Рішення

від 16.12.2019 по справі 320/4919/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2019 року 320/4919/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла Вашого Дому" до Головного управління ДФС у Київській області, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цегла Вашого Дому" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.06.2019 №0017651401 та №0017641401.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення Головного управління ДФС у Київській області прийняті з порушенням норм діючого законодавства, оскільки при їх прийнятті відповідач дійшов помилкових висновків щодо заниження товариством податку на додану вартість та рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час продажу піску річкового.

При цьому, позивач зауважив, що твердження податкового органу про реалізацію піску річкового за цінами, нижчими від звичайних, ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються документально.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що в ході перевірки позивача було встановлено, що товариство здійснювало продаж піску річкового за цінами, нижчими від звичайних, що призвело до заниження товариством податку на додану вартість та рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час здійснення такого продажу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 30.09.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 залучено до участі у справі №320/4919/19 в якості другого відповідача - Головне управління ДПС у Київській області.

Наступне підготовче засідання призначено на 07.10.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2019.

У судове засідання з`явились представники сторін.

До початку розгляду справи по суті представник позивача заявив клопотання про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача при вирішенні даного питання поклався на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, суд вважає за необхідне здійснити подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цегла Вашому Дому" (ідентифікаційний код: 32077949, місцезнаходження: 08700, Київська область, Обухівський район, м. Обухів, вул. Промислова, буд. 3) 24.07.2002 зареєстроване як юридична особа, про що свідчить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У період з 19.04.2019 по 14.05.2019 посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Цегла Вашого Дому" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 21.05.2019 №409/10-36-14-01/32077949, у висновках якого зазначено про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- п.п.14.1.71, п. 14.1, п.п.14.1.219, п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 9779448 грн., тому числі по періодам: за лютий 2016 року на суму 13272 грн.; за березень 2016 року на суму 15409 грн.; за квітень 2016 року на суму 15669 грн.; за червень 2016 року на суму 20792 грн.; за серпень 2016 року на суму 216207 грн.; за жовтень 2016 року на суму 112575 грн.; за листопад 2016 року на суму 141995 грн.; за грудень на 2016 року на суму 12554 грн.; за березень 2017 року на суму 707399 грн.; за червень 2017 року на суму 616843 грн.; за липень 2017 року на суму 924666 грн.; за серпень 2017 року на суму 1031418 грн.; за вересень 2017 року на суму 700269 грн.; за жовтень 2017 року на суму 753843 грн.; за листопад 2017 року на суму 1154275 грн.; за грудень 2017 року на суму 540857 грн.; за червень 2018 року на суму 353319 грн.; за липень 2018 року на суму 625502 грн.; за серпень 2018 року на суму 486719 грн.; за вересень 2018 року на суму 506122 грн.; за жовтень 2018 року на суму 492535 грн.; за листопад 2018 року на суму 337208 грн.;

- п. 252.6, п.п.252.7.1 п. 252.7 ст. 252 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин на загальну суму 6542273,21 грн., в тому числі по періодах: за 1-й квартал 2016 року на суму 89716,70 грн., за 4 квартал 2016 року на суму 201853,55 грн., за 1 квартал 2017 року на суму 347416,48 грн., за 2 квартал 2017 року на суму 308388,57 грн., за 3 квартал 2017 року на суму 1778324,65 грн., за 4 квартал 2017 року на суму 1194417,50 грн., за 2 квартал 2018 року на суму 165173,24 грн., за 3 квартал 2018 року на суму 809171,71 грн., за 4 квартал 2018 року на суму 1647810,81 грн..

Такі висновки відповідача ґрунтуються на тому, що ТОВ "Цегла Вашого Дому" здійснювало продаж піску річкового нижче звичайних цін.

На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області були прийняті наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 18.06.2019 №0017651401, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення на загальну суму 8177706,33 грн., з яких за податковими зобов`язаннями у сумі 6233884,64 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1943821,69 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 18.06.2019 №0017641401, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 14602647,00 грн., з яких за податковими зобов`язаннями у сумі 9735098,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4867549,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що не погоджуючись з правомірністю прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України, в якій просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.06.2019 №0017651401 та №0017641401.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 17.07.2019 №33446/6/99-99-11-04-01-25 продовжено строк розгляду скарги позивача до 30.08.2019.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 28.08.2019 №41370/6/99-99-11-04-01-25 податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 18.06.2019 №0017651401 та №0017641401 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись з правомірністю спірних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу Україну об`єктом оподаткування є операції, платників податку з: а) постачання, товарів; місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковик та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника, податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвічує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод додаткового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних, активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на податок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних, активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного, виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальний активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 Кодексу.

Підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайною ціною вважається ціна, визначена сторонами договору, але не нижче за мінімальну або індикативну ціну.

Відповідно до п.п.14.1.219 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що під час здійснення господарських операцій сторони самостійно визначають ціну робіт (послуг). Втім, їх ціна не може бути меншою за ринкові ціни, які діють на час здійснення таких господарських операцій.

Таким чином, при визначенні цін у господарських зобов`язаннях сторони мають враховувати економічні чинники та рівень ринкових цін, виходячи з яких і визначається звичайна ціна для цілей оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємий період ТОВ "Цегла Вашого Дому" здійснювало продаж піску річкового з наступними контрагентами-покупцями, в яких зазначено ціну реалізації товару, а саме:

- відповідно до договору поставки №3/16 від 02.02.2016, укладеного ТОВ "Цегла Вашого Дому" з ТОВ "М-Квадро", вартість тони піску річкового становить 40 грн. з ПДВ;

- відповідно до договору поставки №8/16 від 18.04.2016, укладеного ТОВ "Цегла Вашого Дому" з ТОВ "М-Квадро", вартість тони піску річкового становить 49 грн. з ПДВ;

- відповідно до договору поставки №19/16 від 09.08.2016, укладеного ТОВ "Цегла Вашого Дому" з ТОВ "Трипільська колота цегла", вартість тони піску річкового становить 20 грн. з ПДВ, згідно з додатковою угодою №JL до договору поставки №19/16 від 09.08.2016 вартість тони піску річкового становить 29 грн. з ПДВ;

- відповідно до договору поставки №01/17 від 09.03.2017, укладеного ТОВ "Цегла Вашого Дому" з ТОВ "Трипільська колота цегла", вартість тони піску річкового становить 30 грн. з ПДВ;

- відповідно до договору поставки №Ц-05/18 від 01.06.2018, укладеного ТОВ "Цегла Вашого Дому" з ТОВ "Трипільська колота цегла", вартість тони піску річкового становить 35,04 грн. з ПДВ;

- відповідно до договору поставки №44-ПР від 07.03.2017, укладеного ТОВ "Цегла Вашого Дому" з ТОВ "Занд-Трейд", вартість тони піску річкового становить 30 грн. з ПДВ, згідно з додатковою угодою №1 від 09.03.2017 до договору поставки №44-ПР вартість тони піску річкового становить 27,60 грн. з ПДВ;

- відповідно до договору поставки №24-07/2017 від 24.07.2017, укладеного ТОВ "Цегла Вашого Дому" з ТОВ "Дніпро-Надра", вартість тони піску річкового становить 30 грн. з ПДВ;

- відповідно до договору поставки №Ц-08/17 від 19.10.2017, укладеного ТОВ "Цегла Вашого Дому" з ТОВ "Фінінтелект-Плюс", вартість тони піску річкового становить 30 грн. з ПДВ;

- відповідно до договору поставки ФБ Ц-06/18 від 13.06.2018, укладеного ТОВ "Цегла Вашого Дому" з ТОВ "Венера Груп", вартість тони піску річкового становить 35,04 грн. з ПДВ.

В ході проведення перевірки керівнику ТОВ "Цегла Вашого Дому" надано письмовий запит від 02.05.2019 №15973/10/10-36-14-01 з проханням надати письмові пояснення та завірені належним чином копії первинних документів, що стосується обґрунтування цін при реалізації піску річкового наступним контрагентами-постачальникам: ТОВ "М-Квадро" (код ЄДРПОУ 34386044), ТОВ "Трипільська колота цегла" (код ЄДРПОУ 30150542), ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів"(код ЄДРПОУ 00951770), ТОВ "Позитив-В "(код ЄДРПОУ 38897504), ТОВ "Занд-Трейд" (код ЄДРПОУ 40623946), ТОВ "Дніпро-Надра"(код ЄДРПОУ 35017196).

Проте, листом від 07.05.2019 №23 ТОВ "Цегла Вашого Дому" повідомило, що користуючись своїм правом, передбаченим п. 73.3 ст. 73 ПКУ, товариство звільняється від обов`язку надавати відповідь на запит №15973/10/10-36-14-01 від 02.05.2019.

Отже, письмові пояснення та завірені належним чином копії первинних документів, що стосується обґрунтування цін при реалізації піску річкового, в ході проведення перевірки позивачем надані не були.

Водночас, як свідчать матеріали справи, відповідно до баз даних ІС "Податковий блок" кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Цегла Вашого Дому" (код за ЄДРПОУ 32077949) та ТОВ "Трипільська колота цегла" (код ЄДРПОУ 30150542) є ОСОБА_1 .

Також, згідно ІС "Податковий блок" ТОВ "Цегла Вашого Дому" (код за ЄДРПОУ 32077949), ТОВ "М-Квадро" (код ЄДРПОУ 34386044), ТОВ "Трипільська колота цегла" (код ЄДРПОУ 30150542) знаходяться за однією юридичною адресою: Україна, 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, буд. 3.

Так, під час перевірки контролюючим органом було встановлено, що ТОВ "Трипільська колота цегла" (код ЄДРПОУ 30150542) здійснювало реалізацію піску річкового ТОВ "М-Квадро" (код ЄДРПОУ 34386044) по наступним цінам, а саме:

у періоді з 01.01.2016 по 31.12.2016 - по ціні 42,50 грн. за 1 тону (без ПДВ), умова поставки - самовивіз;

у періоді з 01.01.2017 по 31.05.2017 - по ціні 66,67 грн. за 1 тону (без ПДВ), умова поставки - самовивіз;

у періоді з 01.06.2018 по 31.12.2017 - по ціні 82,50 грн. за 1 тону (без ПДВ), умова поставки - самовивіз.

Отже, з наведеного вбачається, що ТОВ "Трипільська колота цегла" здійснювало реалізацію піску річкового по цінах, що є меншими за звичайну ціну.

При цьому, позивачем не обґрунтовано застосування цін при продажу піску річкового за цінами нижчими ніж звичайними, їх економічною обґрунтованістю.

Водночас, при вирішенні даної справи судом враховано, що відповідно до п.п.14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України пов`язані особи - це юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв для юридичних осіб, зокрема, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа.

Таким чином, якщо юридичні особи не відповідають вказаному критерію, вони не вважаються пов`язаними особами.

За наявності обставин, зазначених в абзаці першому п.п.14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, юридичні та/або фізичні особи, які є сторонами господарської операції, мають право самостійно визнати себе для цілей оподаткування пов`язаними особами з підстав, не передбачених у підпунктах "а" - "в" цього підпункту.

Поряд з цим, контролюючий орган в судовому порядку може довести на основі фактів і обставин, що одна юридична або фізична особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями кожної юридичної особи (п.п.14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Суд також враховує Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 23 (п. 4) "Розкриття інформації щодо пов`язаних сторін", яке визначає методологічні засади формування інформації про операції пов`язаних сторін та її розкриття у фінансовій звітності, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18 червня 2001 року №303, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 2001 року за №539/5730 (надалі - Положення 23).

Так, згідно п. 2 вказаного Положення норми Положення (стандарту) 23 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) щодо операцій пов`язаних сторін.

Так, пов`язаними сторонами вважаються: підприємства, які перебувають під контролем або суттєвим впливом інших осіб; підприємства і фізичні особи, які прямо або опосередковано здійснюють контроль над підприємством або суттєво впливають на його діяльність, а також близькі члени родини такої фізичної особи.

Перелік пов`язаних сторін визначається підприємством враховуючи сутність відносин, а не лише юридичну форму (превалювання сутності над формою). Відносини між пов`язаними сторонами - це, зокрема, відносини: материнського (холдингового) і його дочірніх підприємств; спільного підприємства і контрольних учасників спільної діяльності; підприємства-інвестора і його асоційованих підприємств; підприємства і фізичних осіб, які здійснюють контроль або мають суттєвий вплив на це підприємство, а також відносини цього підприємства з близькими членами родини кожної такої фізичної особи; підприємства і його керівника та інших осіб, які належать до провідного управлінського персоналу підприємства, а також близьких членів родини таких осіб.

Операції пов`язаних сторін - передача активів або зобов`язань однією пов`язаною стороною іншим пов`язаним сторонам.

Відповідно до п. 5 Положення 23 до операцій пов`язаних сторін, зокрема, належать: придбання або продаж готової продукції (товарів, робіт, послуг); придбання або продаж інших активів; операції за агентськими угодами; орендні операції; операції за ліцензійними угодами (передача об`єктів промислової власності тощо); фінансові операції; надання та отримання гарантій та застав; операції з провідним управлінським персоналом та з його близькими членами родини.

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що у разі, якщо законом не визначено підстав для визнання осіб, які вчиняють господарські операції, пов`язаними, контролюючий орган може в судовому порядку довести вказаний факт.

Беручи до уваги те, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Цегла Вашого Дому" (код за ЄДРПОУ 32077949) та ТОВ "Трипільська колота цегла" (код ЄДРПОУ 30150542) є ОСОБА_1 , а також те, що ТОВ "Цегла Вашого Дому" (код за ЄДРПОУ 32077949), ТОВ "М-Квадро" (код ЄДРПОУ 34386044), ТОВ "Трипільська колота цегла" (код ЄДРПОУ 30150542) знаходяться за однією юридичною адресою, що позивачем спростовано не було, зважаючи на те, що обставини справи вказують на безпосередню можливість (домовленість між сторонами) здійснювати контроль за продажем піску річкового у зв`язку з наявністю одного кінцевого бенефіціарного власника в особі ОСОБА_1 в ланцюгу продажу та відповідно впливати на ціну укладених договорів, суд вважає, що відповідачем в силу приписів п.п.14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доведено їх пов`язаність.

В світлі висновку, викладеному у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України", суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення "Бендерський проти України", відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника податків негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

Таким чином, системний аналіз фактичних обставин справи та норм чинного законодавства свідчить про те, що реалізація піску річкового була вчинена за цінами нижчими від звичайних цін, в результаті чого ТОВ "Цегла Вашого Дому" в порушення вимог п.п.14.1.71, п. 14.1, п.п.14.1.219, п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 9779448 грн., а тому відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.06.2019 №0017641401, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 14602647,00 грн., з яких за податковими зобов`язаннями у сумі 9735098,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4867549,00 грн.

Як вбачається з акті перевірки, порушення позивачем вимог п.п.14.1.71, п. 14.1, п.п.14.1.219, п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України вплинуло на визначення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Підпунктом 252.1.1 пункту 252.1 статті 252 Податкового кодексу України встановлено, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі - платники рентної плати) є суб`єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктах (ділянках) надр.

Відповідно до п. 252.2 ст. 252 Податкового кодексу України платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об`єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

Згідно з п. 252.3 ст. 252 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством, до якої належать:

Пунктом 252.6 статті 252 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

В дозволі від 10.04.2012 №5510 зазначено склад готової продукції за адресою: 08700 Київська область, Обухівський район, м. Обухів, вулиця Промислова, 3.

Відповідно до п. 252.7 ст. 252 Податкового кодексу України вартість відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) за більшою з таких її величин:

за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини.

Згідно з п. 252.8 ст. 252 Податкового кодексу України у разі обчислення вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником рентної плати за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов`язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період, зменшується на суму витрат платника, пов`язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання.

Враховуючи те, що під час розгляду справи позивачем не було спростовано висновків контролюючого органу про порушення ним вимог п.п.14.1.71, п. 14.1, п.п.14.1.219, п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що позивачем в порушенням п. 252.6, п.п.252.7.1 п. 252.7 ст. 252 Податкового кодексу України занижено рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин на загальну суму 6542273,21 грн. при продажу піску річкового, оскільки така реалізація була вчинена за цінами нижчими від звичайних цін.

Отже, наведене свідчить, що відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.06.2019 №0017651401, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення на загальну суму 8177706,33 грн., з яких за податковими зобов`язаннями у сумі 6233884,64 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1943821,69 грн.

Водночас, при вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Проте, позивачем не було доведено суду обґрунтованості позовних вимог, а також не спростовано доводів відповідача.

З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.