Рішення

від 14.01.2020 по справі 910/14757/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.01.2020Справа № 910/14757/19 За позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку Автозаводська 29А

про стягнення 91982,57 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості та санкцій за договором поставки природного газу №1157/16-ТЕ-41 від 21.12.2015, з урахуванням договору про переведення боргу №16/2373/17-ТЕ від 10.11.2017, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань оплатити поставлений газ у січні - березні 2016 року.

Відповідач визнає укладення 10.11.2017 договору №16/2373/17-ТЕ про переведення боргу, але вимоги вважає необґрунтованими, оскільки ПАТ НАК Нафтогаз України просить стягнути кошти на користь АТ НАК Нафтогаз України , але не надає доказів, що ПАТ має право представляти інтереси АТ, і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація щодо такою діючої юридичної особи, як ПАТ НАК Нафтогаз України . Тому Відповідач також вважає, що суд не мав підстав для відкриття провадження по справі, так як позовна заява не відповідає вимогам ст. 162 ГПК України. І також, на думку Відповідача, з доданої до позовної заяви копії договору №16/2373/17-ТЕ про переведення боргу від 10.11.2017 неможливо встановити, чи взагалі було укладено договір між належними підписантами, оскільки в реквізитах договору в якості кредитора зазначено одну юридичну особу, тоді як договір підписано представником від іншої юридичної особи - АТ НАК Нафтогаз України .

Окремо, Відповідач зазначає, що з тексту позову та додатків не можливо встановити за який період та відповідно до якого з договорів (переведення боргу, постачання природного газу) Позивачем нараховується сума заборгованості, що перешкоджає Відповідачу погодитись/частково погодитись/не погодись з наявною чи відсутньою заборгованістю за поточні розрахунки по діючому договору про постачання газу.

Відповідач вважає, що стягнення боргу за договором №16/2373/17-ТЕ про переведення боргу від 10.11.2017 та стягнення боргу за діючим договором про постачання природного газу від 21.12.2015 №1157/16-ТЕ-41 є різними предметами спору, отже, не можуть бути розглянуті в одному провадженні без відокремлення позовних вимог.

Позивач доводи позову відхиляє, оскільки зміна типу акціонерного товариства не є його реорганізацією (перетворенням, злиттям, приєднанням) у розумінні ст. 104, 106-109 ЦК України та не передбачає правонаступництва, і також Позивач вважає, що з огляду на умови вказаного вище договору про переведення боргу він належно заявив вимоги до Відповідача. Інші доводи відзиву також вважає необґрунтованими.

Окремо Позивач вказує, що після подання позову та відкриття провадження у справі Відповідачем сума основної заборгованості у розмірі 35161,07 грн. була повністю погашена, що Позивач підтверджує відповідними виписками з рахунку.

Враховуючи наведене, суд ухвалою від 14.01.2020 закрив провадження у справі №910/14757/19 у частині стягнення 35161,07 грн. заборгованості.

Від Відповідача у встановлений строк заперечення на відповідь на відзив не надходили.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі договору №1157/16-ТЕ-41 від 21.12.2015 з додатковими угодами від 31.12.2015, 29.01.2016 за актами приймання-передачі від 31.01.2016, 29.02.2016, 31.03.2016 (копії залучено до справи), які містять підписи представників сторін, скріплені печатками та зауважень не містять, Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю Спецжитлокомфорт природний газ на загальну суму 112007,82 грн.

10.11.2017 між Національною акціонерною компанією Нафтогаз України , як кредитором, ТОВ Спецжитлокомфорт , як первісним боржником, та Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку Автозаводська 29А (Відповідачем), як новим боржником, було укладено тристоронній договір № 16/2373/17-ТЕ про переведення боргу, за умовами якого:

- за згодою Кредитора Первісний боржник переводить на Нового боржника свій борг, який виник у Первісного боржника перед Кредитором за Договором постачання природного газу від 21.12.2015 № 1157/16-ТЕ-41 (далі - Зобов`язання), укладеним між Первісним боржником та Кредитором, а Новий боржник приймає на себе борг Первісного боржника у цьому Зобов`язанні та замінює Первісного боржника у Зобов`язанні;

- сума боргу, яка переводиться на Нового боржника, станом на момент укладання даного Договору дорівнює 78595,16 грн.;

- до Нового боржника переходять обов`язки Первісного боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у пункті 2.1 статті 2 цього Договору (тобто 78595,16 грн., прим. суду), а також штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням Первісним боржником своїх зобов`язань за Договором постачання природного газу від 21.12.2015 № 1157/16-ТЕ-41;

- Новий боржник зобов`язується перерахувати грошові кошти у сумі, зазначеній у п. 2.1. статті 2 цього Договору, в порядку та на умовах, визначених Договором постачання природного газу від 21.12.2015 № 1157/16-ТЕ-41;

- Новий боржник має право висувати проти вимог Кредитора всі заперечення, засновані на відносинах між Кредитором і Первісним боржником;

- Новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання Зобов`язання у розмірах, передбачених Договором постачання природного газу від 21.12.2015 № 1157/16-ТЕ-4І.

Позивач, Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , заявляв до суду даний позов та просив стягнути з Відповідача на підставі Договору постачання природного газу від 21.12.2015 №1157/16-ТЕ-41, з урахуванням договору №16/2373/17-ТЕ про переведення боргу, 91982,57 грн., з яких 35161,07 грн. основного боргу, 18134,06 грн. пені, 7492,55 грн. 3% річних та 31194,89 грн. інфляційних.

Після подання позову та відкриття провадження у справі Відповідачем сума основної заборгованості у розмірі 35161,07 грн. була повністю погашена, що Позивач підтверджує відповідними виписками з рахунку. Враховуючи наведене, суд ухвалою від 14.01.2020 закрив провадження у справі №910/14757/19 у частині стягнення 35161,07 грн. заборгованості.

Отже, предметом спору є стягнення 18134,06 грн. пені, 7492,55 грн. 3% річних та 31194,89 грн. інфляційних.

Відхиляючи доводи Відповідача щодо того, що Позивач не мав права звертатися до суду з даним позовом, тому суд не мав права відкривати провадження у справі, щодо відсутності доказів представництва та/або правонаступництва Позивача, суд зазначає наступне.

Дійсно, до суду з даним позовом звернулося Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , без зазначення попереду назви публічне , і з цього приводу судом встановлено, що на виконання Указу Президента України від 25 лютого 1998 р. №151 Про реформування нафтогазового комплексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25.05.1998 Про утворення Національної акціонерної компанії Нафтогаз України у формі відкритого акціонерного товариства . Далі, постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №724 Про внесення змін до Статуту Національної акціонерної компанії Нафтогаз України визначено, що компанія є публічним акціонерним товариством; повне офіційне найменування компанії українською мовою - публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , скорочене - Національна акціонерна компанія Нафтогаз України .

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 №1044 Питання акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №226 було змінено тип компанії на приватне акціонерне товариство та змінено найменування компанії, а саме повне найменування українською мовою - акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , скорочене - НАК Нафтогаз України .

На підставі вказаної постанови №226 було проведено державну реєстрацію Статуту акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (Позивача) у новій редакції, змінено тип товариства з публічного на приватне та перейменовано його в Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України .

При цьому, суд зауважує, що відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, датою державної реєстрації Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (ідентифікаційний код 20077720) є 02.06.1998, а зміна типу акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України не є його реорганізацією (перетворенням, злиттям, приєднанням) у розумінні ст. 104.106-109 ЦК України та не передбачає правонаступництва. Отже, Позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом і доводи Відповідача є необґрунтованими.

Також, судом відхиляються доводи Відповідача, що при поданні даного позову було порушено правила об`єднання вимог, та суд зазначає, що Позивачем було правомірно пред`явлено позов про стягнення боргу і санкцій до Відповідача за вищеописаними договором постачання природного газу у сукупності з договором про переведення боргу, оскільки, враховуючи описані вище умови щодо переходу прав і обов`язків до Відповідача, ці договори та правовідносини за ними щодо Відповідача є взаємопов`язаними настільки, що після 10.11.2017 (дати укладення договору про переведення боргу) виключає можливість їх окремого розгляду.

Не визнає суд обґрунтованими і доводи Відповідача щодо його незгоди з заявленими розмірами нарахованих санкцій (Відповідач посилається на незрозумілість для нього наведених Позивачем мотивувань і розрахунків), оскільки Відповідач заявлені суми жодним чином не спростував і свого контррозрахунку не надав.

Встановлений вищеописаними договором постачання, з урахуванням також і договору про переведення боргу строк оплати газу настав, проте Відповідач своєчасно не розрахувався (оплатив лише після подання позову та відкриття провадження у справі), що підтверджується наданими Позивачем та не спростованими Відповідачем виписками про рух коштів по підприємству Позивача, з яких вбачається внесення Відповідачем оплат повністю, але з простроченням.

При цьому, матеріали справи не містять доказів наявності у Відповідача претензій по обсягу, якості та/або строкам поставки газу за вказаними вище актами.

Обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, Відповідач не спростував.

Отже, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов`язання зі своєчасної та повної оплати поставленого за вказаними вище актами газу, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення:

- пені на підставі п. 8.2 Договору та ст.ст. 546, 549 ЦК України, та з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГПК України;

- втрат від інфляції та 3% річних за ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п. 10.3 Договору, строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п`ять) років.

Розрахунок пені, втрат від інфляції та 3% річних судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним (зокрема, оскільки розраховані Позивачем санкції не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом за заявлений у позові період нарахування), а їх розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 18134,06 грн. пені, 7492,55 грн. 3% річних та 31194,89 грн. інфляційних визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати, у які Позивачем включено лише витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку Автозаводська 29А (вул. Автозаводська, буд. 29-А, м. Київ, 04114; ідентифікаційний код 41079538) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) 18134 (вісімнадцять тисяч сто тридцять чотири) грн. 06 коп. пені, 7492 (сім тисяч чотириста дев`яносто дві) грн. 55 коп. 3% річних, 31194 (тридцять одну тисячу сто дев`яносто чотири) грн. 89 коп. інфляційних, а також 852 (вісімсот п`ятдесят дві) грн. 32 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.