Ухвала

від 13.01.2020 по справі 456/310/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

13 січня 2020 р.

м. Київ

Справа № 456/310/18

Провадження № 51-34 ск 20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу цивільного відповідача Комунального некомерційного підприємства Стрийської районної ради «Стрийська центральна районна лікарня» в особі директора ОСОБА_4 на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 квітня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року щодо ОСОБА_5 ,

встановив:

Вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 квітня 2019 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 140 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році» звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання у виді 1 року позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.

Вирішено питання щодо цивільних позовів та речових доказів у провадженні.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року вищезазначений вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить змінити оскаржувані судові рішення в частині вирішення цивільного позову потерпілих та відмовити в його задоволенні.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.

Відповідно до пунктів 4, 5 ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити: обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, що подає скаргу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді кримінального провадження в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Водночас слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Проте, наведених положень процесуального закону не дотримано, оскільки у поданій скарзі не міститься доводів допущення судами першої та апеляційної інстанцій таких порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою зміну судових рішень на підставах, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК України, з огляду на точний зміст приписів статей 129, 412, 419цього Кодексу та статей 23, 1168, 1172 ЦК України у їх взаємозв`язку.

Стверджуючи про необхідність зміни ухвали апеляційного суду, ОСОБА_4 незазначив, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість цього судового рішення та які конкретно порушення закону допущено судом апеляційної інстанції при розгляді даного кримінального провадження в порядку апеляційної процедури зааналогічними доводами.

Також, у касаційній скарзі цивільний відповідач в особі директора ОСОБА_4 , по суті, крім іншого, порушує питання проневідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, однобічність та неповноту судового розгляду, неналежну оцінку доказів. Разом з тим, відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 425 КПК України, цивільний відповідач або його представник має право на касаційне оскарження тільки у частині, що стосується вирішення цивільного позову, тобто ОСОБА_4 вийшов за межі наданих йому прав на касаційне оскарження.

До того ж, вимога до суду касаційної інстанції не узгоджуються з положеннями ст. 436 КПК України, якою визначено повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги.

Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст.427КПК України, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст.429 КПК України залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу цивільного відповідача Комунального некомерційного підприємства Стрийської районної ради «Стрийська центральна районна лікарня» в особі директора ОСОБА_4 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків п`ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3