Ухвала

від 07.02.2020 по справі 761/43160/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2020 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого - ОСОБА_4.,

суддів - ОСОБА_5., ОСОБА_6.,

секретаря - ОСОБА_7.,

за участю:

прокурора - ОСОБА_8.,

представника третьої особи

ОСОБА_1 - ОСОБА_9.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - ОСОБА_10. на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження №22019000000000217 від 16.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А :

05 листопада 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_11., погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_10., про арешт майна в рамках кримінального провадження №22019000000000217 від 16.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, а саме: на грошові кошти загальною сумою 315 644,00 гривні банкнотами наступним номіналом: 500 грн. - 167 шт.; 200 грн. - 701 шт.; 100 грн. - 776 шт.; 50 грн. - 277 шт.; 20 грн. - 14 шт.; 5 грн. - 20 шт.; 2 грн. - 9 шт.; 1 грн. - 6 шт., вилучені під час проведення обшуку в офісному приміщенні ТОВ «Дайкон Еко», що розташоване за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Миколаївська, буд.73.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року в задоволенні клопотання відмовлено. Обґрунтовуючи своє рішення, слідчий суддя послався на врахування практики Європейського суду з прав людини та з огляду на недоведеність стороною обвинувачення, що грошові кошти, здобуті внаслідок збуту переміщених товарів на тимчасово окуповану територію, спрямовувались на фінансування тероризму. Та встановлення відсутності однієї з передбачених ч.3 ст.132 КПК України обов`язкових складових, що виключає можливість задоволення клопотання.

На вказану ухвалу прокурор у кримінальному провадженні - ОСОБА_10. подала апеляційну скаргу, в якій вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою, постановленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону через незастосування вимог КПК України. Зазначає, що під час досудового розслідування встановлено наявність в діях групи осіб з числа громадян України окремих ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України. При цьому вказане в клопотанні майно вилучено під час обшуку, а походження та власник його невідомі. В подальшому грошові кошти визнано речовим доказом у зв'язку з їх відповідністю критеріям ст.98 КПК України. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді від 12 листопада 2019 року про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на вилучені під час обшуку грошові кошти.

Адвокат ОСОБА_9., який діє в інтересах третьої особи ОСОБА_1, подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу слідчого судді від 12 листопада 2019 року залишити без змін.

Заслухавши:

- доповідача - суддю апеляційного суду;

- прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу;

- адвоката ОСОБА_9., який діє в інтересах третьої особи ОСОБА_1, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги;

- ознайомившись з матеріалами клопотаннята обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, що надійшли до суду апеляційної інстанції, та ухвали слідчого судді, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22019000000000217, за обставинами здійснення групою осіб з числа громадян України сприяння діяльності терористичної організації так званої «ДНР» шляхом організації незаконного переміщення та постачання товарно-матеріальних цінностей на тимчасово окуповану територію.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 домовились з невстановленими службовими особами ПрАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» та інших підприємств про систематичне отримання товарів народного споживання. Для врегулювання митних питань ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залучили третіх осіб, які надають брокерські послуги від ТОВ «Декларантсервіс» під час митного оформлення експорту товарів.

Зважаючи на вищевикладене, брокери супроводжували процес документального оформлення операцій з переміщення продукції від ПрАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» до кінцевого отримувача «ООО «Кортес групп», що розташований на тимчасово окупованій території «ДНР». У подальшому товари народного споживання, доставлені до «ООО «Кортес групп» в м. Донецьк, реалізовувались на користь структур «ДНР», зокрема, «Государственного предприятия «Республиканская топливная компания».

У ході проведення 28.10.2019 року обшуку в офісному приміщенні ТОВ «Дайкон Еко» за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Миколаївська, 73, слідчим виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 315 644 грн.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року у задоволенні клопотання про арешт вказаного майна відмовлено.

Разом з тим, постановляючи ухвалу, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього кодексу.

29 жовтня 2019 року старшим слідчим 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Кононенком Ю.С. винесено постанову про визнання майна, вилученого під час обшуку в офісному приміщенні ТОВ «Дайкон Еко», що розташоване за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Миколаївська, буд.73, речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки грошові кошти є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, тобто відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

З матеріалів справи вбачається, що дозвіл обшук приміщення наданий ухвалою слідчого судді від про дозвіл на обшук в рамках кримінального провадження №22019000000000217.

З урахуванням цього слідчий суддя, на думку колегії суддів, помилково не встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч.1, 2, 3 ст.170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого про арешт майна, оскільки останнє згідно постанови від 29.10.2019 року відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК Українита визнано речовими доказами. Крім того, існують достатні підстави вважати, що вищевказане майно є об'єктом кримінально протиправних дій, набуто кримінально протиправним шляхом.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Вказане свідчить, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси третіх осіб, оскільки невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна призведе до його відчуження, пошкодження, знищення, перетворення, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

На підставі вищевикладених обставин, які вказують на необ'єктивність судового розгляду, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді про відмову в арешті майна підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_11., погодженого прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_10., про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Миколаївська, буд.73, в рамках кримінального провадження №22019000000000217 від 16.07.2019 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - ОСОБА_10., задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження №22019000000000217 від.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_11., погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_10., про арешт майна в рамках кримінального провадження №22019000000000217 від 16.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, а саме: на грошові кошти загальною сумою 315 644,00 гривні банкнотами наступним номіналом: 500 грн. - 167 шт.; 200 грн. - 701 шт.; 100 грн. - 776 шт.; 50 грн. - 277 шт.; 20 грн. - 14 шт.; 5 грн. - 20 шт.; 2 грн. - 9 шт.; 1 грн. - 6 шт., вилучені під час проведення обшуку в офісному приміщенні ТОВ «Дайкон Еко», що розташоване за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Миколаївська, буд.73, задовольнити.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6