Ухвала

від 02.03.2020 по справі 160/1265/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

02 березня 2020 року

м. Київ

справа №160/1265/19

провадження №К/9901/5121/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі № 160/1265/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бєлая Бяроза до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанови і припису,

у с т а н о в и в:

19.02.2020 Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області засобами поштового зв`язку надіслало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі № 160/1265/19.

Дослідивши зміст касаційної скарги Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Верховний Суд дійшов висновку, що вказану скаргу належить залишити без руху з огляду на таке.

08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом касаційного оскарження є рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 18.12.2020. у справі № 160/1265/19.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Колегія суддів встановила, що касаційна скарга не відповідає вимогам, встановленим пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки заявник у касаційній скарзі не зазначив жодної з передбачених статтею 328 КАС України підстав, на яких подається касаційна скарга.

Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Передбачений зазначеною статтею строк на касаційного оскарження заявник пропустив, оскільки оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції було ухвалене 18.12.2019, а касаційна скарга подана 19.02.2020 (згідно з відтиском штемпеля оператора поштового зв`язку Укрпошта на конверті, у якому надійшла касаційна скарга).

До касаційної скарги відповідач долучив заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій зазначено, що він отримав постанову суду апеляційної інстанції 22 .01.2020, що вважає поважною причиною для пропуску процесуального строку.

Утім на підтвердження тієї обставини, що постанову суду апеляційної інстанції скаржник отримав саме 22.01.2020, не було надано належних доказів (поштового конверта, у якому заявникові була надіслана копія оскарженого судового рішення, з відтиском штемпеля поштової установи), що перешкоджає розв`язанню питання щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Також відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Заявник не долучив до касаційної скарги документ про сплату судового збору.

За приписами частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI.

Частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту першого пункту 5 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1921 гривню.

Верховний Суд встановив, що оскарженою в цій справі постановою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на позивача накладено як стягнення штраф в розмірі 148 290 грн.

Отже, зазначена постанова породжує підстави для зміни майнового стану позивача, а її реалізація призведе до зменшення майна позивача. Відповідно оскарження такого рішення суб`єкта владних повноважень спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах для збереження належного позивачеві майна.

Також за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, зокрема у спосіб безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою (зокрема, такий висновок ЄСПЛ виклав у рішенні від 14.10.2010 у справі Щокін проти України ).

З наведеного випливає, що позовна заява була подана юридичною особою 2019 року та містила одну позовну вимогу немайнового характеру й одну позовну вимогу майнового характеру в розмірі 148 290 грн, тобто розмір судового збору, сплаченого під час подання зазначеного позову, становив 4 145,35 грн [(148 290 грн х 1,5 %) + 1921 грн].

Отже, за подання цієї касаційної скарги Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області має сплатити судовий збір у розмірі 8 290,70 грн (4 145,35 грн х 200 %).

За таких обставин касаційну скаргу треба залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення її недоліків у спосіб надсилання на адресу суду документа про сплату судового збору в розмірі 8 290,70 грн.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету: 22030102

Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Беручи до уваги те, що касаційну скаргу подано без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі частини другої статті 332 КАС України та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків, а саме: (1) зазначити передбачену (передбачені) пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України підставу (підстави), на яких подається касаційна скарга; (2) надати належні докази (поштовий конверт, у якому заявникові була надіслана копія оскарженого судового рішення, з відтиском штемпеля поштової установи) на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення. (3) а також надати суду платіжний документ, який підтверджує сплату судового збору в розмірі 8 290,70 грн.

Керуючись приписами статей 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в:

1. Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі № 160/1265/19 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб