Рішення

від 20.01.2020 по справі 127/25955/18

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/25955/18

Провадження № 2/127/4473/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2020 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,

при секретарі судового засідання Мироненко В.В.,

за участю: представника позивача - адвоката Заїки В.В.,

представників відповідачів ОСОБА_1 , адвоката Дудчика О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дашковецької сільської ради Літинського району Вінницької області, ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідачів Дашковецької сільської ради Літинського району Вінницької області, ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вінниці помер батько заявника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Дашківці Літинського району Вінницької області.

Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, яке складається з: житлового будинку АДРЕСА_1 та грошових вкладів, які належали померлому на підставі права власності.

Спадкова справа до майна померлого ОСОБА_4 заведена у Першій вінницькій державній нотаріальній конторі.

Позивач у встановлений законом строк подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини як спадкоємець за законом першої черги, але на момент подачі заяви нотаріус позивачу повідомила, що батько за життя склав заповіт на ім`я відповідача ОСОБА_3 , відповідно до якого останній заповів житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, позивачу стало відомо, що 31.08.2015 року секретарем виконкому Дашковецької сільської ради Літинського району Вінницької області Прокопенко Н.П. було посвідчено заповіт ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №93, відповідно до якого ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належний йому на праві власності житловий будинок та земельну ділянку за АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3.

Вищезгаданий заповіт позивач вважає недійсним, оскільки, на її думку, батько склав заповіт будучи як фізично, так і психічно не здоровим, а тому не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Окрім того, батько за життя потребував постійного стороннього догляду, який йому забезпечувала позивач, оскільки зловживав спиртними напоями, був психічно неврівноваженим та вживав ліки, які обмежували його здатність усвідомлювати свої дії.

Таким чином, вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Заїка В.В. позовні вимоги підтримав та просив суд останні задовольнити з підстав, зазначених у позові (а.с.2-5), своїм правом на подання відповідей на відзиви не скористався.

В судовому засіданні представник відповідача Дашковецької сільської ради Літинського району Вінницької області за довіреністю Прокопенко Н.П. позовні вимоги не визнала та просила в задоволенні останніх відмовити з мотивів, викладених у відзиві на позов (а.с.27-28).

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Дудчик О.М. позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні останніх відмовити з мотивів, викладених у відзиві (а.с.46-50).

Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідка, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вінниці у віці 60 років помер батько заявника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Дашківці Літинського району Вінницької області, про що 22.01.2018 року складено відповідний актовий запис №233, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 22.01.2018 року (а.с.10).

Статтею 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

А тому, після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на спадкове майно, яке належало померлому за життя на праві приватної власності, зокрема: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 17.06.2014 року державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Шарко О.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1-1189, що підтверджується змістом Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №23090606 від 17.06.2014 року (а.с.12); а також грошові вклади із відповідними відсотками та нарахованими компенсаціями, що зберігаються у ТВБВ №10001/0188 Філія-Вінницьке обласне управління Ощадбанк на рахунках № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , належних померлому на підставі повідомлення ВОУ АТ Ощадбанк від 11.04.2018 року №101.17/05-03-917, що підтверджується змістом свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 11.10.2018 року державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Марценюк С.А. та зареєстрованого в реєстрі за №1-605 (а.с.11).

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України).

Таким чином, позивач являється спадкоємцем першої черги за законом як донька померлого, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 10.02.1984 року (а.с.9), а також свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому Хмельницького міськрайонного управління юстиції 05.12.2007 року (а.с.8).

Позивач є такою, що спадщину прийняла після смерті батька, оскільки в передбачений чинним законодавством строк звернулась до Першої вінницької державної нотаріальної із відповідною заявою про прийняття спадщини. Однак, останній 11.10.2018 року державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Марценюк С.А. було видано лише свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстроване в реєстрі за №1-605, на грошові вклади із відповідними відсотками та нарахованими компенсаціями, що зберігаються у ТВБВ №10001/0188 Філія-Вінницьке обласне управління Ощадбанк на рахунках № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , №26308043612801, належних померлому на підставі повідомлення ВОУ АТ Ощадбанк від 11.04.2018 року №101.17/05-03-917 (а.с.11).

Тоді, як вбачається з матеріалів справи померлим ОСОБА_4 за життя було складено заповіт щодо розпорядження його майном - житловим будинком АДРЕСА_1 на випадок його смерті.

Так, зі змісту заповіту від 31.08.2015 року, посвідченого секретарем виконкому Дашковецької сільської ради Літинського району Вінницької області Прокопенко Н.П. та зареєстрованого в реєстрі за №93, ОСОБА_4 , перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, усвідомлюючи значення своїх дій та попередньо ознайомившись із вимогами чинного законодавства щодо недійсності правочинів, на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належний йому на праві власності житловий будинок та земельну ділянку за АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.29).

Зі змісту вказаного заповіту також вбачається, що ОСОБА_4 підтвердив, що цей заповіт не носить характеру фіктивного чи удаваного правочину. Заповіт записано ОСОБА_1 зі слів ОСОБА_4 Заповіт до підписання прочитаний вголос заповідачем, власноручно підписаний. Особу ОСОБА_4 встановлено, дієздатність перевірено (а.с.29).

Також, в книзі реєстрації нотаріальних дій за 2014-2015 роки по Дашковецькій сільській раді Літинського району Вінницької області, витяг з якої міститься в матеріалах справи, міститься запис №93 від 31.08.2015 року про складення ОСОБА_4 заповіту (а.с.30-31).

Позивач вважає, що вищезазначений заповіт є недійсним на підставі ст.225 ЦК України, оскільки батько через стійкий розлад здоров`я не розумів значення своїх дій та не міг керувати ними.

Згідно ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю (ч.1 ст.1234 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені (ч.1 ст.225 ЦК України).

Відповідно до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування правила статті 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд зобов`язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів. При розгляді справ за позовами про визнання недійсними заповітів на підставі статті 225, частини другої статті 1257 ЦК України суд відповідно до статті 105 ЦПК України за клопотанням хоча б однієї зі сторін зобов`язаний призначити посмертну судово-психіатричну експертизу. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.

А тому, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.12.2018 року у даній цивільній справі було призначено посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Комунального закладу Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. О.І. Ющенка на вирішення яких поставлено наступні питання:чи страждав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Дашківці Літинського району Вінницької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вінниці, будь-яким психічним розладом (захворюванням) під час складання заповіту від 31.08.2015 року, посвідченого секретарем виконкому Дашковецької сільської ради Літинського району Вінницької області Прокопенко Наталією Павлівною та зареєстрованого в реєстрі за №93; якщо так, то чи міг ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Дашківці Літинського району Вінницької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вінниці, під час складання заповіту від 31.08.2015 року, посвідченого секретарем виконкому Дашковецької сільської ради Літинського району Вінницької області Прокопенко Наталією Павлівною та зареєстрованого в реєстрі за №93, усвідомлювати значення своїх дій, надавати їм належну оцінку та керувати ними (а.с.91-92)?

Згідно висновку судово-психіатричного експерта Комунального закладу Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. О.І. Ющенка №11 від 12.11.2019 року вбачається, що ОСОБА_4 на час складання заповіту від 31.08.2015 року на психічні розлади не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. Про це свідчить проведений аналіз матеріалів цивільної справи, наданої медичної документації, згідно з якими підекспертний в досліджуваний період часу не виявляв розладів свідомості, грубих порушень пам`яті, порушень в сферах мислення, інтелекту, емоцій, волі, а також порушень критичних та адаптаційних здібностей, психотичної симптоматики (маячення, галюцинацій). Наявні у нього соматичні захворювання (легенева недостатність І, цироз печінки класу В за Чайлд-П`ю, стадія декомпенсації, портальна гіпертензія ІІ ст., асцит, печінкова-клітинна недостатність ІІ ст., сечокам`яна хвороба, камені лівої нирки, хронічний пієлонефрит, хронічне порушення мозкового кровообігу на тлі шийного остеохондрозу з антено-невротичним, цефалічним синдромами) не викликали порушень в сфері його психічної діяльності. Про це свідчить доступність ОСОБА_4 продуктивного мовного характеру, під час якого він логічно і послідовно висловлював свої думки (під час складання заповіту власноручно написав: Цей заповіт прочитаний мною, ОСОБА_4 , вголос, відповідає моїм діям і намірам і власноручно його підписав), повідомляв про себе відомості, скаржився на стан здоров`я у відповідності до патологічних процесів - на загальну слабкість, відчуття здуття живота після їжі, важкість в животі, періодичний гіркий присмак в роті, періодичний головний біль, пастозність стоп, підвищення температури тіла, нудоту, біль в правому підребер`ї, патологічну висипку на лиці, блювоту світлими згортками крові. Під час оглядів лікарем загальної практики сімейної медицини (11.09.2015 року, 01.10.2015 року, 11.08.2016 року, 27.10.2017 року) та під час стаціонарного лікування в лікарнях (з 21.09.2015 року по 05.10.2015 року, з 01.10.2017 року по 06.10.2017 року) ОСОБА_4 оглядався лікарями різного профілю (терапевтом, офтальмологом, отоларингологом, неврологом, хірургом, наркологом), при цьому він виконував інструкції при обстеженні, поводився адекватно, ніхто з лікарів не відмітив у нього будь-яких відхилень в психічній діяльності, не призначив консультації лікаря-психіатра. Тому, ОСОБА_4 на час складання заповіту 31.08.2015 року усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними (а.с.218-224).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, стороною позивача в установленому законом порядку не доведено, що оскаржуваний заповіт було складено ОСОБА_4 у момент, коли він не усвідомлював значення своїх дій та (або) не міг керувати ними, тоді як з пояснень представника відповідача - секретаря виконкому Дашковецької сільської ради Літинського району Вінницької області Прокопенко Н.П., яка посвідчувала оскаржуваний заповіт, вбачається, що на момент вчинення вказаного заповіту спадкодавець розумів значення своїх дій та міг керувати ними. Оскаржуваний заповіт відповідав його дійсній волі.

Окрім того, реєстрацію місця проживання відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , з 27.10.2017 року (тобто за життя померлого спадкодавця), що достеменно підтверджується довідкою Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради від 15.03.2018 року №11089 (а.с.53), суд розцінює як вільне волевиявлення ОСОБА_4 на користування, а в послідуючому також на володіння та розпорядження у випадку його смерті ОСОБА_3 його житловим будинком АДРЕСА_1 .

Тоді, як складення ОСОБА_4 оскаржуваного заповіту на користь відповідача ОСОБА_3 є наслідком дружніх відносин померлого з її родиною, в тому числі з її батьками, які за життя опікувались ОСОБА_4 та допомагали матеріально, про що свідчить наявність у сторони відповідача на руках протоколів ультразвукового дослідження, сцинтіграфії, виписок із медичних карт ОСОБА_4 , товарні чеки на понесення витрат щодо лікування останнього тощо (а.с.63-72). Також, про зазначені обставини суду повідомила свідок ОСОБА_5 .

З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідком, дані про її заінтересованість у результаті розгляду справи відсутні.

Тому, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.203, 225, 1220, 1233, 1257, 1261, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст.7, 10, 76-82, 89, 133, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Дашковецької сільської ради Літинського району Вінницької області, ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Дашковецька сільська рада Літинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04326164, місцезнаходження за адресою: вул. Центральна, 123, с. Дашківці, Літинський р-н, Вінницька обл., 22363.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

Повне рішення суду складено 20.01.2020 року.

Суддя: