Ухвала

від 11.02.2020 по справі 456/310/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

11 лютого 2020 р.

м. Київ

Справа № 456/310/18

Провадження № 51-34 ск 20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу цивільного відповідача Комунального некомерційного підприємства Стрийської районної ради «Стрийська центральна районна лікарня» в особі директора ОСОБА_4 на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 квітня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року щодо ОСОБА_5 ,

встановив:

Вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 квітня 2019 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 140 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році» звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання у виді 1 року позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.

Вирішено питання щодо цивільних позовів та речових доказів у провадженні.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року вищезазначений вирок місцевого суду залишено без зміни.

На вищезазначені судові рішення цивільний відповідач подав касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2020 року касаційну скаргу було залишено без руху в зв`язку з невідповідністю вимогам ст. 427 КПК України і надано строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали.

У межах наданого строку цивільний відповідач повторно звернувся з касаційною скаргою, однак недоліки, зазначені у попередній ухвалі Верховного Суду, повністю не усунув.

Як касаційний суд вказував в ухвалі від 13 січня 2020року, згідно ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити правове обґрунтування заявлених захисником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).

Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, котра подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, які є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, а також навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.

Однак, в порушення вказаних вимог процесуального закону, касаційна скарга так і не містить доводів допущення судами першої та апеляційної інстанцій таких порушень кримінального, які тягнуть за собою скасування судових рішень на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, з огляду на точний зміст приписів статей 128, 370, 374, 404, 412, 415, 419 цього Кодексу та статей 23, 1168, 1172 ЦК України у їх взаємозв`язку.

Крім того, у повторно поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 стверджуючи про необхідність скасування ухвали апеляційного суду незазначив, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість цього судового рішення та які конкретно порушення закону допущено судом апеляційної інстанції при розгляді даного кримінального провадження в порядку апеляційної процедури зааналогічними доводами.

Також, цивільний відповідач у касаційній скарзі, крім незгоди з вирішенням цивільного позову, знову зазначає проневідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, однобічність та неповноту судового розгляду, неналежну оцінку доказів, та вказує на те, що в матеріалах відсутні належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_5 , а тому суд апеляційної інстанції повинен був прийняти рішення про закриття провадження, однак, зазначені твердження цивільного відповідача з урахуванням вимог ст. 425 КПК України не можуть бути предметом перегляду суду касаційної інстанції, оскільки відповідно до п. 9 ч. 1 зазначеної статті цивільний відповідач або його представник мають право подати касаційну скаргу лише в частині, що стосується вирішення цивільного позову.

Суд касаційної інстанції є судом права, відповідно до положень ст. 433 КПК Українипереглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній згаданого обґрунтування перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід повернути цивільному відповідачу на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429, 441 КПКУкраїни, Суд

постановив:

Касаційну скаргу цивільного відповідача Комунального некомерційного підприємства Стрийської районної ради «Стрийська центральна районна лікарня» в особі директора ОСОБА_4 на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 квітня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року щодо ОСОБА_5 , а також додані до неї матеріали повернути особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3