Ухвала

від 08.01.2020 по справі 392/2/20

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №392/2/20

Провадження №2/392/351/20

У Х В А Л А

08 січня 2020 року Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Кавун Т.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

08.01.2020 року в провадження судді Кавун Т.В. надійшли матеріали цивільної справи № 392/2/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування.

Дослідивши матеріали справи, суддею виявлені підстави для самовідводу.

Звернувшись із зазначеним позовом, позивач просить встановити факт прийняття спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_3 , його донькою ОСОБА_1 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що розташована на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, площею 5,49 га кадастровий номер 3523181600:02:001:0367 в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Однак, суддею Кавун Т.В. було розглянуто цивільну справу між тими самими сторонами щодо того самого предмета спору але з інших підстав.

Так, 30.10.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним (справа № 392/1533/18) посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку, що розташована на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, площею 5,49 га.. Батько заповіту не залишив. Вона та її рідний брат ОСОБА_2 в порядку ст. 529 ЦК України ( 1963 року) фактично вступили у володіння спадковим майном, оскільки спадкову земельну ділянку обробляли самостійно. Її брат оформив спадкову земельну ділянку на себе і є власником отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом. Під час оформлення спадщини відповідач надав не правдиву інформацію Маловисківській державній нотаріальній конторі, щодо кола спадкоємців, а тому просила суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серія ННС 535354, реєстр №344, видане Маловисківською районною державною нотаріальною конторою 11.06.2018 року ОСОБА_2 в частині визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 5,49 га, що розташована на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3523181600:02:001:0367.

В ході розгляду справи за № 392/1533/18 головуюча суддя Кавун Т.В. 01.08.2018 року ухвалила рішення, яким в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом - відмовлено.

Оскільки, головуюча дійшла висновку, що позивач після відкриття спадщини до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не зверталася, до суду не подала жодного доказу на підтвердження факту володіння, користування (самостійного обробітку), спадковою земельною ділянкою, тобто, фактичного прийняття спадщину після смерті її батька, не довела в судовому засіданні факт спільного користування земельною ділянкою з відповідачем та поділу земельної ділянки на рівні частини землевпорядником сільської ради.

Аналіз змісту двох позовних заяв вказує на спільний предмет спору - право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, площею 5,49 га, кадастровий номер 3523181600:02:001:0367.

Отже, під час розгляду справу за № 392/1533/18, суддя фактично визначилася з правовою позицією з приводу спірних правовідносин, а відтак, у неї вже сформувалася власна думка щодо розгляду поданого позову.

А тому висновок суду про відмову в задоволенні позову в справі № 392//1533/18 може викликати сумнів в об"єктивності судді під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування.

Таким чином, зазначена обставина є підставою для заявлення самовідводу.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини першої статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Положення, які випливають з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, вказують на те, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

В Рекомендаціях № (94) 12 Незалежність, дієвість та роль суддів зазначено, що судді зобов`язані утримуватись від винесення вироку (судового рішення) у справі чи відмовитись від розгляду справи, коли на те існують достатні причини, і лише в цьому випадку.

Будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду (Рішення ЄСПЛ у справі П`єрсак проти Бельгії).

Отже, наявні законні підстави для задоволення самовідводу в даній справі.

Керуючись статтями 36, 39, 40 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Задовільнити самовідвід головуючої судді Кавун Т.В. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування.

Справу передати до канцелярії для визначення судді в порядку встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В. Кавун