Рішення

від 26.12.2019 по справі 1.380.2019.005791

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.005791

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2019 року

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Гордійчук Г.В.,

за участю:

представника позивача Шпака В.В.,

представника відповідача Тістечка Ю.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Львівської митниці ДФС (місцезнаходження: 79000, вул.Костюшка, 1, м.Львів, код ЄДРПОУ 39420875) (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA2090000/2019/000448/2 від 01.10.2019;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/01113 від 02.10.2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що 18.09.2019 ФОП ОСОБА_2 . в інтересах ОСОБА_1 подано до митного контролю митну декларацію №UA 209190/2019/060733 для здійснення митного оформлення імпортованого позивачем легкового автомобіля марки Renault модель Clio, бувший у використанні, номер кузова - НОМЕР_2 , двигун дизельний, об`єм 1461 см3, потужність 66kw, тип кузова - хетчбек, кількість місць - 5, кількість дверей - 5, колір - білий, колісна формула 4х2, рік випуску - 2012, модельний рік - 2013, дата першої реєстрації 29.03.2013, призначений для переміщення на дорогах загального користування. Митну вартість заявлено згідно з п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом (за ціною договору), а саме - 7200 PLN. При цьому зазначає, що під час здійснення митного оформлення позивач подав усі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Однак, відповідачем за результатами перевірки митної декларації та доданих документів винесено картку відмови у митному оформленні та рішення про коригування митної вартості, визначивши митну вартість заявленого товару за резервним методом. Як на підставу прийнятого рішення відповідач зазначив те, що у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом. Заявлена митна вартість автомобіля не підтверджена документально і не відповідає інформації щодо вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС та складає 4400 Євро. Відповідачем не обґрунтовано підстав застосування резервного методу визначення митної вартості, а також не враховано долучених декларантом документів. З метою подальшого розмитнення автомобіля позивачем сплачено всі митні платежі, виходячи із вартості 4400 Євро, що була визначена відповідачем. Проте, вважаючи, що оскаржуване рішення та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/01113 від 02.10.2019, порушує його права та інтереси, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою їх захисту. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 11.11.2019 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач 29.11.2019 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом від 11.09.2015 №689 та наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та переліку додаткових складових до ціни договору зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 №883/21195, у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, яка згенерована відповідно до АСАУР ДФС та складає 4400,00 євро. Представник відповідача зазначає, що власник автомобіля, вказаний у реєстраційному документі та продавець є різними особами, однак жодних документів про перехід права власності між цими особами не надано. Представник відповідача зазначає, що у наданій до митного оформлення фактурі не зазначено умови оплати за товар, а також відсутні відомості про ставку податку.

Відповідач зазначає, що згідно з положеннями Угоди про застосування ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 року, ч.6 ст.54 МК України, у зв`язку з неподанням повного переліку документів відповідно до чл.2-4 ст. 53 МК України, митниця може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою особою митною вартістю.

Представник відповідача зазначає, що за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару митницею 01.10.2019 прийняте рішення №UA2090000/2019/000448/2 про коригування митної вартості, митну вартість визначено на рівні 4400,00 Євро. За таких обставин вважає, що приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови відповідач діяв у межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, а тому підстав для їх скасування немає.

10.12.2019 представником позивача подано відповідь на відзив, в якому вказує на те, що повідомлення контролюючого органу про необхідність подання додаткових документів отримано позивачем одночасно із оскаржуваним рішенням про коригування митної вартості. З цих підстав, вважає, що відповідачем не було дотримано вимог ст.57 МК України, щодо проведення процедури консультації між органом доходів і зборів та декларантом, з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України. Додатково зазначає, що імпортований транспортний засіб мав значні пошкодження, що не було враховано відповідачем. Згідно з висновком експерта за результатами автотоварознавчої експертизи, вартість даного транспортного засобу становить 44636,27 грн., що еквівалентно 1633,51 євро.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просив суд у задоволені позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

14.09.2019 позивач придбав у нерезидента України у польської фірми Rafal Janczak KRAC легковий автомобіль марки Renault модель Clio, бувший у використанні, номер кузова - НОМЕР_2 , двигун дизельний, об`єм 1461 см3, потужність 66kw, тип кузова - хетчбек, кількість місць - 5, кількість дверей - 5, колір - білий, колісна формула 4х2, рік випуску - 2012, модельний рік - 2013, дата першої реєстрації 29.03.2013, призначений для переміщення на дорогах загального користування.

Згідно з рахунком-фактурою Faktura Procedyra Marza towary uzywane nr 118/M/2019, виданим фірмою Rafal Janczak firma KRAC (Jasienica 1370, 43385 Jasienica, NIP: 9372346283), вартість автомобіля 7200 польських злотих. Рахунок сформовано у Чеський Чешин (CZ), форма оплати - готівка, термін оплати - 15.09.2019, платіж отриманий повністю.

18.09.2019 декларантом ФОП ОСОБА_2 . в інтересах ОСОБА_1 подано до митного контролю митну декларацію №UA 209190/2019/060733 для здійснення митного оформлення імпортованого товару.

Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість, згідно з п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом (за ціною договору), а саме 7200 PLN. На підтвердження ціни товару декларантом надано рахунок-фактуру інвойс (Commercial invoice) 118/M/2019 від 14.09.2019, акт про проведення огляду (переогляду) товарів транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA20903/2019/71684 від 17.09.2019 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 2013 НОМЕР_3 від 29.03.2019, договір про надання послуг митного брокера б/н від 29.03.2019 , інші некласифіковані документи - довідку №17.09.2019-76 від 17.09.2019, довіреність №310 від 19.02.2018, заяву на видачу посвідчення від 18.09.2019, заява фізичної особи від 18.09.2019, фото 18.09.2019, копія митної декларації країни відправлення 19PL402010E1053817 від 17/09.2019 , паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України НОМЕР_4 від 03.07.2017, паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України НОМЕР_5 від 10.06.2004.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості автомобіля Львівською митницею ДФС встановлено розбіжності та направлено декларанту письмову вимогу про необхідність надання додаткових документів.

Суд встановив, що позивачем додаткових документів Львівській митниці ДФС надано не було.

01.10.2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA2090000/2019/000448/2, відповідно до п.33 якого скориговано вартість автомобіля до 4400,00 євро.

На підставі вказаного рішення про коригування митної вартості товарів видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/01113, якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: Неможливість завершення митного оформлення, по причині необхідності внесення змін у гр.12,45 МД (у зв`язку із коригуванням митної вартості товару №1 після прийняття Рішення про коригування митної вартості товару №UA2090000/2019/000448/2). Декларантом порушено умови декларування, передбачені п.1 п.8 ст.257 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 та наказом Міністерства фінансів України Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа від 30.05.2012 №651), невірно розраховано митну вартість, неправильно заповнена графа 12,45 ВМД, МКУ №4495-VI від 13.03.2012 ст.54, п.6, п.п.1.

Окрім цього, роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Подання ВМД із змінами у зазначених графах ВМД відповідно до рішення про визначення митної вартості №UA2090000/2019/000448/2). Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до ст.25 МКУ або до суду .

Суд встановив, що на виконання вимог рішення про коригування декларантом ФОП ОСОБА_2. в інтересах ОСОБА_1 подано нову декларацію № UA209190/2019/063493 та сплачено податки, відповідно до відкоригованої митної вартості автомобіля.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів не погоджується, вважає його протиправним та таким, що суперечить поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства. У зв`язку з цим вважає, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/01113 від 02.10.2019 також є протиправною та підлягає скасуванню.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.49, 50 Митного кодексу України (далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 2 ст.52 МК України передбачено, що декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Згідно з ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 7 ст.54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, за якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч.3 цієї ж статті, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому, у п.2 ч.5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Також, згідно з ч.6 ст.53 МК України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів від 01.10.2019 судом встановлено, що митна вартість заявлена декларантом не може бути визнана у зв`язку з відсутністю документального підтвердження числових значень митної вартості та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-третій ст.53 МКУ (відсутні касові або товарні чеки, банківські платіжні документи). У органу доходів і зборів виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР - 4400,00 Євро. Касові або товарні чеки до митного оформлення не подавались, документи щодо оплати товару до митного оформлення не подавались. Власник автомобіля, вказаний у реєстраційному документі та продавець є різними особами. Однак жодних документів про перехід права власності між цими особами не надано.

Аналіз вказаних підстав в сукупності з поданими декларантом документами, дає підстави для висновку, що у митного органу не було підстав для витребування додаткових документів у декларанта для підтвердження заявленої митної вартості.

Суд зазначає, що інформація у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу про особу-власника, яка є відмінною від тієї, що склала рахунок-фактуру, не впливає на числові значення складових митної вартості автомобіля, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

Таким чином, розбіжності між власником транспортного засобу згідно з свідоцтвом про його реєстрацію від 29.03.2019 та особою, що його продала, судом до уваги не беруться, оскільки не обґрунтовують сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів та не містять об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню щодо числової вартості транспортного засобу.

Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому позивачем, не була підтверджена, оскільки положення ст.53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

В рахунку-фактурі (інвойсі) від 14.09.2019 №118/М/2019 в графі форма оплати зазначено готівка , термін оплати - 15.09.2019 , платіж отриманий в сумі 7200,00 злотих , до сплати - 0,00 злотих .

Отже, судом встановлено, що оплата за імпортований автомобіль через фінансову установу не здійснювався, тому відсутні будь-які банківські платіжні документи, що стосуються даного товару.

Позивачем до матеріалів справи подано квитанцію від 16.09.2019 №002258, згідно з якою фірмою Rafal Janczak firma KRAC (Jasienica 1370, 43385 Jasienica, NIP: 9372346283) суму в розмірі 7200 PLN внесено на свій рахунок

Як слідує з матеріалів справи, єдиним джерелом інформації для визначення митної вартості використано ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації, пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання АСАУР.

Однак, суд зазначає, що рішення про коригування митної вартості товару не може ґрунтуватись виключно на інформації вказаної інформаційної системи ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Крім цього, така інформаційна система ДФС України не може відображати дійсну вартість імпортованого автомобіля з урахуванням його технічного стану та наявних пошкоджень. У ній відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до п.п.2, 4 ч.2 ст.55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Проте, як слідує з рішення про коригування митної вартості товарів №UA2090000/2019/000448/2 від 01.10.2019, у ньому зазначено, що джерелом інформації для визначення митної вартості використано середню ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання АСАУР. Митним органом не наведено жодного обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості.

Суд вважає, що доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Однак відповідачем на наведено обґрунтованих та беззаперечних підстав щодо неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості у їх послідовності.

В рішенні про коригування митної вартості товарів №UA2090000/2019/000448/2 від 01.10.2019 зазначено лише про неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме: методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст.60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Митну вартість визначено за резервним методом у зв`язку з наявністю у митного органу цінової інформації з системи АСАУР ДФС.

При цьому, відповідач зазначає, що АСАУР ДФС визначена вартість на підставі середньої ціни, за яку транспортний засіб такої ж марки, моделі та комплектації пропонується, до продажу в умовах повної конкуренції при звичайному ході торгівлі. Відтак, вказаний метод не враховує індивідуальні особливості придбаного позивачем транспортного засобу, що мають суттєвий вплив на його ринкову вартість.

Суд зазначає, що митним органом не взято до уваги Додатковий аркуш Акту про проведення огляду товарів транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, що здійснюється при виконані № UA20903/2019/71684, в якому зазначено, що на автомобілі подряпини лакофарбового покриття, відсутні передній бампер, фари, спрацьована подушка безпеки, пошкоджено: праві передні та задні двері, капот, заднє праве крило, лівий лонжерон, панель кріплення радіаторів, радіатори, підсилювач переднього бампера.

Також, суду не надано будь-яких підтверджень щодо виявлених митним органом ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів позивачем.

Вказане відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №821/1617/18, від 21.12.2018 справа №815/1670/17 та від 07.08.2018 справа №808/1619/16.

Вказане у сукупності не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм п.п.2, 4 ч.2 ст.55 Митного кодексу України.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не обґрунтовано скоригованої митної вартості, натомість поданими позивачем документами підтверджується заявлена митна вартість автомобіля.

Крім цього, суд враховує наданий позивачем висновок експерта № 8716 за результатами автотоварознавчої експертизи за зверненням ОСОБА_1 від 22.11.2019, відповідно до якого вартість нерозмитненого імпортованого позивачем автомобіля Renault Clio ідентифікаційний номер НОМЕР_2 становить 44636,27 грн.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA №209000/2019/000409/2 від 16.09.2019 не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже таке прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, відтак порушує права та законні інтереси позивача.

Таким чином, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/01113 від 02.10.2019 теж слід визнати протиправною та скасувати.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у 1536,80 грн., сплаченого згідно з квитанцією №0.0.1513735268.1 від 05.11.2019.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250 підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA2090000/2019/000448/2 від 01.10.2019.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/01113 від 02.10.2019.

Стягнути з Львівської митниці ДФС (місцезнаходження: вул.Тадеуша Костюшка, 1, м.Львів, Львівська область, 79000, код ЄДРПОУ 39420845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 02.01.2020.

Суддя Р.І. Кузан