Ухвала

від 21.05.2020 по справі 548/1772/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

21 травня 2020 року

м. Київ

справа № 548/1772/19

провадження № 61-7691ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу дошкільного навчального закладу (ясла-сад) Веселка загального типу міста Хорол на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 28 грудня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 березня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до дошкільного навчального закладу (ясла-сад) Веселка загального типу міста Хорол про визнання незаконним та скасування доган, наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

04 травня 2020 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу дошкільного навчального закладу (ясла-сад) Веселка загального типу міста Хорол (далі - ДНЗ (ясла-сад) Веселка ) на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 28 грудня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду

від 19 березня 2020 року.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-ІХ).

За таких обставин перевірка оформлення касаційної скарги ДНЗ (ясла-сад) Веселка щодо додержанням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону № 460-ІХ.

Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки надіслана заявником до суду касаційної інстанції після закінчення строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечить статті 124 Конституції України та практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Отже, заявнику необхідно звернутися із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником на порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1 921,00 грн.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

За позовними вимогами немайнового характеру (визнання незаконним та скасування доган, наказу про звільнення, поновлення на посаді) та за позовними вимогами майнового характеру (про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) заявник за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі 4 610,40 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер.

р-ні/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявнику, відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, необхідно зазначити у касаційній скарзі підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Касаційна скарга ДНЗ (ясла-сад) Веселка не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Верховним Судом та підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи; до касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

Частиною третьою статті 58 ЦПК України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Касаційна скарга підписана директором ДНЗ (ясла-сад) Веселка

Івахненко А. М., однак, до касаційної скарги не долучено жодного документу на підтвердження повноважень директором Івахненко А. М . вчиняти від імені

ДНЗ (ясла-сад) Веселка будь-які процесуальні дії.

Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оскільки підписана особою, на підтвердження повноважень якої не надано відповідних документів.

За правилами частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаного недоліку.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу дошкільного навчального закладу (ясла-сад) Веселка загального типу міста Хорол на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 28 грудня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 березня 2020 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 22 червня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Коротун