П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 802/2270/17-а
Провадження № 11-997апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта банк (далі - АТ Дельта банк , АТ відповідно) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Дельта банк Кадирова Владислава Володимировича (далі - уповноважена особа) на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року (суддя Томчук А. В.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2018 року (судді Залімський І. Г., Сушко О. О., Смілянець Е. С.) у справі № 802/2270/17-а за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Транс-легіон (далі - Товариство) до приватного нотаріуса Соколова Олександра Євгеновича (далі - Нотаріус), третя особа - АТ Дельта банк , про визнання протиправним і скасування рішеннята
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У грудні 2017 року Товариство звернулося до суду з позовом до Нотаріуса, у якому просило:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо внесення запису про заміну іпотекодержателя єдиного майнового комплексу, що розташований за адресою: м. Вінниця , вул . Черняховського , 6;
- визнати протиправним і скасувати (припинити) рішення Нотаріуса про державну реєстрацію за АТ Дельта банк прав та їх обтяжень від 10 березня 2017 року з індексним номером 34217699 щодо накладення обтяження на нерухоме майно - єдиний майновий комплекс за вказаною адресою .
2. На обґрунтування позову Товариство зазначило, що підставою для накладення вказаного обтяження став договір іпотеки, укладений між Відкритим акціонерним товариством Кредитпромбанк (далі - ВАТ Кредитпромбанк , ВАТ відповідно; правонаступником якого є АТ Кредитпромбанк ) і ВАТ Транс-легіон (правонаступником якого є Товариство) від 01 липня 2005 року № 22/76-І-05. Посилаючись на рішення господарських судів різних інстанцій, позивач вказав, що АТ Дельта банк не придбав права вимоги на майно за вказаним іпотечним договором, а тому не має права на стягнення заборгованості за рахунок іпотечного майна і відповідно накладати обтяження на майно позивача.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 19 лютого 2018 рокупозов задовольнив.
4. Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 25 червня 2018 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
5. Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій на підставі положень частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дійшли висновку про неправомірність дій Нотаріуса, оскільки АТ Дельта банк не придбав права вимоги на єдиний майновий комплекс за іпотечним договором, а тому не має права на стягнення заборгованості за рахунок іпотечного майна і відповідно накладати обтяження на майно позивача.
Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог
6. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, АТ Дельта банк в особі уповноваженої особи подало касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначило, що судові рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, одним із доводів щодо скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій вказує на неправильне застосування судами норм, які визначають юрисдикцію цього спору, внаслідок чого суди дійшли помилкового висновку про належність спору до адміністративної юрисдикції. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій не врахували того, що спірні правовідносини пов`язані з виконанням умов приватноправової угоди, а відтак цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
7. У зв`язку з викладеним скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення, а провадження у справі закрити.
Позиція інших учасників справи
8. У відзиві на касаційну скаргу Товариство вказало, що вважає вимоги касаційної скарги необґрунтованими й такими, що не підлягають задоволенню.
Рух касаційної скарги
9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19 вересня 2018 року відкрив касаційне провадження в цій справі, а ухвалою від 12 вересня 2019 року передав її на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв`язку з оскарженням учасником справи судових рішень з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
10. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 02 жовтня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі пункту 1 частини першої статті 345 КАС України, а саме з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи за їх участю, а також зважаючи на характер спірних правовідносин, який не вимагає участі сторін.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
11. 01 липня 2005 року між ВАТ Кредитпромбанк (іпотекодержатель) і Товариством з обмеженою відповідальністю Скайтек ЛТД (далі - ТОВ Скайтек ЛТД ) був укладений кредитний договір № 22/43-КЛ-05 про надання кредиту (невідновлювальна кредитна лінія) в сумі 1 млн 500 тис. євро.
12. З метою забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором 01 липня 2005 року між Вінницькою філією ВАТ Кредитпромбанк і ВАТ Транс-легіон укладений іпотечний договір № 22/76-І-05, який був нотаріально посвідчений нотаріусом Вінницького нотаріального округу та зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за номером 2387, а також внесений до Державного реєстру іпотек. За цим іпотечним договором ПАТ Транс-легіон виступив як майновий поручитель ТОВ Скайтек ЛТД .
13. За іпотечним договором ВАТ Транс-легіон передав в іпотеку належний йому єдиний майновий комплекс за адресою: м. Вінниця, вул. Черняховського, 6, загальною площею 4813,4 кв. м. Заставна вартість майна за договором іпотеки за домовленістю сторін склала 5 млн 407 тис. 350 грн.
14. 07 листопада 2007 року між ВАТ Кредитпромбанк і ВАТ Транс-легіон було укладено угоду про внесення змін до іпотечного договору від 01 липня 2005 року № 22/76-І-05, згідно з якою було визначено строк погашення основного зобов`язання позичальника перед кредитором до 28 червня 2013 року. Ця угода була також посвідчена нотаріусом Вінницького нотаріального округу та зареєстрована в реєстрі нотаріальних дій за номером 5940, а також внесена до Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна під реєстраційним номером обтяження 2147601.
15. 24 червня 2014 року на адресу Товариства надійшла вимога-повідомлення від АТ Дельта банк про усунення порушення умов кредитного договору від 01 липня 2005 року № 22/43-КЛ-05 та сплату заборгованості у загальному розмірі 25 млн 798 тис. 472 грн протягом 30 днів з моменту направлення вимоги.
16. Відтак позивачу стало відомо, що 27 вересня 2013 року між АТ Кредитпромбанк і АТ Дельта банк було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, у тому числі за кредитним договором від 01 липня 2005 року № 22/43-КЛ-05, укладеним між ТОВ Скайтек ЛТД і ВАТ Кредитпромбанк .
17. 10 березня 2017 року Нотаріус прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 34217699, яким наклав заборону на нерухоме майно, яке належить Товариству.
18. Не погоджуючись з указаним рішенням Нотаріуса як державного ресторатора щодо внесення запису про заміну іпотекодержателя єдиного майнового комплексу за АТ Дельта банк , позивач звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
19. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
20. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
21. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
22. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
23. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2 , 3, 4 та 17 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення Товариства з позовом до суду), якими визначалися завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
24. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
25. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
26. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
27. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
28. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
29. Як установлено матеріалами справи, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з рішенням Нотаріуса про заміну іпотекодержателя щодо об`єкта нерухомого майна та, як наслідок, реєстрації третьої особи - АТ Дельта банк як іпотекодержателя цього майна.
30. Проте заявлені у справі вимоги є похідними при вирішенні судом питання щодо виконання умов договору іпотеки та правомірності набуття третьою особою прав іпотекодержателя.
31. Таким чином, предметом розгляду в цій справі є не стільки дії та рішення Нотаріуса як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки виконання умов цивільно-правової угоди, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
32. За правилами пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
33. З огляду насуб`єктний склад цієї справи й те, що спірні правовідносини пов`язані з виконанням умов кредитного договору від 01 липня 2005 року № 22/43-КЛ-05,договору іпотеки від 01 липня 2005 року № 22/76-І-05, а також договору купівлі-продажу прав вимоги від 27 вересня 2013 року, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин, а тому має вирішуватися судами за правилами ГПК України.
34. Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі № 826/3130/17 (провадження № 11-915апп18).
35. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.
36. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного (господарського) судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
37. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає помилковими висновки судів про те, що спір у цій справі є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
38. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
39. На підставі пункту 5 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.
40. За правилами частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
41. Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування судових рішень із закриттям провадження у справі.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта банк Кадирова Владислава Володимировича задовольнити.
2. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2018 рокускасувати, а провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. С. Золотніков
Судді: Н. О. Антонюк В. С. Князєв
Т. О. Анцупова Л. М. Лобойко
С. В. Бакуліна Н. П. Лященко
В. В. Британчук О. Б. Прокопенко
Ю. Л. Власов Л. І. Рогач
М. І. Гриців О. С. Ткачук
Д. А. Гудима В. Ю. Уркевич
Ж. М. Єленіна О. Г. Яновська
О. Р. Кібенко
Суд | Велика палата Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2019 |
Оприлюднено | 14.01.2020 |
Номер документу | 86877176 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Велика палата Верховного Суду
Золотніков Олександр Сергійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні