Рішення

від 03.01.2020 по справі 420/1457/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1457/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю ДЕВОПС про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю ДЕВОПС про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, згідно рішення від 25 лютого 2019 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 19.02.2019 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято наказ №1219 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів ТОВ ДЕВОПС . 25 лютого 2019 року на підставі даного наказу, посвідчень та відповідно до п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, інспекторами ГУ ДФС в Одеській області здійснено вихід за податковою адресою ТОВ ДЕВОПС , під час якого уповноваженою особою підприємства було відмовлено у проведенні перевірки, про що складено акт про відмову у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи від 25.02.2019 року №184/15-32-14-10-11/41005689. У зв`язку з викладеним, 25 лютого 2019 року о 17 годині 10 хвилин начальником ГУ ДФС в Одеській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ ДЕВОПС .

На підставі викладеного, керуючись ст. 94 Податкового кодексу України, ГУ ДФС в Одеській області звернулось до суду з даним позовом про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, накладеного рішенням від 25 лютого 2019 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року (суддя Гусев О.Г.) відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду (суддя Гусев О.Г.) від 17 квітня 2019 року зупинено провадження в адміністративній справі № 420/1457/19 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 420/1118/19.

25 вересня 2019 року розпорядженням в.о. керівника апарату №139, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 420/1457/19.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року, адміністративна справа №420/1457/19 передана судді Глуханчуку О.В.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду (суддя Глуханчук О.В.) від 27 вересня 2019 року прийнято до провадження адміністративну справу № 420/1457/19.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2019 року поновлено провадження у справі №420/1457/19, у зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням по адміністративній справі № 420/1118/19. Відповідно до ч. 14 ст. 31 КАС України, у зв`язку зі заміною складу суду на стадії підготовчого провадження, розгляд справи розпочато спочатку, учасникам справи встановлено строк для подання заяв по суті справи.

21 жовтня 2019 року відповідачем через канцелярію подані письмові пояснення по справі (а.с. 87-90). Згідно цих пояснень відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне. Так, відповідач вважає, що оскільки з часу прийняття рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків від 25 лютого 2019 року сплинуло 96 годин, в силу приписів пп. 94.19.1 п. 94.19 ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна ТОВ ДЕВОПС припинено.

28 жовтня 2019 року через канцелярію від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

Інші заяви по суті справи сторонами не надавались, клопотання та додаткові докази не надходили.

Ухвалою суду від 14 листопада 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05 грудня 2019 року об 11 годині 00 хвилин.

У судове засідання, призначене на 05 грудня 2019 року учасники справи не з`явились, про місце, дату і час судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно. Представник позивача 05 грудня 2019 року через канцелярію надавав клопотання про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження (а.с. 115).

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням вищенаведеного, суд ухвалив рішення розглянути справу в порядку письмового провадження 03 січня 2020 року за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю ДЕВОПС зареєстроване в якості юридичної особи 06.12.2016 року та перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС в Одеській області за №155216234011, є платником податків і зборів передбачених Податковим кодексом України.

Основним видом економічної діяльності підприємства є оптова торгівля одягом і взуттям (код КВЕД 46.42) (а.с. 17-18).

12 лютого 2019 року заступником начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренко А., на ім`я начальника ГУ ДФС в Одеській області складено доповідну записку, в якій повідомлено, що ТОВ ДЕВОПС у відповідь на запит ГУ ДФС в Одеській області №603/10/15-32-14-10-07 від 15.01.2019 року не надано пояснень та відмовлено у наданні документів. З вказаних підстав запропоновано призначити документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ДЕВОПС щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року відповідно до п.2 ч.7 ст.346 МК України (а.с. 19).

19 лютого 2019 року, відповідно до вимог п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України та на підставі доповідної записки заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренка А. від 12.02.2019 року №110/11/15-32-14-10-05, начальником ГУ ДФС в Одеській області прийнято наказ № 1219 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів ТОВ ДЕВОПС тривалістю 30 робочих днів з 25 лютого 2019 року (а.с. 11).

З метою проведення перевірки на підставі наказу № 1219 від 19 лютого 2019 року, посадовим особам ГУ ДФС в Одеській області видане посвідчення від 20 лютого 2019 року за №1105/14-10 на право проведення перевірки ТОВ ДЕВОПС 25 лютого 2019 року (а.с. 12).

В подальшому, на підставі наказу від 19 лютого 2019 року №1219 та посвідчення від 20 лютого 2019 року за №1105/14-10, врученого 25 лютого 2019 року об 11 год. 15 хв. уповноваженій особі ТОВ ДЕВОПС за довіреністю, здійснено вихід за місцезнаходженням ТОВ ДЕВОПС .

У зв`язку з відмовою ТОВ ДЕВОПС в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі наказу №1219 від 19 лютого 2019 року, ГУ ДФС в Одеській області 25 лютого 2019 року складено акт відмови в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за №184/15-32-14-10-11/41005089 (а.с. 14-16).

Примірник акту отримано представником ТОВ ДЕВОПС за довіреністю Вороніною Д.М., про що свідчить розписка в акті (а.с 15).

В подальшому, 25 лютого 2019 року заступник начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренко А. звернувся до начальника ГУ ДФС в Одеській області з письмовим зверненням про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ ДЕВОПС на підставі п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (а.с. 13).

За результатом розгляду звернення та матеріалів щодо відмови в допуску до проведення перевірки, на підставі яких були з`ясовані обставини, передбачені пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, 25 лютого 2019 року о 17 год. 10 хв. начальником ГУ ДФС в Одеській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, а саме умовного адміністративного арешту майна ТОВ ДЕВОПС , що перебуває за адресою: 65005, м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 28 (а.с. 10).

Враховуючи, що відповідно до п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт на майно накладається рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом, 26 лютого 2019 року о 09:32 год. Головне управління ДФС в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст. 283 КАС України про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю ДЕВОПС , згідно рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 25.02.2019 року (справа №420/1131/19).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року по справі №420/1131/19 відмовлено у відкритті провадження за заявою Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВОПС» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, відповідно п. 2 ч. 4 ст. 283 КАС України, оскільки із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Так, 25 лютого 2019 року ТОВ ДЕВОПС звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №1219 від 19 лютого 2019 року (справа № 420/1118/19).

Водночас, 12 березня 2019 року Головне управління ДФС в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із цим позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ДЕВОПС про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, згідно рішення від 25 лютого 2019 року.

На підставі даних автоматизованої системи документообігу Діловодство спеціалізованого суду , судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року по справі №420/1118/19 у задоволенні заявленого товариством з обмеженою відповідальністю ДЕВОПС позову відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року залишено без змін рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року по справі №420/1118/19.

Отже, рішення суду по адміністративній справі №420/1118/19, яким відмовлено у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю ДЕВОПС про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС в Одеській області №1219 від 19 лютого 2019 року, набрало законної сили 12 вересня 2019 року.

Вирішуючи спірні правовідносини у справі про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна в порядку позовного провадження, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, у тому числі, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з приписами п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У відповідності п. 78.5 ст. 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Так, умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок регламентовані статтею 81 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Як вже було зазначено, питання щодо наявності законних підстав проведення документальної позапланової перевірки ТОВ ДЕВОПС було предметом судового розгляду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року по справі №420/1118/19, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю ДЕВОПС до Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національне антикорупційне бюро України, про визнання протиправним та скасування наказу №1219 від 19.02.2019 року.

Отже, вказані обставини щодо наявності законних підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів ТОВ ДЕВОПС тривалістю 30 робочих днів з 25.02.2019 року на підставі наказу Головного управління ДФС в Одеській області №1219 від 19.02.2019 року, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи, відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України.

Щодо обґрунтованості адміністративного арешту майна.

За положеннями пункту 94.1. статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно п. 94.3 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

За приписами п. 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт майна може бути повним або умовним (п. 94.5 ст. 94 Податкового кодексу України).

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Пунктом 94.6. статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

У відповідності з п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

У свою чергу, відповідно до підпункту 94.19.1. пункту 94.19. статті 94 Податкового кодексу України, припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для такого висновку. Так, за наявності відповідних умов, визначених у пункті 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого має бути перевірена судом в обов`язковому порядку протягом 96 годин. Відсутність протягом вказаного строку відповідного рішення суду про визнання арешту обґрунтованим зумовлює звільнення з-під адміністративного арешту майна платника податків та унеможливлює його повторне накладення з тих саме підстав.

Таким чином, у разі коли минуло 96 годин з моменту застосування адміністративного арешту він припиняється в силу закону незалежно від причин, з яких рішення суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту не було прийнято.

Отже, вимоги про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, заявлені поза межами 96-годинного строку, не є такими, що можуть бути задоволеними, адже, у цьому випадку, відсутні відповідні обставини, з якими положення статті 94 ПК України пов`язують можливість забезпечення виконання платником податків його обов`язків.

Аналогічна позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 25 травня 2018 року у справі №820/2040/17, від 28 березня 2019 року у справі №П/811/1722/17, від 27 серпня 2019 року у справі № 520/11050/18, від 19 квітня 2019 року у справі №813/4598/16, від 18 листопада 2019 року у справі №140/2485/18.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ ДЕВОПС прийнято позивачем 25 лютого 2019 року, тоді як звернення з позовною заявою, на підставі якої відкрито провадження у цій справі, мало місце 12 березня 2019 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю ДЕВОПС про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, згідно рішення від 25 лютого 2019 року.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У зв`язку з відмовою у задоволення позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 77, 78, 139, 194, 205, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю ДЕВОПС про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач - Головне управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 39398646; місцезнаходження: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044).

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю ДЕВОПС (код ЄДРПОУ: 41005089; місцезнаходження: 65005, м. Одеса, вул. Мельницька, 28).

Суддя О.В. Глуханчук

.