Рішення
від 09.12.2019 по справі 904/3675/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2019Справа № 904/3675/19

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Дочірнього підприємства "Фрештекс Україна" доАкціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" простягнення 170 380 грн 40 коп. Представники сторін: від позивача:Галка І.В. - представник за довіреністю від відповідача: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Фрештекс Україна" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 113 121 грн 75 коп. та процентів за безпідставне користування грошовими коштами в сумі 57 258 грн 65 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач з 01.04.2013 по 07.11.2018 безпідставно списував з підприємства при кожній виплаті заробітної плати 0,35 % суми зарахованих на карткові рахунки співробітників підприємства грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2019 № 904/3675/19 позовну заяву Дочірнього підприємства "Фрештекс Україна" з вимогами до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 113 121 грн 75 коп. та процентів за безпідставне користування грошовими коштами в сумі 57 258 грн 65 коп. направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2019 справу № 904/3675/19 передано на розгляд судді Плотницькій Н.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2019, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.

07.10.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 відкрито провадження у справі № 904/3675/19 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, судове засідання призначено на 14.11.2019.

06.11.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив.

14.11.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

У судовому засіданні 14.11.2019 судом оголошено перерву до 09.12.2019.

20.11.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

04.12.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення щодо суті спору.

Представник відповідача у судове засідання 09.12.2019 не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання не подав, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

У судове засідання 09.12.2019 з`явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких у повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 09.12.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

29.03.2011 Дочірнє підприємство "Фрештекс Україна" (клієнт) звернулось до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (банк) із заявою про відкриття поточного рахунку та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки, відповідно до якої клієнт погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг (що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua), Тарифами банку, які разом із цією заявою складають договір банківського обслуговування.

На підставі вказаної заяви банком було відкрито клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 та картковий рахунок № НОМЕР_2 .

У вказаній заяві зазначено про використання праці найманих працівників та кількість працівників - 56.

Позивач зазначає, що для зручності роботи з розрахунковим рахунком в своїй діяльності використовував систему "Приват24", у зв`язку з чим 05.04.2011 в передбаченому статтею 634 Цивільного кодексу України порядку, шляхом подання заяви про приєднання, відкрив зарплатний проект для здійснення виплат співробітникам підприємства.

Станом на момент приєднання тарифами Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" обслуговування зарплатного проекту підприємств здійснювалося в межах пакету "Класичний", відповідно до умов якого за зарахування грошових коштів на карткові рахунки співробітників банк отримував комісію у розмірі 0,75 % зарахованих грошових коштів.

Позивач стверджує, що з моменту укладення договору банківського обслуговування, відповідач декілька разів змінював власні тарифи на обслуговування, про що підприємство довідувалося, аналізуючи виписки з власного розрахункового рахунку.

Так, комісія за розрахунково-касове обслуговування змінювалася за період з початку дії договору три рази і складала з 01.04.2011 по 31.12.2011 - 40 грн 00 коп.; з 01.01.2012 по 31.01.2015 - 50 грн 00 коп. та з 01.02.2015 по теперішній час - 100 грн 00 коп.

Позивач зазначає, що в листопаді 2018 року йому стало відомо, що з 01.04.2013 діючими тарифами банку передбачено, що розмір комісії за розрахунково-касове обслуговування в разі зарахування через систему "Приват24 для бізнесу" в пакеті "Класичний" складає 0,4 %.

Таким чином, за період з 01.04.2013 по 07.11.2018 банк безпідставно списував з підприємства при кожній виплаті заробітної плати 0,35 % суми зарахованих на карткові рахунки співробітників підприємства грошових коштів.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 23.11.2018 № 00000668 щодо повернення неправомірно отриманих грошових коштів.

У відповідь на вказану претензію від 23.11.2018 № 00000668, відповідач листом від № 19.12.2018 № 20.1.0.0.0/7-181130/981 зазначив, що зміни, які були введені в дію з 01.04.2013 не мають зворотної дії в часі. Тобто такі зміни застосовуються до клієнтів, які уклали договір про разрахунково-касове обслуговування після 01.04.2013. Разом з тим, ті клієнти, які уклали договір про розрахунково-касове обслуговування до 01.04.2013, мали звернутися в банк із заявою про розрахунково-касове обслуговування для того, щоб до них застосовувались зміни тарифів від 01.04.2013.

Спір між сторонами у справі виник з приводу того, що відповідач безпідставно списував при кожній виплаті заробітної плати комісію у розмірі 0,75 %, тоді як діючими тарифами банку передбачено, що розмір комісії за розрахунково-касове обслуговування при виплаті заробітної плати в разі зарахування через систему "Приват24 для бізнесу" в пакеті "Класичний" складає 0,4 %.

Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 113 121 грн 75 коп. та проценти за безпідставне користування грошовими коштами в сумі 57 258 грн 65 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Відповідно до частини 1 статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Частиною 4 зазначеної статті визначено, що клієнт зобов`язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Пунктом 3.1.1.1.3. Умов та правил надання банківських послуг визначено, що порядок проведення операцій за рахунками Клієнтів, відкритих у національній та іноземних валютах, регулюється чинним законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Операції за рахунками здійснюються за допомогою платіжних інструментів за формами, установленими банківськими правилами (нормативно-правовими актами Національного банку, внутрішніми положеннями банку тощо).

Відповідно до пункту 3.1.2.2.1. Умов та правил надання банківських послуг банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх Клієнтів на підставі Договору банківського обслуговування і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, регламентованих чинним законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку.

За умовами пункту 3.1.2.2.2. Умов та правил надання банківських послуг оплата за виконання Банком операцій і надання послуг за цим Договором банківського обслуговування здійснюється відповідно до діючих тарифів Банку.

Згідно з пунктом 3.1.2.2.3. Умов та правил надання банківських послуг доповнення і коректування тарифів здійснюється у порядку, передбаченому цим Договором банківського обслуговування. Інформація про діючі тарифи і зміни у них розміщається через сайт Банку (www.privatbank.ua, https:// client-bank.privatbank.ua або інший Інтернет/SMS-ресурс).

Умовами пункту 3.1.6.1.1. Умов та правил надання банківських послуг визначено, що банк здійснює розрахунково-касове обслуговування Клієнтів, в частині відкриття поточних чи карткових рахунків з оформленням платіжних карток міжнародних платіжних систем (далі - Карти) на користь фізичних осіб - працівників, студентів (далі Співробітники) Клієнта, а так само в частині зарахування цільових і нецільових виплат - виплата заробітної плати, аліментів, виплата по паях, оплата наданих послуг партнерам-підприємцям, виплата обдарованим студентам, інші виплати (далі Масові виплати)

Відповідно до пункту 3.1.6.2.2.2 Умов та правил надання банківських послуг банк має право переглядати комісії Банку, які сплачуються Клієнтом, за касове обслуговування картрахунків Співробітників з письмовим повідомленням Клієнта за 21 день до запланованих змін. Доповнювати і коригувати тарифи Банку за розрахункові і касові операції з використанням картрахунків для виплат з повідомленням про це фізичних осіб у виписках по картковому рахунку за один місяць до намічених змін.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем позивач відкрив зарплатний проект для здійснення виплат співробітникам підприємства у системі "Приват24".

Діючими тарифами банку передбачено, що розмір комісії за розрахунково-касове обслуговування при виплаті заробітної плати в разі зарахування через систему "Приват24 для бізнесу" в пакеті "Класичний" складає 0,4 %. Вказані тарифи розміщені на офіційному веб-сайті банку: www.privatbank.ua.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, погодившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг (що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua), Тарифами банку, висловив свою згоду на те, що для сторін договору будуть обов`язковими всі зміни та доповнення, які будуть вноситися банком до Умов та Правил надання банківських послуг.

Комісія на розрахунково-касове обслуговування за період дії договору змінювалась три рази, при цьому, банк не повідомляв клієнта про зміну комісії.

Разом з тим, пунктом 3.1.6.2.2.2 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що банк має право переглядати комісії Банку, які сплачуються Клієнтом, за касове обслуговування картрахунків Співробітників з письмовим повідомленням Клієнта за 21 день до запланованих змін.

Судом встановлено, що за період з 01.04.2013 по 07.11.2018 при кожній виплаті заробітної плати відповідач списував з позивача комісію за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,75 %, тоді як діючими тарифами банку передбачено, що розмір комісії за розрахунково-касове обслуговування при виплаті заробітної плати в разі зарахування через систему "Приват24 для бізнесу" в пакеті "Класичний" складає 0,4 %.

До того ж, відповідач стверджує, що тариф у розмірі 0,4 % застосовуються до клієнтів, які уклали договір про разрахунково-касове обслуговування після 01.04.2013. Разом з тим, ті клієнти, які уклали договір про розрахунково-касове обслуговування до 01.04.2013, мали звернутися в банк із заявою про розрахунково-касове обслуговування для того, щоб до них застосовувались зміни тарифів від 01.04.2013.

Таким чином, банк не повідомив клієнта про зміну тарифу, натомість, зазначив, що клієнт повинен був самостійно звернутися із відповідною заявою.

Твердження відповідача щодо того, що Умовами та Правилами надання банківських послуг не передбачено обов`язку банку автоматично зменшувати розмір комісії за договором з клієнтами у разі зміни відповідного тарифу за обслуговування зарплатного проекту, відхиляються судом, оскільки банк, при зміні тарифів у бік збільшення, автоматично списував з рахунку клієнта відповідну комісію. Тобто банк при зміні тарифів та комісій, які є відкритими та розміщені на сайті банку, автоматично має право списувати відповідний розмір комісії. Разом з тим, Умовами та Правилами надання банківських послуг не передбачено, що при зміні тарифів клієнт зобов`язаний звертатися до банку із відповідною заявою, яка є підставою для зміни тарифу для відповідного клієнта.

Згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року № 6-88цс13, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених Цивільного кодексу України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Згідно із частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є , зокрема, речі, у тому числі гроші.

Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок іншої особи за відсутності положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач без будь-якої правової підстави списував з рахунку позивача при кожній виплаті заробітної плати комісію за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,75 %, тоді як діючими тарифами передбачено комісію у розмірі 0,4 %.

За період з 01.04.2013 по 07.11.2018 позивач перерахував через систему "Приват24" на карткові рахунки співробітників заробітну плату на загальну суму 32 320 505 грн 44 коп. Відповідач, у свою чергу, списав з позивача комісію за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,75 % - 242 403 грн 77 коп. Однак, за діючими тарифами комісія повинна була складати 0,4 % - 129 282 грн 02 коп. Відтак, позивачем неправомірно списано з позивача на свою користь 113 121 грн 75 коп.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами викладених позивачем у позові обставин щодо відсутності правових підстав для перерахування позивачем грошових коштів у розмірі 113 121 грн 75 коп. та факту набуття відповідачем належного позивачу майна (грошових коштів у розмірі 113 121 грн 75 коп.), за відсутності для цього будь-яких правових підстав, суд вважає позовні вимоги Дочірнього підприємства "Фрештекс Україна" в частині стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" безпідставно набутих коштів у розмірі 113 121 грн 75 коп., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

До того ж, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь проценти за безпідставне користування грошовими коштами в сумі 57 258 грн 65 коп.

Згідно з частиною 2 статті 1214 Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до частини 2 статті 536 Цивільного кодексу України Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 1073 Цивільного кодексу України визначено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Доданий до позовної заяви розрахунок процентів за користування чужими коштами є неправильним, оскільки позивачем зроблено розрахунок виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України.

Якщо договором або чинним законодавством не передбачено розміру процентів за користування чужими коштами, то припис частини другої статті 625 ЦК України може бути застосований господарським судом лише за наявності порушення боржником грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду розмір процентів за безпідставне користування грошовими коштами (у розмірі 3 %) складає 10 207 грн 19 коп.

Щодо заявленої вимоги відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення безпідставно набутих коштів, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Нормами статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як зазначено позивачем, в листопаді 2018 року йому стало відомо про порушення його права, у зв`язку з чим 23.11.2018 було направлено претензію № 00000668 щодо повернення неправомірно отриманих грошових коштів.

У відповідності до норм частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до норм чинного законодавства України, порушене право позивача підлягає захисту судом у разі звернення позивача за захистом протягом встановленого законом загального 3-річного строку позовної давності з моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Позивач звернувся до суду з позовом 16.08.2019, що підтверджується відміткою відділення Укрпошти, проставленої на конверті, відтак, строк позовної давності не пропущено.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) на користь Дочірнього підприємства "Фрештекс Україна" (вул. Володимира Великого, 43, м. Кривий Ріг, 50008, ідентифікаційний код 32411329) грошові кошти у розмірі 113 121 (сто тринадцять тисяч сто двадцять одна) грн 75 коп. та проценти за безпідставне користування грошовими коштами у розмірі 10 207 (десять тисяч двісті сім) грн 19 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено: 11.01.2020

Суддя Н.Б.Плотницька

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення09.12.2019
Оприлюднено12.01.2020
Номер документу86851208
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —904/3675/19

Постанова від 26.05.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Руденко М.А.

Ухвала від 28.04.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Руденко М.А.

Ухвала від 30.03.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Руденко М.А.

Ухвала від 02.03.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Руденко М.А.

Ухвала від 27.01.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Плотницька Н.Б.

Рішення від 14.01.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Плотницька Н.Б.

Рішення від 09.12.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Плотницька Н.Б.

Ухвала від 09.10.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Плотницька Н.Б.

Ухвала від 20.09.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Плотницька Н.Б.

Ухвала від 23.08.2019

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Новікова Рита Георгіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні