Справа № 548/1772/19
Провадження № 2/548/632/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.12.2019 року Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Старокожка В.П.,
за участю секретаря судових засідань - Листопад В.Л.,
позивачки - ОСОБА_1 ,
представника позивачки - ОСОБА_2 ,
представника відповідача ДНЗ (ясла-сад) Веселка) - Івахненко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до дошкільного навчального закладу (ясла-сад) Веселка загального типу м. Хорола про визнання незаконним та скасування доган, наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Хорольського районного суду Полтавської області 19.08.2019 року з позовом до дошкільного навчального закладу (ясла-сад) Веселка загального типу м. Хорола про визнання незаконним та скасування доган, наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову зазначила, що згідно наказу № 398 від 01.10.2009 року вона була прийнята на постійну роботу до Хорольського ясла-садок Веселка на 0.85 % ставки вихователем. 07 лютого 2011 року згідно наказу № 149 була переведена на посаду вихователя-методиста.
Позивачка вказує, що 28 травня 2019 року на підставі наказу № 68 Позивачу була винесена догана, у зв`язку з невиконанням посадової інструкції, а саме пп. 1.8.1, 1.8.3, 2.1, 2.5, 2.7, 2.11., а також за систематичну нетактовну поведінку Позивача у стосунках з колегами-вихователями, за тиск на вихователів, за підвищення голосу, за непрофесійну, неякісну підготовку документів (плану роботи, як річного так і щомісяця, атестаційної документації), а також, у зв`язку з непідготовкою Позивачем методичних розробок та рекомендацій.
Крім того зазначає, що 31 травня 2019 року наказом № 70 була винесена Відповідачем повторна догана Позивачу фактично за ті ж самі порушення, що зазначені в наказі від 28 травня 2019 року. Підставою для винесення другого наказу стало, за позицією Відповідача, невиконання посадової інструкції вихователя-методиста, а саме у зв`язку з неякісною підготовкою звіту за роботу закладу за 2018-2019 н.р., за "сфальшований" звіт по інноваційних технологіях за 2018-2019 н.р., за нібито не підготовлений план на літній оздоровчий період, а також, за ігнорування усних вказівок Відповідача, що стало невиконанням за позицією Позивача пп. 2.9, 2.12 посадової інструкції.
Згодом, 22 липня 2019 року на підставі наказу № 132 Позивачу була оголошена третя догана та звільнено з посади вихователя-методиста відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин покладених обов`язків, а саме систематичне невиконання посадової інструкції Позивачем, а саме пп. 2.2., 2.3., 2.4., 2.18., 2.20., яке виявилось в повному ігноруванню контролю за навчально-виховною роботою в дитячому садку.
Вказуючи на те, що накази № 132 від 22 липня 2019 року, № 68 від 28.05.2019 року та № 70 від 31.05.2019 року є незаконним і необґрунтованим, з огляду на наявність наступних фактичних обставин:
1.За одне і теж порушення трудової дисципліни до Позивача було застосовано одразу два види стягнення - догану та звільнення.
2.За одне і теж порушення трудової дисципліни Позивачу було винесено три догани.
3.В оскаржуваних Наказах не зазначено коли саме було виявлено невиконання Позивачем посадової інструкції та якими доказами це підтверджено.
4.До застосування дисциплінарних стягнень до Позивача Відповідач не зажадав від порушника трудової дисципліни письмових пояснень.
5.Покладання на Позивача додаткових обов`язків, які не передбачені посадовою інструкцією.
6.Звільнення Позивача проведено без звернення та отримання Відповідачем попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового органу), а тому просила суд визнати накази про оголошення їй доган та звільнення незаконними, поновити на посаді, стягнути середній розрахунок за час вимушеного прогулу.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, позов просили задовольнити. В судовому засіданні позивачка надала детальні пояснення з приводу її незгоди із кожним оспорюваним нею наказом, в тому числі зазначивши, що акти про відмову від отримання оспорюваних наказів та акти про відмову від надання пояснень є підробленими, так як виготовлені відповідачем після ініціювання судового провадження, крім того, зазначила, що в день звільнення з роботи 22 липня 2019 року вона перебувала на лікарняному, що підтверджується листом непрацездатності, про що повідомила представника відповідача Івахненко А.М .
Представник відповідача дошкільного навчального закладу (ясла-сад) Веселка загального типу м. Хорола - Івахненко А.М. в судовому засіданні позов не визнала, при цьому вказала, що позивачці було оголошено догани:
- 28 травня 2019 року наказом № 68 за нетактовну поведінку у стосунках із колегами вихователями, недопустиме підвищення голосу з переходом на крик в присутності вихованців, за створення недоброзичливих відносин та недружніх стосунків, неякісну підготовку документів (плану роботи, як річного, так і щомісячних, атестаційної документації);
- 31 травня 2019 року наказом № 70 за непідготовку та непредставлення колективу педагогів на обговорення проекту річного плану роботи на 2019-2010 роки, непідготовку плану на літній оздоровчий період, непідготовку відповіді на лист відділу освіти за № 01-18/1134, що на контролі у РВОМС, невиконанні наказів керівництва;
Крім того, 22 липня 2019 року наказом № 132 за систематичне невиконання посадової інструкції, продовження ігнорування вказівок керівництва, створення недоброзичливої атмосфери в колективі, неналежному веденні номенклатурних справ, невідвідування протягом року занять в середній та ясельних групах оголошено догану та звільнено з посади вихователя методиста на підставі п.3 ст. 40 КЗпП за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків покладених на нього .
Вказала, що винесенню кожного наказу, яким позивачці оголошено догани, а в подальшому і звільнено, відбувалося після проведення нею відповідної перевірки, в зв`язку з відмовою позивачки надавати пояснення з приводу виявлених в її діяльності порушень та отримання оспорюваних наказів були складені відповідні акти, підписантами яких були працівники дитячого садочку.
Вважала, що наявність листка непрацездатності не може бути підставою для скасування наказу № 132 від 22 липня 2019 року, так як позивачка звернулася до лікувального закладу після того, як була звільнена з роботи. Крім того, зазначила, що цей листок непрацездатності позивачкою надано в ході судового розгляду, а тому він не може бути прийнятий судом до уваги, так як про його існування позивачка не повідомила суд і сторони при подачі позову до суду.
Дослідивши матеріали цивільної справи, допитавши сторони та свідків, належно оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до твердого переконання, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом, позивачка ОСОБА_1 згідно наказу № 398 від 01.10.2009 року була прийнята на постійну роботу до Хорольського ясла-садок Веселка на 0.85 % ставки вихователем. 07 лютого 2011 року згідно наказу № 149 була переведена на посаду вихователя-методиста. Вказані обставини не заперечуються сторонами та підтверджуються записами в трудовій книзі позивачки, копія якої мається в матеріалах справи.
Як встановлено судом, 28 травня 2019 року наказом № 68 директора Дошкільного навчального закладу (ясла-сад) Веселка загального типу м. Хорол Івахненко А.М. позивачці оголошено догану за невиконання Посадової інструкції в частині п.п. 1.8.1, 1.8.3, 2.1, 2.5, 2.11, що виявилося у систематичній нетактовній поведінці вихователя-методиста ОСОБА_1 у стосунках із колегами-вихователями, за систематичний необґрунтований безпідставний тиск на вихователів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за недопустиме підвищення голосу з переходом на крик в присутності вихованців, особливо ясельного віку, за створення недоброзичливих відносин та недружніх стосунків, неякісну підготовку документів (плану роботи, як річного, так і щомісячного, атестаційної документації).
Крім того, 31 травня 2019 року наказом № 70 директора Дошкільного навчального закладу (ясла-сад) Веселка загального типу м. Хорол Івахненко А.М. позивачці оголошено догану за неякісну підготовку звіту на 4 педагогічну разу закладу дошкільної освіти Веселка та звіту по інноваційних технологіях за 2018-2019 навчальні роки, непідготовку та непредставлення колективу педагогів на обговорення проекту річного плану роботи на 2019-2010 роки, непідготовку плану на літній оздоровчий період, непідготовку відповіді на лист відділу освіти за № 01-18/1134, що на контролі у РВОМС, невиконанні наказів керівництва, зокрема наказу № 69 від 29 травня 2019 року, ігноруванні зауважень керівника.
Спірні правовідносини між сторонами є трудовими та регулюються нормами Кзпп України.
Відповідно до ст.139 Кзпп України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.
Відповідно до вимог частини другої статті 140 Кодексу роботодавець щодо окремих несумлінних працівників вправі застосовувати в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.
Таким чином, трудовою дисципліною передбачено додержання працівниками норм, закріплених Кзпп України, Правил внутрішнього трудового розпорядку, статутів, положень, посадових інструкцій, за порушення якої до працівника можливо застосування положень ст.147 Кзпп України, згідно з якою за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з заходів стягнення: догана або звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
За змістом цієї норми догана - це дисциплінарне стягнення, яке може бути застосоване до працівника саме за порушення трудової дисципліни.
Відповідно до ст. 148 Кзпп України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. 147-149 Кзпп України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок, попередня робота працівника тощо.
У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.
Отже, підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення останнім трудової дисципліни. При цьому, закон вимагає, щоб факт такого порушення належним чином був зафіксований та дотриманий порядок застосування дисциплінарних стягнень.
Крім того, при притягненні працівника до даного виду відповідальності адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків.
Відповідно до статті 149 Кодексу до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Згідно зі статтею 150 Кодексу дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV Кодексу).
03 жовтня 2011 року ОСОБА_1 ознайомлено з Посадовою інструкцією вихователя методиста дошкільного-навчального закладу Веселка , що не заперечувала в судовому засіданні і сама позивачка.
Згідно розділу 2, п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.11, 2.12, 2.20 вказаної Посадової інструкції, позивачку доведено до відома, що вона здійснює методичне забезпечення навчально-виховного процесу, забезпечує і контролює виконання програми виховання в усіх вікових групах, вивчає та впроваджує в практику роботи прогресивний педагогічний досвід, інноваційні технології, створює атмосферу довіри та доброзичливості між колегами і дітьми, складає плани роботи відповідно до встановленого порядку, готує атестаційні матеріали й відповідає за проведення атестації.
В судовому засіданні судом досліджено письмові докази, надані позивачкою на підтвердження належного виконання нею своїх посадових обов`язків.
Суд констатує, що не всі порушення, зазначені відповідачем в наказах № 68 від 28 травня 2019 року та № 70 від 31 травня 2019 року, знайшли своє підтвердження.
Так, на переконання суду, безпідставним є зазначення в вищевказаних наказах про оголошення доган позивачці посилань на невиконання позивачкою п.п. 1.8.1, 1.8.3 Посадової інструкції, так як знання нею законодавства, що стосується питань освіти, та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність дошкільного навчального закладу, а також основних напрямів й перспектив розвитку освіти, сучасної методики навчання і виховання дітей дошкільного віку, психолого-педагогічної науки і практики підтверджено рішенням атестаційної комісії від 27.03.2018 року, згідно якої ОСОБА_1 відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії спеціаліст вища категорія та педагогічному званню старшого вихователя . Вказане рішення не містить посилань на незнання позивачкою вимог профільних нормативно-правових актів.
Разом з тим, в судовому засіданні знайшли своє підтвердження факти нетактовної поведінки позивачки із співробітниками, невиконання позивачкою вимог керівника щодо належного оформлення звітів та планів, неналежного ведення номенклатурних справ, що свідчить про неналежне ставлення позивачки до своїх посадових обов`язків, і вказує на законність оголошення їй доган наказами № 68 від 28.05.2019 року та № 70 від 31.05.2019 року.
Суд констатує, що відповідачем доведено в судовому засіданні правомірність винесення наказів № 68 від 28.05.2019 року, № 70 від 31.05.2019 року та оголошення позивачці доган, доведено те, що винесенню доган передувала перевірка, те, що позивачка відмовлялася отримувати вказані накази та давати пояснення, про що складено відповідні акти, які маються в матеріалах справи, а допитані в судовому засіданні свідки підтвердили вказані факти.
Неправильне зазначення у вищевказаних наказах імені позивачки ОСОБА_1 замість вірного ОСОБА_1 , не переконання суду, не свідчить про їх незаконність, так як в судовому засіданні встановлені фактичні обставини, що свідчать про винесення спірних наказів саме відносно позивачки ОСОБА_1 .
А тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконними та скасування наказів № 68 від 28.05.2019 року, № 70 від 31.05.2019 року задоволенню не підлягають.
Проте суд вважає, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу директора Дошкільного навчального закладу (ясла-сад) Веселка загального типу м. Хорол Івахненко Алли Миколаївни від 22 липня 2019 року № 132 Про винесення догани та звільнення з посади вихователя-методиста ОСОБА_1 та похідні від цієї вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом відповідача № 132 від 22 липня 2019 року позивачка звільнена з роботи за пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України.
Пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався по дисциплінарної відповідальності та порушив її знову.
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 посилалася на те, що в день звільнення 22 липня 2019 року вона перебувала на лікарняному.
Згідно з частиною 3 статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом п`ятим цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Із матеріалів справи вбачається, що з 22 липня 2019 року по 26 липня 2019 року ОСОБА_1 знаходилася на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності серії АДЦ № 153850, виданим Комунальним некомерційним підприємством Хорольська центральна районна лікарня Хорольської районної ради Полтавської області.
Згідно додаткової інформації, отриманої судом із вказаного лікувального закладу за клопотанням позиваки, вбачається, що ОСОБА_1 знаходилася на лікуванні в травматологічному відділенні КНП Хорольська ЦРЛ з 22.07.2019 року з 12 год 30 хв. по 26.07.2019 року до 09 год. 00 хв. Листок непрацездатності був виданий з 22.07.2019 року по 26.07.2019 року лікарем травматологом.
У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів судам роз`яснено, що правила про недопустимість звільнення працівника у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (частина третя статті 40 КЗпП України) стосуються як передбачених статтями 40, 41 КЗпП України, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. При цьому маються на увазі щорічні, а також інші відпустки, що надаються працівникам як із збереженням, так і без збереження заробітку.
Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.
Оскільки в день звільнення позивач перебувала на лікарняному, що підтверджує її тимчасову непрацездатність, її звільнення в цей день було здійснено з порушенням вимог частини третьої статті 40 КЗпП України, а тому є незаконним.
Судом приймається до уваги як належний та допустимий доказ, наданий в ході судового розгляду позивачкою оригінал листка непрацездатності, так як інформація про його існування, і обізнаність сторін в його наявності підтверджується сторонами по справі.
При цьому, судом враховуються вимоги ст. 235 КЗпП України, згідно яких у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір - тобто судом відповідно до ст. 232 КЗпП України.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивачки заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд зазначає, що на час звільнення позивачки її середньомісячна зарплата складала 7 670.85 грн. Середньоденний заробіток становить 7670.85 грн (зарплата за травень) + 7670.85 грн (зарплата за червень) = 15 341,70 грн / 39 (робочих днів в травні-червні 2019 року) = 393.40 грн. Крім того, судом враховується, що з дня звільнення позивачки - з 22.07.2019 року - та до дня прийняття судом рішення 28.12.2019 року минуло 112 робочих днів, з них 6 днів у липні, 21 день у серпні, 21 день у вересні, 22 дні у жовтні, 21 день у листопаді, та 21 день у грудні. Тому розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу складає 393,40 грн * 112 робочих днів (з 23 липня 2019 року по 28 грудня 2019 року) = 44 058 (сорок чотири тисячі п`ятдесят вісім) грн 20 коп - складає середній заробіток позивачки за час вимушеного прогулу, який і підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, з попереднім відрахуванням із вказаної суми передбачених законом обов`язкових податків та платежів.
Згідно ст.235 ч.5 КЗпП України та п.2, 4 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню, а тому необхідно допустити негайне виконання судового рішення у частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 7 670.85 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позивачкою за подання позову сплачено судовий збір в сумі 3 073 грн 60 коп за 4 вимоги немайнового характеру, з яких 768 грн 40 коп сплачено надлишково, з урахуванням того, що 2 позовні вмоги позивачки залишено без задоволення, суд вважає необхідним, стягнути із відповідача на користь позивачки 768 грн 40 коп судового збору, таку ж суму коштів судового збору повернути позивачці із державного бюджету, як надмірно сплачені.
При цьому, враховуючи, що позовні вимоги в частині визнання наказу про звільнення позивачки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та подальшого поновлення судом на роботі задоволені, то із відповідача підлягає стягненню в доход держави судовий збір в сумі 1 536 (одну тисячу п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Керуючись ст. 1-18,76-81, 141, 209-241, 259, 263-265, 268, 354, 355, 430 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Цивільний позов ОСОБА_1 до дошкільного навчального закладу (ясла-сад) Веселка загального типу м. Хорола про визнання незаконним та скасування доган, наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ директора Дошкільного навчального закладу (ясла-сад) Веселка загального типу м. Хорол Івахненко Алли Миколаївни від 22 липня 2019 року № 132 Про винесення догани та звільнення з посади вихователя-методиста ОСОБА_1
Поновити ОСОБА_1 на посаді вихователя-методиста Дошкільного навчального закладу (ясла-сад) Веселка м. Хорол.
Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі.
Стягнути з Дошкільного навчального закладу (ясла-сад) Веселка загального типу м. Хорол на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 липня 2019 року по 28 грудня 2019 року 44 058 (сорок чотири тисячі п`ятдесят вісім) грн 20 коп та судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім ) грн 40 коп, а всього 44 826 (сорок чотири тисячі вісімсот двадцять шість) грн 60 коп (сума визначена без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів).
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Стягнути з Дошкільного навчального закладу (ясла-сад) Веселка загального типу м. Хорол судовий збір в розмірі 1 536 (одну тисячу п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп на користь держави.
Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Хорольському районі Полтавської області (ЄДРПОУ 37888111, адреса: 37800, Полтавська обл., Хорольський район, місто Хорол, вул. Незалежності, буд. 78-А) повернути ОСОБА_1 надмірно сплачений 16.08.2019 року судовий збір (згідно квитанції № 0.0.1438301124.1) при подачі позову, що становить 768 грн 40 коп.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 7 670 грн 85 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду через Хорольський районний суд Полтавської області.
Повний текст судового рішення виготовлений 08.01.2020 року.
Відомості про сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 31 жовтня 1995 року Хорольським РВ УМВС України в Полтавській області, зареєстрована та проживає АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Дошкільний навчальний заклад (ясла-сад) Веселка загального типу м. Хорол, місце знаходження: Полтавська область, м. Хорол, вулиця Гастелло, 4, ідентифікаційний номер юридичної особи 25682348 ( Засновник: Хорольська районна рада, код ЄДРПОУ засновника: 24824987, адреса: місто Хорол, вулиця 1 Травня, 4 Полтавської області)
Головуючий:
Суд | Хорольський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2019 |
Оприлюднено | 10.01.2020 |
Номер документу | 86807954 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Хорольський районний суд Полтавської області
Старокожко В. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні