Ухвала

від 15.01.2020 по справі 639/7375/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/7375/19

Провадження № 1-кс/639/120/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року місто Харків

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові винесене в кримінальному провадженні № 42019221080000263 від 16.10.2019 року прокурором Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 клопотання про здійснення тимчасового доступу до речей і документів,

встановив:

До Жовтневого районного суду м.Харкова надійшло клопотання прокурор Харківської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 про здійснення тимчасового доступу до речей і документів за матеріалами досудового розслідування, внесеного 16.10.2019 року доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42019221080000263 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

В клопотанні слідчий посилається на те, що в провадженні СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №42019221080000263 від 16.10.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Харківською місцевою прокуратурою №2.

Відомості в ЄРДР внесені Харківською місцевою прокуратурою № 2 за результатами проведеного моніторингу відомостей, розміщених у Публічній кадастровій карті України, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Google Maps та інших відкритих джерелах інформації, розташованих в мережі Інтернет.

Відповідно до чинного законодавства всі землі, на яких розташовані ліси відносяться до земель лісогосподарського призначення та перебувають у власності держави, якщо вони не були передані у приватну власність за дозволу Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Лісового кодексу України, у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 27 Лісового кодексу України, Кабінет Міністрів України передає у власність, надає у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Публічна кадастрова карта України має шар оглядової карти, складеної ДП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у 2015 році, де зазначені землі лісогосподарського призначення відповідним кольором. Вказані землі повинні перебувати у власності держави та постійному користуванні у відповідного державного підприємства, що займається лісовим господарством на відповідній території та належить ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З метою контролю додержання вимог законодавства, в тому числі збереження у власності держави земель лісогосподарського призначення було створено ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28-1 Лісового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства здійснює державний контроль за додержанням нормативно-правових актів щодо ведення лісового господарства.

Відповідно доп.п.4.3.,4.11.Положення прообласні ІНФОРМАЦІЯ_4 ,затвердженого наказом ІНФОРМАЦІЯ_5 21.03.2012№ 134, ІНФОРМАЦІЯ_3 натериторії Харківськоїобласті здійснюєдержавний контрольза додержаннямнорм,правил таінших нормативно-правовихактів зведення лісовогогосподарства. Організовує здійснення контролю за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечення організації та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку.

Разом з тим, проведеним моніторингом встановлено, що відповідно до Публічної кадастрової карти України було сформовано численну кількість земельних ділянок, які повністю знаходяться в межах земельних ділянок лісогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, та які вже незаконно перейшли до власності та/або користування фізичних або юридичних осіб.

В ході подальшого досудового розслідування встановлено, що Указом Президента України від 06.09.2004 №1047/2004 створено на території Зміївського та Первомайського районів Харківської області національний природний парк « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Площу НПП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » установлено в розмірі 14314,8 га, у тому числі 3377,3 га земель, які мають бути надані йому у постійне користування та 10937,5 га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів.

Перед виданням вказаного Указу Науково-дослідною установою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » в порядку ст. 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» було розроблено проект створення вказаного національного природного парку, яким визначено територію парку, а також його функціональне зонування.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до ст. 43 ЗК України, землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ділянки суші та водного простору, природні комплекси й об`єкти, які мають особливу екологічну, наукову, естетичну і економічну цінність і призначені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу та фонового моніторингу навколишнього природного середовища, вилучаються з господарського використання повністю або частково і оголошуються територією чи об`єктом природно-заповідного фонду України.

Відповідно до ст. 44 ЗК України, до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», території та об`єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», на території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об`єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням: зона регульованої рекреації - в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам`ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство, мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об`єктів заповідної зони.

Відповідно до п. 4.3. Положення про національний природний парк " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", затвердженого Наказом ІНФОРМАЦІЯ_8 від 30.09.2011 №367 (далі Положення), на території Парку відповідно до природоохоронного законодавства виділяються такі зони: заповідна зона; зона регульованої рекреації; зона стаціонарної рекреації; господарська зона. Для кожної зони з урахуванням її наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об`єктів, встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання.

Відповідно до п. 4.3.2. Положення, в межах зони регульованої рекреації проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам`ятних місць.

На території цієї зони забороняється: будівництво промислових та інших споруд, у тому числі тимчасових, не пов`язаних з діяльністю Парку; будівництво магістральних шляхів, трубопроводів, ліній електромереж та інших комунікацій, а також будівництво та експлуатація господарських, житлових, розважальних та інших об`єктів, не пов`язаних з функціонуванням Парку; геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, кар`єрів, забір та пошкодження ґрунту; рух та стоянка автомобільного, гужового та іншого транспорту поза межами доріг загального користування, без погодження з адміністрацією Парку; застосування аудіо техніки (магнітофонів, радіо тощо) піротехнічних засобів та інших видів штучного шумового впливу, що перевищують установлені нормативи; діяльність, яка призводить до зміни історично сформованого природного ландшафту; пошкодження геологічних та гідрологічних об`єктів; засмічення та забруднення території, влаштування сміттєзвалищ; самовільне використання земель, водойм та інших природних ресурсів; знищення або пошкодження лісових культур, молодняку природного походження, самосіву на площах, призначених для лісовідновлення, сіянців і саджанців у розсадниках та на плантаціях, газонів і квітників; знищення або пошкодження трав`яного покриву; збір рідкісних та занесених до Червоної книги України та тих, що підлягають охороні на території України видів рослин, їх квітів і плодів; застосування хімічних засобів боротьби з шкідниками та хворобами рослин і лісу без відповідного наукового обґрунтування, рішення НТР та дозволу Мінприроди; мисливство, промислове тваринництво, промислове рибальство, промислова заготівля лікарських рослин; розміщення наметових таборів, човнових станцій, розведення вогнищ поза відведених для цього місць; збір наукового, учбового матеріалу та проведення досліджень без погодження з адміністрацією Парку; інші види діяльності, що порушують природні комплекси Парку або знижують природну екологічну чи рекреаційну цінність його території та негативно впливають або можуть негативно вплинути на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів Парку, перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням або суперечить меті та завданням Парку.

Відповідно до п. 4.7. Положення, територія Парку враховується органами державної влади, місцевого самоврядування, проектними інститутами та організаціями в усіх видах проектної та дозвільної документації.

Таким чином, з урахуванням того, що з моменту створення до теперішнього часу проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду щодо НПП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » до теперішнього часу не розроблений та не затверджений, його межі в натурі не встановлені, то його межі визначаються відповідно до проекту створення.

При цьому всі землі в межах НПП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » відносяться до категорії природно-заповідного фонду.

Землі НПП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » мають особливу природоохоронну цінність та мають бути відповідно захищені.

Так, відповідно до п. Г ч. 1 ст. 150 ЗК України, до особливо цінних земель відносяться: землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

Відповідно до п. Г ч. 4 ст. 84 ЗК України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі під об`єктами природно-заповідного фонду.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 ЗК України, зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 ЗК України, зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише для розміщення на них об`єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв`язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об`єктів соціально-культурного призначення, об`єктів, пов`язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов`язаних з їх експлуатацією, а також у разі відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності

Відповідно до ч. 7 ст. 20 ЗК України, зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства землі природно-заповідного фонду не можуть бути передані у приватну власність, змінити їх цільове призначення та лише після цього передати у приватну власність може обласна державна адміністрація своїм рішенням, погодженим з Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, моніторингом Публічної кадастрової карти України встановлено, що протягом 2015-2017 років на території НПП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » сформовані та передані у приватну власність 406 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, індивідуального садівництва, ведення підсобного господарства, городництва, сінокосіння і випасання худоби. Загальна площа вказаних земельних ділянок складає 196,934 га. (перелік земельних ділянок додається до рапорту)

Слід зауважити, що в Публічній кадастровій карті України створено шар « ІНФОРМАЦІЯ_9 » і всі вказані ділянки перебувають під вказаним шаром.

При цьому вказані земельні ділянки передані у приватну власність наказами ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Відповідно до вимог чинного законодавства ІНФОРМАЦІЯ_10 не мав права змінювати цільове призначення вказаних земель з природно-заповідного фонду та землі сільськогосподарського призначення та передавати їх безоплатно у приватну власність фізичних осіб. Крім того, частина з вказаних земельних ділянок перебуває у межах прибережної захисної смуги річки ІНФОРМАЦІЯ_11 , в зв`язку з чим також законодавства ІНФОРМАЦІЯ_10 не мав права ними розпоряджатись.

Слід зауважити, що більша частина з вказаних земельних ділянок перебуває відповідно до функціонального зонування НПП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » у зоні регульованої рекреації, у якій ведення сільськогосподарської діяльності може суттєво негативно вплинути на збереження самого національного парку.

Відповідно до пояснень спеціаліста процедура створення обєкту природно-заповідного фонду полягає у наступному.

Так, фахівцями спочатку виноситься пропозиція про створення об`єкту ПЗФ з урахуванням природної цінності відповідної території, природних комплексів на цій території або окремих компонентів (звірі, комахи, рослини, геологічні об`єкти, які мешкають або розташовані на цій території).

Така пропозиція вноситься в органи місцевого самоуправління різних рівнів та екологічні структури органів виконавчої влади.

Які порушують клопотання перед Президентом про резервування відповідних територій під подальше заповідання.

За умови позитивного вирішення питання, а саме видання відповідного Указу Президента, місцевими органами влади (обласною адміністрацією) видається розпорядження на резервування та розробку проекту створення об`єкту ПЗФ з науковим обґрунтуванням.

В різні періоди замовником проектів створення об`єктів ПЗФ було і відповідне Міністерство і його структурні підрозділи обласного рівня.

Після цього на підставі договору відповідна проектна організація розробляє проект створення об`єкту ПЗФ і подає на затвердження у Міністерство або обласні органи влади.

В ході проекту створення збирається відповідний колектив вчених, які є фахівцями у певних галузях природничих знань (біологи, зоологи, ландшафтознавці, геологи, ґрунтознавці та інші). Вказані автори проекту готують свої розділи, обґрунтовуючи цінність даної території для подальшого заповідання.

Під час створення проекту готується комплект картографічних творів або авторами, або окремою установою, яка залучається як субпідрядник виготовлення проекту створення об`єкту ПЗФ.

Також можуть бути використані існуючи карти землевпорядних організацій або топографічні карти, які доступні для використання.

При встановлені меж об`єкту ПЗФ зазвичай прив`язуються до ландшафтних меж території.

Для створення карти зазвичай використовуються топографічні планшети масштабу 1:100 000 або крупного масштабу. Такі планшети розроблялись військовими за часів СРСР та зберігаються у наукових установах. Ці планшети переносили в електронні програми ІНФОРМАЦІЯ_12 , Map Info або інші та використовуються як основу для створення всіх картографічних творів.

На фінальній карті показують межі земель, які будуть відведені під постійне користування парку та які включають до території парку без вилучення у землекористувачів.

Ця інформація під підпис доводиться до зацікавлених осіб, в тому числі до землекористувачів, місцевих органів самоврядування, тощо.

На фінальній карті зазвичай ставляться підписи землекористувачів, районного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_13 , які погоджують карту.

Після цього проект створення направляється на експертизу до відповідної наукової установи, яка готує експертний висновок щодо доцільності заповідання території.

В подальшому проект створення передається у Міністерство, яке приймає своє рішення щодо його затвердження та передається Президенту України для видання відповідного указу.

Весь пакет документів щодо проекту створення об`єкту ПЗФ зберігається у Міністерстві та примірник у проектної організації, яка його виготовила.

Після видання відповідного указу Президента створюється адміністрація об`єкта ПЗФ, створюється відповідна юридична особа, тощо.

Після цього адміністрація об`єкта ПЗФ замовляє проект організації території, кадастрову карту об`єкта ПЗФ та землевпорядну документацію з відведенням землі в натурі.

Проект організації території розробляється на основі проекту створення.

Таким чином, проект створення НПП ІНФОРМАЦІЯ_6 , проект організації території цього НПП, картографічні матеріали до цих проектів зберігаються у ІНФОРМАЦІЯ_14 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

З урахуванням того, що в ході проведення досудового розслідування зібрані докази, які свідчать що внаслідок вказаної протиправної бездіяльності завдано збитки у вигляді незаконного вибуття з власності держави земельних ділянок, на даний час виникла необхідність вилучити відповідну документацію яка зберігаються у ІНФОРМАЦІЯ_14 .

Вищевказані документи, що зберігаються у ІНФОРМАЦІЯ_14 є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, зберегли на собі сліди злочину. На даний час виникла необхідність вилучити їх в оригіналах з метою збереження, а також з метою проведення по ним почеркознавчих експертиз, технічних експертиз документів, а також судових будівельно-технічних та економічних експертиз.

Беручи до уваги вищевикладене, в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказані документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а також дані документи необхідні для встановлення істини по справі.

Отримати іншим способом, крім тимчасового доступу, інформацію в рамках розпочатого кримінального провадження не є можливим.

Крім того, по вказаним документам необхідно провести ряд судових експертиз.

Відповідно до п.п. 3.3, 3.4, 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та судових досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, експертиза проводиться за оригіналами документів, можливе проведення за копіями документів лише у разі відсутності можливості надання оригіналів для експертизи та якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідної експертизи. Крім того, відповідно до п. 5.1.3 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, разом з документом про призначення судової почеркознавчої експертизи експерту необхідно надати об`єкти дослідження та порівняльний матеріал.

Таким чином, для проведення почеркознавчих експертиз необхідні саме оригінали зазначених документів.

Згідно положень ст. 98 КПК України документи є речовими доказами, якщо зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до ст. 159 КПК України, ознайомлення з документами, виготовлення їх копій та їх виїмка здійснюється в порядку тимчасового доступу до таких документів за ухвалою слідчого судді.

В судове засідання прокурор не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Вивчивши матеріалипровадження,слідчий суддявважає,що клопотанняпідлягає задоволеннюоскільки слідчимнаведені достатніпідстави длядоступу татимчасового вилученнязазначеної уклопотанні інформаціїта можеперебувати уволодінні ІНФОРМАЦІЯ_14 , з наступних підстав.

В обґрунтування клопотання слідчим надані докази на підтвердження неможливості іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, обґрунтування необхідності вилучення зазначених речей і документів.

Згідно з вимогами ст.159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитись з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, вилучити їх.

Тимчасовий доступ здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.

Відповідно до вимог ст.160 КПК України, у клопотанні зокрема зазначаються підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні фізичної або юридичної особи; значення речей для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість їх використання як доказів, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, обґрунтування необхідності вилучення речей і документів.

Відповідно до ч.6 ст.163 КПК України, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Суд, зважаючи на те, що прокурором доведені підстави надання дозволу на доступ до речей і документів, які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_14 , вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Надати прокурорам Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також слідчим та працівникам оперативних підрозділів за їх дорученням у кримінальному провадженні №42019221080000263 від 16.10.2019 року на проведення тимчасового доступу до наступних документів, які зберігаються у ІНФОРМАЦІЯ_14 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) з можливістю вилучення в оригіналах, а саме всієї наявної документації щодо резервування територій для заповідання, створення, організації території та функціонавання НПП ІНФОРМАЦІЯ_6 , в тому числі проектів створення та організації територій, документів на підставі яких виготовлено ці проекти, картографічних матеріалів території НПП ІНФОРМАЦІЯ_6 , комплектів картографічних творів які було виготовлено в ході створення цих проектів, зокрема в електронному вигляді, договорів на підставі яких було виготовлено вказані проекти та інші роботи щодо НПП ІНФОРМАЦІЯ_6 , всі роботи та графічні твори щодо НПП ІНФОРМАЦІЯ_6 , матеріали досліджень території, флори та фауни НПП ІНФОРМАЦІЯ_6 , матеріали експедицій до НПП ІНФОРМАЦІЯ_6 , експертні висновки щодо вказаних проектів, договори з організаціями, які залучались до виторовлення вказаних проектів, всю наявну переписку щодо НПП ІНФОРМАЦІЯ_6 , зокрема з НПП ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , структурними підрозділами органів ІНФОРМАЦІЯ_17 .

Встановити строк дії ухвали - 1 місяць з дня її постановлення.

Попередити, що відповідно до ч.1 ст.166 КПК України у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Один примірник ухвали та її копію направити прокурору Харківської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 , зобов`язавши його або іншу особу, якій надано право на здійснення тимчасового доступу, вручити копію ухвали представнику ІНФОРМАЦІЯ_14 , при врученні пред`явити оригінал ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1