КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 грудня 2019 року справа № 320/4049/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Виробничо-торгівельне підприємство Мобос до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язати вчинити певні дії,
Суть спору: Приватне підприємство Виробничо-торгівельне підприємство Мобос звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та Державної фіскальної служби України, в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (том 3, а.с.95-99) просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260), яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.05.2019 року № 1171410/35547963 про відмову у реєстрації податкової накладної від 12.04.2019 року № 6;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260), яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.05.2019 року № 1171411/35547963 про відмову у реєстрації податкової накладної від 11.04.2019 року № 5;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260), яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.05.2019 року № 1170720/35547963 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.04.2019 року № 9;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260), яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.05.2019 року № 1168952/35547963 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.04.2019 року № 4;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260), яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.05.2019 року № 1168951/35547963 про відмову у реєстрації податкової накладної від 04.04.2019 року № 2;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260), яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.05.2019 року № 1168949/35547963 про відмову у реєстрації податкової накладної від 25.04.2019 року № 19;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260), яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.05.2019 року № 1168950/35547963 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.04.2019 року № 3;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260), яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.05.2019 року № 1168948/35547963 про відмову у реєстрації податкової накладної від 18.04.2019 року № 11;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260), яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.05.2019 року № 1158189/35547963 про відмову у реєстрації податкової накладної від 02.04.2019 року № 1;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260), яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.05.2019 року № 1158190/35547963 про відмову у реєстрації податкової накладної від 13.04.2019 року № 8;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260), яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.05.2019 року № 1158191/35547963 про відмову у реєстрації податкової накладної від 13.04.2019 року № 7;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПП ВТП МОБОС (код ЄДРПОУ 35547963) від 12.04.2019 року № 6, датою її фактичного отримання;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПП ВТП МОБОС (код ЄДРПОУ 35547963) від 11.04.2019 року № 5, датою її фактичного отримання;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПП ВТП МОБОС (код ЄДРПОУ 35547963) від 15.04.2019 року № 9, датою її фактичного отримання;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПП ВТП МОБОС (код ЄДРПОУ 35547963) від 05.04.2019 року № 4, датою її фактичного отримання;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПП ВТП МОБОС (код ЄДРПОУ 35547963) від 04.04.2019 року № 2, датою її фактичного отримання;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПП ВТП МОБОС (код ЄДРПОУ 35547963) від 25.04.2019 року № 19, датою її фактичного отримання;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПП ВТП МОБОС (код ЄДРПОУ 35547963) від 18.04.2019 року № 11, датою її фактичного отримання;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПП ВТП МОБОС (код ЄДРПОУ 35547963) від 05.04.2019 року № 3, датою її фактичного отримання;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПП ВТП МОБОС (код ЄДРПОУ 35547963) від 02.04.2019 року № 1, датою її фактичного отримання;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПП ВТП МОБОС (код ЄДРПОУ 35547963) від 13.04.2019 року № 8, датою її фактичного отримання;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПП ВТП МОБОС (код ЄДРПОУ 35547963) від 13.04.2019 року № 7, датою її фактичного отримання;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260), викладене в протоколі про визначення ПП ВТП МОБОС (код ЄДРПОУ 35547963) таким, що відповідає п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку;
- зобов`язати комісію Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, виключити ПП ВТП МОБОС (код ЄДРПОУ 35547963) з переліку ризикових платників податків.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 відкрито загальне позовне провадження, витребувано докази по справі та призначено підготовче судове засідання на 03.10.2019.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 судом повторно було витребувано від Головного управління ДФС у Київській області докази у справі, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладено підготовче судове засідання на 05.11.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи у реєстрації податкових накладних, контролюючий орган в оспорюваних рішеннях не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач стверджує, що складені ним податкові накладні не відповідають критеріям оцінки ризиків, у зв`язку з чим підстави для зупинення їх реєстрації були відсутні. Одночасно з цим позивач звертає увагу суду, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації податкових накладних, контролюючому органу було направлено вичерпні пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких було складено подані для реєстрації податкові накладні.
Як зазначає позивач, доданих до повідомлень пояснень та документів контролюючий орган під час прийняття спірних рішень не врахував, у зв`язку з чим дійшов безпідставних висновків про відмову у реєстрації податкових накладних.
Також, позивач в обґрунтування заявленого позову посилається на те, що відповідність ПП ВТП МОБОС п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку ґрунтуються лише на припущеннях контролюючого органу, не містить жодного підґрунтя та посилань на обставини, які б свідчили про дійсність існування підстав та причин для віднесення ПП ВТП МОБОС до ризикових платників податків, крім того Критерії ризиковості платника податку, що викладенні у листі ДФС від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, який був застосований при прийнятті оскаржуваних рішень, не є нормативно-правовим актом, а тому не може бути застосований, як підстава для визначення ризиковості платника, а відтак протокольне рішення Головного управління ДФС у Київській області щодо включення/внесення Позивача до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків є протиправним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.
ГУ ДФС у Київській області проти позову заперечило, у відзиві на позовну заяву зазначивши, що відмова у реєстрації податкових накладних обумовлена ненаданням позивачем документів щодо транспортування бетону та піску.
Позивачем було подано відповідь на відзив ГУ ДФС у Київській області, в якій Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та повідомив, що наведені ГУ ДФС у Київській області обставини заперечень проти позову не відповідають дійсності, оскільки на підтвердження здійснення господарських операцій, ПП ВТП МОБОС направлено до ДФС повідомлення про надання пояснень щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, в тому числі було надано і копії документів щодо транспортування бетону та піску.
ДФС Україна відзив на позовну заяву не подавала.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 закрито підготовче провадження, розпочато розгляд справи по суті після закриття підготовчого судового засідання та вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
в с т а н о в и в:
ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО МОБОС (ідентифікаційний код: 35547963, місцезнаходження: 07853, Київська область, Бородянський район, селище міського типу Немішаєве, вулиця Залізнична, будинок 21) з 28.02.2008 зареєстровано як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1, а.с.67-72).
Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 17.03.2008, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100104958 (т. 1, а.с.119).
30.11.2017 між позивачем та Вишгородською об`єднаною державною податковою інспекцією головного управління ДФС у Київській області був укладений договір про визнання електронних документів №1008001, який, згідно з пунктом 2 Розділу 1, надає платнику податків можливість подавати до органів ДФС податкові документи в електронному вигляді (т.2, а.с.145-148).
З матеріалів справи вбачається, що 28.03.2019 між ПП ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО МОБОС (код ЄДРПОУ 35547963) (Постачальник) та ТОВ М УКРБУД (код ЄДРПОУ 42868516) (Покупець) був укладений договір поставки № 3 (том 1, а.с.120-123), пунктом 1.1. якого передбачено, що постачальник зобов`язується передавати у власність Покупця продукцію, а Покупець приймати та своєчасно здійснювати її оплату.
Згідно п. 1.2. Договору предметом продажу є будівельні матеріали в асортименті.
Відповідно до п. 2.2. Договору Покупець зобов`язаний надіслати Постачальнику замовлення на постачання товару, яке повинне містити назву, кількість та ціну товару, та повні й правильні реквізити одержувача.
Згідно п. 2.3. Постачальник, одержавши замовлення надає Покупцеві рахунок, що є підтвердженням прийняття замовлення, а покупець зобов`язаний оплатити рахунок.
Відповідно до п. 2.5. Договору Постачальник зобов`язується надати разом з кожним видом товару наступні документи: видаткову накладну; податкову накладну.
Згідно п. 5.1. Договору ціна продукції договірна, складається із загальної кількості товару за замовленнями Покупця, в період дії договору.
06.04.2017 ПП ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО МОБОС (код ЄДРПОУ 35547963) (Постачальник) було укладено з ТОВ "СТРОЙІНВЕСТ ГРУП" (код ЄДРПОУ 40283002) (Покупець) договір поставки № 06-04/17 (том 1, а.с.164-166), пунктом 1.1. якого передбачено, що постачальник зобов`язується поставляти: щебінь, відсів, камінь, пісок, блоки, плитку тротуарну, бордюр, бетон, ЗБВ-вироби та інші будівельні матеріали (надалі товар) в асортименті відповідно до поданого Покупцем замовлення, а Покупець зобов`язується зробити попередню оплату та прийняти товар.
Відповідно до п. 2.1. Договору Поставка товару здійснюється автомобільним та залізничним транспортом.
Згідно п. 2.2. Договору Покупець зобов`язаний надіслати Постачальнику замовлення на постачання товару, яке повинне містити назву, кількість та ціну товару, та повні й правильні реквізити одержувача.
Згідно п. 2.3. Постачальник, одержавши замовлення надає Покупцеві рахунок, що є підтвердженням прийняття замовлення, а покупець зобов`язаний оплатити рахунок.
Відповідно до п. 2.5. Договору Постачальник зобов`язується надати разом з кожним видом товару наступні документи: видаткову накладну; податкову накладну.
Згідно п. 5.1. Договору ціна продукції договірна, складається із загальної кількості товару за замовленнями Покупця, в період дії договору.
24.03.2015 ПП ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО МОБОС (код ЄДРПОУ 35547963) (Постачальник) було укладено з ТОВ "КВВ СТРОЙ" (код ЄДРПОУ 38180592) (Покупець), договір поставки № 24-03/15 (том 2, а.с.5-7), пунктом 1.1. якого передбачено, що постачальник зобов`язується поставляти щебінь, відсів, камінь, пісок, шифер, блоки, плитку тротуарну, бордюр, бетон, ЗБВ-вироби та інші будівельні матеріали (надалі товар) в асортименті відповідно до поданого Покупцем замовлення, а Покупець зобов`язується зробити попередню оплату та прийняти товар.
Відповідно до п. 2.1. Договору Поставка товару здійснюється автомобільним та залізничним транспортом.
Згідно п. 2.2. Договору Покупець зобов`язаний надіслати Постачальнику замовлення на постачання товару, яке повинне містити назву, кількість та ціну товару, та повні й правильні реквізити одержувача.
Згідно п. 2.3. Постачальник, одержавши замовлення надає Покупцеві рахунок, що є підтвердженням прийняття замовлення, а покупець зобов`язаний оплатити рахунок.
Відповідно до п. 2.5. Договору Постачальник зобов`язується надати разом з кожним видом товару наступні документи: видаткову накладну; податкову накладну.
Згідно п. 5.1. Договору ціна продукції договірна, складається із загальної кількості товару за замовленнями Покупця, в період дії договору.
На виконання умов укладених договорів позивачем була здійснена поставка товару на загальну суму 166 980,72 грн. (у тому числі ПДВ 27 830,11 грн.), що підтверджується наступними видатковими накладними: від 11.04.2019 року № 38 на суму 10 300,00 грн. сума ПДВ 1 716,67 грн., від 12.04.2019 року № 39 на суму 5 150,00 грн. сума ПДВ 858,33 грн., від 04.04.2019 року № 31 на суму 5 850 грн. сума ПДВ 975 грн., від 05.04.2019 року № 33 на суму 5 850 грн. сума ПДВ 975 грн., від 18.04.2019 року № 44 на суму 9 261 грн. сума ПДВ 1543,50 грн., від 25.04.2019 року № 51 на суму 7 950 грн. сума ПДВ 1 325 грн., від 05.04.2019 року № 32 на суму 56 490,62 грн. сума ПДВ 9 415,10 грн., від 15.04.2019 року № 42 на суму 13 250 грн. сума ПДВ 2 208,33 грн. від 13.04.2019 року № 41 на суму 6 375 грн. сума ПДВ 1 062 грн., від 13.04.2019 року № 40 на суму 20 051 грн., сума ПДВ 3 341,83 грн., від 02.04.2019 року № 27 на суму 19 733,10 грн. сума ПДВ 3 288,85 грн. та актами наданих транспортних послуг: № 38 від 11.04.2019 року на суму 1 780 грн. сума ПДВ 296,66 грн., № 39 від 12.04.2019 року на суму 890 грн. сума ПДВ 148,33 грн., № 32 від 05.04.2019 року на суму 4 050 грн. сума ПДВ 675 грн., № 39 від 12.04.2019 року на суму 675 грн. сума ПДВ 112,50 грн.
Транспортування товару на адресу Покупців ТОВ М УКРБУД , ТОВ "СТРОЙІНВЕСТ ГРУП", ТОВ "КВВ СТРОЙ" підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: № Р38 від 11.04.2019, № Р39 від 12.04.2019, № Р51 від 25.04.2019, № Р44 від 18.04.2019, № Р32 від 05.04.2019, № Р42 від 15.04.2019, № Р33 від 05.04.2019, № Р31 від 04.04.2019, № Р41 від 13.04.2019, № Р39 від 12.04.2019, № Р40/1 від 13.04.2019, № Р27 від 02.04.2019, № Р27/1 від 02.04.2019.
Відвантаження та приймання покупцями товару (продукції) від Позивача було здійснено на підставі довіреностей: № 116 від 04.04.2019 року, № 117 від 05.04.2019 року, № 129 від 05.04.2019 року, № 130 від 27.04.2019 року, № 124 від 15.04.2019 року № 52 від 21.04.2019 року, № 51 від 12.04.2019 року, № 50 від 02.04.2019 року.
Судом встановлено, що позивачем були виставлені рахунки на оплату на загальну суму 166 980,72 грн., в тому числі ПДВ 27 830,11 грн., а саме ТОВ М УКРБУД № 32 від 11.04.2019 року на суму 7 327,50 грн. (в тому числі ПДВ 1 221,25 грн.), № 33 від 11.04.2019 року на суму 4 752,50 грн. (в тому числі ПДВ 792,08 грн.), № 35 від 12.04.2019 року на суму 6 040,50 грн. (в тому числі ПДВ 1 006,67 грн.); ТОВ"СТРОЙІНВЕСТ ГРУП" № 30 від 05.04.2019 року на суму 5 850 грн. (в тому числі ПДВ 975 грн.), № 29 від 05.04.2019 року на суму 60 540,62 грн. (в тому числі ПДВ 10 090,10 грн.), № 28 від 04.04.2019 року на суму 5 850 грн. (в тому числі ПДВ 975 грн.), № 39 від 18.04.2019 року на суму 9 261 грн. (в тому числі ПДВ 1 543,50 грн.), № 46 від 25.04.2019 року на суму 7 950 грн. (в тому числі ПДВ 1325 грн.), № 36 від 15.04.2019 року на суму 13 250 грн. (в тому числі ПДВ 2 208,33 грн.), ТОВ "КВВ СТРОЙ" № 31 від 11.04.2019 року на суму 6 375 грн. (в тому числі ПДВ 1 062 грн.), № 34 від 12.04.2019 року на суму 20 051 грн. (в тому числі ПДВ 3 341,83 грн.), № 27 від 02.04.2019 року на суму 19 733,10 грн. (в тому числі ПДВ 3 288,85 грн.).
Покупцями ТОВ М УКРБУД , ТОВ "СТРОЙІНВЕСТ ГРУП", ТОВ "КВВ СТРОЙ" було здійснено Позивачу передоплату в безготівковій формі за замовлений товар згідно платіжних доручень на загальну суму 118 297,5 грн., а саме: від 19.04.2019 № 19 на суму 7327,50 грн., від 23.04.2019 № 27 на суму 21 187,50 грн., від 03.04.2019 № 3853 на суму 10 000 грн.; від 16.04.2019 № 3886 на суму 5 850 грн., від 16.04.2019 № 3887 на суму 5 850 грн., від 15.04.2019 року № 733 на суму 10 000 грн., від 25.04.2019 року № 3968 на суму 10 000 грн., від 12.04.2019 № 3245 на суму 19 220 грн.; від 09.04.2019 № 3234 на суму 10 000 грн., від 02.04.2019 № 3225 на суму 18 862,50 грн.
За фактом настання першої з подій (поставка товару) позивач склав та подав для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 12.04.2019 року № 6 (том 1, а.с.131), від 11.04.2019 року № 5 (том 1, а.с.133), від 15.04.2019 року № 9 (том 1, а.с.188), від 05.04.2019 року № 4 (том 1, а.с.191), від 04.04.2019 року № 2 (том 1, а.с.194), від 25.04.2019 року № 19 (том 1, а.с.197), від 18.04.2019 року № 11 (том 1, а.с.200), від 05.04.2019 року № 3 (том 1, а.с.203), від 02.04.2019 року № 1 (том 2, а.с.17), від 13.04.2019 року № 8 (том 2, а.с.20), від 13.04.2019 року № 7 (том 2, а.с.24).
За наслідками обробки податкових накладних, контролюючий орган надіслав позивачеві квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до яких податкові накладні прийняті, але їх реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкових накладних підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку (том 1, а.с.132, 134, 190, 193, 196, 199, 202, 205, том 2, а.с.19, 22, 26).
У цих же квитанціях позивачеві було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, позивачем направлено до ДФС повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
Розглянувши подані позивачем документи і пояснення, Комісія ГУ ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла спірні рішення від 24.05.2019 року № 1171410/35547963 (том 1, а.с.89), від 24.05.2019 року № 1171411/35547963 (том 1, а.с.91), від 23.05.2019 року № 1170720/35547963 (том 1, а.с.93), від 22.05.2019 року № 1168952/35547963 (том 1, а.с.97), від 22.05.2019 року № 1168951/35547963 (том 1, а.с.95), від 22.05.2019 року № 1168949/35547963 (том 1, а.с.99), від 22.05.2019 року № 1168950/35547963 (том 1, а.с.103), від 22.05.2019 року № 1168948/35547963 (том 1, а.с.101), від 08.05.2019 року № 1158189/35547963 (том 1, а.с.105), від 08.05.2019 року № 1158190/35547963 (том 1, а.с.107), від 08.05.2019 року № 1158191/35547963 (том 1, а.с.109), якими відмовила у реєстрації податкових накладних від 12.04.2019 року № 6, від11.04.2019 року № 5, від 15.04.2019 року № 9, від 05.04.2019 року № 4, від 04.04.2019 року № 2, від 25.04.2019 року № 19, від 18.04.2019 року № 11, від 05.04.2019 року № 3, від 02.04.2019 року № 1, від 13.04.2019 року № 8, від 13.04.2019 року № 7 у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341) (далі також Порядок №1246 ).
Пунктом 5 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок № 117 ), передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Відповідно до пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
На час виникнення спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій були визначені у листі ДФС від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18.
Відповідно до пункту 1.6 листа ДФС від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;
- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;
- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);
- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Пунктом 12 Порядку №117 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Відповідно до пункту 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з пунктом 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
З системного аналізу викладених положень податкового законодавства слідує, що реєстрації податкової накладної, як обов`язковій умові для віднесення покупцем товарів/послуг сплаченої у складі товарів або послуг суми ПДВ до податкового кредиту, передує процедура автоматизованого співставлення податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
У разі відповідності податкової накладної/розрахунку коригування вказаним критеріям, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зупиняється.
Умовою розблокування реєстрації податкової накладної, яка за результатами автоматизованого моніторингу була визнана такою, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій, є подання платником податків документів, вичерпний перелік яких визначений у пункті 14 Порядку №117.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію ризиків. Вживання контролюючим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості платника податків, без наведення конкретної ознаки ризиковості, є абстрактним і невизначеним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Аналогічні вимоги щодо обґрунтованості та недвозначності висуваються вказаними нормативно-правовими актами й до рішення, яким оформлюються результати розгляду поданих платником податків документів для реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування: його зміст повинен містити вичерпну інформацію щодо мотивів та конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних).
Зокрема, затверджена Порядком №117 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документів, яких на думку контролюючого органу не вистачає в аспекті конкретного змісту господарських взаємовідносин, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки виконання господарської операції мають бути надані, але відсутні. Натомість мотиви, з яких контролюючий орган дійшов висновку, що відповідні документи мають бути подані, але були відсутні, наводяться контролюючим органом у графі додаткова інформація .
З огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, на контролюючий орган покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та подальших дій чи бездіяльності.
Відтак, контролюючий орган повинен надати належні та достатні докази того, що дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних вчинено у відповідності до приписів пункту 201.16 статті 201 ПК України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та за наявності підстав, встановлених вищезгаданими Критеріями оцінки ступеня ризиків.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що зупинення спірних податкових накладних не відповідає умовам критерію пп.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в квитанції міститься лише загальне посилання на пп.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин.
Будь-яких доказів, які б свідчили, що Приватне підприємство Виробничо-торгівельне підприємство Мобос відповідає одному з критеріїв, визначених у листі ДФС від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, відповідачами не надано.
Аналіз оспорюваних рішень в аспекті зазначених вимог дає підстави для висновку, що вони містять лише абстрактне твердження про ненадання платником податків документів, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, яких з урахуванням особливостей, характеру та обсягу господарських операцій, на думку Комісії, не вистачає.
Зміст оспорюваних рішень дає підстави стверджувати, що комісія ГУ ДФС у Київській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.
У той же час, аналіз наданих позивачем згідно з вичерпним переліком документів та пояснень свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.
Сукупність наданих позивачем первинних документів не дають підстав для сумніву щодо реальності фінансово-господарських операцій з ТОВ М УКРБУД , ТОВ "СТРОЙІНВЕСТ ГРУП", ТОВ "КВВ СТРОЙ" щодо поставки товару наданий позивачем пакет документів відповідає визначеному у пункті 14 Порядку №117 переліку і був об`єктивно достатнім для прийняття рішень про реєстрацію спірних податкових накладних.
Підсумовуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача, що дії контролюючого органу, що виразились у зупиненні реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 12.04.2019 року № 6, від 11.04.2019 року № 5, від 15.04.2019 року № 9, від 05.04.2019 року № 4, від 04.04.2019 року № 2, від 25.04.2019 року № 19, від 18.04.2019 року № 11, від 05.04.2019 року № 3, від 02.04.2019 року № 1, від 13.04.2019 року № 8, від 13.04.2019 року № 7, складених Приватним підприємством Виробничо-торгівельне підприємство Мобос , є протиправними, а рішення комісії ГУ ДФС у Київській області від 24.05.2019 року № 1171410/35547963, від 24.05.2019 року № 1171411/35547963, від 23.05.2019 року № 1170720/35547963, від 22.05.2019 року № 1168952/35547963, від 22.05.2019 року № 1168951/35547963, від 22.05.2019 року № 1168949/35547963, від 22.05.2019 року № 1168950/35547963, від 22.05.2019 року № 1168948/35547963, від 08.05.2019 року № 1158189/35547963, від 08.05.2019 року № 1158190/35547963, від 08.05.2019 року № 1158191/35547963, прийняті необґрунтовано, тобто без з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення (вчинення дії), непропорційно, тобто без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.
Оскільки відповідачі не довели, що позивач відповідає критеріям ризиковості платника податків, враховуючи надання позивачем на пропозицію контролюючого органу передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентами, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних не спростована відповідачами, вимоги позивача про визнання протиправними та скасування оспорюваних рішень є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 № 7 Про судове рішення в адміністративній справі зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
З урахуванням тієї обставини, що під час розгляду справи у суді позивачем доведено надання ним до Головного управління ДФС у Київській області всіх документів, визначених Порядком №117, як достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, та підтвердження належної форми та змісту цих документів, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв`язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов`язання ДФС України здійснити реєстрацію податкових накладних від 12.04.2019 року № 6, від 11.04.2019 року № 5, від 15.04.2019 року № 9, від 05.04.2019 року № 4, від 04.04.2019 року № 2, від 25.04.2019 року № 19, від 18.04.2019 року № 11, від 05.04.2019 року № 3, від 02.04.2019 року № 1, від 13.04.2019 року № 8, від 13.04.2019 року № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .
У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні Приватного підприємства Виробничо-торгівельне підприємство Мобос , є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Беручи до уваги, що відповідачі не довели існування обставин, які б виключали можливість реєстрації податкових накладних від 12.04.2019 року № 6, від 11.04.2019 року № 5, від 15.04.2019 року № 9, від 05.04.2019 року № 4, від 04.04.2019 року № 2, від 25.04.2019 року № 19, від 18.04.2019 року № 11, від 05.04.2019 року № 3, від 02.04.2019 року № 1, від 13.04.2019 року № 8, від 13.04.2019 року № 7, вимоги позивача про зобов`язання ДФС України зареєструвати спірні податкові накладні датою їх фактичного отримання є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним рішення ГУ ДФС у Київській області про визначення Позивача таким, що відповідає п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та виключення Позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає наступне.
Згідно даних особистого електронного кабінету платника в розділі Моніторинг ПН/РК (відповідність критеріям ризиковості платника) у ПП ВТП МОБОС відображається інформація щодо внесення 28.02.2019 останнього до Реєстру ризикових платників за ознакою п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
З наданого позивачем витягу з особистого електронного кабінету платника, інформація щодо дати виключення ПП ВТП МОБОС з реєстру ризикових - відсутня.
Наявність запису в базах даних ДФС України про ПП ВТП МОБОС , як ризикове підприємство порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладені на останнього обов`язки щодо реєстрації податкових накладних (п. 201.1. ст. 201 ПКУ), оскільки підставою для зупинення податкових накладних згідно квитанцій до поданих на реєстрацію податкових накладних є наявність ознак ризиковості, передбачених п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, що фактично позбавляє можливості ПП ВТП МОБОС належним чином провадити свою господарську діяльність.
Отже, судом з`ясовано та не заперечується відповідачами, що реєстрацію спірних податкових накладних в ЄРПН зупинено саме у зв`язку з відповідністю податкових накладних підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
Адвокатом Білокуром Віталієм Вікторовичем в інтересах клієнта ПП ВТП МОБОС , було направлено на адресу ГУ ДФС у Київській області та ДФС України адвокатські запити з питань надання інформації щодо обставин (правових підстав) внесення ПП ВТП МОБОС , як ризикове підприємство до відповідних баз даних ДФС України та надання протоколу або витягу з протоколу засідання комісії про визначення ПП ВТП МОБОС таким, що відповідає п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, зокрема від 23.05.2019 (вх. ДФС України №19052/6 від 23.05.2019), від 14.06.2019 (вх. ДФС України №23571/6 від 18.06.2019), від 11.07.2019 (вх. ГУ ДФС у Київській області №73400/Адв/10-36 від 11.07.2019) (т. 1, а.с.39-48).
Згідно відповіді ГУ ДФС у Київській області від 05.06.2019 року № 13879/Адв/10-36-07-03-06 (том 1, а.с.49-51) та від 17.07.2019 року, № 17269/Адв/10-36-07-03-06 (том 1, а.с.53-56), ПП ВТП МОБОС було включено до переліку ризикових платників податків 23.04.2019, відповідно до пункту 1.6. Критеріїв ризиковості, а саме наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій та оформлено протоколом засідання комісії.
Згідно листа-відповіді ГУ ДФС у Київській області від 05.06.2019 року № 13879/Адв/10-36-07-03-06 підтверджується внесення ПП ВТП МОБОС до переліку ризикових платників датою 23.04.2019, в той час як згідно даних електронного кабінету платника, датою включено до переліку ризикових зазначено 28.02.2019.
Також, ГУ ДФС у Київській області листом від 17.07.2019 року № 17269/Адв/10-36-07-03-06 було повідомлено, що підставою для внесення ПП ВТП МОБОС до переліку ризикових платників стала наявна в органах ДФС інформація щодо ймовірних ризикових операцій з придбання ПП ВТП МОБОС товару у ряду постачальників, якими товар фактично не придбавався.
Зі змісту відповіді, вбачається, що комісією ГУ ДФС у Київській області було включено ПП ВТП МОБОС до переліку ризикових платників , оскільки основним постачальником Позивача було ТОВ ПБК Брокоптстрой (код ЄДРПОУ 42340774), посадова особа - директор та засновник якого є також директором та засновником ряду СГД, фігурантів у кримінальних справах, в тому числі ТОВ Оптимумспецдеталь (код ЄДРПОУ 38320170), ТОВ ВЕНСТРОН (код ЄДРПОУ 42340659).
До таких висновків комісія ГУ ДФС у Київській області дійшла, ознайомившись з ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25.06.2019 у справі № 640/2477/19, ухвалою Житомирського апеляційного суду від 13.06.2019 у справі № 295/6522/19, ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 08.05.2019 у справі № 295/6538/19, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07.06.2019 у справі № 755/11871/17.
Суд критично ставиться до посилань ГУ ДФС у Київській області на вказані ухвали, як на підставу висновків про визначення ПП ВТП МОБОС таким, що відповідає п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки вказані ухвали були постановлені в порядку кримінального судочинства та стосувалися лише питань розгляду клопотань органу досудового розслідування про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів та жодних обставин фіктивності, транзитності вказаних платників ухвалами встановлено не було.
Вказане підтверджується положеннями ч. 1 ч. 2 ст. 369 КПК України, відповідно до якої судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку, а судове рішення, у якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.
Таким чином, ухвалами судів були вирішені саме інші питання щодо надання тимчасового доступу до речей і документів, а не обвинувачення щодо посадових осіб суб`єктів господарювання щодо фіктивності господарських операцій.
Крім того, доводи ГУ ДФС у Київській області спростовуються тим, що в рамках розслідування кримінальних проваджень, про які йде мова в наведених ухвалах, будь-яка підозра у вчиненні кримінальних правопорушень жодній посадовій особі вказаних СГД не пред`являлась, так само як жодна посадова особа чи інші працівники підприємства в рамках зазначених кримінальних проваджень не мають статусу підозрюваного, оскільки про підозру їм не повідомлялось, зворотного ГУ ДФС у Київській області не доведено та відповідні посилання на це у листі відповідача відсутні.
Крім того, у справі № 640/2477/19 у задоволенні клопотання слідчого 2-го ВРКП слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області Бурлаки Я.А. у кримінальному провадженні №32018220000000225 від 14.12.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів - відмовлено, а ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 07.06.2019 у справі № 755/11871/17 не стосується жодного із наведених ГУ ДФС у Київській області СГД, в том числі ТОВ ВЕНСТРОН .
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України" , якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.
У справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Таким чином, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентів.
У відповіді на адвокатський запит, ГУ ДФС у Київській області не зазначено жодного доказу на підтвердження того, що Позивач, як платник податку, діяв без належної обачності та обережності. А тому контролюючий орган не має жодних даних, які спростовують добросовісний характер поведінки Позивача.
ГУ ДФС у Київській області зазначає у листі про отримання податкової інформації як від територіального управління ГУ та і від оперативного підрозділу ГУ щодо здійснення ПП ВТП МОБОС ймовірно ризикових операцій з контрагентами - постачальниками, якими здійснюється формування власного податкового кредиту за рахунок постачальників з підміною номенклатури товару, зокрема, ТОВ Фірма Вектор-Прайм , ТОВ Компанія Вілена Торг , ТОВ Фініш Лайн , ТОВ Астіком , ТОВ Містлайн , якими на думку відповідача надаються послуги з улаштування покриття з фігуральних елементів мощення з використанням готової піщано-цементної суміші, послуга консультування та підтримки з питань управління, з забезпечення ефективної господарської діяльності підприємства , при цьому вказаними підприємствами здійснюється придбання сигарет, косметики тощо.
Також, ГУ ДФС у Київській області зазначає, що ПП ВТП МОБОС здійснювалось придбання товарів/послуг у ряду платників податків, з підміною номенклатури товарів у СГД-постачальників, зокрема, ТОВ ТІАЙ ІНВЕСТ , ТОВ НЕЙТВЕЛ , ТОВ ГАРАНТІС ГРУП .
З приводу посилань ГУ ДФС у Київській області на підміну номенклатури товарів постачальниками та не підтвердження походження товару у вказаних постачальників, який придбано ПП ВТП МОБОС , суд зазначає, що вищенаведені дані є аналітичною інформацією, яка відображається в Єдиному реєстрі податкових накладних з розшифровкою 5 Додатку до податкової декларації з ПДВ та номенклатури товарів (робіт, послуг), що є лише процесом співставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів та є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.
Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту й характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні документальної перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.
Суд зазначає, що оскільки в листі ГУ ДФС у Київській області відсутня інформація про результати проведених перевірок вказаних СГД, в яких повноцінно досліджено питання підміни номенклатури товарів та походження товару у вказаних постачальників, добросовісність платників податків, а також достовірність задекларованих такими платниками даних податкового обліку, презюмується податковим законодавством.
Доводи ГУ ДФС у Київській області про відсутність як у ПП ВТП МОБОС , так і у ряду підприємств - постачальників фізичних, технічних, технологічних можливостей для здійснення господарської діяльності та відсутність основних фондів для здійснення належної господарської діяльності, також спростовуються відсутністю відповідних матеріалів перевірок, в яких повноцінно досліджені вказані питання.
Незважаючи на добросовісний статус платника податків, за рахунок вищевказаних доводів контролюючого органу, комісією ГУ ДФС у Київській області було включено ПП ВТП МОБОС до Переліку ризикових платників податків відповідно до п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників, затверджених постановою КМУ від 21.02.2018р. №117 Про запровадження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .
Як зазначено у п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.
Згідно з п. 2 зазначеного Порядку, Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Як зазначено у пункті 3 вказаного Порядку, Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
У листі Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 Критерії ризиковості платника податку , який діяв в періоді виникнення спірних у справі правовідносин, зокрема, зазначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;
- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;
- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);
- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.
Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.
У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
З відповіді ГУ ДФС у Київській області на адвокатський запит та доводів представника контролюючого органу щодо ймовірної , як зазначає сам контролюючий орган, податкової інформації відносно контрагентів Позивача, стає очевидним, що Позивач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків.
Належної мотивації підстав та причин віднесення ПП ВТП МОБОС за рахунок вищенаведених доводів Позивачем до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 листа Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, згідно відповіді на адвокатський запит адвоката Білокура В.В. - протокольне рішення ГУ ДФС у Київській області не містить.
Крім того, рішення комісії ГУ ДФС у Київській області про включення позивача до Переліку ризикових платників податків було прийнято лише на підставі даних інформаційних баз контролюючого органу та аналізу ухвал слідчого судді, які не містять жодних встановлених обставин ризиковості Позивача та його постачальників, а будь-які інші матеріали контролюючого органу не використовувались та до суду не надавалися.
Проаналізувавши вказані обставини, суд дійшов висновку, що Позивач не відповідає жодному з наведених у листі Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 критеріїв ризиковості платника.
Таким чином, оскаржуване рішення ГУ ДФС у Київській області щодо включення/внесення Позивача до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, викладене у протоколі, не відповідає вимогам п. п. 1, 3 частини 2 статті 2 КАС України, оскільки таке рішення прийнято необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Разом з тим, ухвалою від 03.10.2019 судом повторно було витребувано від Головного управління ДФС у Київській області, в тому числі докази винесення на розгляд комісії Головного управління ДФС у Київській області питання про віднесення ПП ВТП Мобос до переліку ризикових платників податків, докази проведення такого засідання та прийняття відповідного рішення (копії протоколів засідання комісії тощо); докази відображення такої інформації в Електронному кабінеті платника податків (п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених в. о. Голови Державної фіскальної служби України О. Власовим 05.11.2018).
У відзиві на адміністративний позов ГУ ДФС у Київській області було зазначено про неможливість надання витребуваних судом документів, у зв`язку з їх вилученням Генеральною прокуратурою України, згідно протоколу обшуку від 23 вересня 2019 року.
ГУ ДФС у Київській області не було надано доказів вилучення Генеральною прокуратурою України саме протокольного рішення ГУ ДФС у Київській області про визначення ПП ВТП МОБОС таким, що відповідає п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та інших витребуваних судом документів.
Надана суду копія протоколу обшуку, проведеного 23 вересня 2019 року прокурором відділу Генеральної прокуратури України Чубаровою К.С. в рамках розслідування кримінального провадження №42018000000001759 від 19.07.2018, не містить чітких відомостей про вилучення в ході проведеного обшуку саме протоколу засідання комісії щодо включення позивача до Переліку ризикових платників податків, оскільки вилучені документи описані в томах без зазначення конкретних документів, які в них знаходяться. Крім того, надана суду копія протоколу обшуку від 23 вересня 2019 року є нечитабельною у зв`язку з поганою якістю виготовленої копії документу, а сама копія не засвідчена у встановленому законодавством порядку, що не дозволяє прийняти до уваги наданий доказ в якості належного.
При цьому відповідачем не зазначено про наявність перешкод у витребуванні копії рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Київській області, викладене в протоколі про визначення ПП ВТП МОБОС (код ЄДРПОУ 35547963) таким, що відповідає п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, як і не доведено, що відповідач намагався це зробити, отримавши ухвалу суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі.
Згідно ст. 77 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 9 ст. 80 КАСУ у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Таким чином, оскільки ГУ ДФС у Київській області не було надано без поважних причин протокольного рішення ГУ ДФС у Київській області про визначення ПП ВТП МОБОС таким, що відповідає п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, суд зазначає, що ГУ ДФС у Київській області не доведено правомірність винесення оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень.
З огляду на те, що дії контролюючого органу породжують правові наслідки для платника податків, а саме через включення позивача до Переліку ризикових платників податків було зупинено реєстрацію спірних податкових накладних, що в подальшому зумовило прийняття рішень про відмову у їх реєстрації, позивач правомірно наполягає на визнанні оскаржуваного рішення про включення позивача до Переліку ризикових платників податків протиправним та його скасування.
Враховуючи викладене, рішення Головного управління ДФС у Київській області щодо включення/внесення Позивача до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків є протиправним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.
При цьому суд зазначає, що позовна вимога про зобов`язання відповідача виключити Позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є належним способом захисту прав Позивача та відповідає ст. 245 КАС України, як похідна вимога, а тому також підлягає задоволенню.
Суду також зауважує, що Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 Критерії ризиковості платника податків та не затверджені будь-яким наказом чи іншим організаційно-розпорядчим документом Державної фіскальної служби України.
Згідно з пп. "б" п. 4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731 (далі - Положення №731), державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.
Відповідно до п. 6 Положення №731 державну реєстрацію здійснюють, зокрема, нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - Мін`юст.
За вимогами п. 15 Положення №731, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.
У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
Критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України, а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі №К/9901/4668/19, в якій Верховний Суд, надаючи оцінку доводам касаційної скарги, враховує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси суб`єктів господарської діяльності, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством.
З урахуванням вищенаведеного, оскільки лист ДФС України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 не є нормативним актом, останній не може визначати критерії ризиковості платників податку, а тому заявлені позивачем вимоги адміністративного позову є повністю обґрунтованими.
Оскільки суд прийшов до висновку про протиправність відмови Головного управління ДФС у Київській області у реєстрації податкових накладних та відсутності підстав для віднесення позивача в частині включення його до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, а інших підстав для відмови та вказаного включення чинним законодавством не передбачено, наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі, що, водночас, з урахуванням наведеного вище, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 24973,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.07.2018 №285 (том 1, а.с. 4).
При цьому, суд звертає увагу на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Така правова позиція викладена, зокрема в Довідці про аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", затвердженій Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 №2.
Тому вимога про визнання протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну є однією вимогою. Так само є однією вимогою вимога про визнання протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Київській області, викладене в протоколі про визначення позивача таким, що відповідає п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та зобов`язання комісії Головного управління ДФС у Київській області виключити позивача з переліку ризикових платників податків.
Отже, у даному позові позивачем заявлено 12 вимог немайнового характеру, тому при зверненні до суду до сплати належало 23052,00 грн.
Сплачений позивачем судовий збір у сумі 23052,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області, оскільки спірні рішення саме комісії регіонального рівня призвели до спірних правовідносин.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", питання про повернення з Державного бюджету України судового збору, сплаченого в більшому розмірі, ніж встановлено законом, вирішується за клопотанням особи, що його сплатила.
Беручи до уваги відсутність такого клопотання у матеріалах справи, питання про повернення позивачеві надміру сплаченої суми судового збору у розмірі 1921,00 грн. судом під час розподілу судових витрат у рішенні не вирішується. При цьому позивач може звернутися до суду із окремим клопотанням про повернення надмірно сплаченої суми судового збору.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260), яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.05.2019 року № 1171410/35547963 про відмову у реєстрації податкової накладної від 12.04.2019 року № 6.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260), яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.05.2019 року № 1171411/35547963 про відмову у реєстрації податкової накладної від 11.04.2019 року № 5.
4. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260), яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.05.2019 року № 1170720/35547963 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.04.2019 року № 9.
5. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260), яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.05.2019 року № 1168952/35547963 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.04.2019 року № 4.
6. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260), яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.05.2019 року № 1168951/35547963 про відмову у реєстрації податкової накладної від 04.04.2019 року № 2.
7. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260), яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.05.2019 року № 1168949/35547963 про відмову у реєстрації податкової накладної від 25.04.2019 року № 19.
8. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260), яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.05.2019 року № 1168950/35547963 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.04.2019 року № 3.
9. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260), яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.05.2019 року № 1168948/35547963 про відмову у реєстрації податкової накладної від 18.04.2019 року № 11.
10. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260), яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.05.2019 року № 1158189/35547963 про відмову у реєстрації податкової накладної від 02.04.2019 року № 1.
11. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260), яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.05.2019 року № 1158190/35547963 про відмову у реєстрації податкової накладної від 13.04.2019 року № 8.
12. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260), яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.05.2019 року № 1158191/35547963 про відмову у реєстрації податкової накладної від 13.04.2019 року № 7.
13. Зобов`язати Державну фіскальну службу України (ідентифікаційний код 39292197, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Приватного підприємства Виробничо-торгівельне підприємство МОБОС (ідентифікаційний код 35547963, місцезнаходження: 07853, Київська область, Бородянський район, селище міського типу Немішаєве, вулиця Залізнична, будинок 21) від 12.04.2019 року № 6, від 11.04.2019 року № 5, від 15.04.2019 року № 9, від 05.04.2019 року № 4, від 04.04.2019 року № 2, від 25.04.2019 року № 19, від 18.04.2019 року № 11, від 05.04.2019 року № 3, від 02.04.2019 року № 1, від 13.04.2019 року № 8, від 13.04.2019 року № 7, датою їх фактичного отримання.
14. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Київській області, викладене в протоколі про визначення Приватного підприємства Виробничо-торгівельне підприємство МОБОС (ідентифікаційний код 35547963, місцезнаходження: 07853, Київська область, Бородянський район, селище міського типу Немішаєве, вулиця Залізнична, будинок 21) таким, що відповідає п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
15. Зобов`язати комісію Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (ідентифікаційний код 39393260, місцезнаходження: 03680, м.Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А), виключити Приватне підприємство Виробничо-торгівельне підприємство МОБОС (ідентифікаційний код 35547963, місцезнаходження: 07853, Київська область, Бородянський район, селище міського типу Немішаєве, вулиця Залізнична, будинок 21) з Переліку ризикових платників податків.
16. Стягнути на користь Приватного підприємства Виробничо-торгівельне підприємство МОБОС (ідентифікаційний код 35547963, місцезнаходження: 07853, Київська область, Бородянський район, селище міського типу Немішаєве, вулиця Залізнична, будинок 21) судовий збір у сумі 23052,00 грн. (двадцять три тисячі п`ятдесят дві гривні 00 копійок.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39393260, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення суду складено 05.12.2019.
Суддя Кушнова А.О.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2019 |
Оприлюднено | 10.01.2020 |
Номер документу | 86791476 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бабенко Костянтин Анатолійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бабенко Костянтин Анатолійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бабенко Костянтин Анатолійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бабенко Костянтин Анатолійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бабенко Костянтин Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні