Рішення

від 20.12.2019 по справі 520/13945/15-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/13945/15-ц

Провадження № 2/520/1851/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2019 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючий - суддя Васильків Олена Василівна,

секретар судового засідання - Белінська Ганна Сергіївна,

за участю представника позивача Мезнера Олега Едуардовича , представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в загальному позовному провадженні цивільну справу цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства МТБ БАНК до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства МТБ БАНК , треті особи - ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Форвард", про визнання договору поруки припиненим, -

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

08.10.2015 року позивач ПАТ Марфін Банк звернулось до суду з позовом до відповідачів, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ТОВ Форвард заборгованість за кредитним договором № 00137/RO від 20.04.2006 року у розмірі 56 091,38 дол. США та 97 507,87 грн., та судовий збір.

16.12.2015 року заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси по справі № 520/13945/15-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ТОВ "Форвард" на користь ПАТ "Марфін Банк", заборгованість за кредитним договором № 00137/RO від 20.04.2006 року у розмірі 56 091,38 дол. США та 97 507,87 грн.; стянуто судовий збір у розмірі 19 255,46 грн. в рівних частках.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02.03.2017 року скасовано заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.12.2015 року по справі № 520/13945/15-ц та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

У ході розгляду справи, а саме 17.03.2017 року позивач ПАТ Марфін Банк надало до суду заяву про збільшення та уточнення позовних вимог, та просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ТОВ Форвард заборгованість за кредитним договором № 00137/RO від 20.04.2006 року у розмірі 61 689,92 дол. США та 1 011 058,38 грн., та судовий збір.

04.04.2017 року відповідач ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічною позовною заявлю, в якій просить визнати припиненим договір поруки № 00171rO від 20.04.2006 року з подальшими змінами та доповненнями, укладений між ВАТ МТБ , правонаступником якого є ПАТ Марфін Банк , та ОСОБА_4 .

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 05.12.2017 року залишено без змін ухвалу Київського районного суду м. Одеси про відкриття провадження у справі від 21.10.2015 року.

Ухвалою суду від 10.01.2018 року судом постановлено прийняти дану цивільну справу до провадження та продовжити розгляд справи у загальному позовному провадженні.

05.03.2018 року змінено найменування позивача на ПАТ "МТБ БАНК", який є правонаступником ПАТ "МАРФІН БАНК" у повному обсязі по усім його правам та обов`язкам.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 11.05.2019 року по справі призначено судову економічну експертизу, на час проведення якої провадження у справі зупинено.

02.04.2019 року з ОНДІСЕ повернуто матеріали справи з висновком експерта №18-2312/2313 від 28.02.2019 року, в зв`язку з чим провадження у справі поновлено.

Ухвалою від 26.11.2019 року в задоволенні клопотання представника позивача ПАТ МТБ БАНК про призначення по справі повторної судово-економічної експертизи відмовлено.

Ухвалою від 26.11.2019 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

ІІ. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В своїх позовних вимогах позивач посилається на те, що між ВАТ Морський транспортний банк , правонаступником якого є ПАТ МТБ БАНК , та ОСОБА_2 20.04.2006 року був укладений кредитний договір № 00137/ RО, згідно з яким банк надав відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії у сумі 121845,00 дол. США із терміном погашення по 19.04.2021 року включно, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 9 % річних за фактичний період користування кредитом на суму залишку. В забезпечення зобов`язань позичальника ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором між ВАТ Морський транспортний банк та ОСОБА_4 був укладений договір поруки. Станом на 23.06.2015 року позичальником порушено умови договору, ОСОБА_2 має прострочену кредитну заборгованість, вимога щодо дострокового погашення заборгованості не виконана, в зв`язку з чим позивач змушений звернутись до суду.

В зустрічному позові відповідач ОСОБА_4 посилається на те, що заборгованість по кредитним зобов`язанням ОСОБА_2 виникла з 01.10.2014 року, тобто право вимоги дострокового стягнення заборгованості виникло у позивача за первісним позовом 01.11.2014 року, в зв`язку з чим на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припинилася з 01.05.2015 року.

В запереченнях на зустрічний позов ПАТ МТБ БАНК посилається на те, що вимога банку про дострокове повернення кредитної заборгованості була отримана ОСОБА_4 03.07.2015 року, граничним строком виконання зобов`язання, яке було встановлене банком - 01.09.2015 року. Банком позовна заява до суду про стягнення боргу була подана 08.10.2015 року. Таким чином, банк використав передбачене ч. 2 ст. 1050 ЦК України та п. 3.3.2 кредитного договору право на односторонню зміну умов цього договору, надіславши 23.06.2015 року вимогу, у тому числі поручителю, про дострокове повернення всієї суми кредиту та пов`язаних з ним платежів не пізніше 01.09.2017 року. Отже, у разі зміни кредитором на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України строку виконання основного зобов`язання передбачений ч.4 ст. 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню з цієї дати.

Відповідач ОСОБА_2 у відзиві на позов ПАТ МТБ БАНК категорично не погоджується з розрахунком його заборгованості та посилається на те, що розрахунок не враховує фактичні дати здійснення платежів відповідачем, в зв`язку з чим неможливо встановити, за які конкретні періоди та по яких саме платежах утворилась заборгованість.

Відповідач ТОВ "ФОРВАРД" правом на подання відзиву або будь-яких інших заяв щодо розгляду справи не скористався.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

20.04.2006 року між ВАТ Морський транспортний банк /правонаступником якого є ПАТ Марфін Банк / та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 00137/RO, відповідно до якого Банк надав позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії у сумі 121 845 дол. США, з терміном погашення по 19.04.2021 року включно, та зі сплатою відсотків у розмірі 9 % річних /т.1 а.с.5-10/.

В подальшому 18.03.2010 року та 16.09.2014 року між Банком та позичальником були укладені додаткові угоди до кредитного договору /т.1 а.с.12-33/.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 21.04.2006 року було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Комісаровою С.О., за яким в іпотеку передається нерухоме майно - будинок АДРЕСА_1 /т.1 а.с.46-52/. Вказаний іпотечний договір 16.04.2014 року за згодою сторін було розірвано /т.1 а.с.53/.

Також 21.04.2006 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області, за яким в іпотеку передається нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_2 ; земельна ділянка, площею 0,0600 за адресою: АДРЕСА_2 ; та земельна ділянка, площею 0,1645 за адресою: АДРЕСА_2 , ділянка № 35-а /т.1 а.с.54-67/. До вказаного договору іпотеки 30.08.2007 року та 18.03.2010 року були внесені зміни / т.1 а.с.61-67/.

Крім того, в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_4 20.04.2006 року був укладений договір поруки № 00171rO /а.с. 40-45/, відповідно до умов якого Поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати за виконання Боржником ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором №00137/RO від 20.04.2006 року. До вказаного договору поруки 18.03.2010 року та 16.09.2014 року були укладені відповідні додаткові угоди.

Окрім того, 18.03.2010 року між Банком та ТОВ Форвард в особі директора Чабана С.О. було укладено договір поруки № 03700rO /т.1 а.с.34-39/.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ Морський транспортний банк виконав свої зобов`язання по наданню кредитних коштів позичальнику.

12.11.2010 року ВАТ Морський транспортний банк змінив своє найменування на ПАТ Марфін Банк , про що судом досліджені копії Витягу зі Статуту ПАТ Марфін Банк та Свідоцтва про державну реєстрацію ПАТ Марфін Банк /т.1 а.с.102-105/.

Однак, позичальник ОСОБА_2 не виконав зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та оплати відповідної плати за користування кредитом, чим порушив умови кредитного договору, в зв`язку з чим банком на адресу відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ТОВ ФОРВАРД було направлено лист, в якому Банк вимагає дострокового погашення заборгованості по кредиту, відсоткам, комісії та неустойки в повному обсязі протягом шістдесяти днів з дня отримання даного повідомлення /т.1 а.с.75/.

На підтвердження уточнених позовних вимог суду надано розрахунок заборгованості станом на 02.03.2017 року /т.1 а.с.208/, відповідно до якого заборгованість за кредитним договором становить:

заборгованість по кредиту та відсоткам - 61689,92 дол. США;

заборгованість по комісії - 266231,65 грн.;

заборгованість за пенею та штрафом - 744826,73 грн.

На виконання ухвали суду про призначення судової економічної експертизи суду надано Висновок експерта №18-2312/2313 від 28.02.2019 року /т.2 а.с.140-153/.

У вказаному висновку судовий експерт Бочкарьов Д.О. зазначив, що проведеним дослідженням наявних в матеріалах справи документів, визначається сума заборгованості позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором № 00137/RО від 20.04.2006 року, станом на 17.09.2014 року по основному боргу з повернення кредиту в сумі 28436,34 дол. США, а не в сумі, визначеній ПАТ Марфін Банк у Розрахунку заборгованості позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором № 00137/RО від 20.04.2006 року станом на 05.10.2015 року та станом на 02.03.2017 року в розмірі 45669,57 дол. США.

Різниця 17233,33 дол. США виникла за рахунок не врахування банком при розрахунку заборгованості за залишком кредиту, зарахованих коштів 16.09.2014 року в сумі 8844,65 дол. США, в сумі 4273,18 дол. США, та 17.09.2014 року в сумі 4115,4 дол. США із сум отриманих коштів від позичальника ОСОБА_2 16.09.2014 року в сумі 26500 дол. США, 17.09.2014 року в сумі 4115,4 дол. США та 27.08.2015 року в сумі 200 дол. США.

Провести розрахунки заборгованості за наявними в матеріалах справи документами, щодо сплати відсотків, комісії, пені за несплату основного боргу кредиту, пені за несплату комісії за користування кредитом, пені за несплату процентів за користування кредитом, пені за несплату комісії за користування кредитом, не надається за можливе у зв`язку з тим, що банком сума заборгованості за залишком кредиту позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором № 00137/RО від 20.04.2006 року станом на 05.10.2015 року та станом на 02.03.2017 року необгрунтовано визначена, та надані на дослідження документи не визначають методичну формулу здійснення розрахунку нарахування процентів за користування кредитом за фактичний період користування кредитом від фактичної суми заборгованості за кредитом, і також від суми фактичної заборгованості за кредитом нарахування до сплати комісії щомісячно у валюті України за офіційним курсом НБУ, що діє на дату нарахування комісії у відповідності до положень Наказу №571 від 30.12.2005 року Про облікову політику банку за 2006 рік з додатком Облікова політика ВАТ МТБ на 2006 рік та Положення про кредитування ПАТ Марфін Банк .

Присутній в судовому засіданні 23.10.2019 року судовий експерт Бочкарьов Д.О. суду пояснив, що Висновок експерта №18-2312/2313 від 28.02.2019 року підтримує в повному обсязі, оскільки ним надані всі можливі відповіді на поставлені питання з урахуванням наявних документів в матеріалах справи, що були направлені для проведення експертизи.

З доповідної записки секретаря судового засідання Белінської Г.С. /т.2 а.с.188/ вбачається, що наданий представником Мезнер О.Е. у судовому засіданні 05.09.2019 року розрахунок містить інформацію, яка в деяких позиціях не була викладена в розрахунку при призначенні та проведенні експертизи по справі. Щодо платіжних доручень секретар сповістила суд, що до експертної установи направлялись вказані документи на 21 арк., а представник ПАТ МТБ БАНК надав на 70 арк. Щодо тверджень представника ПАТ МТБ БАНК - Мезнера О.Е., що в матеріалах справи відсутня заява від 19.12.2018 року, секретар повідомила, що дійсно представником банку 19.12.2018 року було надано до канцелярії вказану заяву разом з доказами, які були направлені до експертної установи в той же день згідно супровідного листа за підписом судді том 2 арк. 127.

IV. ПРАВОВІ НОРМИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

Суд зазначає, що спірні правовідносини регламентуються положеннями ст. ст. 16, 526, 530, 536, 611, 612, 634, 1048, 1050, 1054 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно з ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

V. ОЦІНКА ДОВОДІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Судом встановлено, що 20.04.2006 року між ВАТ Морський транспортний банк та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 00137/RО, на виконання якого ОСОБА_2 отримав кредитні кошти. З метою забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов`язань за вказаним кредитним договором були укладені договори іпотеки та договори поруки.

З матеріалів справи вбачається та не оспорюється сторонами, що відповідач ОСОБА_2 до жовтня 2014 року частково здійснював оплату по кредитному договору, а саме відповідно до Виписки по особовому рахунку ОСОБА_2 за період з 20.04.2006 року по 30.11.2018 року, останній платіж, спрямований на погашення заборгованості по кредитному договору № 00137/RО від 20.04.2006 року був здійснений 18.09.2014 року.

Суд зазначає, що Висновок експерта №18-2312/2313 від 28.02.2019 року спростовує правильність нарахування банком кредитної заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 00662/ R2 від 14.06.2008 року. При цьому суд відхиляє доводи сторони позивача щодо невідповідності висновку експерта та необхідності призначення повторної експертизи, оскільки стороною позивача в ході виконання експертизи надавались документи, які були досліджені судовим експертом. Інші документи, які представник позивача мав намір подати до суду для дослідження при повторній експертизі були подані з порушенням процесуальних строків для їх подачі, в зв`язку з чим не прийняті судом.

Суд також зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, враховуючи, зокрема, невчасне подання додаткових доказів стороною позивача, суд приймає Висновок експерта №18-2312/2313 від 28.02.2019 року як належний та допустимий в сенсі ст. ст. 77, 78 ЦПК України доказ. При цьому суд зазначає, що іншого варіанту розрахунку заборгованості з урахуванням встановлених судовим експертом порушень стороною позивача суду надано не було та необхідності проведення повторної судової економічної експертизи в судовому засіданні не доведено.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що докази, надані стороною позивача не є достатніми для підтвердження позовних вимог в сенсі ст. 80 ЦПК України.

Таким чином, доводи представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , викладені у відзиві та письмових поясненнях, щодо необгрунтованості розрахунку заборгованості ОСОБА_2 повністю підтверджені в ході судового розгляду справи.

На підставі вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача ПАТ МТБ БАНК не підлягають задоволенню, так як не обґрунтовані та не доведені.

Щодо зустрічних вимог ОСОБА_4 суд зазначає наступне.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов`язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Під виконанням сторонами зобов`язання необхідно розуміти здійснення ними дій щодо реалізації прав і обов`язків, що випливають із зобов`язання, передбаченого договором. Отже, основне зобов`язання полягає не в змісті кредитного договору, а в реально існуючих правовідносинах, які складаються з прав та обов`язків.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов`язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо умовами кредитного договору передбачено окремі самостійні зобов`язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов`язку, то в разі неналежного виконання позичальником цих зобов`язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 цього Кодексу) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що в разі неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Якщо банк пред`явить вимоги до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання, то в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом з тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов`язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов`язань.

Таким чином, аналізуючи частину четверту статті 559 ЦК України, можна зробити висновок, що застосоване в цій нормі поняття строк чинності поруки повинне розглядатися як строк, протягом якого кредитор може реалізувати свої права за порукою, як видом забезпечення зобов`язання.

Наведена правова позиція сформульована Верховним Судом України у постанові від 14 червня 2017 року у справі № 6-1009цс17.

При ухваленні рішення суд також приймає до уваги правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 13.06.2018 року у справі №408/8040/12-ц, відповідно до якого вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами). У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 206, 263-265, 274-279, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 11, 16, 526, 530, 536, 553, 554, 559, 610-612, 615, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "МТБ БАНК" (код ЄДРПОУ 21650966, місце знаходження: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Миру, 28) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард" (код ЄДРПОУ 31081975, адреса: м. Одеса, Деволанівський узвіз, 7) про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити .

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим - задовольнити.

Визнати договір поруки № 00171rO від 20.04.2006 року з подальшими змінами та доповненнями, укладений між ВАТ МТБ , правонаступником якого є ПАТ МТБ Банк , та ОСОБА_4 , припиненим.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства МТБ БАНК (код ЄДРПОУ 21650966, місце знаходження: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Миру, 28) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 640,00 грн. /шістсот сорок гривень 00 копійок/.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги можуть бути подані через Київський районний суд м. Одеси.

Повний текст рішення суду складено 02.01.2020 року.

Суддя Васильків О. В.