Постанова

від 14.01.2020 по справі 927/602/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2020 р. Справа№ 927/602/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Сітайло Л.Г.

секретар Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивача - не з`явилися

відповідача - Касьяненко Д.С.

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Шабалинівське"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.09.2019 р. (повне рішення складено 08.10.2019 р.)

у справі № 927/602/19 (суддя - Шморгун В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гровнер Груп"

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Шабалинівське"

про стягнення заборгованості у розмірі 1054258,90 грн

В С Т А Н О В И В :

У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гровнер Груп" звернулося з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Шабалинівське" про стягнення заборгованості за договорами поставки у загальному розмірі 1125117,00 грн, з яких: 872875,00 грн - основний борг, 86835,00 грн - пеня, 28047,00 грн - 3% річних та 137360,00 грн - інфляційні втрати.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач, в порушення умов укладених договорів поставки, свої зобов`язання щодо своєчасної оплати за поставлений товар не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Усуваючи недоліки позовної заяви, позивачем подано уточнену позовну заяву, у якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Гровнер Груп" просило стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки № 26/04/2018-1 від 26.04.2018 р. у загальному розмірі 1054258,90 грн, з яких: 872875,00 грн - основний борг, 77665,39 грн - пеня, 29027,16 грн - 3% річних та 74691,35 грн - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.08.2019 р. відкрито провадження у справі № 927/602/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.09.2019 р. у справі № 927/602/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гровнер Груп" задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 872875,00 грн основного боргу, 75102,90 грн пені, 21831,82 грн 3% річних та 45165,00 грн інфляційних втрат, в іншій частині відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Шабалинівське" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що з копій видаткових накладних, наданих позивачем, неможливо встановити, що поставки товару за цими накладними здійснювались саме на підставі наданих позивачем договорів поставки, оскільки у накладних не міститься жодних посилань на договір, а лише на рахунки-фактури. Також скаржник вказує на те, що строк оплати за поставлений товар не настав, враховуючи ненаправлення позивачем відповідачу вимоги у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 р. апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Шабалинівське" у справі № 927/602/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Шабалинівське", вирішено здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та призначено справу № 927/602/19 до розгляду на 14.01.2020 р.

До суду 09.12.2019 р. від представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Шабалинівське" надійшло клопотання про участь у судових засіданнях у справі № 927/602/19 у режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Сумської області або Сумського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 р. було відмовлено у задоволенні клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Шабалинівське" про участь у судовому засіданні 14.01.2020 р. у режимі відеоконференції у справі № 927/602/19.

У засідання суду, призначене на 14.01.2020 р., представник позивача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Належних доказів поважності причин відсутності зазначеного представника суду не надано.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаного представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

26.04.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гровнер Груп" (далі - постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Шабалинівське" (далі - покупець) було укладено договір поставки № 26/04/2018-1 (далі - договір поставки-1).

Відповідно до п. 1.1 договору поставки-1 постачальник зобов`язується поставити й передати у власність, а покупець прийняти й оплатити насіння кукурудзи Ріст- F-1 (далі - товар).

Згідно з п. 1.2 договору поставки-1 найменування, асортимент, ціна, сума, кількість, якість, умови поставки, строки оплати товару покупцем обумовлюється у специфікаціях до даного договору, які є його невід`ємною частиною.

Як передбачено п. 1.4 договору поставки-1, ціна даного договору визначається сумою усіх специфікацій та видаткових накладних за період дії даного договору і становить 526500,00 грн.

У відповідності до п. п. 3.1, 3.3 договору поставки-1 оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата за товар здійснюється згідно з наступним графіком: 10% - попередня оплата, 90% - з відстрочкою платежу до 01.11.2018 р.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на те особами й діє до 31.12.2018 р., до повного виконання зобов`язань по розрахунках (п. 7.1 договору поставки-1).

У специфікації № 1 від 26.04.2018 р. до договору поставки-1 сторони дійшли згоди про поставку партії товару на умовах: найменування товару - насіння кукурудзи Ріст- F-1 ; кількість товару - 150 пакувальних одиниць; ціна товару - 3510,00 грн за 1 одиницю, у тому числі ПДВ 20% - 585,00 грн; сума поставки по специфікації становить 526500,00 грн; оплата за товар згідно з наступним графіком: 10% - попередня оплата, 90% - з відстрочкою платежу до 01.11.2018 р.

26.04.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гровнер Груп" (далі - постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Шабалинівське" (далі - покупець) було укладено договір поставки № 26/04/2018-2 (далі - договір поставки-2).

Відповідно до п. 1.1 договору поставки-2 постачальник зобов`язується поставити й передати у власність, а покупець прийняти й оплатити гібрид соняшника Олівер (далі - товар).

Згідно з п. 1.2 договору поставки-2 найменування, асортимент, ціна, сума, кількість, якість, умови поставки, строки оплати товару покупцем обумовлюється у специфікаціях до даного договору, які є його невід`ємною частиною.

Як передбачено п. 1.4 договору поставки-2, ціна даного договору визначається сумою усіх специфікацій та видаткових накладних за період дії даного договору і становить 283500,00 грн.

У відповідності до п. п. 3.1, 3.3 договору поставки-2 оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата за товар здійснюється згідно з наступним графіком: 10% - попередня оплата, 90% - з відстрочкою платежу до 01.11.2018 р.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на те особами й діє до 31.12.2018 р., до повного виконання зобов`язань по розрахунках (п. 7.1 договору поставки-2).

У специфікації № 1 від 26.04.2018 р. до договору поставки-2 сторони дійшли згоди про поставку партії товару на умовах: найменування товару - гібрид соняшника Олівер; кількість товару - 70 пакувальних одиниць; ціна товару - 4050,00 грн за 1 одиницю, у тому числі ПДВ 20% - 675,00 грн; сума поставки по специфікації становить 283500,00 грн; оплата за товар згідно з наступним графіком: 10% - попередня оплата, 90% - з відстрочкою платежу до 01.11.2018 р.

10.05.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гровнер Груп" (далі - постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Шабалинівське" (далі - покупець) було укладено договір поставки № 10/05/2018 (далі - договір поставки).

Відповідно до п. 1.1 цього договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність в обумовлені строки покупцю засоби захисту рослин (далі - товар), вказаний у специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Згідно з 1.2 договору поставки кількість, асортимент, ціна товару, а також умови оплати та поставки товару визначаються в специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору.

У відповідності до п. 3.1 договору поставка товару здійснюється партіями. Під партією слід розуміти таку кількість товару, яка фактично доставлена покупцю.

Пунктами 6.1, 6.1.1, 6.2 договору поставки визначено, що розрахунок за товар, що поставляється за даним договором, здійснюється покупцем на умовах і у строк, що узгоджуються у специфікації. Якщо специфікація на партію товару не узгоджена сторонами, обов`язок з оплати фактично поставленого товару виникає у покупця негайно у день підписання видаткової накладної на партію товару - відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України. Оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. п. 7.1, 7.2 договору, у разі порушення покупцем строків оплати товару за даним договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки, яка встановлюється Національним банком України і діє у період прострочення, від відповідної суми простроченого зобов`язання за кожен календарний день прострочення; ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (щодо обмеження строку нарахування штрафних санкцій) не застосовується.

У специфікації № 1 від 10.05.2018 р. до договору зазначена кількість, номенклатура, ціна товару, що має бути поставлена покупцю, а саме: гербіцид Мілано, кількість - 180 л, ціна за одиницю з ПДВ - 405,00 грн, загальна сума з ПДВ - 72900,00 грн; Дисулам (каністра 5л), кількість - 100 л, ціна за одиницю з ПДВ - 378,00 грн, загальна сума з ПДВ - 37800,00 грн; Аватар (ацетохлор, 900г/л), кількість - 340 л, ціна за одиницю з ПДВ - 270,00 грн, загальна сума з ПДВ - 91800,00 грн; Експрес 75 в.г., кількість - 4,5 кг, ціна за одиницю з ПДВ - 7500,00 грн, загальна сума з ПДВ - 33750,00 грн; усього на загальну суму 236250,00 грн.

Умови та строк проведення розрахунків за товар у цій специфікації сторонами не погоджені.

На виконання умов укладених договорів позивач виставив відповідачу рахунки-фактури:

- № СФ-0000022 від 26.04.2018 р. на суму 526500,00 грн з ПДВ на оплату насіння кукурудзи Ріст- F-1 у кількості 150 куб. м, ціна без ПДВ (за одиницю) - 2925,00 грн;

- № СФ-0000021 від 26.04.2018 р. на суму 283500,00 грн з ПДВ на оплату гібриду соняшника Олівер у кількості 70 пак, ціна без ПДВ (за одиницю) - 3375,00 грн;

- № СФ-0000025 від 10.05.2018 р. на суму 198450,00 грн з ПДВ на оплату: Аватар (ацетохлор, 900г/л) у кількості 340 л, ціна без ПДВ (за одиницю) - 225,00 грн; гербіциду Мілано у кількості 180 л, ціна без ПДВ (за одиницю) - 337,50 грн; Експрес 75 в.г. у кількості 4,5 кг, ціна без ПДВ (за одиницю) - 6250,00 грн;

- № СФ-0000035 від 25.05.2018 р. на суму 37800,00 грн з ПДВ на оплату гербіциду Прайм у кількості 100 л, ціна без ПДВ (за одиницю) - 315,00 грн;

- № СФ-000043 від 20.06.2018 р. на суму 11250,00 грн з ПДВ на оплату Експрес 75 в.г. у кількості 1,5 кг, ціна без ПДВ (за одиницю) - 6250,00 грн.

На підставі видаткових накладних позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 1057500,00 грн, а саме:

- відповідно до видаткової накладної № РН-022 від 26.04.2018 р. позивач поставив відповідачу насіння кукурудзи "Ріст- "F-1 у кількості 150 куб.м, ціна без ПДВ (за одиницю) - 2925,00 грн, на загальну суму 526500,00 грн з ПДВ;

- відповідно до видаткової накладної № РН-021 від 26.04.2018 р. позивач поставив відповідачу гібрид соняшника Олівер у кількості 70 пак, ціна без ПДВ (за одиницю) - 3375,00 грн, на загальну суму 283500,00 грн з ПДВ;

- відповідно до видаткової накладної № РН-023 від 14.05.2018 р. позивач поставив відповідачу: Аватар (ацетохлор, 900г/л) у кількості 340 л, ціна без ПДВ (за одиницю) - 225,00 грн; гербіцид Мілано у кількості 180 л, ціна без ПДВ (за одиницю) - 337,50 грн; Експрес 75 в.г. у кількості 4,5 кг, ціна без ПДВ (за одиницю) - 6250,00 грн, усього на загальну суму 198450,00 грн з ПДВ;

- відповідно до видаткової накладної № РН-035 від 25.05.2018 р. позивач поставив відповідачу гербіцид Прайм у кількості 100 л, ціна без ПДВ (за одиницю) - 315,00 грн, на загальну суму 37800,00 грн з ПДВ;

- відповідно до видаткової накладної № РН-043 від 20.06.2018 р. позивач поставив відповідачу Експрес 75 в.г. у кількості 1,5 кг, ціна без ПДВ (за одиницю) - 6250,00 грн, на загальну суму 11250,00 грн з ПДВ.

Відповідач перерахував позивачу кошти на загальну суму 134625,00 грн, що підтверджуються платіжними дорученнями: № 2966 від 27.04.2018 р. на суму 81000,00 грн (призначення платежу: гібрид соняшника Олівер, насіння кукурудзи "Ріст- "F-1 згідно з рахунками № 21, 22 від 26.04.2018 р.), № 3030 від 14.05.2018 р. на суму 23625,00 грн (призначення платежу: згідно з рахунком № СФ-0000025 від 10.05.2018 р.), № 3386 від 28.09.2018 р. на суму 30000,00 грн (призначення платежу: гібрид соняшника Олівер, насіння кукурудзи "Ріст- "F-1 згідно з рахунками № 21, № 22 від 26.04.2018 р.

Також позивач зазначив, що відповідач 04.02.2019 р. перерахував ТОВ "Гровнер Груп" кошти у розмірі 50000,00 грн, які були зараховані в рахунок оплати за поставлений товар згідно з видатковою накладною № РН-022 від 26.04.2018 р., однак, докази оплати у нього не збереглися.

До того ж між сторонами був підписаний акт звірки розрахунків за період з 01.04.2018 р. по 31.10.2018 р., відповідно до якого заборгованість СТОВ "Шабалинівське" перед ТОВ "Гровнер Груп" за вказаними вище видатковими накладними станом на 31.10.2018 р. складала 922875,00 грн.

09.11.2018 р. СТОВ "Шабалинівське" направило на адресу ТОВ "Гровнер Груп" лист, в якому просило перенести термін розрахунку на 25.12.2018 р. у зв`язку з наявними труднощами з реалізації продукції.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, в порушення укладених договорів поставки, не в повному обсязі оплатив вартість товару, поставленого позивачем, а саме: за договором поставки від 26.04.2018 р. № 26/04/2018-1 на підставі видаткової накладної № РН-022 від 26.04.2018 р.; за договором поставки від 26.04.2018 р. № 26/04/2018-2 на підставі видаткової накладної № РН-021 від 26.04.2018 р.; за договором поставки від 10.05.2018 р. № 10/05/2018 на підставі видаткової накладної № РН-023 від 14.05.2018 р.; а також на підставі видаткових накладних (без укладання відповідних договорів) № РН-043 від 20.06.2018 р. та № РН-035 від 25.05.2018 р.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов`язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Вбачається, що видаткові накладні № РН-022 від 26.04.2018 р., № РН-021 від 26.04.2018 р., № РН-023 від 14.05.2018 р., № РН-035 від 25.05.2018 р. та № РН-043 від 20.06.2018 р., на підставі яких позивач поставив відповідачу товар, не містять посилань на жодний із зазначених договорів, а в графі замовлення у цих накладних вказані рахунки-фактури, а саме: у видатковій накладній № РН-021 від 26.04.2018 р. зазначений рахунок-фактура № СФ-0000021 від 26.04.2018 р., у видатковій накладній № РН-022 від 26.04.2018 р. - рахунок-фактура № СФ-0000022 від 26.04.2018 р.; у видатковій накладній № РН-023 від 14.05.2018 р. - рахунок-фактура № СФ-0000025 від 10.05.2018 р., у видатковій накладній № РН-035 від 25.05.2018 р. - рахунок-фактура № СФ-0000035 від 25.05.2018 р., у видатковій накладній № РН-043 від 20.06.2018 р. - рахунок-фактура № СФ-000043 від 20.06.2018 р.

Разом з цим, як вбачається зі змісту договору № 26/04/2018-1 від 26.04.2018 р., специфікації № 1 від 26.04.2018 р. до цього договору, рахунку-фактури № СФ-0000022 від 26.04.2018 р, видаткової накладної № РН-022 від 26.04.2018 р., усі ці документи містять однакову інформацію щодо найменування, кількості, ціни товару, дати їх складення, що є підставою ідентифікувати належність рахунку-фактури № СФ-0000022 від 26.04.2018 р. та видаткової накладної № РН-022 від 26.04.2018 р. саме до договору № 26/04/2018-1 від 26.04.2018 р.

Таким чином, товар згідно з видатковою накладною № РН-022 від 26.04.2018 р. на суму 526500,00 грн був поставлений відповідачу саме на виконання договору № 26/04/2018-1 від 26.04.2018 р.

Як вбачається з п. 3.3 договору № 26/04/2018-1 та п. 7 специфікації № 1 до цього договору, відповідач повинен був сплатити за отриманий ним товар у строк до 01.11.2018 р.

Платіжними дорученнями № 2966 від 27.04.2018 р. на суму 81000,00 грн та № 3386 від 28.09.2018 р. на суму 30000,00 грн відповідач перерахував позивачу кошти у загальному розмірі 111000,00 грн, з призначенням платежу: гібрид соняшника Олівер, насіння кукурудзи "Ріст- "F-1 згідно з рахунками № 21, № 22 від 26.04.2018 р.

Вказані кошти були зараховані позивачем в рахунок оплати за поставлений згідно з видатковою накладною № РН-022 від 26.04.2018 р. товар.

Також позивач зарахував в рахунок оплати за поставлений товар згідно з видатковою накладною № РН-022 від 26.04.2018 р. сплачені відповідачем 04.02.2019 р. кошти у розмірі 50000,00 грн, проте доказів такої сплати суду не надав.

Однак, оскільки відповідач не визнав обставин здійснення ним 04.02.2019 р. сплати кошів у розмірі 50000,00 грн за видатковою накладною № РН-022 від 26.04.2018 р., а позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження цього, відтак останній не довів обставин сплати відповідачем коштів за вказаною накладною.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар згідно з видатковою накладною № РН-022 від 26.04.2018 р. підтверджується належними та достатніми доказами на суму 415500,00 грн.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже заявлення до стягнення коштів за цю поставку лише у розмірі 365500,00 грн (та відповідних нарахувань на цю суму), не впливає на загальний розмір спірної заборгованості.

Як вбачається зі змісту договору № 26/04/2018-2 від 26.04.2018 р., специфікації № 1 від 26.04.2018 р. до цього договору, рахунку-фактури № СФ-0000021 від 26.04.2018 р., видаткової накладної № РН-021 від 26.04.2018 р., усі ці документи містять однакову інформацію щодо найменування, кількості, ціни товару, дати їх складення, що дає підстави ідентифікувати належність рахунку-фактури № СФ-0000021 від 26.04.2018 р. та видаткової накладної № РН-021 від 26.04.2018 р. саме до договору № 26/04/2018-2 від 26.04.2018 р.

Таким чином, товар згідно з видатковою накладною № РН-021 від 26.04.2018 р. на суму 283500,00 грн був поставлений позивачем відповідачу на виконання договору № 26/04/2018-2 від 26.04.2018 р.

За змістом п. 3.3 договору № 26/04/2018-2 та п. 7 специфікації № 1 до цього договору, відповідач повинен був сплатити за отриманий ним товар у строк до 01.11.2018 р., однак взятих на себе зобов`язань з оплати товару не виконав.

Отже заборгованість відповідача за поставлений товар згідно з видатковою накладною № РН-021 від 26.04.2018 р. складає 283500,00 грн.

Відповідно до специфікації № 1 до договору № 10/05/2018 сторони погодили кількість, номенклатуру, ціну товару, що має бути поставлений покупцю, а саме: Гербіцид Мілано, кількість - 180 л, ціна за одиницю з ПДВ - 405,00 грн, загальна сума з ПДВ - 72900,00 грн; Дисулам (каністра 5л), кількість - 100 л, ціна за одиницю з ПДВ - 378,00 грн, загальна сума з ПДВ - 37800,00 грн; Аватар (ацетохлор, 900г/л), кількість - 340 л, ціна за одиницю з ПДВ - 270,00 грн, загальна сума з ПДВ - 91800,00 грн; Експрес 75 в.г., кількість - 4,5 кг, ціна за одиницю з ПДВ - 7500,00 грн, загальна сума з ПДВ - 33750,00 грн; усього на загальну суму 236250,00 грн.

Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000025 від 10.05.2018 р. на суму 198450,00 грн з ПДВ на оплату: Аватар (ацетохлор, 900г/л) у кількості 340 л, ціна без ПДВ (за одиницю) - 225,00 грн; гербіциду Мілано у кількості 180 л, ціна без ПДВ (за одиницю) - 337,50 грн; Експрес 75 в.г. у кількості 4,5 кг, ціна без ПДВ (за одиницю) - 6250,00 грн.

Товар, зазначений у рахунку-фактурі № СФ-0000025 від 10.05.2018 р., був поставлений відповідачу згідно з видатковою накладною № РН-023 від 14.05.2018 р.

Отже позивач здійснив поставку відповідачу товару з найменуванням, у тій кількості та за ціною, що вказані у специфікації № 1 до договору № 10/05/2018, за винятком лише однієї позиції - Дисулам (каністра 5л), кількість - 100 л, ціна за одиницю з ПДВ - 378,00 грн, загальна сума з ПДВ - 37800,00 грн.

При цьому поставка товару партіями передбачена п. 3.1 договору № 10/05/2018, тобто позивач мав право поставити відповідачу товар, який зазначений у специфікації № 1 до договору № 10/05/2018, не одразу, а у певних частинах.

Таким чином, поставка лише частини товару не спростовує належність цієї поставки саме до договору № 10/05/2018.

Отже товар згідно з видатковою накладною № РН-023 від 14.05.2018 р. на суму 198450,00 грн та на підставі виставленого рахунку-фактури № СФ-0000025 від 10.05.2018 р. був поставлений позивачем відповідачу на виконання умов договору № 10/05/2018 від 10.05.2018 р.

Оскільки у договорі № 10/05/2018 та у специфікації № 1 до цього договору не був встановлений строк сплати за товар, поставлений згідно з видатковою накладною № РН-023 від 14.05.2018 р., відповідно до п. 6.1.1 договору № 10/05/2018 та ч. 1 ст. 692 ЦК України обов`язок щодо його сплати виник у відповідача з моменту прийняття ним цього товару, тобто з 14.05.2018 р.

Платіжним дорученням № 3030 від 14.05.2018 р. відповідач перерахував позивачу кошти у розмірі 23625,00 грн, з призначенням платежу: згідно з рахунком № СФ-0000025 від 10.05.2018 р.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений згідно з видатковою накладною № РН-023 від 14.05.2018 р. товар складає 174825,00 грн.

Отже доводи скаржника про те, що поставка товару за видатковими накладними № РН-022 від 26.04.2018 р., № РН-021 від 26.04.2018 р. та № РН-023 від 14.05.2018 р. здійснювались не на підставі укладених договорів поставки № 26-04/2018-1, № 26/04/2018-2, № 10/05/2018 відповідно, є необґрунтованими.

Вбачається, що позивач поставив відповідачу товар також на підставі видаткових накладних № РН-035 від 25.05.2018 р. на суму 37800,00 грн та № РН-043 від 20.06.2018 р. на суму 11250,00 грн.

Однак, наявні у матеріалах справи договори поставки та специфікації до них не містять найменування товару, поставленого за вказаними видатковими накладними.

За таких обставин, поставка товару за видатковими накладними № РН-035 від 25.05.2018 р. та № РН-043 від 20.06.2018 р. здійснена на підставі договору, укладеного у спрощений спосіб відповідно до норм ст. ст. 181, 184 ГК України.

Позивач вказує, що строк оплати за цими видатковими накладними настав 01.11.2018 р., до того ж за змістом листа СТОВ "Шабалинівське" від 09.11.2018 р. відповідач просив відтермінувати оплати за здійсненими поставками до 25.12.2018 р., у зв`язку з наявними труднощами з реалізації продукції, відтак визнав борг перед позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевим судом відповідно до ст. 82 ГПК України було здійснено огляд електронної скриньки за електронною адресою: grovner-group@ukr.net, на яку було надіслано лист з електронної адреси: yurist.stov@ukr.net, ім`я відправника: "Юрист СТОВ Шабалинівське", дата надходження - 09.11.2018 р., час надходження - 15:29, про що складено протокол огляду речових доказів від 24.09.2019 р.

Під час огляду електронної скриньки судом першої інстанції встановлено, що в електронному листі від 09.11.2018 р. міститься вкладення у виді сканованої кольорової копії листа СТОВ "Шабалинівське" від 09.11.2018 р., паперова копія якого міститься в матеріалах справи.

Також під час огляду оригіналу електронного доказу - листа СТОВ "Шабалинівське" від 09.11.2018 р. було встановлено, що цей лист містить підпис директора СТОВ "Шабалинівське" Півня М.О., а також відбиток печатки СТОВ "Шабалинівське".

Однак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, про те, що зазначена інформація у листі СТОВ "Шабалинівське" від 09.11.2018 р. про підписання за договором № 10/05/2018 від 10.05.2018 р. видаткових накладних 26.04.2018 р., 25.05.2018 р., 20.06.2018 р., не відповідає дійсності, оскільки поставки згідно з видатковими накладними від 26.04.2018 р. були здійснені на виконання договорів № 26/04/2018-1 та № 26/04/2018-2, а поставки за видатковими накладними від 25.05.2018 р. та від 20.06.2018 р. не стосуються виконання жодного із наданих договорів.

За змістом ч. 1 ст. 692 ЦК України обов`язок щодо сплати товару за вказаними видатковими накладними виник у відповідача з моменту прийняття ним цього товару, а саме: за видатковою накладною № РН-035 від 25.05.2018 р. - з 25.05.2018 р., а за видатковою накладною № РН-043 від 20.06.2018 р. - з 20.06.2018 р.

В матеріалах справи відсутні докази сплати заборгованості за товар, отриманий згідно з видатковими накладними № РН-035 від 25.05.2018 р. та № РН-043 від 20.06.2018 р., відтак заборгованість відповідача за цими накладними складає 49050,00 грн.

Доводи скаржника про те, що відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України обов`язок зі сплати товару, поставленого згідно з видатковими накладними № РН-022 від 26.04.2018 р., № РН-021 від 26.04.2018 р.; № РН-023 від 14.05.2018 р., № РН-035 від 25.05.2018 р. та № РН-043 від 20.06.2018 р., у відповідача не настав у зв`язку з тим, що позивачем не було направлено йому вимогу про сплату заборгованості, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки строк оплати за отриманий за цими видатковими накладними товар відповідно до умов договорів поставки та ч. 1 ст. 692 ЦК України настав з моменту прийняття відповідачем цього товару.

Враховуючи викладене, а також те, що строк виконання зобов`язання за укладеними договорами настав та враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази повної оплати, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 872875,00 грн.

Також за прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 74691,35 грн інфляційних втрат та 29027,16 грн 3% річних.

Крім цього, за неналежне виконання умов договору поставки від 10.05.2018 р. № 10/05/2018 позивач нарахував 77665,39 грн пені.

Як вбачається з розрахунку позивача, 3% річних нараховані ним за період з 01.11.2018 р. по 31.10.2019 р. на заборгованість у розмірі 872875,00 грн та додатково за поставкою, здійсненою на підставі видаткової накладної № РН-023 від 14.05.2018 р., за період з 14.05.2018 р. по 31.10.2018 р. на суму заборгованості у розмірі 174825,00 грн; пеня нарахована за період з 15.07.2018 р. по 31.10.2019 р. на суму заборгованості за видатковою накладною № РН-023 від 14.05.2018 р.; інфляційні втрати нараховані на суму заборгованості у розмірі 698050,00 грн за видатковими накладними № РН-022 від 26.04.2018 р., № РН-021 від 26.04.2018 р., № РН-035 від 25.05.2018 р. та № РН-043 від 20.06.2018 р. за період з 01.11.2018 р. по 01.06.2019 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

У пунктах 7.1, 7.2 договору № 10/05/2018 сторони погодили, що у разі порушення покупцем строків оплати товару за даним договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки, яка встановлюється Національним банком України і діє у період прострочення, від відповідної суми простроченого зобов`язання за кожен календарний день прострочення та не застосовується ч. 6 ст. 232 ГК України (щодо обмеження строку нарахування штрафних санкцій).

Згідно зі ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що розрахунок 3% річних, інфляційних втрат та пені здійснений позивачем неправильно.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Прийменник до з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь.

Таким чином прострочення виконання зобов`язання настає з наступної календарної дати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.10.2018 р. у справі № 927/490/18.

Враховуючи те, що договорами № 26/04/2018-1, № 26-04/2018-2 та специфікаціями до них встановлено строк оплати за товар до 01.11.2018 р., нарахування заборгованості за видатковими накладними № РН-022 від 26.04.2018 р. та № РН-021 від 26.04.2018 р. повинно здійснюватися з 02.11.2018 р.

Нарахування заборгованості за договором поставки від 10.05.2018 р. № 10/05/2018, строк оплати у якому не вказаний, повинно здійснюватися на підставі видаткової накладної № РН-023 від 14.05.2018 р. з 15.05.2018 р.

За видатковою накладною № РН-035 від 25.05.2018 р. та за видатковою накладною № РН-043 від 20.06.2018 р., поставка за якими була здійснена без укладення відповідного договору, заборгованість виникла з 21.06.2018 р. та з 26.05.2018 р. відповідно.

Вбачається, що позивач здійснив нарахування 3% річних за видатковими накладними № РН-035 від 25.05.2018 р. та № РН-043 від 20.06.2018 р. - з 01.11.2018 р., що є його правом.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Обґрунтовуючи період нарахування 3% річних та пені саме до 31.10.2019 р., позивач посилається на тривалість судового процесу та відсутність прямої заборони в законодавстві України на визначення періоду нарахування неустойки та інфляційних втрат наперед.

Отже ці нарахування підлягають перерахунку по дату подання позову, тобто до 29.07.2019 р.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з перерахунком, здійсненим місцевим судом, відповідно до якого задоволенню підлягають вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 21831,82 грн, 45165,00 грн інфляційних втрат та 75102,90 грн пені.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.09.2019 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Шабалинівське" задоволенню не підлягає.

Аргументи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Шабалинівське" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.09.2019 р. у справі № 927/602/19 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Шабалинівське".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 20.01.2020 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

Л.Г. Сітайло