Постанова

від 22.04.2020 по справі 910/14757/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2020 р. Справа № 910/14757/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Пашкіної С.А.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Автозаводська 29А"

на рішення Господарського суду м. Києва від 14.01.2020 р.

у справі № 910/14757/19 (суддя - Сташків Р.Б.)

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Автозаводська 29А"

про стягнення заборгованості у розмірі 91982,57 грн

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Автозаводська 29А" про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу № 1157/16-ТЕ-41 від 21.12.2015 р., з урахуванням договору про переведення боргу № 16/2373/17-ТЕ від 10.11.2017 р., у загальному розмірі 91982,57 грн, з яких: 35161,07 грн - основний борг, 18134,06 грн - пеня, 7492,55 грн - 3% річних та 31194,89 грн - інфляційні втрати.

Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу № 1157/16-ТЕ-41 від 21.12.2015 р. та договором про переведення боргу № 16/2373/17-ТЕ від 10.11.2017 р. в частині своєчасної оплати за отриманий природний газ, у зв`язку з чим у Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Автозаводська 29А" утворилася заборгованість у загальному розмірі 91982,57 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.11.2019 р. відкрито провадження у справі № 910/14757/19 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Також у поданих до суду письмових поясненнях позивач зазначив, що після подання позову та відкриття провадження у даній справі Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Автозаводська 29А" сума основної заборгованості у розмірі 35161,07 грн була повністю погашена, на підтвердження чого до матеріалів справи надано відповідні докази.

У зв`язку з цим, ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.01.2020 р. закрито провадження у даній справі в частині стягнення з відповідача 35161,07 грн основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.01.2020 р. у справі № 910/14757/19 позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 18134,06 грн пені, 7492,55 грн 3% річних та 31194,89 грн інфляційних втрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Автозаводська 29А" подало апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення суду скасувати.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, у поданій апеляційній скарзі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Автозаводська 29А" зазначає, зокрема, що відповідно до умов укладеного договору у випадку виникнення спорів та розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом переговорів та консультацій. Однак позивачем зазначених дій вчинено не було.

Також відповідач вказує на те, що позивачем порушено вимоги статті 258 Цивільного кодексу України щодо позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення пені.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 р. апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Автозаводська 29А" у справі № 910/14757/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Іоннікова І.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Разіна Т.І., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 р. задоволено заяву судді Іоннікової І.А. про самовідвід у справі № 910/14757/19, а справу передано на повторний автоматизований розподіл для здійснення визначення судової колегії.

На підставі зазначеної ухвали та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/57/20 від 07.02.2020 р. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/14757/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2020 р. апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Автозаводська 29А" у справі № 910/14757/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 910/14757/19 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків апеляційної скарги не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/14757/19, розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, а також встановлено Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" строк на подання відзиву на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

До суду 16.03.2020 р. від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Зі встановлених місцевим господарським судом обставин справи убачається, що 21.12.2015 р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецжитлокомфорт" (споживач) укладено договір постачання природного газу № 1157/16-ТЕ-41, відповідно до умов якого постачальник передав у власність споживача природний газ на загальну суму 112007,82 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2016 р., 29.02.2016 р. та 31.03.2016 р., належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах справи.

Відповідно до п. 6.1 цього договору оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У пункті 8.2 договору сторони погодили, що у разі невиконання споживачем пункту 6.1 договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Також, у пункті 10.3 договору зазначено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п`ять) років.

Окрім цього, 10.11.2017 р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", як кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецжитлокомфорт", як первісним боржником, та Об`єднанням співвласників багатоповерхового будинку "Автозаводська 29А", як новим боржником, було укладено договір № 16/2373/17-ТЕ про переведення боргу.

Пунктом 1.1 цього договору передбачено, що за згодою кредитора первісний боржник переводить на нового боржника свій борг, який виник у первісного боржника перед кредитором за договором постачання природного газу № 1157/16-ТЕ-41 від 21.12.2015 р., укладеним між первісним боржником та кредитором, а новий боржник приймає на себе борг первісного боржника у цьому зобов`язанні та замінює первісного боржника у зобов`язанні.

Сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на нового боржника, станом на момент укладення даного договору дорівнює 78595,16 грн (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору про переведення боргу до нового боржника переходять обов`язки первісного боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у пункті 2.1 цього договору, а також штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням первісним боржником своїх зобов`язань за договором постачання природного газу № 1157/16-ТЕ-41 від 21.12.2015 р.

Новий боржник зобов`язується перерахувати грошові кошти у сумі, зазначеній у п. 2.1 цього договору, у порядку та на умовах, визначених договором постачання природного газу № 1157/16-ТЕ-41 від 21.12.2015 р. (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 3.4 договору новий боржник має право висувати проти вимог кредитора всі заперечення, засновані на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання зобов`язання у розмірах, передбачених договором постачання природного газу № 1157/16-ТЕ-41 від 21.12.2015 р. (п. 4.1 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 6.1 договору).

З наданих позивачем доказів убачається, що Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" взяті на себе зобов`язання стосовно постачання природного газу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецжитлокомфорт" виконало належним чином, зауважень щодо поставки газу від споживача не надходило.

Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу за період з січня 2016 року по березень 2016 року на загальну суму 112007,82 грн (а. с. 26-28).

Станом на момент укладення договору № 16/2373/17-ТЕ про переведення боргу від 10.11.2017 р., сума боргу за спожитий природний газ, що була переведена на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Автозаводська 29А", складала 78595,16 грн. Зазначене підтверджується безпосередньо пунктом 2.1 вищевказаного правочину. При цьому, станом на день звернення з даним позовом до суду, сума основного боргу за спожитий природний газ складала 35161,07 грн.

Разом з цим, як було зазначено вище, сума основної заборгованості у розмірі 35161,07 грн була повністю погашена відповідачем вже після відкриття провадження у даній справі, на підтвердження чого до матеріалів справи надано відповідні докази.

Тому ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.01.2020 р. закрито провадження у даній справі в частині стягнення з відповідача 35161,07 грн основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Отже предметом спору у справі є стягнення з відповідача на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 18134,06 грн пені, 7492,55 грн 3% річних та 31194,89 грн інфляційних втрат у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати спожитого природного газу.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За змістом ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з наявними у матеріалах даної справи актами приймання-передачі природного газу позивачем поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецжитлокомфорт" прийнято природний газ загальною вартістю 112007,82 грн.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Як вже було зазначено вище, у пункті 6.1 договору постачання природного газу № 1157/16-ТЕ-41 від 21.12.2015 р. узгоджено, що оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Судом встановлено, що основна заборгованість за отриманий природний газ станом на день ухвалення оскаржуваного рішення у відповідача відсутня.

При цьому, як було зазначено вище, відповідно до п. 3.2 укладеного договору № 16/2373/17-ТЕ про переведення боргу новий боржник, тобто відповідач у даній справі, зобов`язався перерахувати грошові кошти у сумі 78595,16 грн у порядку та на умовах, визначених договором постачання природного газу № 1157/16-ТЕ-41 від 21.12.2015 р.

Проте, оплату за спожитий природний газ Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Автозаводська 29А" здійснювало несвоєчасно та не виконало зобов`язання у строк, визначений договором поставки, чим порушило умови господарського зобов`язання. Отже, відповідачем допущено прострочення взятих на себе грошових зобов`язань за договором постачання природного газу, з урахуванням також умов укладеного договору про переведення боргу.

Вищевказане підтверджується наданими позивачем доказами, а саме випискою з операцій по підприємству "Автозаводська 29А" за період з 01.11.2017 р. по 31.07.2019 р., виписками по рахунках Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за період з лютого 2016 року по червень 2019 року, а також розрахунком заборгованості, здійсненим позивачем на підставі наявних фактичних обставин та вимог законодавства. При цьому, відповідачем у суді першої інстанції зазначений розрахунок не спростовано та не надано власного контррозрахунку заявлених до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Таким чином позивач на підставі ст. 625 ЦК України просив стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Автозаводська 29А" 7492,55 грн 3% річних та 31194,89 грн інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що позивачем правильно розраховано розмір 3% річних та інфляційних втрат, відтак зазначені суми підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Також, відповідно до п. 8.2 договору постачання природного газу № 1157/16-ТЕ-41 від 21.12.2015 р. у разі невиконання споживачем пункту 6.1 договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що відповідач у встановлений договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Апеляційний суд зазначає, що позивачем при здійсненні розрахунку пені було дотримано вимоги законодавства, такий розрахунок є арифметично правильним, а отже заявлена до стягнення пеня у розмірі 18134,06 грн є обґрунтованою.

При цьому, як було зазначено вище, у пункті 10.3 договору поставки зазначено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п`ять) років.

З огляду на викладене, повністю спростовуються доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, стосовно того, що позивачем порушено вимоги статті 258 Цивільного кодексу України щодо позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення пені.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відтак, встановлення у п. 10.3 договору постачання природного газу більш тривалого строку позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення пені, інфляційних нарахувань та відсотків річних повністю узгоджується з вимогами закону. Таким чином Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до суду з даним позовом у межах п`ятирічного строку позовної давності, узгодженого у договорі.

Також необгрунтованими визнаються і доводи відповідача з приводу того, що позивачем не дотримано досудового порядку врегулювання спору до звернення з даним позовом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 19 ГПК України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Проте, умовами укладеного договору постачання природного газу № 1157/16-ТЕ-41 від 21.12.2015 р. та договору про переведення боргу № 16/2373/17-ТЕ від 10.11.2017 р. не було узгоджено порядку досудового врегулювання спору, такий обов`язок також відсутній і у законі.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на усе вищезазначене, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 14.01.2020 р. прийнято з повним та усебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Автозаводська 29А" задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на відповідача.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Автозаводська 29А" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 14.01.2020 р. у справі № 910/14757/19 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Автозаводська 29А".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст складено 22.04.2020 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В.Андрієнко

С.А. Пашкіна