Постанова

від 24.12.2019 по справі 379/1299/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №761/24772/19 Головуючий у І інстанції - Матійчук Г.О.

апеляційне провадження №22-ц/824/14995/2019 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Гуля В.В.,

суддів Сушко Л.П., Сліпченка О.І.,

за участю секретаря Покраси В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 07 серпня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест до ОСОБА_1 та сільськогосподарського підприємства Дубівське про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки ,-

встановив:

11.10.2018 року ТОВ Інтерагроінвест звернулось до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 28.08.2012 між СП Світанок , правонаступником якого є позивач (СП Світанок було реорганізовано, а саме приєднано до ТОВ "Інтерагроінвест ), та власником земельної ділянки ОСОБА_1 терміном на 5 років було укладено договір № 390 оренди земельної ділянки, з кадостровим № 3224487700:02:001:0056. Земельна ділянка сільськогосподарського виробництва площею 6,1103 га розташована в адміністративних межах Калиновецької (раніше Чапаєвської) сільської ради Таращанського району Київської області та використовувалась СП Світанок за цільовим призначенням.

Договір оренди земельної ділянки зареєстрований 29.12.2012 року в управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області за № 322440004005235.

06 липня 2017 року запис про наявність іншого речового права (права оренди) перенесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису 21340770. Термін дії договору оренди, з урахуванням дати реєстрації договору, завершився 29.12.2017 року.

Відповідно до п. 3.3 вказаного Договору орендар має право на першочергове право поновлення його на новий строк в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством.

Статтею 33 цього Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Маючи наміри використати своє переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки з орендодавцем ОСОБА_1 , СП Світанок , як орендар, 19.04.2017 року за вих. 390/137 від 10.04.2017 року надіслало на адресу ОСОБА_1 , як власника земельної ділянки під кадастровим номером 3224487700:02:001:0056, лист-повідомлення з підписаним зі сторони СП Світанок проектом додаткової угоди від 10 квітня 2017 року до договору № 390 оренди земельної ділянки від 28 серпня 2012 року (три примірники), відповідно до умов якої договір оренди пролонгується до 21.12.2024 року (відповідно до ст. 19 Закону України Про оренду землі мінімальний строк оренди не може бути меншим ніж 7 років). Лист з додатками направлений на адресу власника листом з оголошеною цінністю та описом вкладення, який відповідач отримала 20.04.2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення, тобто з дотриманням встановленої процедури.

12 серпня 2017 року до СП Світанок поштовим відправленням надійшла заява від ОСОБА_1 датована 01.03.2017 року, в якій вона просить розірвати договір оренди земельної ділянки, адже планує земельну ділянку використовувати для ведення особистого підсобного господарства.

Жодних інших листів-повідомлень про прийняте орендодавцем рішення про згоду укласти додаткову угоду або ж обгрунтувань відмови в її підписанні на лист-повідомлення позивача надісланий 19 квітня 2017 року до СП Світанок не надходило.

В жовтні 2018 року ТОВ Інтерагроінвест (правонаступник СП Світанок ) отримало з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про ділянку, а саме, що 05.01.2018 року, тобто через кілька днів після закінчення договору з СП Світанок , ОСОБА_1 уклала новий договір оренди земельної ділянки № 436 під кадастровим № 3224487700:02:001:0056, площею 6,1103 га з іншим орендарем - СП Дубівське . Право оренди за вказаним договором зареєстроване 02.02.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 24720765.

Посилаючись на те, що позивачем повністю виконувались умови договору та ст. 33 Закону України Про оренду землі , після отримання земельної ділянки в оренду товариство належним чином виконувало всі договірні зобов`язання, вчасно сплачувало орендну платив враховуючи, що ОСОБА_1 порушила право позивача на поновлення з ним договору оренди земельної ділянки на новий строк, в той час як позивачем було запропоновано ОСОБА_1 укласти договір оренди землі на значно кращих умовах, а саме орендна плата за договором мала складати у грошовому виразі по ринковій вартості продукції 23850,940 грн. за два паї, що більше за пропозицію СП Дубівське , яка становила 19900 грн., позивач просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, площею 6,1103 га, кадастровий № 3224287700:03:005:0017, укладений 05.01.2018 між ОСОБА_1 та СП Дубівське .

Визнати поновленим договір оренди земельної ділянки № 390 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, кадастровий № 3224487700:02:001:0056 площею - 6,1103 га, що укладений 28.08.2012 між ОСОБА_1 та СП Світанок , на умовах, що викладені в додатковій угоді від 10.04.2017 до договору № 390 оренди земельної ділянки від 28.08.2012, строком на 7 років.

В заяві від 13.11.2018 року (а.с. 104-105 Т. 1) позивач уточнив позовні вимоги, в якій просив не розглядати його ж вимогу про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, площею 6,1103 га, кадастровий № 3224287700:03:005:0017, укладеного 05.01.2018 між ОСОБА_1 та СП Дубівське , оскільки в судовому засіданні 07 листопада 2018 року відповідачем надано докази - витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про те, що даний спірний договір оренди був припинений.

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 07 серпня 2019 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погодилось із вказаним судовим рішенням ТОВ Інтерагроінвест , директором товариства подана апеляційна скарга, в якій він посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Зазначає про те, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для поновлення договору оренди землі, оскільки орендар належним чином виконував зобов`язання за умовами договору, завчасно попередив орендодавця про намір поновит строк його дії, а відповідач не надіслав свої заперечення проти поновлення договору оренди. Також вказує на те, що судом першої інстанції не враховано той факт, що заява ОСОБА_1 , в якій вона повідомила про відсутність намірів продовжити на новий строк договір оренди належної їй земельої діляки, які позивач отримав 12 серпня 2017 року датовані 01 березням 2017 року, тобто вказані заяви відповідач написав задовго до того, як позивачем було надіслано йому лист-пропозицію з проектом додаткової угоди, яку він отримала 20 квітня 2017 року. За таких обставин, на момент написання листів позивачу з проханням достроково повернути земельну ділянку відповідач не знав про пропозицію СП Світанок , а відтак вищевказані заяви ОСОБА_1 , не можуть бути його запереченням щодо поновлення договору оренди землі в розумінні ч.5 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Також зазначає про те, що ОСОБА_1 надала СП Світанок недостовірну інформацію про свої наміри самостійно використовувати належну йому земельну ділянку, оскільки мав наміри укласти договір оренди з іншим орендарем. Вказує на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Крім того посилається на те, що суд не врахував обов`язкових до застосування правовихвисновків Верховного Суду України щодо застосування частин першої - п`ятої, статті 33 Закону України "Про оренду землі", викладених у постановах від 18 березня 2015 року (у справі N 6-3цс15), 25 лютого 2015 року (у справах N 6-219цс14 та 6-10цс15).

05 листопада 2019 року від відповідача надійшов відзив, в якому вона просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В обґрунтування відзиву зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та безпідставною. Вказує, що СП Світанок після закінчення строку дії договору повернуло земельну ділянку власнику та погодилось із закінченням строку дії договору оренди. Тому СП Світанок не скористалось своїм переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки та повернуло земельну ділянку власнику.

Вказує, що відповідно до положень ст.33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Посилається на те, що орендар мав намір продовжити строк дії договору оренди землі та надіслав власнику земельної ділянки проект додаткової угоди. На вказану пропозицію вона після отримання такої пропозиції орендаря подала заяву про небажання продовжувати з ним орендні відносини. Та вказує , що у разі недосягнення домовленості, щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладання договору оренди землі припиняється.

Заперечує проти твердження апелянта, що всі його дії здійснені відповідно до вимог ст.33 Закону України Про оренду землі , оскільки вони не відповідають дійсності.

Посилається на те, що суд не врахував обов`язкових до застосування правових висновків Верховного Суду України щодо застосування частин першої - п`ятої, статті 33 Закону України "Про оренду землі", викладених у постановах від 18 березня 2015 року (у справі N 6-3цс15), 25 лютого 2015 року (у справах N 6-219цс14 та 6-10цс15).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.08.2012 року між СП Світанок , правонаступником якого є позивач, та власником земельної ділянки ОСОБА_1 терміном на 5 років укладено договір № 390 оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим № 3224487700:02:001:0056, площею - 6,1103 га, розташованої на території Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, яка використовувалася СП Світанок за цільовим призначенням.

Вказаний договір оренди земельної ділянки зареєстрований 29.12.2012 року в Управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області за № 322440004005235.

06.07.2017 року запис про наявність іншого речового права (права оренди) перенесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 21340770. Термін дії договору оренди земельної ділянки з урахуванням дати реєстрації договору закінчився 29.12.2017 року.

Відповідно до п.3.3 Договору №390 оренди земельної ділянки від 28.08.2012 року: Після закінчення строку договору, орендар має першочергове право поновлення його на певний строк в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством .

Маючи намір скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, СП Світанок 19.04.2017 року за вих. №390/137 від 10.04.2017 року направило на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення з підписаним зі сторони СП Світанок проектом додаткової угоди від 10.04.2017 року до договору № 390 оренди земельної ділянки від 28.08.2012 року у трьох примірниках, відповідно до умов якої строк дії договору оренди пролонгується до 31.12.2024. Вказаний лист відповідач отримала 20.04.2017.

12.08.2017 року до СП Світанок поштовим відправленням надійшла письмова заява ОСОБА_1 від 01.03.2017 року, якою вона повідомила про відсутність намірів продовжувати на новий строк договір оренди належної їй земельної ділянки та просила передати останню у її користування для ведення власного підсобного селянського господарства.

Жодних інших звернень чи повідомлень до підприємства від відповідача більше не надходило.

Після збору врожаю 2017 року належна ОСОБА_1 земельна ділянка була виділена останній у натурі, тобто повернута їй СП Світанок за погодженням з останнім, на що вказують наявні у матеріалах справи дані результатів зібрання від 20.08.2017 року за участю діючого на той час керівника СП Світанок ОСОБА_2 , агронома цього підприємства ОСОБА_3 , голови ФГ Тікич Ілляшенка Ф.І, голови ФГ Даценко Даценко В.В. та заступника директора СП Дубівське , порядком денного якого було питання про кількість земельних ділянок, які повинні були вибути із оренди СП Світанок у зв`язку із закінченням строку дії договорів та визначення єдиним масивом земельних ділянок для їх виділу з метою зручності обробітку.

За результатами розгляду питань порядку денного було оформлено протокол, з якого вбачається, що СП Світанок в особі його керівника було достовірно відомо про намір окремих власників земельних ділянок і в тому числі ОСОБА_1 , строк дії оренди яких з підприємством закінчувався у 2017 році, не продовжувати останні та намір укласти такі договори з іншими суб`єктами сільськогосподарського виробництва і керівництво цього підприємства не заперечувало проти цього.

Цю обставину підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Таким чином з вересня 2017 СП Світанок земельною ділянкою ОСОБА_1 не користується, чого не заперечує представник позивача.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що договір оренди земельної ділянки відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі не було продовжено, сам договір є припиненим, а нормами чинного законодавства не передбачено внесення змін до договорів, правовідносини за якими припинено та які не є чинними.

Також судом першої інстанції встановлено, що після припинення 28.08.2017 року договору оренди земелі з відповідачем, ОСОБА_1 уклала 05.01.2018 року договір № 436 оренди земельної ділянки з кадастровим № 3224487700:02:001:0056, площею - 6,1103 га з СП Дубівське , який 02.02.2018 року був зареєстрований в установленному законом порядку (право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 24720765) і, відповідно до умов якого розмір орендної плати на той час був вищим ніж пропонувався позивачем в проекті додаткової угоди (8,3% від нормативної оцінки земельної ділянки проти 7% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки).

Таким чином, СП Дубівське ОСОБА_1 були запропоновані кращі умови договору оренди, що відповідно до чинного законодавства давало їй право зробити вибір на кращих для себе умовах.

При цьому суд прийшов до висновку, що повідомлення позивача про намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди за наявності заперечень орендодавця, відсутності його волі для цього, не є підставою для поновлення договору оренди землі. Додаткова угода між сторонами не була укладена, а тому позивач своє право на переважне укладення договору оренди з ОСОБА_1 не використав.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону з наступних підстав.

Встановлено, що як на підставу для задоволення вимог, позивач посилається на ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Для застосування цих частин ст. 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

З матеріалів справи вбачається, що орендар належно виконував свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені Законом України Про оренду землі строки (договором ці строки не встановлені) про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди.

Орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення, але повідомив з пропуском цього строку про те, що просить договір оренди землі розірвати, оскільки ОСОБА_1 бажає використовувати земельну ділянку для ведення власного підсобного селянського господарства, а саме на пропозицію від 20.04.2017 року відповідь отримана лише 12.08.2017 року.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку не укладена.

Вказані обставини визнані сторонами, що в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України ) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до пункту 3.4 даного Договору № 390 оренди земельної ділянки від 28.08.2012 року передбачено, якщо Орендодавець не збирається укладати новий договір оренди з Орендарем або продовжувати дію цього договору, він зобов`язаний за 6 (шість місяців) до закінчення строку дії даного Договору повідомити про це Орендаря у письмовій формі, а також за свій рахунок відновити межі земельної ділянки в натурі.

Відповідно до пунктів 7.1, 9.4 Договору № 390 оренди земельної ділянки від 28.08.2012 року після припинення Договору Орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

З викладеного слідує, що у передбачений договором (п. 3.4) та ст. 33 Закону України Про оренду землі спосіб, хоча із порушенням цих строків, але до закінчення дії договору, листом відповіддю на пропозицію позивача про продовження договірних відносин, відповідач повідомила про відсутність свого волевиявлення, в зв`язку з чим не була укладена додаткова угода та не погоджені її умови, які за своїми істотними умовами є відмінними від основного договору.

Доводи апеляційної скарги про те, що заяву щодо заперечення у продовженні договірних відносин відповідачем була підписана задового до направленої пропозиції не приймаються судом до уваги, оскільки ці заперечення направлені після отриманих пропозицій позивача, що в розумінні ст. 33 Закону України Про оренду землі не може бути підставою для поновлення цих земельних правовідносин.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно ст. 31 Закону україни Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Таким чином, коли одна із сторін договору не має наміру досягнути домовленості щодо зміни істотних умов договору, переважне право припиняється як це унормовано частиною четвертою статті 33 спеціального закону.

Отже із спливом строку дії договору, коли земельна ділянка повернута орендодавцю і орендарем не використовується, коли волевиявлення сторони щодо продовження договірних відносин відсутнє, припиняються і правовідносини сторін, обумовлені ним.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 312/344/17 (провадження № 61-41452св18), 16 січня 2019 року у справі № 312/337/17 (провадження № 61-44899св18), 23 січня 2019 року у справі № 312/265/17 (провадження № 61-43640св18), 06 березня 2019 року у справі № 312/333/17 (провадження № 61-41192св18), 06 березня 2019 року у справі № 312/246/17 (провадження № 61-43639св18).

Таким чином, у цій справі право ТОВ Інтерагроінвест на користування земельною ділянкою припинилось у зв`язку зі спливом строку дії договору та у зв`язку з відсутністю домовленості про його продовження на змінених умовах (частина перша статті 33 Закону УЦкраїни Про оренду землі ).

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку про втрату позивачем свого переваженого права на укладення договору оренди земельної ділянки.

За таких обставин, станом на 05.01.2018 року час укладення договору оренди земельної ділянки ОСОБА_1 з СП Дубівське не було перешкод для укладення та реєстрації вказаного договору, оскільки договір оренди з СП Світанок на той період часу вже закінчився, в зв`язку з чим доводи апеляційної скарги щодо запропонованих позивачем кращих пропозицій для продовження договірних земельних відносин, не мають значення для вирішення справи.

Також відхиляються судом і доводи про незастосування вказаних позивачем висновків Верховного Суду, оскільки вказані постанови ухвалені виходячи з інших обставин.

При цьому в силу припису ч.8 ст.33 закону №161-XIV про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди належним способом захисту порушеного права є позов про визнання укладеною додаткової угоди з викладенням її змісту. Адже сама собою вимога про визнання договору оренди землі поновленим, по суті, є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача.

Отже, неправильно обраний спосіб захисту позивача зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову також з цих підстав, незалежно від інших установлених судом обставин.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що справа судом розглянута повно та об`єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано вірно і доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367,368,374,375,381-384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест залишити без задоволення.

Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 07 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий В.В. Гуль

Судді Л.П. Сушко

О.І. Сліпченко