Ухвала

від 13.01.2020 по справі 761/43160/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 13 січня 2020 року апеляційну скаргу прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року,

за участі: прокурора адвоката ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого ГСУ СБУ ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 220190000000002 17 від 16 липня 2019 року за ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор у кримінальному провадженні ГПУ ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на ноутбук білого кольору марки «ASUS» модель «Х501А», S/N: D1NOCX47292604C, вилучений 28 жовтня 2019 року під час проведення обшуку в квартирі за місцем проживання ОСОБА_9 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною і необґрунтованою, у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та їх незастосування.

Зазначає, що вказаний ноутбук 29 жовтня 2019 року постановою слідчого визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Окрім того, повну інформацію, що міститься на ньому та стосується обставин вчинення злочину, можливо отримати лише після проведення експертного дослідження.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення адвоката ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_9 , який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 16 липня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22019000000000217, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи з числа громадян України здійснюють сприяння діяльності терористичної організації та званої «ДНР» шляхом організації незаконного переміщення та постачання товарно-матеріальних цінностей на тимчасово окуповану територію в адресу так званого «ГП «Руспубликанская топливная коампания (код 51012472)», а також іншим представникам вказаної терористичної організації. При цьому, для забезпечення вищевказаної протиправної діяльності використовуються підконтрольні суб`єкти підприємницької діяльності ТОВ «Пріоритет логістик» (код ЄДРПОУ 42793556, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 12), МП ТОВ «Фірма кортес» (код ЄДРПОУ 231125537, м. Донецьк, пл. Конституції, буд. 1), а також нерезиденти: UAB«Continexus» (PVM moketojo LT253719219 Vilnius), MB«KidzaLT» (304410633 Vilnius) та так зване «ООО Кортес груп» код 50020909, г. Макеевка, ул. Ленина, д. 54, ком. 140)».

28 жовтня 2019 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 виявлено а вилучено ноутбук білого кольору марки «ASUS» модель «Х501А», S/N: D1NOCX47292604C.

29 жовтня 2019 року в результаті слідчої дії огляду встановлено, що зазначений ноутбук має доказове значення для проведення досудового розслідування та його визнано речовим доказом.

05 листопада 2019 року старший слідчий в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , за погодженням прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні прокурор відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на зазначений ноутбук, вилучений під час проведення обшуку в квартирі за місцем проживання ОСОБА_9 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року у задоволенні вказаного клопотання відмовлено з тих підстав, що надані матеріали органом досудового розслідування не підтверджують наявність складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

З таким висновком колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчать матеріали даного провадження, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що ноутбук білого кольору марки «ASUS» модель «Х501А», S/N: D1NOCX47292604C, вилучений 28 жовтня 2019 року під час проведення обшуку в квартирі за місцем проживання ОСОБА_9 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та обґрунтовано визнаний речовим доказами, що в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

Окрім того, зазначений ноутбук необхідний для проведення експертного дослідження інформації, яка міститься на ньому та стосується обставин вчинення злочину, про що правильно зазначила сторона обвинувачення.

На підставі викладеного, посилання слідчого судді на те, що органом досудового розслідування не доведено необхідність накладення арешту, є безпідставним, оскільки слідчим та прокурором надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним в ч. 3 ст. 170 КПК України, на підставі чого є правомірним накладення такого виду обтяження як арешт.

Крім цього, колегія суддів при вирішенні питання про накладення арешту на майно, також враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним із завданням кримінального провадження, а тому з метою збереження доказів у даному кримінальному провадженні, вважає за необхідне накласти арешт на вказане у клопотанні слідчого майно.

Таким чином, доводи прокурора є слушними щодо того, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та такою, яка підлягає скасуванню, а тому висновки слідчого судді щодо відсутності наявності достатніх правових підстав для арешту майна не відповідають як матеріалам судового провадження так і вимогам КПК України.

Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, знищення майна в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170-173 КПК України, необхідно накласти арешт на майно.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого ГСУ СБУ ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 220190000000002 17 від 16 липня 2019 року за ч. 1 ст. 258-3 КК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого ГСУ СБУ ОСОБА_8 - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме ноутбук білого кольору марки «ASUS» модель «Х501А», S/N: D1NOCX47292604C, вилучений 28 жовтня 2019 року під час проведення обшуку в квартирі за місцем проживання ОСОБА_9 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_10 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11сс/824/30/2020 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_11

Категорія ст.170 КПК Доповідач ОСОБА_10