Постанова

від 14.01.2020 по справі 910/2720/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/2720/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенця В.І.

за участю секретаря судового засідання - Черненка О.В.

за участю представників:

Позивача: Островерхий С.А.

Відповідача: не з`явився

Третя особа, на стороні позивача: ОСОБА_2 - особисто

Третя особа, на стороні відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019

(головуючий - Кропивна Л.В., судді Майданевич А.Г., Дідиченко М.А.)

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.07.2019

(суддя - Маринченко Я.В.)

у справі №910/2720/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

до Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько-американське підприємство з іноземною інвестицією "Фінанси та Кредит"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2

про звернення стягнення на предмет застави,

ВСТАНОВИВ:

1. У зв`язку з відпусткою судді Мамалуя О.О. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.01.2020, який наявний в матеріалах справи.

Короткий зміст позовних вимог і заперечень

2. Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та кредит") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько-американське підприємство з іноземною інвестицією "Фінанси та кредит" (далі - ПрАТ"Фінанси та кредит"), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про звернення стягнення на предмет застави, а саме автомобілі:

- марка "Mercedes-Benz", модель - "S600", тип - легковий седан - В, 2011 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , колір чорний, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

- марка "Mercedes-Benz", модель - "G500", тип - легковий універсал - В, 2010 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3 , колір чорний, державний реєстраційний номер - НОМЕР_4 , що належать на праві власності відповідачу, шляхом їх реалізації на прилюдних торгах за початковою ціною, погодженою в договорі застави в розмірі 755 685,86 грн, в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) за кредитним договором від 31.12.2009 № 143vUAH-12-09, у сумі 8 819 696,80 грн.

4. Позов обґрунтовано неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором від 31.12.2009 № 143vUAH-12-09, внаслідок чого утворилась заборгованість, що є підставою для звернення стягнення на заставлене майно за договором застави транспортних засобів № 3623ТС/0814 від 30.09.2014.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Ухвалами Господарського суду міста Києва від 30.03.2018, від 25.04.2018 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , на стороні позивача - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 )

6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019, у задоволенні позову відмовлено.

7. Постановою Верховного Суду від 24.05.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

8. Під час нового розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019, закрито провадження у справі, на підставі п.1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

9. Судові рішення, мотивовані тим що, предметом спору у цій справі є звернення стягнення на предмет застави за договором, укладеним на забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридична особа-кредитодавець і фізична особа-позичальник, який не є підприємцем.

Отже, враховуючи положення пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України, якщо хоча би однією зі сторін основного зобов`язання є фізична особа, яка не є підприємцем, спір щодо виконання договору, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання не належить до юрисдикції господарського суду, а має розглядатись за правилами цивільного судочинства. Встановивши, що стороною основного зобов`язання є фізична особа, суд першої інстанції закрив провадження у справі, на підставі п. 1ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України, помилковість висновку про порушення суб`єктної юрисдикції та безпідставне закриття провадження у справі .

Скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій не враховано, що позивачем і відповідачем у справі є юридичні особи, а тому, за суб`єктним складом справа відноситься до юрисдикції господарського суду.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

11. Від учасників справи відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.

Позиція Верховного Суду

12. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та ОСОБА_2, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

13. Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі закрито, на підставі п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України, оскільки судами встановлено, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

14. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

15. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

16. Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

17. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

18. Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

19. У рішенні від 22.12.2009 у справі "Безимянная проти Росії" (заява № 21851/03) ЄСПЛ наголосив, що "погоджується з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту .

20. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

21. Справи, віднесені до юрисдикції господарських судів, визначено у статті 20 ГПК України.

22. Так, за змістом пункту 1 частини 1 статті 20 цього Кодексу господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

23. З аналізу наведеної вище норми вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи -підприємці.

24. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 31.12.2009 між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" (банк)(правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") та фізичною особою, громадянином України ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 143vUAH-12-09 (кредитний договір), відповідно до умов якого банк відкрив під банківську платіжну картку Visa Platinum № НОМЕР_7 позичальника на умовах забезпеченості, поворотності, строковості і платності відновлювальну кредитну лінію з розміром кредитного ліміту в сумі 800 000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитними ресурсами в розмірі відсоткової ставки 18 % річних, а позичальник зобов`язався повністю повернути отримані в рахунок відновлювальної кредитної лінії кредитні ресурси в строк до 25.12.2010 і сплатити відсотки за користування кредитними ресурсами в розмірі та строки, встановлені даним договором (п. 2.1 договору).

25. На забезпечення виконання зобов`язань громадянином України ОСОБА_1 за кредитним договором, 30.09.2014 між ПрАТ "Спільне українсько-американське підприємство з іноземною інвестицією "Фінанси та Кредит" (заставодавець) та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (заставодержатель) укладено договір застави транспортних засобів № 3623ТС/0814 (договір застави), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1480, відповідно до умов якого заставодавець передає в заставу заставодержателю наступні автомобілі: марки Mercedes-Benz, модель - S600, тип - легковий седан - В, 2011 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_5 , колір чорний, реєстраційний № - НОМЕР_2 ; марки Mercedes-Benz, модель - G500, тип - легковий універсал - В, 2010 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_6 , колір чорний, реєстраційний № - НОМЕР_4 (предмет застави), зазначене майно передається в заставу як забезпечення виконання зобов`язань громадянином України ОСОБА_1 за договором про відкриття кредитної лінії №143vUAH-12-09 від 31.12.2009 (основне зобов`язання) з розміром кредитного ліміту в сумі 800 000,00 грн, сплати процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов договору, комісійної винагороди, а також погашення несанкціонованого овердрафту та відшкодування збитків.

26. Предметом спору у справі є звернення стягнення на майно, за договором застави № 3623ТС/0814, укладеним між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПрАТ "Фінанси та Кредит" (майновий поручитель), в рахунок погашення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов`язань позичальником - ОСОБА_1 , умов кредитного договору № 143vUAH-12-09 від 31.12.2009.

27. Отже, судами встановлено, що правовідносини у цьому спорі виникли на підставі договору застави, укладеного для забезпечення виконання кредитного договору, сторонами якого є юридична особа та фізична особа.

28. Позивачем у цій справі є юридична особа, у якої виникло право вимоги за кредитним договором та договором застави і яка звернулася з позовом до юридичної особи-заставодавця (майнового поручителя), а фізична особа-позичальник має статус третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо на предмета спору.

29. Зважаючи на встановлені обставини справи, та враховуючи положення п.1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, суди посилаючись на те, що спір щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, належить до юрисдикції господарського суду лише тоді, якщо сторонами основного зобов`язання є тільки юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці, а у даному спорі стороною основного зобов`язання є фізична особа, отже, суди дійшли до обґрунтованих висновків, що вказаний спір слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

30. Таким чином, суд касаційної інстанції, констатує, що закриваючи провадження у справі, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, діяв у межах наданих йому процесуальних повноважень, та за наявності підстав, з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України, закрив провадження у справі.

31 . Доводи касаційної скарги, про те, що судами не враховано, що позивачем і відповідачем у справі є юридичні особи, а тому, за суб`єктним складом справа відноситься до юрисдикції господарського суду, відхиляються судом касаційної інстанції зважаючи, на те, що у даному випадку, з урахуванням вимог п. 1ч. 1 ст. 20 ГПК України, для визначення юрисдикції суду враховується суб`єктний склад сторін основного зобов`язання, а не суб`єктний склад сторін справи.

32. Інші доводи касаційній скарзі, не приймаються Касаційним господарським судом, оскільки вони спростовуються викладеними приписами законодавства та доводами викладеними у судових рішеннях у справі, і не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки судом касаційної інстанції не було встановлено невірне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при розгляді справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

33. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частина 3 статті 304 ГПК України).

34. За змістом частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

35. Відповідно до частин першої, другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

36. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що судові рішення у справі прийнято із додержанням норм процесуального права, доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду про наявність правових підстав для закриття провадження у справі, на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України, отже, оскаржені у справі ухвалу та постанову слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розподіл судових витрат

37. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 у справі №910/2720/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді Н.М. Губенко

В.І. Студенець