Рішення

від 10.01.2020 по справі 592/14817/19

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа№592/14817/19

Провадження №2/592/213/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2020 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Костенко В.Г., за участю секретаря судового засідання Гуріної А.О., розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ШАПЛ про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Сизька Д.Б.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №91-к від 29.08.2019 про звільнення, поновити на роботі на посаді інженера-конструктора у Товаристві з обмеженою відповідальністю ШАПЛ , зобов`язати відповідача здійснити усі дії для належного оформлення трудового договору та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.04.2019 по час поновлення виходячи із середньоденної заробітної плати у розмір 791,19 грн..

Позивач свої вимоги мотивує тим, що з 06.02.2019 працював у ТОВ ШАПЛ на посаді інженера-конструктора мав середню заробітну плату у розмірі 791,96 грн. у день. Втім наказом №91-К від 29.08.2019 звільнений за прогул з 12.04.2019 без поважних причин.

Позивач не погоджується з наказом, оскільки при працевлаштуванні не був ознайомлений з правами і обов`язками, правилами трудового розпорядку. Йому не визначене робоче місце та не надані засоби для роботи тощо. Загалом позивач вважав, що має працювати за місцем проживання окрім часу виконання виробничих завдань, а тому ніколи не був на території ТОВ ШАП . На період з 19.02.2019 по 10.03.2019 відповідач відрядив до м.Сніна, Словацька республіка, для стажування, підвищення кваліфікації та провадження досвіду виробничих технологій у виробництві ТОВ ШАПЛ . При цьому його не було проінструктовано щодо охорони праці перед початком роботи у промислових приміщеннях та з промисловим устаткуванням на іноземному підприємстві, мене не було забезпечено засобами індивідуального захисту, тощо.

З приводу порушень прав звернувся до управління праці. Після цього відповідач у будь-який спосіб намагався звільнити.

Представник відповідача надав відзив, позову не визнає. Свої заперечення мотивував тим, що позивач не обґрунтував заявлений позов, а навпаки визнав свій прогул. Поряд з цим зазначив, що із заяви позивача про прийняття на роботу від 01.02.2019, із Наказу № 08-К від 05.02.2019 про прийняття на роботу, із Наказу № 17-К від 05.03.2019 про відкликання з відрядження, із правил внутрішнього трудового розпорядку не вбачається, що робоче місце позивача було визначене за його місцем проживання чи поза межами знаходження підприємства. За законом працівник не може самостійно визначати соє робоче місце, а тому повинний був прибути на підприємство. Позивача було прийнято на роботу за його заявою з 06.02.2019. Втім через те, що він не з`являвся на роботу йому було декілька разів запропоновано дати з цього приводу пояснення, але він на це не відреагував. У зв`язку з прогулом позивача було звільнено.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав. На питання не зміг пояснити, як він повинний був працювати у відповідача перебуваючи вдома, які роботи повинний виконувати та якими засобами тощо.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав наведених у відзиві.

Суд, заслухавши учасників розгляду, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не обґрунтований і не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 5, ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зі змісту заявленого позову убачається, що спірні правовідносини між сторонами є трудовими та врегульовані КЗпП України. При вирішенні справи слід зауважити на ряд положень зазначеного закону. За своїм змістом трудові правовідносини є двосторонніми з певними взаємними права та обов`язками роботодавця та працівника.

Так згідно ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За положеннями ст. 29 Кодексу до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний:

1) роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;

2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Зі свого боку працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством.(ст.30 КЗпП)

Працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. (ст.139 КЗпП)

На підставі наданих сторонами доказів судом встановлено, що ТОВ ШАПЛ знаходиться за адресою Черкаська область, Золотоніський район , с.Деньги , вул. Миру, будинок, 4А.

01.02.2019 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Генерального директора ТОВ ШАПЛ , в якій просив прийняти його на роботу в ТОВ ШАПЛ на посаду інженера-конструктора з окладом згідно штатного розкладу з 06.02.2019.

05.02.2019 наказом № 08-К від 05.02.2019 Про прийняття на роботу ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в ТОВ ШАПЛ з 06.02.2019 на посаду інженера конструктора.

Наказом № 17-К від 05.03.2019 ОСОБА_1 у зв`язку з виконанням виробничого завдання відізвано з 05.03.2019 із службового відрядження з м.Сніна, Словацька республіка.

15.04.2019 у ТОВ ШАПЛ складений акт про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці.

22.04.2019 за вихідним №27, 25.04.2019 за № 31 та 28.05.2019 за № 37 ТОВ ШАПЛ направляло ОСОБА_1 листи, в яких вимагало надати письмові пояснення про причини відсутності на робочому місці з 15.04.2019 року.

10.06.2019 за № 39 ТОВ ШАПЛ направило ОСОБА_1 лист-вимогу, в якому попередило про наявність підстав для його звільнення згідно п.4 ст.40 КЗпП за прогули та знову вимагало надати письмові пояснення з обґрунтуваннями поважності причин відсутності на робочому місці з 15.04.2019.

06.06.2019 за № 38 ТОВ ШАПЛ направило ОСОБА_1 довідку про розмір окладу, який становив 15 750 грн., місце розташування товариства та режимом роботи 5-и денний робочий тиждень, початок роботи о 08-00, кінець о 16-30, оди дня перерва 12-30.

У період з 14.04.2019 у табелях обліку робочого часу ОСОБА_1 у ТОВ ШАПЛ у робочі дні зафіксовані прогули.

Разом з цим встановлено, що ОСОБА_1 жодного разу не приїздив до ТОВ ШАПЛ , не виходив на роботу. У період з моменту повернення з віднадження з 05.03.2019 він не виконував будь-яких завдань, доручень роботодавця.

Встановлені обставини визнаються сторонами та підтверджуються зазначеними вище документами, копії яких долучені до матеріалів справи.

Також встановлено, що у ТОВ ШАПЛ протоколом зборів трудового колективу №2 від 04.06.2013 затверджені правила трудового розпорядку. Загалом правила встановлюють взаємні права і обов`язки роботодавця та працівників.

Згідно правил працівники зокрема повинні працювати на території підприємства з 08-00 до 17-00 та мають час відпочинку на обідню перерву з 12-00 до 13-00.

29.08.2019 наказом №91-к ОСОБА_1 звільнений з ТОВ ШАПЛ за прогул без поважних причин на підставі п.4 ст.40 КЗпП України. Після цього ОСОБА_1 був надісланий лист з повідомленням про вказані обставини і з пропозиція з`явитися в ТОВ ШАПЛ для одержання трудової книжки.

Згідно п 4. ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

З встановлених обставин та положень закону вбачається, що відповідач мав право звільнити відповідача за прогул без поважних причин. Таким чином суд вважає, що права позивача не порушені і немає підстав для задоволення позову, а тому слід відмовити позивачу повністю у задоволенні позову.

Текст наказу складений так, що може тлумачитися таким чином, що 29.08.2019 позивача звільнено з 12.04.2019, тобто нібито задньою датою.

Згідно ч. 3 ст. 235 КЗпП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

З наведених вище обставин вбачається, що розірвання трудового договору відбулося саме наказом від 29.08.2019, а тому формулювання часу звільнення у наказі слід привести до відповідності саме цієї дати.

Інші доводи позивача не спростовують наведеного та не є підставою для задоволення позову.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 5, 12, 42, 77-80, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю ШАПЛ (місцезнаходження Черкаська область, Золотоніський район, с.Деньги, вул. Миру, будинок, 4А, код ЄДРПОУ 38249030) про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Змінити у наказі №91-к від 29 серпня 2019 року Про звільнення інженера-конструктора ОСОБА_1 дату звільнення ОСОБА_1 з 12.04.2019 на 29.08.2019 та зазначити у п.1 звільнити з 29.08.2019 року інженера-конструктора ОСОБА_1 за прогул без поважних причин на підставі п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю .

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 17.01.2020 року.

Суддя В.Г. Костенко