Ухвала

від 20.12.2019 по справі 160/6102/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги

20 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 160/6102/19

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чумак С.Ю., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2019 у справі № 160/6102/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволений частково.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху для надання оригіналу документу про сплату судового збору та надано десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків.

Копію ухвали разом з супровідним листом направлено на адресу апелянта.

На адресу суду від апелянта надійшло клопотання надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обгрунтування якого вказує, що апелянтом було направлено лист на адресу ДПС України щодо виділення коштів на сплату судового збору. Здійснити фінансування на витрати по сплаті судового збору можливо буде у разі затвердження постійного кошторису та наявності фінансування.

Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, заявник відповідного клопотання повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

З огляду на правову конструкцію статті 133 КАС України та статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення сплати судового збору є безпосереднім правом, а не обов`язком суду.

Так, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.

Для цього відповідач як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене відповідач не був позбавлений можливості протягом усього бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору, на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, мав право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору.

Вказаний висновок здійснений з урахуванням правової позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 27.12.2018 року у справі № 812/1570/17.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Водночас, апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Розглянувши доводи наведені скаржником у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість продовжити Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги, визначених ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року та встановити йому десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання копії даної ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121, 133 КАС України,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Продовжити Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги, визначених ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року на десять днів, який обчислюється з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга повертається апелянтові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, оскарженню не підлягає.

Суддя С.Ю. Чумак