ОУ-0000170 від 09 лютого 2017р. від ФОП Водяницького С.А. на суму 2400,00 грн. віднесено на витрати ремонт електродвигуна, якого на балансі немає, таким чином, завищені витрати на 2 400,00 грн.; віднесено на втрати по акту №29-2016 від 17.01.17 р. виготовлення проектно-кошторисної документації Реконструкція існуючої газової котельні ДПТНЗ Недригайлівське вище професійне училище по вул. Шмідта. 28. смт. Недригайлів. Сумської області на суму 25423.00 грн.. виконавець ФОП Сибірко Т.І (ІН 2062718065), те ж саме по акту № 29/17 АН від 28 листопада 2017 р. в сумі 1545,00 грн. Разом на суму 26968.00 грн, Реконструкція об`єкта - це поліпшення об`єкта, тому витрати з поліпшення об`єкта слід враховувати як капітальні інвестиції в створення інших необоротних матеріальних активів. Зазначені витрати створюють окремий об`єкт з початковою вартістю 26968.00 грн. на 117 субрахунку та амортизуються, (тобто витрати завищено на суму 26 968,00грн.). 31.08.17 оприбутковано дрова паливні (201 рахунок) в кількості 94 м. куб. на суму 35720.00 грн. від ФОП Сизоненко О.Д. за накладною №16. Фактично підкладено ксерокопія документу, в кількості 50 м. куб. на суму 19000,00 грн., олівцем проставлена дата на 31 08.2017., кількість виправлена на 94 м. куб. і сума - на 35720,00грн. В бухгалтерському обліку по зазначеній позиції 19.12.17 був відображений дохід (реалізація) 50 м. куб. дров паливних, а 34,062 м. куб. на суму 12943,56 грн. списано на витрати (у виробництво), залишок на 01.01.18г. дров паливних (201 рахунок) становить 9.938 м. куб. на суму 3776.44 грн. Загалом відповідно до аудиторського висновку сумарні збитки нанесені підприємству сягають 69 268,18 грн.. Таким чином, позивач вказує на те, що внаслідок безпідставного завищення керівником підприємства сум накладних останній поніс збитки, які підтверджуються відповідним аудиторським звітом, що стало підставою для звернення до суд з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.09.2019 прийнято позовну заяву про відшкодування збитків, завданих підприємству (вх. №2259/19 від17.07.2019) до розгляду, відкрито провадження у справі №922/2259/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "07" жовтня 2019 р. о 11:00.

30.09.2019 від відповідача надійшов відзив на позов (вх.. №23578 від 02.10.2019), в якому відповідач проти позову заперечує повністю та в обґрунтування вказує на те, що позивачем взагалі не зазначено, які дії вчинені відповідачем з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями, якими неправомірними діями відповідача заподіяно збитки і чи входили до функцій відповідача обов`язки, неналежне виконання яких призвело до таких збитків, оскільки, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків за перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями, - необґрунтовані, оскільки при виконанні своїх посадових обов`язків відповідач діяв в межах повноважень визначених Статутом ТОВ КОМТЕПЛОЕНЕРГО , крім цього, застосування такої міри відповідальності до відповідача як то стягнення збитків, на переконання відповідача є безпідставним, оскільки відсутні всі елементів, що утворюють склад правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дії чи бездіяльності особи; шкідливий результат такої поведінки (збитків), в тому числі наявність та розмір понесених збитків-причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина особи, яка заподіяла шкоду. При цьому, відповідач вказує, що аудиторський звіт який наданий позивачем в якості єдиного доказу, який на думку позивача підтверджує наявність збитків, є неналежним та не вірогідним доказом, який свідчить про наявність або відсутність збитків, оскільки у вказаному висновку не вказано, які саме документи досліджувались аудитором, а в ньому викладені лише думки аудитора щодо можливих вірогідних штрафів та витрат без їх документального обґрунтування. Крім цього, відповідач зазначив, що у зв`язку з розглядом вказаної справи останнім можуть бути понесені витрати у розмірі 10000,00грн., які останній, у випадку задоволення позову просить покласти на позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.10.2019 задоволено клопотання фізичної особи ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі, визначено судове засідання у справі № 922/2259/19, призначене на 07 жовтня 2019 року на 11:00 годин провести в режимі відеоконференції, доручено забезпечення проведення відеоконференції Ковпаківському районному суду м. Суми (40009, м. Суми, вул. Першотравнева, 12).

Протокольною ухвалою від 07.10.2019 відкладено підготовче засідання на 21.10.2019 о 10:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області залучено до участі у справі в якості третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Комптеплоенерго .

Протокольною ухвалою від 21.10.2019 відкладено підготовче засідання на 04.11.2019 о 11:15.

21.10.2019 безпосередньо перед підготовчим засіданням від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. № 25075 від 21.10.2019), яка в зв`язку з пропуском строків на подання відзиву на позов, ухвалою суду від 21.10.2019 залишена без розгляду.

Водночас, 23.10.2019 від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції від 22.10.2019 (вх. №25473 від 23.10.2019), в якому останній просив провести судове засідання призначене на 04.11.2019 о 11:15 та всі подальші засідання у режимі відеконференції проведення яких доручити Ковпаківському районному суду м. Суми.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.10.2019 клопотання фізичної особи ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відео конференції (вх. №25473 від 23.10.2019) задоволено. Підготовче засідання у справі № 922/2259/19, призначене на 04.11.2019 об 11:15 год., провести в режимі відеоконференції. У випадку вікладення підготовчого засідання чи оголошення перерви у судовому засіданні наступні судові засідання проводити в режимі відеоконференції на підставі даної ухвали та доручено Ковпаківському районному суду м. Сум, зал: свідок забезпечити участі представників відповдіача у підготовчому засіданні 04 листопад 2019 року об 11 год. 15 хв. в режимі відеоконференції в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Сум, зал: свідок .

30.10.2019 від позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №26096 від 30.10.2019).

01.11.2019 від позивача надійшло клопотання про поновлення строку на подання відповіді на відзив разом з відповіддю на відзив.

У підготовчому засіданні 04.11.2019 поновлено позивачу строк на подання відповіді на відзив та приєднано відповідь на відзив до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 04.11.2019 відкладено підготовче засідання на 13.11.2019 о 12:00.

08.11.2019 від третьої особи надійшли пояснення (вх. №26932 від 08.11.2019), в яких останній підтримав позовні вимоги повністю з підстав наведених в позовній заяві та вказував на те, що відповідач неодноразову порушувала трудову дисципліну, що призвело до невірного визначення вартості робіт, послуг та товарів, що в свою чергу вплинуло на їх податкове відображення, у зв`язку з чим, підприємству внаслідок службової недбалості відповідача завдано збитків у розмірі 69 268,18 грн..

Протокольною ухвалою від 13.11.2019 відкладено підготовче засідання по справі на 27.11.2019 о 12:00.

Протокольною ухвалою від 27.11.2019 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду справи по суті на 11.12.2019 о 10:30.

У судовому засіданні 11.12.2019 повноважний представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги. В обґрунтування зазначив, що внаслідок службового недбальства відповідачем були вчинені дії щодо заниженні прибутку підприємства, внаслідок невірного визначення вартості послуг, робіт та товарів, що в свою чергу може призвести до фінансових витрат пов`язаних з оплатою відповідних штрафів внаслідок невірного податкового обліку відповідних господарських операцій. Таким чином, позивач зазначив, що збитки, які просить стягнути з відповідача складаються з 53106,00грн. - занижено суму податків, які повинні було сплатити підприємство, 1 593,18грн. - 3% штрафу від суми заниження податку, 11169,00 грн. штраф за порушення строків виплати заробітної плати, а також штраф у розмірі 1700,00грн. - за порушення проведення розрахунків готівкою понад встановлене обмеження. Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 67568,18грн., які на думку останнього, підтверджуються аудиторським висновком від 28.11.2018.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував повністю, та вказував на те, що позивачем не вказано, які саме дії відповідача, спричинили наявність тих чи інших збитків, позивачем необґрунтовано сум збитків завданих відповідачем, оскільки аудиторським звітом лише вказано наявність тих чи інших фінансових прогалин в діяльності підприємства, не надано доказів, які б підтверджували порушення відповідачем строків оплати вартості заробітної плати чи завищень відповідачем тих чи інших цін та тарифів що потягли за собою зменшення прибутку підприємства. Крім цього, відповідач вказує, що сам позивач вказує на те, що перелічені витрати та штрафи мають лише імовірний характер та не були понесені позивачем, що на думку останнього свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог. Крім цього, відповідач зазначив про те, що аудиторський звіт від 28.11.2018 не може вважатись належним та вірогідним доказом, оскільки останній не містить переліку документів, які досліджувались аудитором, а самі документи, які були надані на дослідження перебували в копіях, які були надані невідомими особами, а тому враховуючи, що в аудиторському звіті не можуть встановлюватись факти, а лише думки аудитора щодо тих чи інших обставин, на переконання відповідача, такий не може бути прийнятий судом як вірогідний доказ, який підтверджує наявність збитків.

Протокольною ухвалою від 11.12.2019 оголошено перерву у судовому засіданні до 23.12.2019 о 12:15.

У судовому засіданні 23.12.2019 повноважний представник позивача підтримав позовні вимоги повністю з підстав наведених в позові. Крім цього, зазначив, що збитки, які просить стягнути з відповідача складаються з 53106,00грн. - занижено суму податків, які повинні було сплатити підприємство, 1 593,18грн. - 3% штрафу від суми заниження податку, 11169,00 грн. штраф за порушення строків виплати заробітної плати, а також штраф у розмірі 1700,00грн. - за порушення проведення розрахунків готівкою понад встановлене обмеження, наявність вищевказаних збитків підтверджується відповідним аудиторським звітом від 28.11.2018. Щодо судових витрат останній зазначив, що вони складаються з судового збору у розмірі 1921,00грн. та 10000,00грн. витрат на професійну правову допомогу, які просить покласти на відповідача.

Повноважний представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував повністю та просив відмовити в задоволенні позову з підстав необгрунтованості та недоведеності позовних вимог. Крім цього, останній просив у випадку відмови в позові судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10000,00грн., які були понесені останнім стягнути з позивача, у зв`язку з чим, зазначив, що докази понесення таких витрат будуть подані протягом 5 днів з дня ухвалення рішення в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представників учасників справи у судових дебатах, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ КОМТЕПЛОЕНЕРГО оформленого протокол №1 від 25.04.2016 року та наказу №1 від 26.04.2016 р. - 26.04.2016 приступила до виконання обов`язків директора ТОВ КОМТЕПЛОЕНЕРГО .

22.08.2018 ОСОБА_1 отримано лист ТОВ КОМТЕПЛОЕНЕРГО №5 від 21.08.2018 р., в якому містилася вимога про надання трудової книжки для внесення до неї відповідного запису та про передачу документів ТОВ КОМТЕПЛОЕНЕРГО від ОСОБА_1 до Литовченко С.В. 27.08.2018 року о 14.00 за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, б. 31, оф. 17. До вказаного листа додавалася незасвідчена сканкопія наказу ТОВ КОМТЕПЛОЕНЕРГО №1-К від 17.08.2018 р. Про звільнення ОСОБА_1 на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ КОМТЕПЛОЕНЕРГО від 13.08.2018 .

В період з серпня по жовтень 2018 року на підприємстві ТОВ КОМТЕПЛОЕНЕРГО було проведено аудиторську перевірку бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р. Аудиторською фірмою ''Стройаудит" під час якого були виявлені наступні порушення: Фінансовий результат за 2017 - прибуток у сумі 101 686 грн. Нараховано податок на прибуток за декларацією податку на прибуток за 2017ріку сумі 18 303 грн. Аудит податкової звітності з податку на прибуток за 2017 рік показав, що дані декларації не відповідають даним бухгалтерського обліку за витратами підприємства, існує ймовірність невизнання таких витрат в податковому обліку при перевірці, а саме: - за актом №ОУ-0000170 від 09 лютого 2017р. від ФОП Водяницького С.А. на суму 2400,00 грн. віднесено на витрати ремонт електродвигуна, якого на балансі немає, таким чином, завищені витрати на 2 400,00 грн.; - віднесено на витрати по акту №29-2016 від 17.01.17, виготовлення проектно-кошторисної документації Реконструкція існуючої газової котельні ДПТНЗ Недригайлівське вище професійне училище по вул. Шмідта, 28, смт. Недригайлів, Сумської області на суму 25423,00грн., виконавець ФОП Сибірко Т.І. (ІН НОМЕР_2 ), те ж саме по акту № 29/17 АН від 28 листопада 2017р. в сумі 1545,00грн. Разом на суму 26968,00 грн. Реконструкція об`єкта - це поліпшення об`єкта, тому витрати з поліпшення об`єкта слід враховувати як капітальні інвестиції в створення інших необоротних матеріальних активів. Зазначені витрати створюють окремий об`єкт з початковою вартістю 26968,00 грн. на 117 субрахунку та амортизуються. - 31.08.17р. оприбутковано дрова паливні (201 рахунок) в кількості 94 м. куб. на суму 35720,00 грн. від ФОП Сизоненко О.Д. (ІН НОМЕР_3 ) за накладною №16. Фактично підкладено ксерокопія документу, в кількості 50 м. куб. на суму 19000,00 грн., олівцем проставлена дата на 31.08.2017р., кількість виправлена на 94м. куб. і сума - на 35720,00грн. В бухгалтерському обліку по зазначеній позиції 19.12.17р. був відображений дохід (реалізація) 50м. куб. дров паливних, а 34,062 м. куб на суму 12943,56 грн. списано на витрати (у виробництво), залишок на 01.01.18г. дров паливних (201 рахунок) становить 9,938 м. куб. на суму 3776,44 грн. Таким чином, завищено витрати підприємства на суму 12 943,56 грн.; - 20.12.2017р. віднесені на витрати 244 800,00 грн. на 84 рахунок, потім на 23 рахунок за транспортні послуги з ФОП Литовченкр С.В. (ІН НОМЕР_4 ). За цією операцією ні акта, ні ТТН, ні договору немає. Оплати також немає, таким чином, завищено витрати на суму 244 800,00 грн., -23.11.17г. оприбутковані дрова у кількості 24 м. куб. на суму 7920,00грн. по накладній №16 заповненої рукописно та невірно: відпущено - Білик М.Т., виправлено олівцем на Конотопська ЗОСШ1, через кого - ТОВ Укртепло-Суми , виправлено олівцем на Комтепло, реквізити постачальника незаповнені ,- ця накладна скріплена печатками Конотопської ЗОСШ1 і ТОВ КОМТЕПЛОЕНЕРГО , по даній позиції 01.12.17р. списано на виграти 24м. куб. дров на суму 7920,00 грн.. Всього завищено витрати в 2017р. на суму 295 031,56 грн., відповідно, занижено суму податку на прибуток 53 106 грн. (295 031,56 х 18%), що тягне за собою сплату суми недоплати та виплату штрафних санкцій в розмірі 3%, що складає 1 593,18 грн. Під час перевірки авансових звітів було виявлено порушення обмежень розрахунків готівкою з контрагентами, а саме: - за авансовим звітом №9 от 24.05.2016р. сплачено постачальнику ФОП Терещенко Н.І. за товар у сумі 8602,00грн., і того ж самого дня за авансовим звітом №10 від 24.05.2016р. сплачено постачальнику ФОП Терещенко Н.І. за товар у сумі 14998,00грн. Загальна сума за 24.05.2016р. з розрахунків з однією фізичною особою складає 23600,00грн., тобто наявне перевищення обмежень (10000,00 грн.) дорівнює 13 600,00 грн. Так, відповідно до статті 163 (15) КпАП зазначене вище порушення тягне за собою накладання штрафу розміром від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1700 - 3400 гривень). При перевірці встановлено порушення термінів виплати заробітної плати. Згідно ст.115 Кодексу Законів про Працю України (надалі скорочено - КЗпП України) заробітна плата працівникам повинна виплачуватися не рідше двох разів на місяць і не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. За 2017 рік заробітна плата працівникам виплачувалася несвоєчасно і один раз за місяць, тобто виплата авансу не проводилася, наприклад: -23.03.2017р. виплата за січень і лютий 2017р., -31.05.2017р. виплата за березень і квітень 2017р., -14.06.2017р. виплата за травень 2017р., -08.08.2017р. виплата за червень і липень 2017р., -01.11.2017р. виплата за вересень 2017р., -24.11.2017г. виплата за жовтень 2017р., -15.12.2017г. виплата за листопад 2017р. Окрім того, у вищевказаних періодах несвоєчасної виплати заробітної плати є порушення у вигляді несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам строком більше одного місяця, а саме: -23.03.17р. за січень 2017р., -31.05.17р. за березень 2017р., -08.08.17р. за червень 2017р., -01.11.17р. за вересень 2017р. Згідно ст.265 КЗпП України - Відповідальність за порушення законодавства про працю : штраф за порушення строків виплати заробітної плати працівникам більше одного місяця або не в повному обсязі - дорівнює трикратному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (розмір мінімальної заробітної плати в 2018 році - 3723,00грн.). Можливий штраф: 3723,00грн х 3%= 11 169,00 грн.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 20.12.2018 у цивільній справі №591/5455/18, за позовом ОСОБА_1 до ТОВ КОМТЕПЛОЕНЕРГО про поновлення на роботі, позов задоволено частково - визнано наказ ТОВ КОМТЕПЛОЕНЕРГО №1-К від 17.08.18 р. Про звільнення ОСОБА_1 незаконним; визнано протокол загальних зборів учасників ТОВ КОМТЕПЛОЕНЕРГО №13/08-18 від 13.08.2018 р., в частині звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ КОМТЕПЛОЕНЕРГО незаконним; поновлено ОСОБА_1 з 14.08.2018 р. на посаді директора ТОВ КОМТЕПЛОЕНЕРГО , яке в цій частині залишене без змін постановою Сумського апеляційного суду від 14.03.2019.

Таким чином, як вказує позивач внаслідок, неправомірних дій відповідача щодо зловживання службовим становищем підприємству - третій особі по справі, якій завдано збитків в розмірі 67568,18грн., з яких 53106,00грн. - занижено суму податків, які повинні було сплатити підприємство, 1 593,18грн. - 3% штрафу від суми заниження податку, 11169,00 грн. - штраф за порушення строків виплати заробітної плати, а також штраф у розмірі 1700,00грн. - за порушення проведення розрахунків готівкою понад встановлене обмеження. Вказані витрати на переконання позивача підтверджуються безпосередньо аудиторським звітом ТОВ Аудиторська фірма Стройаудит за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017р., який доданий до матеріалів справи.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позову вказує, що позивачем необґрунтовано суму збитків, не вказано протиправних дій відповідача, які потягли вказані збитки, необґрунтовано наявності службового недбальства чи зловживання з оку відповідача службовими обов`язками, а також необгрунтовано наявності причинно-наслідкового зв`язку між збитками та діями відповідача, що свідчить про безпідставність позову. Крім цього, відповідач вказує на те, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який підтверджував наявність понесених відповідачем збитків, а аудиторський звіт, який міститься в матеріалах справи є неналежним та недопустимим доказом та не може бути прийнятий судом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача, як з посадової особи - керівника підприємства, збитків, які завдані позивачу внаслідок зловживання відповідачем службовим становищем, у зв`язку з чим, підприємству - третій особі по справі, завдано збитків в розмірі 67568,18грн., з яких 53106,00грн. - занижено суму податків, які повинні було сплатити підприємство, 1 593,18грн. - 3% штрафу від суми заниження податку, 11169,00 грн. - штраф за порушення строків виплати заробітної плати, а також штраф у розмірі 1700,00грн. - за порушення проведення розрахунків готівкою понад встановлене обмеження.

Водночас, розмір збитків, які просить стягнути позивач, на переконання останнього підтверджуються аудиторським звітом ТОВ Аудиторська фірма Стройаудит за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017р. від 28.11.2018, в якому аудитором виявлено факт завищення вартості робіт, послуг та товарів, які оприбутковувались третьою особою по справі, що призвело до заниження суми податків, які останній повинен був сплатити, а також вказано імовірну відповідальність особи у вигляді притягнення такої до адміністративної відповідальності за подання невірної інформації до органів фіскальної служби, а також обставини щодо невчасної сплати заробітної плати працівникам підприємства.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтями 39, 40 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю поміж іншим, передбачено, що виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва. Одноосібний виконавчий орган товариства або голова колегіального виконавчого органу товариства може діяти від імені товариства без довіреності. Члени наглядової ради товариства та члени виконавчого органу товариства повинні діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства. Члени наглядової ради товариства та члени виконавчого органу товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, заподіяні товариству їхніми винними діями або бездіяльністю. Член наглядової ради товариства, член виконавчого органу товариства звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.

Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 89 ГК України, - управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства. Особливості управління господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, визначаються законами України. Посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків; іншими винними діями посадової особи.

В той же час, відповідно до ч. 4 ст. 89 ГК України, посадові особи відповідають за шкоду, заподіяну ними господарському товариству, в межах і порядку, передбаченому законом.

За змістом положень статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як передбачено ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

Водночас, в розумінні т. 13 та 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність: 1) шкоди (її розмір), 2)протиправність (незаконність) поведінки органу державної влади та 3)причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Таким чином, у випадку відсутності одного з трьох елементів, виключає можливість притягнення органу державної влади до такого виду відповідальності як стягнення збитків.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.05.2018 у справі № 920/316/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 ГПК України, передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. При цьому, питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги вказує на те, що дії відповідача внаслідок яких завдано останньому збитки полягають в порушеннях правил бухгалтерського обліку підприємства, що стало наслідком невірного відображення податкових даних, що в майбутньому може призвести до притягнення третьої особи до адміністративної відповідальності зі сплати штрафів, які на думку позивача є збитками та підтверджуються аудиторським звітом.

Як вбачається з аудиторського звіту від 28.09.2018, аудитором здійснено перевірку фінансової діяльності підприємства в період з 01.04.2016 по 31.12.2017 , яка проводилась з 10.08.2018 по 28.09.2018. При цьому, як вбачається з аудиторського звіту, аудитором зазначено, що під час перевірки податкової звітності були виявлені порушення в оформленні первинних бухгалтерських документів, що призвело до завищення витрат підприємства в загальному на 295 031,56 грн. у зв`язку з чим занижено суму податку на 53 106,00грн., які при корегування податкової звітності повинні бути справлені до державного бюджету України, а також можливого накладення штрафу за невчасну подачу звітностей у розмірі 1 593,18грн. - 3% штрафу від суми заниження податку. Крім цього, аудитором зазначено про порушення строків сплати заробітної плати, у зв`язку з чим, можливе притягнення підприємства до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі трикратного розміру мінімальної заробітної плати, що становить 11169,00грн., а також аудитором зазначено про можливе порушення з боку підприємства порядку проведення розрахунків готівкою понад встановлене обмеження, що тягне за собою можливе накладення штрафу в розмірі 1700,00грн., які просить стягнути позивач.

Таким чином, позивач вказує, що протиправність поведінки відповідача полягає в порушеннях допущених останнім при оформленні бухгалтерських документів, у зв`язку з чим підприємство може понести збитки в розмірі 67 67568,18грн., які останній просить стягнути з відповідача на користь третьої особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні`відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає форми його організації: введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером (абз. 1 ч. 4 ст. 8).

Керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів (ч. 6 ст. 8).

Головний бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства: забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов`язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства. (ч. 7 ст. 8).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9).

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи (ч. 8 ст. 9).

Таким чином, суд зазначає, що керівник підприємства згідно з вимогами законодавства відповідає за організацію бухгалтерського обліку, а безпосередньо за ведення обліку несе відповідальність бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства, у зв`язку з чим, суд зазначає, що позивачем недоведено обставин того, що саме відповідач в міру своїх службових обов`язків є тією особою, на яку було покладено обов`язок щодо формування та забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємств, у зв`язку з чим, суд зазначає, що позивачем не доведено, якими самими протиправними діями чи бездіяльністю з боку відповідача, було завдано збитків позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиним доказом, який підтверджує наявність збитків понесених третьою особою, є аудиторський звіт від 28.09.2018, згідно якого аудитором визначені порушення щодо оформлення тих чи інших документів первинної бухгалтерської звітності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність , аудит фінансової звітності - аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб`єкта господарювання, або іншого суб`єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам; аудиторський звіт - документ, підготовлений суб`єктом аудиторської діяльності за результатами аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) відповідно до міжнародних стандартів аудиту та вимог цього Закону.

Згідно вимог ст. 14 ЗУ Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність аудиторський звіт передбачає надання впевненості користувачам шляхом висловлення незалежної думки аудитора про відповідність в усіх суттєвих аспектах фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам.

Таким чином, виходячи з аналізу вказаних норм суд зазначає, що аудиторський звіт - це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається в установленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності. В аудиторському звіті, аудитор лише висловлює свою незалежну думку щодо відповідності фінансової звітності підприємства вимогам чинного законодавства та надає лише рекомендації щодо окремих питань на які слід звернути увагу в майбутньому. При цьому такий звіт не має обов`язкового чи преюдиціального характеру, а на підставі нього не можуть встановлюватись ті чи інші обставини, зокрема щодо можливого притягнення підприємства до відповідальності та накладення відповідних штрафів.

Приймаючи до уваги, вищенаведене суд зазначає про те, що аудиторський звіт від 28.09.2018 не є належним та вірогідним доказом, який підтверджує розмір можливих збитків, оскільки аудиторський звіт не є первинним документом бухгалтерського чи фінансового обліку та не носить обов`язковий характер, а тому враховуючи, що збитки, які просить стягнути позивач мають імовірний характер та не були понесені третьою особою, що безпосередньо визнається позивачем, беручи до уваги, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували обставини вказані в аудиторському звіті, зважаючи, що позивачем не надано доказів щодо накладення на третю особу будь-яких штрафів, зокрема вказаних у аудиторському звіті, суд дійшов висновку про те, що позивачем необґрунтовано наявність та розмір збитків, які останній просить стягнути з відповідача на користь третьої особи.

Підсумовуючи вищенаведене, беручи до уваги те, що позивачем необґрунтовано якими самими протиправними діями чи бездіяльністю з боку відповідача, які були вчинені з перевищенням або зловживанням службових повноважень, було завдано збитків позивачу, враховуючи, що позивачем необґрунтовано розмір збитків, який підлягає стягненню, а самі збитки, які заявлені останнім мають лише імовірний характер та не понесені третьою особою, з огляду, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували обставини викладені у аудиторському звіті, враховуючи, що поданий аудиторський звіт не може вважатись належним та вірогідним доказом, який підтверджує наявність збитків та протиправності поведінки саме відповідача, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківспецінвест" не доведено наявності у діях відповідача складу всіх елементів господарського правопорушення, необхідних для притягнення останнього до такого виду відповідальності, як стягнення збитків, у зв`язку з чим, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується українськими судами як джерело права.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини зокрема згідно Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі Проніна проти України (Заява № 63566/00) п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23).

Приймаючи до уваги вищенаведене та враховуючи, що позивачем не доведено обставин щодо завдання збитків внаслідок винних дій відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення відповідача до господарсько-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків, у зв`язку з чим відмовляє в задоволенні позову.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат понесених позивачем у розмірі 1921,00грн. зі сплати судового збору, а також 10000,00грн. - витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з положень ст. 129 ГПК України, відповідно до якої, у разі відмови у задоволенні позовних вимог судові витрати зі сплати судового збору та витрат позивача на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.

Водночас, вирішуючи питання розподілу судових витрат понесених відповідачем на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00грн., суд зважаючи на заяву представника відповідача подану в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, зазначає, що їх розподіл буде здійснено після подання відповідачем доказів, які повинні бути подані відповідачем протягом 5 днів після ухвалення рішення суду в порядку ст. 221 та ст. 244 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 13-15, 41- 46, 74, 75, 76, 77, 78, 79 80, 86, 129, 207, 221, 233, 237-241, 244, 254-257 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позову та витрати позивача на професійну правничу допомогу покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківспецінвест" (61046, Харківська область, м. Харків, вул. Полтавський шлях, будинок 31, код ЄДРПОУ 35072236).

Рішення набирає законної сили в строки та в порядку передбаченому ст. 241 ГПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.01.2020.

Суддя Н.А. Новікова