Ухвала

від 20.01.2020 по справі 620/3655/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 січня 2020 року Чернігів Справа № 620/3655/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Соломко І.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Приватного підприємства ''Трансвіт - Буд'' про забезпечення адміністративного позову у справі №620/3655/19,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Приватного підприємства ''Трансвіт - Буд'' до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови від 07.11.2019 №25-03-012/0570/165.

17.01.2020 на адресу суду від представника позивача надійшла заява, в якій просить забезпечити позов зупиненням дії постанови № 25-03-012/0570/165 від 07.11. 2019, винесеної Управлінням Держпраці в Чернігівській області про накладення штрафу на ПП ''Трансвіт-Буд'' у розмірі 375570,00 грн. до набрання рішенням суду законної сили та забороною державному виконавцю Прилуцького міськрайонний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) здійснювати будь-які виконавчі дії направлені на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.12.2019 у виконавчому провадженні №60927432, до набрання рішенням суду законної сили.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що на підставі оскаржуваної у даній справі постанови до вирішення питання по суті існує реальна можливість початку примусового виконання зазначеної постанови, у той час як справа не розглянута і рішення не прийнято, що свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам і інтересам позивача. Так, позивач зазначає, що оскаржувана постанова пред`явлена до примусового виконання в органи виконавчої служби та Прилуцьким міськрайонним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області 21.12.2019 відкрито виконавче провадження № 60927432 та зобов`язано підприємство подати декларацію про доходи та майно, стягнуто виконавчий збір у сумі 37557,00 грн та витрати виконавчого провадження в сумі 200,00 грн.

Розгляд поданої заяви про забезпечення адміністративного позову здійснюється на підставі частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, без повідомлення учасників справи.

Визначаючись щодо наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній адміністративній справі, суд враховує таке.

Підстави забезпечення позову визначені статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи, визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

В розумінні наведеної норми КАС України при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов`язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2019 Управлінням Держпраці у Чернігівській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №25-03-012/0570/165, якою на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України на позивача накладено штраф у сумі 375570,00 грн.

Відповідно до пункту 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України).

Частиною першою статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до частини шостої статті 265 Кодексу законів про працю України виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

У свою чергу Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII ''Про виконавче провадження'' (далі - Закон №1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закон №1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

З долучених до заяви документів судом встановлено, що на підставі оскаржуваної постанови, 21.12.2019 Прилуцьким міськрайонним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області відкрито виконавче провадження ВП № 60927432 та винесена відповідна постанова, якою зобов`язано підприємство подати декларацію про доходи та майно, стягнуто виконавчий збір у сумі 37557,00 грн та витрати виконавчого провадження в сумі 200,00 грн.

При вирішенні заяви суд виходить з того, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина 4 статті 150 КАС України).

Закон №1404-VIII також не містить механізму зупинення виконання оскаржуваних рішень до розгляду спору судом.

Пунктом 2 статті 34 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Суд враховує, що правомірність постанови Управління Держпраці у Чернігівській області від 07.11.2019 №25-03-012/0570/165 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на ПП ''Трансвіт - Буд'' у сумі 375570,00 грн. досліджується судом у даній справі. Сам по собі факт оскарження постанови про накладення штрафу в судовому порядку не зупинив її виконання.

Отже, враховуючи відкриття виконавчого провадження ВП № 60927432 з примусового виконання оскаржуваної у даній справі, суд дійшов висновку, що у разі встановлення, за результатами розгляду даної адміністративної справи, протиправності оскаржуваної постанови і задоволення позовних вимог про її скасування, позивачу доведеться докласти зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення.

У свою чергу суд враховує, що право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» , застосовується судами як джерело права.

Держави-учасниці Конвенції зобов`язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні.

Складовою захисту права особи на мирне володіння своїм майном, гарантованого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є превентивні способи захисту права власності. Превентивний захист права власності допускається в разі існування загрози порушення права, яка має носити реальний характер і бути доведена в кожному конкретному випадку.

Аналізуючи вищевикладене, оскільки забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу позивача, суд дійшов висновку, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Статтею 151 КАС України передбачено види забезпечення позову.

Так, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення адміністративного позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Зважаючи на те, що подання позову, а також відкриття провадження у справі не зупиняє рішення суб`єкта владних повноважень, а також на подані позивачем докази, що підтверджують вчинення відповідачем дій з примусового виконання оскаржуваної у даній адміністративній справі постанови, відкриття виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору у сумі 37557,00 грн та витрат виконавчого провадження в сумі 200,00 грн. суд вважає достатнім та співмірним для захисту прав заявника від можливих порушень задовольнити заяву позивача та забезпечити позов шляхом зупинення дії постанови Управління Держпраці у Чернігівській області від 07.11.2019 №25-03-012/0570/165 та зупинення стягнення на підставі постанови Управління Держпраці у Чернігівській області 07.11.2019 №25-03-012/0570/165 у виконавчому провадженні № 60927432.

Що стосується забезпечення позову шляхом заборони державному виконавцю здійснювати будь-які виконавчі дії у виконавчому провадженні №60927432 до набрання рішенням суду законної сили, то відповідно до положень пункту 2 статті 34 Закону №1404-VIII у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій. Отже, зупинення стягнення на підставі постанови Управління Держпраці у Чернігівській області 07.11.2019 №25-03-012/0570/165 у виконавчому провадженні № 60927432 охоплює в собі і заборону вчинення державним виконавцем будь-яких дій, тому вказане питання окремого окреслення не потребує.

Керуючись статтями 150 - 154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Приватного підприємства ''Трансвіт - Буд'' про забезпечення адміністративного позову у справі №620/3655/19 задовольнити.

Забезпечити позов зупиненням дії постанови Управління Держпраці у Чернігівській області від 07.11.2019 №25-03-012/0570/165 - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 620/3655/19 та зупиненням стягнення на підставі постанови Управління Держпраці у Чернігівській області від 07.11.2019 №25-03-012/0570/165 у виконавчому провадженні №60927432, відкритого Прилуцьким міськрайонним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

Копію ухвали направити сторонам до відома, Прилуцькому міськрайонному відділі Державної виконавчої служби Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) - до виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (частина 1 статті 156 КАС України).

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено - 20 січня 2020.

Суддя І.І. Соломко