Ухвала

від 16.01.2020 по справі 520/9254/16-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/9254/16-ц

Провадження № 8/947/4/20

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення

за нововиявленими обставинами

16.01.2020 року

Київський районний суд м. Одеси

головуючий суддя Куриленко О.М.,

за участю представника заявника ОСОБА_1 ,

представника відповідача Воровйова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2018 року заявник звернувся до суду з заявою, в якій просив переглянути рішення суду за нововиявленими обставинами. Прийняти нове рішення, за яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 - задовольнити. Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ), та ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 98824 (дев`яносто вісім тисяч вісімсот двадцять чотири) долари США, що еквівалентно 2452333 (два мільйона чотириста п`ятдесят дві тисячі триста три ) гривень 88 копійок та суму штрафних санкцій у розмірі 1848594 (один мільйон вісімсот сорок вісім тисяч п`ятсот дев`яносто чотири) гривень 20 копійок, з яких: 70000 дол. США, що еквівалентно 1737050 гривень поточна заборгованість за наданою позикою; 28824 дол. США, що еквівалентно 715283, 87 гривень заборгованість по сплаті відсотків; 336536, 07 гривень заборгованість за пенею за несплату основного боргу; 1512058, 20 гривень заборгованість за інфляційними витратами. Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ), та ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 6890 гривень.

Ухвалою суду від 18 вересня 2018 року було відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.

У судове засідання, призначене на 28.09.2018 року, позивач по справі ОСОБА_2 не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, звернувся до суду з клопотаннями, в яких просив залучити у якості співвідповідача по справі ОСОБА_5 (номер у картці фізичної особи платника податків НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), вказуючи на те, що про наявність згоди ОСОБА_5 на укладання договору займу від 02.04.2012 року між ОСОБА_6 та її чоловіком ОСОБА_7 позивачу стало відомо від ОСОБА_6 лише 10.09.2018 року, у зв`язку з чим ним не було залучено її як співвідповідача при первинному розгляді справи.

Одночасно позивач надав до суду уточнений позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про стягнення коштів.

Як вбачається з позовних вимог, позивач, ОСОБА_2 просить ухвалити рішення, яким: стягнути солідарно з ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ), та ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 98824 (дев`яносто вісім тисяч вісімсот двадцять чотири) долари США, що еквівалентно 2452333 (два мільйона чотириста п`ятдесят дві тисячі триста три ) гривень 88 копійок та суму штрафних санкцій у розмірі 1848594 (один мільйон вісімсот сорок вісім тисяч п`ятсот дев`яносто чотири) гривень 20 копійок, з яких: 70000 дол. США, що еквівалентно 1737050 гривень поточна заборгованість за наданою позикою; 28824 дол. США, що еквівалентно 715283, 87 гривень заборгованість по сплаті відсотків; 336536, 07 гривень заборгованість за пенею за несплату основного боргу; 1512058, 20 гривень заборгованість за інфляційними витратами. Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ), та ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 судоваі витрати у розмірі 6890 гривень.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28.09.2018 року було залучено ОСОБА_5 (номер у картці фізичної особи платника податків НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) у якості співвідповідача до участі у цивільній справі. Та прийняти до провадження суду уточнену позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про стягнення коштів в редакції від 21.09.2018 року.

У судовому засіданні 12.10.2018 року представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив витребувати від ОСОБА_2 для огляду в судовому засіданні оригінал документу під назвою згода ОСОБА_5 на укладання договору позики від 02.04.2012р. , незасвідчена копія якого долучена до заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами. А також просить витребувати з канцелярії суду матеріали справи за номером провадження № 8/520/40/17 у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 12.10.2018 року клопотання представника відповідача було задоволено в повному обсязі.

В ході судового засідання 15 листопада 2018 року представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_8 звернувся до суду з заявою, в якій наполягав на вирішенні клопотання про залишення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами без руху, вказуючи на те, що позивачем пропущений визначений п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України процесуальний строк для подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. Крім того, зазначає, що до заяви не додано копії відповідно до кількості учасників справи. Також представник відповідача звернувся до суду з усною заявою про направлення справи за підсудністю посилаючись на п. 7 ст. 30 ЦПК України.

Однак, ухвалою суду від 15 листопада 2018 року у задоволенні даних клопотань було відмовлено.

Згодом, 27 листопада 2019 року представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_8 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду від 18 вересня 2018 року про відкриття провадження про перегляд рішення від 11 січня 2017 року за нововиявленими обставинами.

Проте, ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року було закрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою, як відкрите помилково.

Ухвалою судді від 04 грудня 2019 року справу прийнято до провадження суду та призначено судове засідання.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Представник заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги заяви підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в ній, разом з тим, повідомив, що оригінал розписки під назвою згода ОСОБА_5 на укладання договору позики від 02.04.2012р. у нього відсутній.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_8 заперечував проти задоволення заяви, вказуючи на її необґрунтованість та безпідставність через відсутність зазначеної вище розписки.

Інші сторони по справі у судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст.429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Дослідивши матеріали заяви, рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.01.2017 матеріали цивільної справи № 520/9254/16-ц, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що 02 серпня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 ) на його користь суму боргу у розмірі 98 824 (дев`яносто вісім тисяч вісімсот двадцять чотири) долари США, що еквівалентно 2 452 333 (два мільйона чотириста п`ятдесят дві тисячі триста три ) гривень 88 копійок та суму штрафних санкцій у розмірі 1 848 594 (один мільйон вісімсот сорок вісім тисяч п`ятсот дев`яносто чотири) гривень 20 копійок, з яких: 70 000 дол. США, що еквівалентно 1 737 050 гривень - поточна заборгованість за наданою позикою; 28 824 дол. США, що еквівалентно 715 283, 87 гривень - заборгованість по сплаті відсотків; 336 536, 07 гривень - заборгованість за пенею за несплату основного боргу; 1 512 058, 20 гривень заборгованість за інфляційними витратами, а також судові витрати .

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11.01.2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 98 824 (дев`яносто вісім тисяч вісімсот двадцять чотири) долари США, що еквівалентно 2 452 333 (два мільйона чотириста п`ятдесят дві тисячі триста три ) гривень 88 копійок та суму штрафних санкцій у розмірі 1 848 594 (один мільйон вісімсот сорок вісім тисяч п`ятсот дев`яносто чотири) гривень 20 копійок, з яких: 70 000 дол. США, що еквівалентно 1 737 050 гривень - поточна заборгованість за наданою позикою; 28 824 дол. США, що еквівалентно 715 283, 87 гривень - заборгованість по сплаті відсотків; 336 536, 07 гривень - заборгованість за пенею за несплату основного боргу; 1 512 058, 20 гривень заборгованість за інфляційними витратами. А також стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 6 890 (шість тисяч вісімсот дев`яносто) гривень.

Вказане рішення набрало законної сили, проте до теперішнього часу не виконане.

Звертаючись до суду з заявою про перегляд рішення за ново виявленими обставинами, ОСОБА_2 вказує на те, що ОСОБА_3 під час укладання договору позики 02.04.2012 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , знаходився у шлюбі з ОСОБА_5 .

Отримані в борг 02.04.2012 року кошти відповідач ОСОБА_3 брав для придбання квартири АДРЕСА_4 , договір купівлі-продажу якої було укладено 07.04.2012 року, реєстровий №2065, посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Нельніз М.С.

Його дружина - ОСОБА_5 надала письмову згоду чоловіку на укладення договору займу, так як кошти за договором займу бралися - для потреб родини, а саме на придбання квартири за адресою: АДРЕСА_5 .

Однак, вказані доводи заявника не знайшли своє підтвердження в ході розгляду даної справи, оскільки, як зазначалось вище, за клопотанням представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_8 було витребувано від ОСОБА_2 для огляду в судовому засіданні оригінал документу під назвою згода ОСОБА_5 на укладання договору позики від 02.04.2012р. , проте до теперішнього часу вказаного документу суду не надано.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

При поданні позовної заяви та протягом тривалого розгляду цивільної справи заявник не скористався своїм процесуальним правом та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України, рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв`язку з нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 4 Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012, № 4 Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч. 4 ст. 423 ЦПК України ).

З врахуванням наведеного, обставини, на які посилається заявник як на підставу для перегляду рішення суду від 11 січня 2017 року, досліджувались судом під час розгляду справи, їм була надана оцінка, а отже такі обставини не можуть вважатись нововиявленими.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 ЦПК України, За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 429 ЦПК України ).

Таким чином, суд вважає, що заява є не обґрунтованою, не доведеною та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.423-429 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручено у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.

Повний текст ухвали складено 17 січня 2020 року.