Ухвала

від 14.01.2020 по справі 280/287/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ВЖИТТЯ ЗАХОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

14 січня 2020 рокуСправа № 280/287/20 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., розглянувши у м.Запоріжжі матеріали клопотання про вжиття заходів забезпечення позову по справі

за позовом Фермерського господарства "Бофан" (вул. Яблунева, буд. 33, с. Велика Білозерка, Великобілозерський район, Запорізька область, 71400, код ЄДРПОУ 22125073)

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (вул. Північне шосе, буд. 25, м.Запоріжжя, 69032, код ЄДРПОУ 39833546)

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява надійшла позовна заява Фермерського господарства "Бофан" (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу №ЗП 3482/580/АВ/П/ТД-ФС від 19.12.2019 року, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю РА ТРАНС накладено штраф у розмірі 625950,00 грн.

Крім того, разом із позовною заявою Фермерським господарством "Бофан" подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, в якому просить суд вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом:

зупинення до розгляду справи та набрання судовим рішенням законної сили дії постанови Головного управління Держпраці в Запорізькій області №ЗП 3482/580/АВ/П/ТД-ФС від 19.12.2019 року про накладення штрафу в розмірі 625950,00 грн.;

заборони уповноваженим особам Головного управління Держпраці у Запорізькій області до розгляду справи та набрання судовим рішенням законної сили подавати до органів Державної виконавчої служби постанову Головного управління Держпраці в Запорізькій області №ЗП 3482/580/АВ/П/ТД-ФС від 19.12.2019 року про накладення штрафу в розмірі 625950,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 КАС України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

У зв`язку з відсутністю виняткових обставини, які унеможливлюють розгляд клопотання про вжиття заходів забезпечення позову без участі сторін, суд вважає за можливе розглянути його без проведення судового засідання.

Вирішуючи заяву по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 150 КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частина 1 статті 151 КАС України визначає види забезпечення позову, згідно з якою позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року № 2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З викладеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суд зазначає, що позивачем не надано достатніх та обґрунтованих доказів відносно того, яких негативних наслідків може зазнати Фермерського господарства "Бофан" у разі примусового виконання такої постанови.

Таким чином, суд зазначає, що існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача не підтверджено належними та допустимими доказами.

Дослідивши наявні матеріали справи, слід дійти висновку, що на час розгляду клопотання про вжиття заходів забезпечення позов Фермерським господарством "Бофан" не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Посилання на вірогідність таких дій у майбутньому не може бути підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Суд зазначає, що сам факт подання позову не може бути підставою для забезпечення позовної заяви. Водночас, при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про правомірність рішення відповідача, що є предметом оскарження. Оцінка протиправності останніх буде надана під час розгляду справи по суті.

За таких обставин, суддя вважає, що клопотання Фермерського господарства "Бофан" про вжиття заходів забезпечення позов є необґрунтованим та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Фермерського господарства "Бофан" про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. (ч.8 ст.154 КАС України).

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Сіпака