Вирок
від 17.01.2020 по справі 632/1847/17
ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

18 м. Первомайський Первомайський район Харківська область Україна 64107

Справа № 632/1847/17

провадження № 1-кп/632/14/20

17 січня 2020 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2020 року м.Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого ОСОБА_1 , за участю:секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_9 ,обвинуваченої ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_11 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження щодо ОСОБА_10 (попереднє прізвище ОСОБА_12 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 ,громадянки України, з повною загальною середньою освітою, яка має двох малолітніх дітей 2017 і 2018 років народження та перебуває у відпустці для догляду за дитиною, заміжньої,не судимої, обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

10 листопада 2017 року близько 11 години 20 хв. ОСОБА_10 (на день вчинення злочину мала прізвище ОСОБА_12 ), знаходячись у кімнаті квартири АДРЕСА_2 ,з особистої неприязні, яка виникла раптово на побутовому грунті, умисно ОСОБА_13 ззаду один удар ножем у грудну клітину зліва.

Своїми умисними діями ОСОБА_10 заподіяла ОСОБА_9 проникаюче колото різане поранення на тулубі, по задній поверхні зліва, на 5,5 см вліво від середньої умовної лінії та на 18 см донизу від верхнього краю проекції лівого плечового суглобу, по задній пахвовій лінії - тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

У судовому засіданні ОСОБА_10 свою вину у висунутому їй обвинуваченні визнала частково.

При цьому ОСОБА_10 показала, що за наведених вище обставин місця і часу вона дійсно ножемзаподіяла ОСОБА_9 зазначене вище тяжке тілесне ушкодження, але умисел на заподіяння такого тілесного ушкодження у неї був відсутній. Тяжке тілесне ушкодження потерпілому вона заподіяла з необережності.

Також обвинувачена показала, що вранці 10 листопада 2017 року між неюта її чоловіком ОСОБА_9 на побутовому грунті сталася сварка.

Коли вони повернулися до свого місця мешкання - квартиру АДРЕСА_2 , потерпілий,маючи намір піти від неї з дитиною, почав збирати речі, щозберігалися у шафі, яка знаходилася у кімнаті.

Оскільки вона не бажала, щоб ОСОБА_9 пішов від неї, то вирішила пошкодити верхній одяг потерпілого, а саме - ножем порізати рукав куртки, яка була на ньому. З цією метою, підійшовши до чоловіка ззаду, схопила йогоза рукав. У свою чергу потерпілий повернувся боком, вона його смикнула, внаслідок чого наявним у неї ножем, який вона тримала у правій руці, потерпілому було заподіяневказане вище тілесне ушкодження. Однак механізм його заподіяння обвинувачена відтворити та описати не змогла.

Крім того ОСОБА_10 заявила, що удару ножем потерпілому вона не наносила,і як йому було заподіяне тілесне ушкодження - не розуміє. Те, що заподіяла ОСОБА_9 зазначене вище тілесне ушкодження усвідомила після того, як потерпілий скрикнув і присів біля дивану та вона побачила наявне у нього поранення.

У зв`язку із чим намагалася надати йому першу медичну допомогу, після чого ОСОБА_9 був госпіталізований до лікарні, дитину ж забрала ОСОБА_14 .

Окрім часткового визнання своєї провини у вчиненому,винуватість ОСОБА_10 в умисномутяжкому тілесномуушкоджені,тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, за обставин, викладених у цьому вироку, підтверджується сукупністю наступних, досліджених судом доказів.

Так, потерпілий ОСОБА_9 показав суду, що 10 листопада 2017 року близько десятої години між ним та його дружиною ОСОБА_10 на побутовому грунті виникла сварка, яка тривала значний час.

За таких обставин, знаходячись за місцем свого мешкання у квартирі АДРЕСА_2 , де також перебувала ОСОБА_10 , він прийняв рішення піти від останньої, забравши із собою дитину, у зв`язку із чим почав збирати речі, що зберігалися у шафі в кімнаті.

У цей час до нього ззаду підійшла обвинувачена, яка схопила його за верхній одяг - куртку, що сталося далі - не пам`ятає, оскільки прийшов до тями, коли вже лежав в кімнаті на підлозі біля дивану, де і відчув біль внаслідок заподіяного йому тілесного ушкодження, після чого він був доставлений каретою швидкої допомоги у лікарню.

При цьому потерпілий показав, що удару ножем у спину він не відчув, де знаходився ніж, не бачив, та не пам`ятає,яким чином його потягла обвинувачена.

Свідок ОСОБА_15 мати потерпілого, показала суду, що останній та його дружина ОСОБА_16 мешкали у квартирі АДРЕСА_2 , яку винаймали.

Вдень 10 листопада 2017 року від ОСОБА_14 їй стало відомо, що ОСОБА_16 заподіяла ножем ОСОБА_9 тілесне ушкодження, у зв`язку із чим потерпілий був госпіталізований до Первомайської ЦРЛ, де йому була зроблена операція.

Також їй стало відомо, що зазначене вище тілесне ушкодження було заподіяне ОСОБА_9 у той момент, коли він, знаходячись у вказаній квартирі, маючи намір піти з дитиною від обвинуваченої, збирав речі, та було обумовлено конфліктом на побутовому грунті.

Про це ж їй повідомив і син, під час спілкування із ним у лікарні.

Крім того свідок показала, що неодноразово відвідувала місце мешкання обвинуваченої та потерпілого, наявні у них ножі зберігалися у кухні разом із кухонним приладдям, і вона жодного разу не бачила, щоб вони знаходилися у кімнаті.

Із показань свідка ОСОБА_14 , даних у судовому засіданні, вбачається, що її онук ОСОБА_9 перебуває у шлюбі із ОСОБА_16 . Між зазначеними особами постійно виникали сварки, під час яких обвинувачена виганяла потерпілого разом із дитиною з місця їх мешкання, погрожувала йому ножем.

Про ці конфлікти було відомо й сусідам.

Вдень 10 листопада 2017 рокуїй зателефонувала ОСОБА_16 та повідомила, щопотерпілого побили невідомі особи, у зв`язку із чим попросила забрати дитину.

Отримавши від ОСОБА_16 ключі та забравши у неї дитину вона, свідок, прийшла у згадану квартиру, куди невдовзі прибули співробітники поліції.

У квартирі був безлад, сліди крові, біля дивану лежала чоловіча сорочка з плямами крові.

Від поліцейських їй стало відомо, що ОСОБА_16 заподіяла ОСОБА_9 тілесне ушкодження.

У її присутності слідчим в кухонній кімнаті був виявлений та вилученийкольоровий кухонний ніж зі слідами, схожими на кров.

Після того, як було завершено проведення слідчої дії, вона одразу пішла до лікарні, де поспілкувалася із ОСОБА_9 .

Від потерпілого їй стало відомо, що вранці 10 листопада 2017 року між ним і ОСОБА_16 черговий раз на побутовому грунті виник конфлікт, в ході якого обвинувачена вкотре стала вимагати, щоб потерпілий разом із дитиною залишили їх житло квартиру АДРЕСА_2 .

У той час, коли ОСОБА_9 знаходився у кімнаті зазначеної квартири, де збирав речі, щоб залишити із дитиною вказане помешкання, обвинувачена, яка також знаходилася у квартирі, взявши у кухні ніж, нанесла ним удар потерпілому в спину, заподіявши тілесне ушкодження, у зв`язку із чим він був госпіталізований.

При цьому швидку допомогу ОСОБА_16 викликала лише після неодноразових вимог потерпілого.

Окрім наведеного свідок ОСОБА_14 показала, що систематично майже кожного дня, приходила до житла обвинуваченої і потерпілого, та жодного разу не бачила, щоб наявні у них кухонні ножі знаходилися у кімнаті, ці предмети зберігалися у кухні.

Заперечень та зауважень з приводу показань свідка ОСОБА_14 у ОСОБА_10 не було.

Згідно із показаннями свідка ОСОБА_17 мешканки квартири АДРЕСА_3 ,ОСОБА_16 та ОСОБА_9 були її сусідами.

10 листопада 2017 року, у першій половині дня, вона була залучена в якості понятої при проведенні огляду місця події квартири АДРЕСА_4 у цьому ж будинку.

В цей час у наведеній квартирі знаходилася ОСОБА_14 з маленькою дитиною.

Від співробітників поліції їй, ОСОБА_17 , стало відомо, що ОСОБА_16 заподіяла ОСОБА_9 тілесне ушкодження, завдавши йому удар ножем.

В ході зазначеної слідчої дії були виявлені: у кухні кольоровий кухонний ніж з плямами, схожими на кров; у кімнаті - чоловіча сорочка з механічним пошкодженням у виді порізу в області спини, які були вилучені.

На підлозі в кімнаті були сліди речовини, схожої на кров.

Крім наведеного ОСОБА_17 показала, що між нею та обвинуваченою і потерпілим були добросусідські стосунки.

Влітку 2017 року вона була свідком конфлікту, який відбувався між зазначеними особами у їх житлі, під час якого ОСОБА_9 просив її викликати поліцію, щоб вгамувати обвинувачену, оскільки, з його слів, вона вчиняла дії, які загрожували йому та дитині.

Крім того, винуватість ОСОБА_10 у вчиненні злочину, за обставин, встановлених судом, підтверджується даними, які містять у собі письмові джерела доказів та речовий доказ, що узгоджуються із показаннями потерпілого, свідків, які наведені вище.

Так, відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12017220400000996 до реєстру 10 листопада 2017 року внесені дані про те, що 10 листопада 2017 року близько 11 години ОСОБА_16 , знаходячись у приміщенні квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , на грунті раптово виниклої сварки, умисно спричинила своєму чоловікові ОСОБА_9 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани грудної клітини зліва, лівосторонній посттравматичний гемопневмоторакс. Повідомлення надійшло від ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 120).

Із протоколу огляду місця події від 10 листопада 2017 року та фототаблиці до нього вбачається, що у ньому зафіксована обстановка на місці вчинення злочину - у приміщенні однокімнатної квартири АДРЕСА_2 .

В ході даної слідчої дії були виявлені: у кухні - кухоннийніж, довжина рукоятки якого становить 11 см, довжина клинка 12,5 см, з плямами бурого кольору, схожими на кров; у кімнаті: на підлозібіля дивану чоловіча сорочка з механічним пошкодженням у вигляді отвору на спині та плямою речовини червоного кольору, схожої на кров, на килимі - триплями речовини червоного кольору, схожої на кров, ґудзик; на полиці шафи ватний тампон, з речовиною червоного кольору, схожої на кров.

З місця події були вилучені: кухонний ніж, чоловіча сорочка, ґудзик, ватний тампон з речовиною червоного кольору, схожої на кров, змив з килиму з речовиною червоного кольору схожої на кров (т. 1 а.с. 124- 131).

Висновком судово-медичноїімунологічної експертизи № 2355И/17 встановлена групова належність крові ОСОБА_9 -О з ізогемаглютинінами анти А і анти В (т. 1 а.с. 174, 175).

Відповідно до висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 2358-И/17, на сорочці ОСОБА_9 виявлена кров людини групи О з ізогемаглютинінами анти А і анти - В, властивої йому самому (т. 1 а.с. 168, 169).

За висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 2356-И/17 у вилучених з місця події: змивах речовини бурого кольорузкилиму у кімнаті та ватному тампоні, виявлена кров людини, походження якої від ОСОБА_9 не виключається(т.1 а.с. 177, 178).

Згідно із протоколом огляду місця події від 10 листопада 2017 року та фототаблиці до нього у Первомайській ЦРЛ була виявлена та вилучена належна ОСОБА_9 куртка чорно червоного кольору, яка була на ньому під час заподіяння йому тілесного ушкодження.

Зазначений предмет одягу має механічне пошкодження на задній частині отвір розміром 1,6 см (т. 1 а.с. 121 - 123).

З висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 2357-И/17 вбачається, що на куртці, яка належить потерпілому ОСОБА_9 , знайдена кров людини, в який виявлений антиген Н. Таким чином, можна вважати, що дана кров належить до групи О з ізогемаглютинінами анти А і анти - В, властивій самому ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 171,172).

За висновком судово медичної експертизи № 119 ПР/17 (т. 1 а.с. 132, 133) та згідно із роз`ясненнями судово медичного експерта ОСОБА_18 , у потерпілого ОСОБА_9 у зв`язку із застосованим до нього обвинуваченою насильством мало місце одне проникаюче колото різане поранення на тулубі, по задній поверхні зліва, на 5,5 см вліво від середньої умовної лінії та на 18 см донизу від верхнього краю проекції лівого плечового суглобу, по задній пахвовій лінії.

Крім того на тілі потерпілого булавиявлена одна хірургічна рана, по задньо лівій бічній поверхні, на 9 см вліво від середньої умовної лінії, на 23,5 см донизу від верхнього краю проекції лівого плечового суглобу та на 6 см донизу та декілька вліво від зазначеного вище тілесного ушкодження, по лопатковій лінії.

Тілесне ушкодження у виді проникаючого колото різаного поранення утворилося внаслідок дії колючо-ріжучого твердого предмету, який міг мати гострий кінець та гостре лезо, з «П»-подібним обухом клинка, який діяв комплексно внаслідок проколу та різання, з напрямком ззаду на перед, в проміжок часу, який вимірюється добами до дати проведення судово-медичної експертизи, характерні особливості якого не відобразилися, та могло утворитися в строк та спосіб,вказаний потерпілим.

При цьому, як вбачається із висновку,в ході проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_9 , повідомляючи про обставини заподіяння йому тілесного ушкодження пояснив, що10 листопада 2017 року близько одинадцятої години,між ним та його дружиною, коли вони перебували на вулиці виникла сварка.Повернувшись до зазначеної вище квартири він почав збирати речі. У цей час дружина пішла на кухню, після чого зайшла до кімнати з ножем, яким нанесла йому один удар у спину, під ліву лопатку.

За ступенем тяжкості вказане тілесне ушкодження у виді одного проникаючого колото-різаного поранення на тулубі, по задній поверхні зліва, відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.

Тілесне ушкодження у виді хірургічної рани виникло при проведенні медичних маніпуляцій.

Як встановлено з протоколу проведення слідчого експерименту та відеозапису цієї слідчої дії від 21листопада 2017 року, що проводилася за участю понятих та судово медичного експерта ОСОБА_18 , потерпілий ОСОБА_9 з виходом на місце у квартирі АДРЕСА_2 , в умовах, що виключають сторонній тиск, добровільно, самостійно, детально розповів про обставини вчинення злочину і послідовно продемонстрував механізм нанесення йому ОСОБА_16 удару ножем та його локалізацію.

При цьому в ході зазначеної слідчої дії ОСОБА_9 повідомив, що вранці 10 листопада 2017 року під час слідування до ОСОБА_14 між ним та його дружиною ОСОБА_16 на побутовому грунті виник конфлікт, у зв`язку із чим вони повернулися до свого місця мешкання вказаної вище квартири, де він у кімнаті почав збирати речі - свої та дитини, щоб піти від обвинуваченої, оскільки вона на цьому неодноразово наполягала.

У цей час ОСОБА_16 пішла на кухню, де, як він почув, взяла ніж.

Після чого обвинувачена зайшла до кімнати, та підійшовши до нього ззаду нанесла йому удар кухонним ножем у ліву частину спини, а саме в область лопатки, від чого він впав на підлогу біля дивану.

При цьому потерпілий описав колір, розмір ножа та матеріал, з якого він був виготовлений, а також повідомив, що перед та під час нанесення йому удару ножем, обвинувачена за верхній одяг, який був на ньому куртку, його не хапала.

Також ОСОБА_9 вказав, що ОСОБА_16 пояснила йому мотив своїх дій тим, що вона була на нього розлючена.

У момент нанесення удару ножем він був у сорочці, яка залишилася в кімнаті квартири, та у куртці, в якій він і був доставлений до лікарні (т. 1 а.с. 134 - 139).

Оскільки вході слідчогоексперименту потерпілий ОСОБА_9 самостійно,добровільно, вумовах,що виключаютьсторонній тиск,детально розповівпро обставинивчинення злочинущодо ньогоі послідовнопродемонстрував механізмнанесення йомуудару ножем ОСОБА_16 та йоголокалізацію,а такожза цихже обставинвідповів науточнюючі запитанняслідчого таексперта,які булипоставлені нимив межахнаданих їмправ,передбачених ст.ст.40,69,240КПК України,суд доходитьвисновку,що твердження захисника про те, що в ході проведення слідчого експерименту за участю потерпілого слідчий чинив на останнього моральний тиск, ставлячи ОСОБА_9 запитання, які містили у собі необхідні йому відповіді, а експертбула упередженою щодо обвинуваченої, є неспроможними та носять виключно суб`єктивний характер.

Висновком судово-медичної експертизи № 19/119-ПР/17 встановлено, що тілесне ушкодження, виявлене у ОСОБА_9 , могло утворитися при тому способі, на який вінпосилається під час проведення слідчого експерименту 21 листопада 2017 року (т. 1 а.с. 140, 141).

За висновком судово-медичної цитологічної експертизи № 1368-Ц/17/18 на кухонному ножі, загальною довжиною 23,5 см, довжина клинка 12 см, ширина в середній частині 1,9 см, клинок виготовлений з металу сірого кольору, з покриттям білого кольору та малюнками на ньому різного кольору;рукояткоюдовжиною 11,5 см, виготовленою із полімерного матеріалубілого та помаранчевого кольору,вилученому з місця події - зазначеної вище квартири, сліди крові не знайдені (т. 1 а.с. 160-162).

Однак, згідно з висновком судово-дактилоскопічної експертизи № 1743 від 28 листопада 2017 року на цьому ж кухонному ножівиявлений відбиток вказівного пальця правої руки ОСОБА_16 (т. 1 а.с. 150-155).

Оглянувши в судовому засіданні описаний вище кухонний ніж, ОСОБА_10 підтвердила, що даний ніж належить їй, знаходився у квартирі, де вона проживала із чоловіком, та саме ним було заподіяно тілесне ушкодження ОСОБА_9 .

Оцінившинаведені вище показання потерпілого ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , дані, що містяться в наведених: витягу з ЄРДР; протоколі огляду місця події квартири АДРЕСА_2 від 10 листопада 2017 року; протоколі огляду місця події, під час якого була вилучена куртка ОСОБА_9 ; протоколі проведення слідчого експерименту за участю потерпілого; висновках судово медичних і судово імунологічних експертиз та судово-дактилоскопічної експертизи, а також дані, отримані під час огляду речового доказу кухонного ножа, у їх сукупності, суд вважає встановленим, що кухонний ніж, який був вилучений під час огляду місця події, є знаряддям заподіяння ОСОБА_19 .

В ходіслідчого експерименту,який бувпроведений 21листопада 2017 року за участю понятих, судово-медичного експерта ОСОБА_18 та захисника, обвинувачена ОСОБА_16 з виходом на місце вказану вище квартиру, повідомила про обставини заподіяння нею тілесного ушкодження ОСОБА_9 , продемонструвавши його спосіб, та зазначивши, що вранці 10 листопада 2017 року, коли вони слідували до ОСОБА_14 між нею та потерпілим на побутовому грунті виникла сварка, у зв`язку із чим вони повернулися до свого житла згаданої вище квартири, де у кімнаті ОСОБА_9 почав збирати речі свої та дитини.

Коли вона підійшла до потерпілого, він її відштовхнув, після чого вона взяла кухонний ніж, який лежав на полиці шафи у кімнаті, та схопила ОСОБА_9 за рукав куртки, маючи намір пошкодити верхній одяг потерпілого. При цьому ніж тримала у правій руці в напрямку спини ОСОБА_9 .

У цей момент потерпілий смикнувся, смикнув її, після чого скрикнув, присів біля дивану та вона побачила кров.

ОСОБА_9 був одягнений у сорочку та куртку (т.1 а.с. 142-146).

Відповідно до ч. 3 ст. 69 КПК України, експерт, окрім іншого, має право: бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предметів та об`єктів дослідження; ставити запитання, що стосуються предмета та об`єктів дослідження, особам, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Ці права були реалізовані експертом під час проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченої.

Захисник заявила про те, що запитання експерта в ході цієї слідчої дії мали упереджений характер, оскільки з їх змісту вбачається, що вонабула негативно налаштована проти ОСОБА_10 , а питання поставлені нею з метою створення негативного образу обвинуваченої.

Суд визнає цю заяву захисника неспроможною, оскільки вона носить виключно суб`єктивний характер і жодним чином не ґрунтується на об`єктивних даних.

Із висновку судово-медичної експертизи № 20/119-ПР/17 від 28 листопада 2017 року вбачається, що з урахуванням характеру та розташування тілесного ушкодження на тілі потерпілого ОСОБА_9 , а саме того, що рана утворилася внаслідок дії колючо-ріжучого твердого предмету з напрямком ззаду на перед, виявлене тілесне ушкодження не могло виникнути при тому способі, на який посилається ОСОБА_16 під час проведення слідчого експерименту від 21 листопада 2017 року (т.1 а.с. 147, 148).

Судово-медичнийексперт ОСОБА_18 ,роз`яснюючи своївисновки всудовому засіданніпоказала, що на підставі процесуальних рішень слідчого вона провела судово-медичні експертизи та склала висновки№№ 119-ПР/17, 19/119-ПР/17, 20/119-ПР/17.

Виявлені у ОСОБА_9 тілесні ушкодження: одне з яких було проникаюче колото-різане поранення, а друге - у виді хірургічної рани, їх характер та локалізація були описані у дослідницькій частині висновку № 119-ПР/17.

Стосовновказівки у висновку, а саме - у першому абзаці відповідей на поставлені питання, про те, що на тілі у ОСОБА_9 виявлене тілесне ушкодження у виді однієї колото різаної рани, то експерт роз`яснила, що вона при складанні висновку припустилася помилки, та не вказала, що це поранення є проникаючим, що відповідає дійсності, однак зазначила про це у другому абзаці відповідей на питання цього ж висновку.

Щодо заяв сторони захисту про те, що зазначені висновки судово медичних експертиз є недопустимими доказами, так як ґрунтуються лише на припущеннях, а не на встановлених фактах, тобто є необґрунтованими, то суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.

Так, судово - медичні експертизи проведені у порядку, визначеному ст. ст. 242, 243 КПК України (в редакції, що діяла на час їх проведення). Висновки експерта складені уповноваженою особою з вищою медичною освітою, кваліфікацією лікаря, судово-медичного експерта, що працює у Первомайському РВ ХОБСМЕ та була попереджена про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок, та відмову без поважних причин від виконання покладених на неї обов`язків.

Крім того, форма і зміст зазначених вище висновків судово-медичних експертиз відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 101, 102 КПК України, у тому числі в них зазначено: опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом; докладний опис проведених досліджень; отримані результати та їх експертна оцінка, обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання.

Відповідно до висновку судово-медичної цитологічної експертизи № 1347-Ц/17/18 у піднігтьовому вмісті з пальців обох рук ОСОБА_16 сліди крові не виявлені.

Що стосується клітинного складу, то його походження найбільш ймовірно за рахунок власного нігтьового ложе. Дані про наявність клітин травматичного чужорідного епітелію не отримані.

При проведенні судово-медичної експертизи тампонів-змивів з долонь обох рук ОСОБА_16 сліди крові та ядровмісні клітини не виявлені (т. 1 а.с. 164-166).

Приймаючи до уваги те, що наведені вище показання потерпілого ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_17 конкретні,послідовні,узгоджуються міжсобою тадоповнюють однеодного,а такожузгоджуються зданими,що містятьсяу наведенихвище доказах:документі витягу зЄРДР;протоколахслідчих дій: огляду місця події зазначеного вище житла; огляду місця події, під час якогобуловилучено предмет верхнього одягу потерпілого куртку; протоколі проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_9 від 21 листопада 2017 року; висновках судово медичних експертиз №№ 119-ПР/17, 19/119-ПР/17, 20/119-ПР/17; висновкусудово-дактилоскопічної експертизи № 1743; висновках судово-медичних імунологічних експертиз №№ 2358-И/17, 2357-И/17, 2355-И/17, 2356-И/17, даними, отриманими під час огляду речового доказу кухонного ножа, суд визнає їх достовірними і бере в основу вироку.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що показання ОСОБА_10 в судовому засіданні, а також її показання під час проведення слідчого експерименту не відповідають фактичним обставинам справи, є надуманими, і розцінює їх як позицію захисту, обрану обвинуваченою з наміром пом`якшити відповідальність за вчинене, оскільки вони не тільки не ґрунтуються на доказах, але і спростовуються сукупністю наведених вище доказів, визнаних судом достовірними і взятих в основу вироку, в тому числі, висновками додаткової судово-медичної експертизи, які є науково обґрунтованими.

Суд не приймає до уваги та відкидає показання свідка ОСОБА_15 про те, що ОСОБА_10 заподіяла ОСОБА_9 тяжке тілесне ушкодження з необережності, намагаючись ножем пошкодити верхній одяг потерплого, з метою завадити йому залишити із дитиною їхмісце мешкання, оскільки свідок не була очевидцем цих подій, і її показання в цій частині узгоджуються лише з показаннями обвинуваченої, зі слів якої їй і стало про це відомо.

Більш того, показання свідка ОСОБА_15 в цій частині спростовуються сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які визнані судом достовірними і взяті в основу вироку.

Під час досудового розслідування обвинувачена звернулася зі скаргою до правоохоронних органів на неправомірні дії співробітників поліції Первомайського ВП ГУНП в Харківській області, а саме - про застосування до неї недозволених методів розслідування та фізичного іпсихічного насильства.

Доводи, викладені у скарзі обвинуваченої, були належним чиномперевірені під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017220000001298, внесеному до ЄРДР 15 листопада 2017 року за заявою(скаргою) ОСОБА_16 з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 365 КК України.

Оскільки в ході проведення досудового розслідування об`єктивних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_16 піддавалася психічному або фізичному насильству з боку співробітників поліції та до неї застосовувалися недозволені методи досудового розслідування не встановлено, зазначене кримінальне провадження постановою слідчого прокуратури Харківської області від 12 лютого 2018 року було закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, у діях співробітників поліції Первомайського ВП ГУНП в Харківській області (т. 2 а.с. 228 - 231).

Доводи сторони захисту щодо наявності вини ОСОБА_10 у формі необережності є необґрунтованими з огляду на таке.

Обов`язковою ознакою складу злочину, передбаченого ст. 121 КК України, є наявність вини особи у формі прямого чи непрямого умислу на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. Тобто особа повинна передбачати суспільно небезпечні наслідки своїх дій і бажати їх настання (прямий умисел) або ж хоча і не бажати, але свідомо припускати можливість настання цих наслідків (непрямий умисел). Отже, відповідальність за ч.1 ст. 121 КК Українинастає не лише за умови бажання особи заподіяти тяжкі тілесні ушкодження потерпілому, а й за умови, коли особа, хоча і не бажала, але свідомо припускала настання таких суспільно небезпечних наслідків. При цьому питання про умисел вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Так, умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження (ст. 121 КК України) з об`єктивної сторони характеризується протиправним посяганням на здоров`я іншої людини, шкідливими наслідками, що настали для здоров`я потерпілого, у вигляді спричинення тілесних ушкоджень, встановлення причинного зв`язку між зазначеним діянням та наслідками.

Кримінальна відповідальність за необережне тілесне ушкодження (ст. 128 КК України) настає за наявності таких самих елементів об`єктивної сторони, як і складу злочину, передбаченого ст. 121 КК України, за умови, якщо були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, а за суб`єктивною стороною цей злочин проявляється в необережній формі вини у виді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості.

Розмежування умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (ч. 1ст. 121 КК України) і необережного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (ст. 128 КК України) здійснюється як за об`єктивною, так і суб`єктивною сторонами цих злочинів. Окрім того, при визначенні ступеня тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень за способом вчинення діяння враховуються локалізація, характер, механізм утворення травм та ушкоджень, які можуть бути визнані тяжкими, в тому числі й небезпечними для життя в момент заподіяння, а зміст і характер інтелектуального та вольового критеріїв вини у зазначених злочинах з матеріальним складом обумовлюються усвідомленням особою характеру вчиненого злочинного діяння, передбаченням його негативних наслідків та ставленням до них.

Потерпілий ОСОБА_9 , що перед нанесенням йому удару ножем між ним і обвинуваченою стався конфлікт, який не був вичерпаний, при цьому ОСОБА_10 перебувала в агресивному стані та виганяла його з дитиною із житла.Після повернення до місця мешкання він зайшов до кімнати та почав збирати речі, у цей момент обвинуваченапопрямувала на кухню, де взяла ніж.Потім ОСОБА_10 одразу ж підійшла до нього ззаду та цілеспрямовано нанесла йому удар ножем у спину в область лівої лопатки. З висновку судово медичного експерта №119-ПР/17 від 14 листопада 2017 року вбачається, що у потерпілого ОСОБА_9 на тулубі по задній поверхні зліва, на 5,5 см вліво від середньої умовної лінії та на 18 см до низу від верхнього краю проекції лівого плечового суглобу по біля хребтовій лінії, виявлена рана лінійної форми, з косо-вертикальним розташуванням, відносно умовного годинникового циферблату відповідає 2-ом та 7-ми годинам, розміром 1,3х0,3 см. Згідно з висновком експерта № 1368 - Ц/17/18 довжина клинка ножа, на якому виявлений відбиток вказівного пальця правої руки ОСОБА_10 (висновок експерта № 1743), становить 12 см., а його у ширина у середній частині 1,9 см. Отже під час удару ніж зайшов у тіло потерпілого що найменше на 3 см, тобто на чверть його довжини, не зважаючи на наявність на потерпілому верхнього зимового одягу - куртки та сорочки. Викладене свідчить, що обвинуваченадоклала зусиль під час завдання удару, отже її дії носили активний та раптовий характер щодо потерпілого. При цьому як вбачається з протоколу огляду місця події, у квартирі був наявний лише один кухонний ніж, який і був обраний та використаний ОСОБА_10 як знаряддя вчинення злочину.

Наведені вище обставини, спосіб вчинення злочину та його знаряддя - кухонний ніж, у сукупності з даними про локалізацію і характер утворення тілесногоушкодження, а також поведінка обвинуваченої після вчинення злочинну:намагання приховати вчинене шляхом самостійного надання допомоги потерпілому, за умови неодноразових вимог останнього про надання йому кваліфікованої медичної допомоги; повідомлення свідку ОСОБА_14 завідомо неправдивих відомостей щодо обставин,за яких ОСОБА_9 було госпіталізовано, свідчатьпро наявність умислу у ОСОБА_10 на нанесення тяжкого тілесного ушкодженняпотерпілому.

Дослідивши і оцінивши надані докази, що покладені в основу вироку, які є достовірними, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою, взаємно доповнюють один одного, здобуті слідством з дотриманням порядку, встановленого кримінально-процесуальним законодавством, у їх сукупності, суд доходить висновку про доведеність винуватості ОСОБА_10 у повному обсязі пред`явленого обвинувачення і кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій, суд визнає те, що ОСОБА_10 примирилася із потерпілим, проживає з ним однією сім`єю, а також те, що він не має до неї жодних претензій та просив суд її взагалі не карати.

Призначаючи покарання ОСОБА_10 суд враховує, що згідно зі ст. 12 КК України останнявчинила тяжкий злочин, обставини, які пом`якшують покарання, дані досудової доповіді з інформацією про соціально-психологічну характеристику ОСОБА_16 , відповідно до якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченою оцінюється як середній, а ризик її небезпеки для суспільства оцінюється як високий, виправлення ОСОБА_10 , можливе без позбавлення волі, а також те, що обвинувачена за останнім місцем роботи та за місцем мешканняхарактеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судима.

Крім того суд враховує і те, що родина ОСОБА_20 28 грудня 2017 року та протягом 2018 року знаходилась на обліку у Первомайському міському центрі соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, як така, що перебувала у складних життєвих обставинах.

З урахуванням викладеного, тяжкості вчиненого злочину, конкретних обставин провадження,даних, які характеризують обвинувачену, того, що вона має двох малолітніх дітей сина ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочку ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , думки потерпілого, з яким перебуває у родинних стосунках, відсутності обставин, які обтяжують покарання,суд хочаі призначає ОСОБА_10 покарання увиді позбавленняволі,однак,навіть іза частковоговизнання виниобвинуваченою,доходить висновкупро можливістьїї виправленнябез ізоляціївід суспільствата вважаєза необхіднезвільнити ОСОБА_10 від відбуванняпокарання на підставі ст. 79 КК Україниз випробуванням, як жінку, що має дітей віком до семи років, та встановленням іспитового строку і покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов не заявлений.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання застосований щодо ОСОБА_16 припинив свою дію.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, в сумі 1237 гривень, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118, ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_10 на користь держави.

Питання про речовідокази необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 369, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_10 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

На підставі ст. 79 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання з випробуванням, як жінку, що має дітей віком до семи років,з іспитовим строком три роки.

Згідно зіст.76КК Українипокласти на ОСОБА_10 наступні обов`язки:періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації;повідомляти уповноваженийорган зпитань пробаціїпро змінумісця проживаннята роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: куртку, сорочку, кухонний ніж, марлеві тампони зі зразками крові, контрольні марлеві тампони, марлеві тампони зі змивами з рук, зрізи нігтьових пластин, марлеві тампони зі змивами з килиму, відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України знищити.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, в сумі 1237 гривень, стягнути з ОСОБА_10 на користь держави.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Харківського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1

СудПервомайський міськрайонний суд Харківської області
Дата ухвалення рішення17.01.2020
Оприлюднено07.02.2023
Номер документу86982256
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —632/1847/17

Ухвала від 19.01.2023

Кримінальне

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

Васянович Г. М.

Ухвала від 26.11.2020

Кримінальне

Харківський апеляційний суд

Грошева О. Ю.

Ухвала від 12.03.2020

Кримінальне

Харківський апеляційний суд

Грошева О. Ю.

Ухвала від 02.03.2020

Кримінальне

Харківський апеляційний суд

Грошева О. Ю.

Вирок від 17.01.2020

Кримінальне

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

Васянович Г. М.

Ухвала від 16.10.2019

Кримінальне

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

Васянович Г. М.

Ухвала від 12.10.2018

Кримінальне

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

Васянович Г. М.

Ухвала від 03.09.2018

Кримінальне

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

Васянович Г. М.

Ухвала від 26.07.2018

Кримінальне

Апеляційний суд Харківської області

Савенко М. Є.

Ухвала від 27.04.2018

Кримінальне

Апеляційний суд Харківської області

Савенко М. Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні