Ухвала

від 10.01.2020 по справі 522/9220/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/129/20

Справа № 522/9220/19

У Х В А Л А

10 січня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі судового засідання - Ткаченко О.О.,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Домусчі Л.В. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ПАЛЕ-АРТ про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсацію заподіяної моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду міста Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ПАЛЕ-АРТ про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсацію заподіяної моральної шкоди.

Ухвалою суду від 04.06.2019 року позов було залишено без руху та позивачці надано строк для усунення недоліків позову. 13.06.2019 року позивачка усунула недоліки позову, встановлені в ухвалі суду від 04.06.2019 року

Ухвалою суду від 02.07.2019 року справу було прийнято до розгляду та призначено в підготовчому засідання на 29.07.2019 року.

Розгляд справи 29.07.2019 року був відкладений на 09.09.2019 року у зв`язку з неявкою сторін. 09.09.2019 року розгляд справи був відкладений на 21.10.2019 року у зв`язку з клопотанням адвоката відповідача за згодою позивача.

До суду 11.10.2019 року надійшло клопотання позивача, згідно якого просила витребувати докази по справі, а саме з ТОВ Пале-Арт (65044, м. Одеса, пр.-т Гагаріна, буд . 13 , кв . 50):

- оригінал трудової книжки ОСОБА_1 ;

- особову картку працівника № П -2 ОСОБА_1 ;

- оригінал наказу про прийняття на роботу ОСОБА_1 на посаду головного бухгалтера;

- посадові обов`язки ОСОБА_1 ;

- колективний договір ТОВ Пале-Арт .

Ухвалою суду від 21.10.2019 року витребовувались вказані докази. Докази надані суду 11.11.2019 року.

У підготовче засідання 11.11.2019 року з`явились позивачка, яка позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, суд належним чином сповістив його про день, час та місце розгляду справи.

Жодних, нерозглянутих судом, клопотань з боку сторін по справі суду заявлено не було, тому ухвалою суду від 11.11.2019 року по справі було закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 23.01.2020 року.

До суду 09 січня 2020 року надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючому, в обґрунтування якої посилалась на те, що у підготовчому засіданні 11.11.2019 року суддею не було визначено строк для подання відповіді на відзив та не з`ясовано обставин доводів відповідача, не зроблено висновків щодо справи у присутні позивачки.

Відповідно до ч.8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали справи та заяву позивачки про відвід, вважає, що вона необґрунтована та немає об`єктивного підґрунтя.

Відповідно до вимог ч.1 ст.36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Також, підставами відводу (самовідводу) законодавець визначив недопустимість повторної участі судді в розгляді справи (ст.37 ЦПК), та неможливість входження до складу суду осіб, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (п.3 ст.46 ЦПК).

За умовами ч.3 ч.4 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (ч.5 ст.36 ЦПК України).

Розглянувши питання, з точки зору національного закону - ст. 36 ЦПК України, в контексті ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо безсторонності суд зазначає наступне:

- суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне ;

- слід застосувати об`єктивний підхід , метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (див., Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia), рішення від 28 листопада 2002 року, а також рішення у справах проти України: Білуха проти України від 09 листопада 2006 року п.п.49,54; Бочан проти України від 03 травня 2007 року, п.66; Агрокомплекс проти України від 06 жовтня 2011 року, п.136; Олександр Волков проти України від 09 січня 2013 року, п.п.103,107).

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вбачає, що обставини, на які вказує позивачка, є її особистою суб`єктивною думкою, і не відносяться до обставин, з якими законодавець пов`язує відвід судді.

Окрім того, суд звертає увагу, що позивачем не визначено конкретної підстави, передбаченої ст. 36 ЦПК України, згідно якої суддя підлягає відводу.

Також суд не погоджується із доводами позивачки із приводу того, що суддею не було визначено строк для подання відповіді на відзив відповідача, оскільки такий строк був визначений в ухвалі суду від 02 липня 2019 року про відкриття провадження у справі.

Окрім того, відповідач до суду не надав відзиву на позов, а тільки 11.11.2019 року надав письмові пояснення, з якими позивачка була ознайомлена, про що свідчить розписка останньої. До цього часу будь-яких письмових пояснень з приводу наданих відповідачем документів із боку позивачки до суду не надходило.

Також, повноваження судді в підготовчому засіданні визначенні в ст. 197 ЦПК України, при цьому положення даної статті не містять обов`язку суду щодо висловлення думки та висновків щодо спору. Отже, посилання позивачки з цього приводу суд вважає безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини, не викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при вирішенні даної цивільної справи, тому приходить до висновку про необґрунтованість заяви.

Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі.

У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що наявні правові підстави для зупинення провадження по даній справі та передачі заяви до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Домусчі Л.В..

Керуючись: ст. ст. 36, 39, 40, 126, 258-260 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді.

Зупинити провадження за розглядом цивільної справи протягом двох днів для вирішення питання відповідно до ст. 40 ЦПК України.

Заяву передати до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Домусчі Л.В..

Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд 1-ї інстанції.

Повний текст ухвали суду складено та підписано суддею 10.01.2020 року.

Суддя: Л.В. Домусчі