Ухвала

від 13.01.2020 по справі 608/1399/18

ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року Справа № 608/1399/18

Номер провадження2/608/23/2020

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Квятковської Л. Й.

з участю секретаря Маришевої Г.М.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

представника відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу Добрий сад Осіва П.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в режимі відео конференцій в залі суду в місті Чорткові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Добрий сад про стягнення індексу інфляції, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 11 вересня 2019 року заочне рішення від 11 вересня 2018 року за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Добрий сад про стягнення індексу інфляції скасувано і призначено в справі підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження у приміщенні суду з можливістю подання відповідачем відзиву на позов.

27 вересня 2019 року від представника відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу Добрий сад надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Зазначає, що позивачка на підтвердження ціни позову не надала розрахунок, який підтверджує фактичну заборгованість. Також у відзиві зазначає, що позовна заява Позивача повинна бути судом залишена без руху та надано Позивачу час на усунення недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України. У позовній заяві Позивач не зазначив поштові індекси, засоби зв`язку та електронну пошту Позивача, а також засоби зв`язку та електронну пошту Відповідача (не зазначив, що такі не відомі), тому наявні підстави для залишення позовної заяви без руху. Просить залишити позовну заяву без руху, застосувати наслідки спливу строку позовної давності, відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивачкою ОСОБА_1 подано відповідь на відзив 07 жовтня 2019 року, в якому зазначається, що позивачка відповідно до закону має право звернутися до суду та стягнути з відповідача суму інфляційних витрат. Вважають, що позивач має право на стягнення суми інфляційних, починаючи з 01.01.2015 року по 24.07.2018 року, з чим погодився і відповідач у відзиві. На думку позивача, в даному випадку сума інфляційних складає 191163 гривень. Зазначається також, що клопотання про залишення позовної заяви буз руху подано безпідставно, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, якщо заяву подано без додержання вимог, встановлених у статтях 175 і 177 ЦПК України. Позовна заява подана до суду 16.07.2018 року, заочне рішення у справі винесено 11.09.2018 року, 11.09.2019 року судом винесена ухвала про перегляд заочного рішення, тому підстав для залишення позову без руху не має.

22 листопада 2019 року представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив.

02 грудня 2019 року позивачкою ОСОБА_1 подана заява про зміну позовних вимог. Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 27 грудня 2019 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Добрий сад про стягнення індексу інфляції. Призначено справу до судового розгляду по суті на 13 січня 2020 року о 12 годині 00 хвилин в приміщенні Чортківського районного суду Тернопільської області.

Представник відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу Добрий сад подав заяву про закриття провадження у справі, в якій вказується, що 16 серпня 2011 року між сільськогосподарським кооперативом Добрий сад та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір №1-2 про поставку саджанців яблуні. Вказану обставину встановлено рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.01.2015 у справі №921/1203/14-г/15, а тому в силу ст. 82 ЦПК України не підлягає доведенню. Предметом вимоги у справі №608/1399/18 є стягнення інфляційних втрат за прострочення грошового зобов`язання, яке виникло на підставі договору №1-2 від 16.08.2011 року. Зі змісту договору №1-2 від 16.08.2011 року вбачається, що він був укладений ОСОБА_1 в якості фізичної особи-підприємця, як здійснення підприємницької діяльності по вирощуванню та реалізації квітів та рослин. Як зазначає позивач в своєму позові та підтверджує інформаційною довідкою на час звернення до суду підприємницька діяльність ФОП ОСОБА_1 припинена 15.03.2017 року. 15 березня 2017 року припинено підприємницьку діяльність ОСОБА_1 . Беручи до уваги можливість участі в господарському процесі фізичних осіб, укладення договору ОСОБА_1 саме в якості фізичної особи-підприємця, враховуючи предметну юрисдикцію господарських судів, встановлену ст.20 ГПК України, втрата статусу підприємця позивачем до моменту пред`явлення позову не виключає його участі в господарському судочинстві в якості позивача, оскільки спір виник у зв`язку із здійсненням господарської діяльності ОСОБА_1 та при укладанні і виконанні правочинів у господарській діяльності, тому просить закрити провадження у справі.

В судовому засіданні представник відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу Добрий сад Осів П.В. заяву про закриття провадження у праві підтримує, просить задовольнити. Крім того ним надавалась відповідачу платна правова допомога і відповідач має право на відшкодування понесених витрат.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 проти клопотання заперечують, просять проводити розгляд справи по суті посилаючись на те, що суд розглядав справу в порядку цивільного судочинства, відповідачем був поданий відзив на позов, ними понесені витрати по справі.

Суд, ознайомившись з поданим клопотанням про закриття провадження по справі, вислухавши думку сторін, вважає, що клопотання підставне і підлягає до задоволення.

16 серпня 2011 року між сільськогосподарським кооперативом Добрий сад та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір №1-2 про поставку саджанців яблуні. Вказану обставину встановлено рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.01.2015 у справі №921/1203/14-г/15, яким стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу Добрий сад (48500, вул.. Залізнична, 87, м. Чортків, Тернопільська область , код ЄДРПОУ 37512644) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) - 210 000 (двісті десять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 4200 (чотири тисячі двісті) грн. 00 коп. судового збору. В силу ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України ці обставини не підлягають доведенню.

Предметом вимоги у справі №608/1399/18 є стягнення інфляційних втрат за прострочення грошового зобов`язання, яке виникло на підставі договору №1-2 від 16.08.2011 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Зі змісту договору №1-2 від 16.08.2011 року вбачається, що він був укладений ОСОБА_1 в якості фізичної особи-підприємця, як здійснення підприємницької діяльності по вирощуванню та реалізації квітів та рослин.

15 березня 2017 року припинено підприємницьку діяльність ОСОБА_1 , про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис 20330060003003536, що підтверджується інформаційною довідкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Частина 2 ст. 4 ГПК України відносить до вказаних осіб - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Спір у даній справі виник при виконанні господарського договору, тому за предметною підсудністю відноситься до справ підсудних господарському суду.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 640/16902/18 (http://reуеstr.соurt.gov.ua/Review/84941699). Верховний Суд зазначив наступне: 27. Отже, з 15 грудня 2017 року, що є датою набрання чинності ГПК України у редакції Закону України від З жовтня 2017 року № 2147-УІІІ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини 1 статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, яку раніше здійснювала зазначена фізична особа, зареєстрована підприємцем (див. пункт 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17).

У випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за її зобов язаннями, пов 'язаними із підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (див. пункт 4.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18).

Оскільки спірні правовідносини виникли щодо виконання фізичною особою-підприємцем умов господарського договору, зобов`язання за яким у відповідачки з втратою статусу фізичної особи-підприємця не припинилися, суди першої й апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про належність спору до юрисдикції господарського суду .

Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Беручи до уваги можливість участі в господарському процесі фізичних осіб, укладення договору ОСОБА_1 саме в якості фізичної особи-підприємця, враховуючи предметну юрисдикцію господарських судів встановлену ст. 20 Господарсько-процесуального кодексу України, втрата статусу підприємця позивачкою до моменту пред`явлення позову не виключає його участі в господарському судочинстві в якості позивачки, оскільки спір виник у зв`язку із здійсненням господарської діяльності ОСОБА_1 та при укладанні і виконанні правочинів у господарській діяльності. Наявний спір пов`язаний, зокрема, з підприємницькою діяльністю, яку раніше здійснювала зазначена фізична особа, зареєстрована підприємцем, тому є підстави для закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст.4,20,45 Господарського процесуального кодексу України, ст. 142, ст. 255 ч. 1 п.1 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Добрий сад про стягнення індексу інфляції.

Судові витрати покласти на сторін в межах ними понесених.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:/підпис/

Копія вірна

Ухвала набрала законної сили "___"

Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах справи №608/1399/18.

Суддя: Л . Й. Квятковська