Постанова

від 22.04.2020 по справі 1.380.2019.005791

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2020 року ЛьвівСправа № 1.380.2019.005791 пров. № А/857/1994/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Матковської З.М., Р.М. Шавеля,

з участю секретаря судового засідання Мельничук Б.Б.,

представника відповідача Саган Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 1.380.2019.005791 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 1.380.2019.005791 залишено без змін.

07 квітня 2020 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування понесених судових витрат при розгляді справи у розмірі 15500 грн. та 3500 грн. за проведення експертизи.

Розгляд заяви просить провести за відсутності заявника за наявними в матеріалах справи доказами.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування понесених судових витрат, вважає таку безпідставною та необґрунтованою. Зазначає, що позивач не робив відповідної заяви до закінчення судових дебатів у справі, не подавав необхідних документів про відшкодування судових витрат. Крім того, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції розгляд справи був нетривалим, тому підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу з розрахунку за годину участі у судовому засіданні відсутні. Відповідач не вимагав від позивача проведення експертизи, а отже і немає підстав для відшкодування витрат на її проведення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та подану заяву в сукупності, колегія суддів дійшла переконання про часткове задоволення поданої заяви та необхідність винесення додаткового судового рішення, виходячи з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи видно, що 13.09.2016 року між Семчуком М.В. та адвокатом Шпаком В.В. укладено договір про надання правової допомоги № 2016/09-2.

14.10.2019 року укладено додаткову угоду № 2 до Договору про надання правової допомоги № 2016/09-2 від 13 вересня 2016 року, якою передбачено представництво адвоката Шпака В.В. інтересів Семчука М.В. у Львівському окружному адміністративному суді та Восьмому апеляційному адміністративному суді щодо оскарження рішення Львівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/000448/2 від 01.10.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209190/2019/01113 від 02/10/2019.

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 06.04.2020 позивачу надано послуги на суму 15500 грн., а саме: за надання послуг в суді першої інстанції 10500 грн.; за надання послуг в суді апеляційної інстанції 5000 грн.

22.11.2019 року судовим експертом за зверненням ОСОБА_1 проведено автотоварознавчу експертизу № 8716, за проведення якої позивачем сплачено 3500 грн.

Згідно підпунктів б та в пункту 4 статті 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції, зокрема, складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції у справі, що розглядається, за наслідками апеляційного перегляду не скасовувалося та не змінювалося, а відтак підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом у суді першої інстанції, відсутні.

Таким чином, питання щодо витрат на правничу допомогу в розмірі 10500 та витрат на проведення експертизи в розмірі 3500 грн., які понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, підлягають вирішенню саме зазначеним судом.

Щодо стягнення витрат за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції в сумі 5000 грн., апеляційний суд зазначає, що такі витрати підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Виконання представником позивача робіт, зазначених в Акті від 06.04.2020 року приймання-передачі наданих послуг по Договору про надання правової допомоги № 2016/09-2 від 13 вересня 2016 року, не викликає сумнівів у колегії суддів, оскільки підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, апеляційний суд враховує, що відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006р. № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).

З матеріалів справи встановлено, що предметом спору в даній справі є рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 01.10.2019 № UA2090000/2019/000448/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.10.2019 № UA209190/2019/01113.

Матеріалами справи підтверджено, що оспорюваною сумою є 25252,54 грн.

Аналізуючи вищевикладене, виходячи з принципів обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, значення справи для сторін, колегія суддів приходить до переконання про те, що належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби на користь позивача витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 3000 грн.

Керуючись ст. ст. 252, 310, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування понесених судових витрат при розгляді справи задовольнити частково.

Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) суму понесених судових витрат у розмірі 3000 (три тисячі) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ - 43348711).

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді З. М. Матковська Р. М. Шавель