Постанова

від 18.12.2019 по справі 160/1265/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 160/1265/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 р. (суддя Врона О.В.) по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бєлая Бяроза до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанови і припису

в с т а н о в и В:

08.02.2019 р. ТОВ Бєлая Бяроза звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанови і припису, де, посилаючись на те, що 11.12.2018 р. посадовою особою відповідача проведено інспекційне відвідування позивача, за результатами чого складено акт № ДН2210/250/АВ, де зафіксовані порушення. Не погодившись з актом, 14.12.2018 р. позивач подав заперечення, однак, 20.12.2018 р. відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень №ДН2210/250/АВ/П та зобов`язано позивача усунути порушення. 26.12.2018 р. оскаржили припис, але 10.01.2019 р. на підставі акту інспекційного відвідування відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу на позивача № ДН2210/250/АВ/МГ-ФС/36. Оскільки не погодилися з прийнятими рішеннями, просили суд визнати протиправними та скасувати припис №ДН2210/250/АВ/П від 20.12.2018 р. в частині порушень, передбачених ч.1 ст. 94 КЗпП України та ч.1 ст. 1 Закону України Про оплату праці , а також постанову про накладення штрафу на позивача № ДН2210/250/АВ/МГ-ФС/36 від 10.01.2019 р.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 р. адміністративний позов задоволено.

Рішення суду обгрунтовано тим, що позивач правомірно нарахував та виплатив заробітну плату пропорційно відпрацьованим годинам (дням) і не донарахування заробітної плати відсутнє. Крім того, допущені позивачем помилки (описки) в табелі обліку використання робочого часу є відмінними від поняття недостовірного обліку виконуваної роботи.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, де просили скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 р., та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що судом першої інстанції не вивчено докази та не надано їм належної оцінки.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 28.11.2018 р. по 11.12.2018 р. посадовою особою відповідача проведено інспекційне відвідування позивача, за результатами чого складено акт від 11.12.2018 року №ДН2210/250/АВ, де зафіксовано порушення ч. 1 ст. 94 КЗпП України та ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" , а саме: працівникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 згідно табелів обліку робочого часу та розрахунково-платіжних відомостей заробітну плату пропорційно відпрацьованих годин не донараховано.

Судом встановлено, що 14.12.2018 р. на акт інспекційного відвідування позивачем надані заперечення, після розгляду чого, відповідачем надано відповідь, де зазначено, що прийнято до уваги заперечення стосовно трьох працівників: ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Щодо інших працівників порушення не спростовані.

Також встановлено, що 20.12.2018 р. на підставі акту інспекційного відвідування посадовою особою відповідача винесено припис про усунення виявлених порушень №ДН2210/250/АВ/П, де зобов`язано позивача усунути вищезазначене порушення у строк до 26.12.2018 р та 10.01.2019 р. прийнято постанову про накладення штрафу №ДН2210/250/АВ/МГ-ФС/36, чим накладено на позивача штраф у розмірі 148290 грн. за не донарахування заробітної плати пропорційно відпрацьованих годин (днів) працівникам.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Крім того, статтею 1 Закону України Про оплату праці передбачено, що Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства .

З матеріалів справи вбачається, відповідно розділу 2 положення Про оплату праці працівників ТОВ Белая Бяроза від 15.06.2013 р., затвердженого директором товариства, на підприємстві застосовується система оплати праці з урахуванням специфіки, змісту і напрямків господарської діяльності, а саме: почасова система оплати праці та індивідуальна форма організації та оплати праці.

Судом встановлено, що згідно ст. 8 Закону України Про державний бюджет України на 2018 рік розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2018 р. у місячному розмірі становив 3723 гривні, у погодинному розмірі - 22,41 гривні, в зв`язку з чим посадові оклади ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 за січень та ОСОБА_7 за серпень 2018 р. за штатним розписом позивача складали 3725 гривні з розміром ставки 0,33 та їх заробітна плата згідно розрахунково-платіжної відомості були в розмірі 1 229,25грн.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що на підприємстві для окремої категорії працівників (особи з інвалідністю), згідно їхніх заяв, за згодою сторін, встановлений неповний робочий день, з оплатою праці пропорційно відпрацьованому робочому часу, в зв`язку з чим працівник відпрацьовує в день 2 години 30 хвилин, виконуючи місячну норму робочого часу з розрахунку п`ятиденного робочого тижня з вихідними днями: субота та неділя - 12 год. 30 хв. протягом тижня.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем правомірно нараховано та виплачено заробітну плату пропорційно відпрацьованих годин (днів), а тому відсутнє не донарахування заробітної плати та висновки відповідача про порушення позивачем вимог трудового законодавства є не обгрунтованими та не підтвердженими належними доказами по справі.

Щодо технічних помилок, допущених в табелях обліку робочого часу, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі помилки не є недостовірними даними.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також той факт, що відповідач, всупереч ч.2 ст. 77 КАС України не довів правомірність своїх рішень, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 р. - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова

суддя Ю. В. Дурасова