Ухвала

від 17.01.2020 по справі 522/9220/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2-ві/522/2/20

Справа № 522/9220/19

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про відвід

17 січня року 2020 року Суддя Приморського району м. Одеси Свячена Ю.Б., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючій судді Домусчі Л.В. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Пале-Арт про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсацію заподіяної моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Пале-Арт про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсацію заподіяної моральної шкоди.

До суду 20 грудня 2020 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого судді Домусчі Л.В., яку мотивовано тим, що 13 червня 2019 року нею 13 червня 2019 року було подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, між тим згідно ст. 127 ЦПК України дане питання суддею не було вирішено. На всі судові засідання вона з`являлась, при цьому у вестибюлі суду бачила представника відповідача - ОСОБА_2 , який нібито навмисно не з`явився у підготовче засідання. Від представника відповідача 11.11.2019 року надійшли до суду письмові пояснення по справі та докази, які на думку заявника не мають ніякої юридичної сили, між тим, суддя Домусчі Л.В. не звернула на це ніякої уваги та не з`ясувала доводів відповідача, та зробила вигляд, що судове засідання закрито. Посилалась на те, що у той час, коли її не було в залі суду, головуюча зробила висновок, що на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.11.2019 року - позивач не має право на поновлення на роботі, оскільки у ОСОБА_3 є право на розслідування. Вважає, що суддею було позбавлено її можливості відновити своє право на роботу. Окрім того, вважає, що суддя підлягає відводу, оскільки не розглядала справу на підготовчому засіданні та у присутності позивача не зробила жодних висновків. Посилалась на те, що має право на думку судді. За викладених обстави просила відвести головуючу від розгляду справи.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В. від 15 січня 2020 року у задоволені заяви позивача про відвід головуючого судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Пале-Арт про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсацію заподіяної моральної шкоди відмовлено. Зупинено провадження по вищевказаній справі та передано заяву позивача про відвід головуючому судді Домусчі Л.В. до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід головуючому судді Домусчі Л.В.

У порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями заява позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Домусчі Л.В., надійшла до провадження судді Свяченої Ю.Б.

Відповідно до пп. 7,8 статті 40 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви, без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши заяву позивача про відвід головуючого судді Домусчі Л.В. приходить до висновку про її необґрунтованість з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Також, підставами відводу (самовідводу) законодавець визначив недопустимість повторної участі судді в розгляді справи (ст.37 ЦПК), та неможливість входження до складу суду осіб, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (п.3 ст.46 ЦПК).

За умовами ч.3 ч.4 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (ч.5 ст.36 ЦПК України).

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Як вбачається, в обґрунтування для відводу судді Домусчі Л.В. позивач ОСОБА_1 посилається на те, що нею 13 червня 2019 року було подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з вказним позовом, між тим згідно ст. 127 ЦПК України дане питання суддею не було вирішено. На всі судові засідання вона з`являлась, при цьому у вестибюлі суду бачила представника відповідача - ОСОБА_2 , який нібито навмисно не з`явився у підготовче засідання. Від представника відповідача 11.11.2019 року надійшли до суду письмові пояснення по справі та докази, які на думку заявника не мають ніякої юридичної сили, між тим, суддя Домусчі Л.В. не звернула на це ніякої уваги та не з`ясувала доводів відповідача, та зробила вигляд, що судове засідання закрито. Посилалась на те, що у той час, коли її не було в залі суду, головуюча зробила висновок, що на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.11.2019 року - позивач не має право на поновлення на роботі, оскільки у ОСОБА_3 є право на розслідування. Вважає, що суддею було позбавлено її можливості відновити своє право на роботу та з наведених підстав вважає, що суддя підлягає відводу, оскільки не розглядала справу на підготовчому засіданні та у присутності позивача не зробила жодних висновків.

Суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Між тим, дослідивши подану заяву та підстави які зазначені у вказаній заяві з приводу відводу головуючого судді по справі Домусчі Л.В., суд дійшов висновку про відсутність підстав для відводу головуючого судді Домусчі Л.В. визначених ст.36 ЦПК України, оскільки позивачем не доведені обставини, що викликають сумніви у неупередженості або об`єктивності головуючого судді по вказаній цивільній справі за позовом та не надано жодних належних та допустимих доказів того, що суддя Домусчі Л.В. здійснює будь-які дії, які можуть вплинути на об`єктивний та неупереджений розгляд даної справи.

Крім того, законодавець передбачив і запобігання зловживанням учасниками процесу права на заяву відводу. Пунктом четвертим статті 36 ЦПК встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можу бути підставою для відводу.

Також, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини, не викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при вирішенні даної цивільної справи.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Домусчі Л.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Пале-Арт про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсацію заподіяної моральної шкоди.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.35-40 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючій судді Домусчі Л.В. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Пале-Арт про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсацію заподіяної моральної шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили із моменту її проголошення.

Суддя Свячена Ю.Б.