Ухвала

від 23.01.2020 по справі 639/7375/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 639/7375/19

Провадження №1-кс/639/197/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року м. Харків

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області ОСОБА_3 про надання тимчасового доступу до речей і документів,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області ОСОБА_3 про надання тимчасового доступу до речей і документів, по кримінальному провадженню № 42019221080000263 від 16.10.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №42019221080000263 від 16.10.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Харківською місцевою прокуратурою №2.

Відомості в ЄРДР внесені Харківською місцевою прокуратурою № 2 за результатами проведеного моніторингу відомостей, розміщених у Публічній кадастровій карті України, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, GoogleMaps та інших відкритих джерелах інформації, розташованих в мережі Інтернет.

Відповідно до чинного законодавства всі землі, на яких розташовані ліси відносяться до земель лісогосподарського призначення та перебувають у власності держави, якщо вони не були передані у приватну власність за дозволу Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Лісового кодексу України, у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 27 Лісового кодексу України, Кабінет Міністрів України передає у власність, надає у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Публічна кадастрова карта України має шар оглядової карти, складеної ДП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у 2015 році, де зазначені землі лісогосподарського призначення відповідним кольором. Вказані землі повинні перебувати у власності держави та постійному користуванні у відповідного державного підприємства, що займається лісовим господарством на відповідній території та належить ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З метою контролю додержання вимог законодавства, в тому числі збереження у власності держави земель лісогосподарського призначення було створено ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28-1 Лісового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства здійснює державний контроль за додержанням нормативно-правових актів щодо ведення лісового господарства.

Відповідно доп.п.4.3.,4.11.Положення прообласні ІНФОРМАЦІЯ_4 ,затвердженого наказом ІНФОРМАЦІЯ_5 21.03.2012№ 134, ІНФОРМАЦІЯ_3 натериторії Харківськоїобласті здійснюєдержавний контрольза додержаннямнорм,правил таінших нормативно-правовихактів зведення лісовогогосподарства. Організовує здійснення контролю за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечення організації та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку.

Разом з тим, проведеним моніторингом встановлено, що відповідно до Публічної кадастрової карти України було сформовано численну кількість земельних ділянок, які повністю знаходяться в межах земельних ділянок лісогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, та які вже незаконно перейшли до власності та/або користування фізичних або юридичних осіб.

В ході подальшого досудового розслідування встановлено, що Указом Президента України від 06.09.2004 №1047/2004 створено на території Зміївського та Первомайського районів Харківської області національний природний парк « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Площу НПП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » установлено в розмірі 14314,8 га, у тому числі 3377,3 га земель, які мають бути надані йому у постійне користування та 10937,5 га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів.

Перед виданням вказаного Указу Науково-дослідною установою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » в порядку ст. 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» було розроблено проект створення вказаного національного природного парку, яким визначено територію парку, а також його функціональне зонування.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до ст. 43 ЗК України, землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ділянки суші та водного простору, природні комплекси й об`єкти, які мають особливу екологічну, наукову, естетичну і економічну цінність і призначені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу та фонового моніторингу навколишнього природного середовища, вилучаються з господарського використання повністю або частково і оголошуються територією чи об`єктом природно-заповідного фонду України.

Відповідно до ст. 44 ЗК України, до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», території та об`єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», на території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об`єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням:

зона регульованої рекреації - в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам`ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство, мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об`єктів заповідної зони.

Відповідно до п. 4.3. Положення про національний природний парк " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", затвердженого Наказом ІНФОРМАЦІЯ_8 від 30.09.2011 №367 (далі Положення), на території Парку відповідно до природоохоронного законодавства виділяються такі зони: заповідна зона; зона регульованої рекреації; зона стаціонарної рекреації; господарська зона. Для кожної зони з урахуванням її наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об`єктів, встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання.

Відповідно до п. 4.3.2. Положення, в межах зони регульованої рекреації проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам`ятних місць.

На території цієї зони забороняється: будівництво промислових та інших споруд, у тому числі тимчасових, не пов`язаних з діяльністю Парку; будівництво магістральних шляхів, трубопроводів, ліній електромереж та інших комунікацій, а також будівництво та експлуатація господарських, житлових, розважальних та інших об`єктів, не пов`язаних з функціонуванням Парку; геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, кар`єрів, забір та пошкодження ґрунту; рух та стоянка автомобільного, гужового та іншого транспорту поза межами доріг загального користування, без погодження з адміністрацією Парку; застосування аудіо техніки (магнітофонів, радіо тощо) піротехнічних засобів та інших видів штучного шумового впливу, що перевищують установлені нормативи; діяльність, яка призводить до зміни історично сформованого природного ландшафту; пошкодження геологічних та гідрологічних об`єктів; засмічення та забруднення території, влаштування сміттєзвалищ; самовільне використання земель, водойм та інших природних ресурсів; знищення або пошкодження лісових культур, молодняку природного походження, самосіву на площах, призначених для лісовідновлення, сіянців і саджанців у розсадниках та на плантаціях, газонів і квітників; знищення або пошкодження трав`яного покриву; збір рідкісних та занесених до Червоної книги України та тих, що підлягають охороні на території України видів рослин, їх квітів і плодів; застосування хімічних засобів боротьби з шкідниками та хворобами рослин і лісу без відповідного наукового обґрунтування, рішення НТР та дозволу Мінприроди; мисливство, промислове тваринництво, промислове рибальство, промислова заготівля лікарських рослин; розміщення наметових таборів, човнових станцій, розведення вогнищ поза відведених для цього місць; збір наукового, учбового матеріалу та проведення досліджень без погодження з адміністрацією Парку; інші види діяльності, що порушують природні комплекси Парку або знижують природну екологічну чи рекреаційну цінність його території та негативно впливають або можуть негативно вплинути на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів Парку, перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням або суперечить меті та завданням Парку.

Відповідно до п. 4.7. Положення, територія Парку враховується органами державної влади, місцевого самоврядування, проектними інститутами та організаціями в усіх видах проектної та дозвільної документації.

Таким чином, з урахуванням того, що з моменту створення до теперішнього часу проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду щодо НПП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » до теперішнього часу не розроблений та не затверджений, його межі в натурі не встановлені, то його межі визначаються відповідно до проекту створення.

При цьому всі землі в межах НПП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » відносяться до категорії природно-заповідного фонду.

Землі НПП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » мають особливу природоохоронну цінність та мають бути відповідно захищені.

Так, відповідно до п. Г ч. 1 ст. 150 ЗК України, до особливо цінних земель відносяться: землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

Відповідно до п. Г ч. 4 ст. 84 ЗК України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі під об`єктами природно-заповідного фонду.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 ЗК України, зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 ЗК України, зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише для розміщення на них об`єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв`язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об`єктів соціально-культурного призначення, об`єктів, пов`язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов`язаних з їх експлуатацією, а також у разі відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності

Відповідно до ч. 7 ст. 20 ЗК України, зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства землі природно-заповідного фонду не можуть бути передані у приватну власність, змінити їх цільове призначення та лише після цього передати у приватну власність може обласна державна адміністрація своїм рішенням, погодженим з Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, моніторингом Публічної кадастрової карти України встановлено, що протягом 2015-2017 років на території НПП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » сформовані та передані у приватну власність 406 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, індивідуального садівництва, ведення підсобного господарства, городництва, сінокосіння і випасання худоби. Загальна площа вказаних земельних ділянок складає 196,934 га.

В тому числі у 2012 році передано з державної власності у приватну 9 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства з наступними кадастровими номерами:6321782500:01:012:0012, 6321782500:01:012:0013, 6321782500:01:012:0014, 6321782500:01:012:0015, 6321782500:01:012:0016, 6321782500:01:012:0017, 6321782500:01:012:0018, 6321782500:01:012:0019, 6321782500:01:012:0020.

На основі вивчення проекту створення НПП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та первинного візуального аналізу долучених до нього картографічних матеріалів, можна говорити про те, що вказані земельні ділянки входять до меж НПП.

Передача у приватну власність вказаних земельних ділянок відбулась на підставі висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_2 від 26.10.2012, який підписав як член комісії з погодження начальник управління ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_4 та скріпив свій підпис печаткою вказаного управління.

На даний час виникла необхідність провести почеркознавчу експертизи щодо належності вказаного підпису ОСОБА_4 та автентичності відповідного відтиску печатки.

З цією метою необхідно вилучити в оригіналах документи, на яких наявні вільні зразки підпису ОСОБА_4 та відтиску печатки ІНФОРМАЦІЯ_10 , виконані за період 2012 2013 років (не менше 100 документів).

Крім того, необхідно вилучити в оригіналах державні акти на право власності на вказані земельні ділянки, на який ймовірно також наявні підписи ОСОБА_4 та відтиски печатки ІНФОРМАЦІЯ_10 . По вказаним документами також необхідно провести експертизу.

Поряд з цим, необхідно вилучити особову справу ОСОБА_4 , його посадові обов`язки, накази на призначення, присвоєння рангу та категорії державного службовця, а також інші документи які регулюють права, обов`язки та повноваження ОСОБА_4 .

Вищевказані документи, що зберігаються у ІНФОРМАЦІЯ_11 є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, зберегли на собі сліди злочину. На даний час виникла необхідність вилучити їх в оригіналах з метою збереження, а також з метою проведення по ним почеркознавчих експертиз та технічних експертиз документів.

Беручи до уваги вищевикладене, в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказані документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а також дані документи необхідні для встановлення істини по справі.

Отримати іншим способом, крім тимчасового доступу, інформацію в рамках розпочатого кримінального провадження не є можливим.

Крім того, по вказаним документам необхідно провести ряд судових експертиз.

Відповідно до п.п. 3.3, 3.4, 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та судових досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, експертиза проводиться за оригіналами документів, можливе проведення за копіями документів лише у разі відсутності можливості надання оригіналів для експертизи та якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідної експертизи. Крім того, відповідно до п. 5.1.3 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, разом з документом про призначення судової почеркознавчої експертизи експерту необхідно надати об`єкти дослідження та порівняльний матеріал.

Таким чином, для проведення почеркознавчих експертиз необхідні саме оригінали зазначених документів.

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на зазначене вище.

Відповідно до ч.2 ст. 163 КК України представник ІНФОРМАЦІЯ_12 в судове засідання не викликався.

Заслухавши прокурора, дослідивши додані до клопотання матеріали та матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи клопотання, приходжу до такого.

Згідно ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з приписів, ч. 1, ч. 4 ст. 132 КПК України,заходи забезпеченнякримінального провадженнязастосовуються напідставі ухвалислідчого суддіабо суду,за виняткомвипадків,передбачених цимКодексом. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

За змістом ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Прокурором в судовому засіданні доведено, що існує підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який ідеться у клопотанні слідчого тимчасовий доступ до речей і документів.

Прокурором також доведено наявність достатніх підстав вважати, що інформація, зазначена в мотивувальній частині клопотання, сама по собі та в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; ці відомості можуть бути використані як докази.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що наявні підстави, передбачені ст. 132, ч. ч. 5, 6 ст.163 КПК України, вважати, що вказана інформація, доступ до якої просить надати прокурор, може знаходитись у володінні ІНФОРМАЦІЯ_12 .

З огляду на викладене, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 132, 160, 162, 163 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області ОСОБА_3 про надання тимчасового доступу до речей і документів задовольнити.

Надати прокурорам Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , а також слідчим та працівникам оперативних підрозділів за їх дорученням тимчасовий доступ до наступних документів, з можливістю їх вилучення в оригіналах (за відсутності оригіналів в завірених належним чином копіях), які зберігаються у ІНФОРМАЦІЯ_12 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ):

-100 документів, виготовлених протягом 2012 2013 років, на яких наявні підписи начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_4 ;

-100 документів, виготовлених протягом 2012 2013 років, на яких наявний відтиск гербової печатки ІНФОРМАЦІЯ_10 ;

-особову справу начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_4 та в подальшому начальника ІНФОРМАЦІЯ_13 ;

-документи, які були актуальні станом на 26.10.2012, щодо начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_4 , а саме наказ на призначення, наказ на присвоєння рангу та категорії державного службовця, посадові інструкції, трудовий договір (контракт), положення про ІНФОРМАЦІЯ_10 , інші документи, у який зазначені права, обов`язки та повноваження ОСОБА_4 ;

-табель обліку робочого часу начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_4 за жовтень 2012 року;

-журнал реєстрації висновків про погодження проектів землеустрою ІНФОРМАЦІЯ_10 за 2012 рік;

-розпорядчі документи, якими регулювався порядок дій при складанні та видачі довідок про кількісні характеристики земельних ділянок, розподілення земель між власниками і користувачами, а також висновків про погодження проектів землеустрою, які діяли протягом 2012 року, видані на рівні ІНФОРМАЦІЯ_14 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Строк дії ухвали - 1 місяць з дня її постановлення.

Попередити, що відповідно до ч. 1 ст. 166 КПК України у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Копії ухвали надати прокурору Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 , зобов`язавши його або за його дорученням співробітників оперативного підрозділу вручити один примірник представнику ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1