Ухвала

від 13.01.2020 по справі 922/892/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52, гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, код ЄДРПОУ: 03499901, UA088201720355219002000001578 У Х В А Л А

13.01.2020 Справа № 922/892/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.. , при секретарі судового засідання (помічнику судді) Фроловій Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву № 01-836 від 24.12.2019 державного підприємства «Лиманське лісове господарство» про розстрочення виконання рішення суду

по справі за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворитторгбуд» (84401, Донецька область, місто Лиман, вулиця Свободи, будинок 23; код ЄДРПОУ 40964506)

до відповідача: державного підприємства «Лиманське лісове господарство» (84404, Донецька область, місто Лиман, вулиця Костянтина Гасієва, будинок 1 «А» ; код ЄДРПОУ 00991717)

про стягнення заборгованості в розмірі 102 270, 14 грн., штрафу - 16 643,41 грн., 3% річних - 2 766,32 грн., інфляційних втрат - 6 918,93 грн.,-

за участю представників сторін:

від позивача (стягувача): не з`явився

від відповідача (заявника): не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.09.2019 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворитторгбуд» до державного підприємства «Лиманське лісове господарство» про стягнення заборгованості в розмірі 102 270, 14 грн., штрафу - 16 643,41 грн., 3% річних - 2 766,32 грн., інфляційних втрат - 6 918,93 грн. задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з державного підприємства «Лиманське лісове господарство» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворитторгбуд» заборгованість в розмірі 102 270, 14 грн., штраф у розмірі 16 643,41 грн. 3% річних в сумі 2 766,32 грн., інфляційні втрати в сумі 6 918,93 грн., судовий збір в сумі 1928,97 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 рішення господарського суду Донецької області від 10.09.2019 по справі № 922/892/19 залишено без змін.

11.12.2019 на виконання рішення господарського суду Донецької області від 10.09.2019 по справі № 922/892/19 видано відповідний наказ.

27.12.2019 на адресу господарського суду Донецької області надійшла заява державного підприємства «Лиманське лісове господарство» про розстрочення виконання рішення, в якій останній просив призупинити виконання рішення господарського суду Донецької області від 10.09.2019 по справі № 922/892/19 до розгляду даної заяви та розстрочити його виконання терміном на один рік - до 19.11.2020.

В обґрунтування означених вимог заявник посилався на те, що на даний час виконання рішення суду істотно ускладнюється у зв`язку з тим, що підприємство перебуває у складному фінансовому стані. Державне підприємство Лиманське лісове господарство єдине у м. Лиман підприємство, яке забезпечує охорону та захист лісу відповідно до затвердженого статуту. Відтак, на думку заявника, у разі одномоментного стягнення коштів діяльність підприємства опиниться під загрозою, що призведе до кризової ситуації, відсутності належного виконання функцій захисту та охорону лісових масивів, відсутність коштів на оплату праці, порушення законодавства про оплату праці, відправлення працівників у безоплатні відпустки та соціальну напруженість.

Наведені обставини, за твердженням заявника, можуть бути підставами для розстрочки виконання рішення від 10.09.2019 до 19.11.2020.

Ухвалою суду від 28.12.2019 вищезазначену заяву призначено до розгляду на 13.01.2020.

Представники заявника (боржника) та стягувача в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши зазначену заяву та додані до неї документи, господарським судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Конституційним Судом України зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №1 1-рп/2012. Відповідно до мотивувальної частини рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Згідно ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Відповідно до змісту рішення від 20.07.2004 Європейського суду з прав людини Шмалько проти України право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

За змістом ст.331 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення - це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Розстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення.

Законодавець у будь якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Винятковість обставин, які мають бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

При цьому, положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, з огляду на що, суд повинен оцінити докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 цього Кодексу, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 917/138/16 зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як зазначено вище, до обставин, які ускладнюють виконання судового рішення належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо. Такі висновки містяться в мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 у справі №1-7/2013.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , є джерелом права, а саме рішенням Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Згідно практики Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява N 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява N 60858/00).

Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем до заяви про розстрочення виконання рішення надано:

- звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2019, відповідно до якого чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) склав 11511 тис. грн. за звітний період;

- звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2018, відповідно до якого чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) склав 11511 тис. грн. за звітний період;

- довідка № 11-836 від 24.12.2019, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників за 11 місяців поточного року складає 94 особи;

- довідка № 11-837 від 10.12.2019, відповідно до якої витрати на оплату праці за 11 місяців поточного року склали 9322,2 тис. грн.;

- список кредиторов на 01.01.2019, відповідно до якого загальна заборгованість державного підприємства «Лиманське лісове господарство» складає 2 101 214,32 грн., в тому числі перед товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворитторгбуд» в сумі 102270,14 грн.;

- список дебіторів на 01.01.2019, відповідно до якого дебіторська заборгованість державного підприємства «Лиманське лісове господарство» складає 3 145 115,59 грн.

В даному випадку суд враховує, що розмір чистого прибутку ДП Лиманське лісове господарство за дев`ять місяців 2019 року становить 11511 тис.грн, що дорівнює прибутку підприємства за весь 2018 року, тобто у підприємства існує тенденція до зменшення прибутків, тому суд вважає справедливим твердження заявника про те, що сума, котру стягнуто на підставі судового рішення у даній справі є досить значною, порівняно із прибутками, одержаними від господарської діяльності підприємства за 9 місяців 2019 року (всього 11511 тис.грн за 9 місяців).

Таким чином, суд вважає, що негайне виконання рішення суду може призвести до неплатоспроможності ДП Лиманське лісове господарство з огляду на встановлення погіршення фінансового стану підприємства, зменшення доходів від господарської діяльності.

На переконання суду надання розстрочки виконання судового рішення надасть боржнику можливість поступового погашення присуджених до стягнення сум без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - отримати певні гарантії у виплаті боргу частинами.

Крім того, суд наголошує на тому, що надання розстрочки не звільняє від виконання судового рішення і спрямоване на зменшення негативних наслідків для боржника при одночасному досягненні інтересу для кредитора, оскільки сприяє в повному обсязі виконанню судового рішення.

Згідно з ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Враховуючи дотримання балансу майнових інтересів сторін, виходячи із загальних засад, встановлених статтею 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи фінансовий стан боржника, з метою недопущення погіршення економічного стану державного підприємства, метою діяльності якого серед іншого, є охорона, відтворення та раціональне використання лісів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви № 01-836 від 24.12.2019 державного підприємства «Лиманське лісове господарство» про розстрочку виконання рішення суду, у зв`язку з чим надає відповідачу розстрочку виконання рішення рішення господарського суду Донецької області від 10.09.2019 по справі № 922/892/19 до 19.11.2020 року шляхом оплати 13052,77 грн. щомісячно.

Керуючись ст.ст. 232. 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву № 01-836 від 24.12.2019 державного підприємства «Лиманське лісове господарство» про розстрочення виконання рішення суду - задовольнити.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області від 10.09.2019 по справі № 922/892/19 до 19.11.2020 року шляхом оплати 13052,77 грн. щомісячно.

У судовому засіданні 13.01.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 14.01.2020.

Ухвала набрала законної сили в день її винесення судом 13.01.2020.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.В. Бокова