Ухвала

від 15.01.2020 по справі 591/2913/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

15 січня 2020 року

м. Київ

справа № 591/2913/19

провадження № 61-187ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17 вересня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до громадської організації Гарант Освіта про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про доступ до судових рішень суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до громадської організації Гарант Освіта (далі - ГО Гарант Освіта ) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 29 березня 2019 року по день ухвалення рішення.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 17 вересня 2019 року , залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді головного бухгалтера за сумісництвом ГО Гарант Освіта . Стягнув з ГО Гарант Освіта на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 березня 2019 року по 17 вересня 2019 року в розмірі 21 937,50 грн з подальшим відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

24 грудня 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17 вересня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року. ОСОБА_1 просить скасувати рішення першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 14 травня 2019 року справу № 591/2913/19 визнано судом малозначною та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Вказівка в резолютивній частині постанови Сумського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалене у малозначній справі .

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17 вересня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до громадської організації Гарант Освіта про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. О. Дундар