Постанова

від 11.11.2020 по справі 620/3655/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3655/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Соломко І.І. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Трансвіт-Буд" до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Трансвіт - Буд" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області, в якому просило суд визнати протиправною та скасувати постанову від 07.11.2019 № 25-03-012/0570/165 про накладення штрафу в розмірі 375570,00 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга є необґрунтованою, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Управлінням Держпраці, за зверненням фізичної особи стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин, на підставі наказу про проведення контрольного заходу у вигляді інспекційного відвідування № 390 від 10.09.2019 (а.с.140) видано направлення № 809 від 10.09.2019 (а.с.18), та в період з 11.09.2019 по 13.09.2019 проведено інспекційне відвідування у ПП "Трансвіт - Буд", за результатами якого складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № 25-03-012/0570 від 13.09.2019(а.с.19-29)

В акті інспекційного відвідування від 13.09.2019 № 25-03-012/0570 з-поміж іншого зафіксовано, що у ПП "Трансвіт - Буд" допущено до роботи без укладення трудового договору ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування про прийняття працівника на роботу, чим порушено вимоги частину третю статті 24 КЗпП України.

19.09.2019 за № 1909/19-01 ПП "Трансвіт - Буд" подані зауваження на акт інспекційного відвідування від 13.09.2019 № 25-03-012/0570 де зазначено, що правовою підставою для проведення контрольного заходу слугував Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, який втратив чинність на день проведення контрольного заходу, а тому у контролюючого органу відсутні будь - які правові підстави для вжиття заходів до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності (а.с.30-33).

На зауваження позивача листом від 23.09.2019 за № 02-04/023/274 надано відповідь, в якій роз`яснено підстави складання акту, а також, що інспектор під час складання акту діяв на підставі і у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, законами України та іншими нормативно - правовими актами ( а.с.34-37).

На підставі акта інспекційного відвідування від 13.09.2019 № 25-03-012/0570 Управлінням Держпраці прийнято постанову про накладення штрафу від 07.11.2019 № 25-03-012/0570/165, якою до позивача застосовано штраф за порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України в розмірі 375570,00 грн.

Позивач, вважаючи прийняту постанову протиправною, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007 (далі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону №877-У, заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону № 877- V, зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті З, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Тлумачення цієї норми вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, в першу чергу, повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно, звертаючи увагу на правила, перелічені в частині п`ятій статті 2 Закону №877-У, та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, звертатись до інших норм Закону №877- V.

Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є Закон №877- V незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.01.2019 по справі №809/799/17.

У статті 1 Закону №877- V міститься визначення, за яким спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Формами здійснення заходів державного контролю на підставі аналізу положень Закону №877- є перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо.

Тобто, порядок (спосіб і форми) проведення державного контролю у сфері праці та зайнятості населення врегульований лише Законом №877- V.

Відповідно до статті 4 Закону №877- V, орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 6 Закону №877- V визначено, що підставою для здійснення позапланового заходу є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Закону, який би уповноважував Держпраці на здійснення державного контролю немає, крім статті 259 КЗпП України, в якому йде мова про те, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Крім того, абзацом 5 частин першої статті 6 Закону №877- V зазначено, що у такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Наведені вище правові норми містять вказівку про те, що у випадку проведення позапланової перевірки за зверненням фізичної особи, така повинна бути погоджена центральним органом виконавчої влади.

Як було вірно зазначено судом першої інстанції, відповідного погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Управління Держпраці не надало та не вручило позивачу, що є самостійною підставою для визнання перевірки (інспекційного відвідування) незаконною, а прийнятого на її основі рішення протиправним

Крім того, в своїй апеляційній скарзі відповідач зазначив, що в дійсності інспекційне відвідування, результатами якого стала оскаржувана постанова, провадилося відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 823 від 21.08.2019 року, а посилання на Порядок № 295 від 26.04.2017 року, що втратив чинність на момент проведення заходу державного контролю, є результатом не внесення законодавцем змін до уніфікованих форм документів, використання яких є обов`язковим для Відповідача.

Так, статтею 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування Україні" від 26.04.2017 №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок №295).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Колегія суддів зауважує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17 постанову Кабінету Міністрів України Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування Україні від 26.04.2017 №295 визнано нечинною.

Водночас, за змістом частини другою статті 265 КАС України, нормативно- правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №826/8917/17 не містить жодних застережень з цього приводу, то постанова Кабінету Міністрів України Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю Ук-раїни та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування Україні від 26.04.2017 .№295 вважається такою, що втратила чинність з дня набрання законної сили цим судовим рішенням, тобто 14.05.2019.

Тому, норми постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні" від 26.04.2017 №295 підлягають застосуванню до спірних правовідносин, як такі, що були чинними на момент їх виникнення.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 16 січня 2020 року справа №2040/7558/18.

Отже, постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 підлягає застосуванню до 14.05.2019.

Як свідчать матеріали справи, Управління Держпраці в акті інспекційного відвідування від 13.09.2019 № 25-03-012/0570 посилається на положення Порядку № 295, який на час проведення контрольного заходу втратив чинність, тому відповідач діяв протиправно.

З цього слідує, що постанову про накладення штрафу в рамках того чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, шо визначені Конституцією та законами України необхідно перевірити, починаючи з законності проведення перевірки, за результатами якої складено акт інспекційного відвідування, на підставі якого прийнято рішення про накладення штрафу.

Також, у своїй апеляційній скарзі відповідач зазначив, що суд першої інстанції невірно прийшов до висновку того, що звернення гр. ОСОБА_2 не було достатньою, обґрунтованою підставою для проведення інспекційного відвідування.

Колегія суддів вважає вказані доводи апелянта необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції було вірно зроблено висновок за статтею 6 Закону №877-V, підставою для здійснення позапланового заходу є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Отже, з урахуванням наведеної норми, вказане звернення повинно стосуватися порушень прав особи, яка звертається, а не інших осіб.

Натомість, фізична особа, яка звернулась до Управління Держпраці, та повідомила про те, що виконувала певні роботи у ПП Трансвіт - Буд не навела обставин, які підтверджують порушення її прав та інтересів, а тому не можуть бути підставою для проведення перевірки.

Абзацом 11 цієї статті передбачено, що фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Тобто, виходячи з цих нормативних положень, звернення фізичної особи про порушення фізичними особами - суб`єктами господарювання чи юридичними особами законодавства про працю та зайнятість населення, повинні бути обґрунтованими та завжди стосуватись порушень їх прав та інтересів.

Таким чином, на переконання колегії суддів, відповідне звернення фізичної особи, яка повідомила про факт виконання певних робіт у ПП Трансвіт - Буд не може бути підставою для проведення позапланової перевірки (інспекційного відвідування) суб`єктів, які використовують найману працю.

Абзацом 10 цієї статті визначено, шо під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Це положення покликане запобігти зловживанням державними органами з питань праці у проведенні перевірок з ширшим обсягом питань.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.01.2019 по справі №809/799/17.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Ганечко О.М.

Повний текст постанови виготовлено 16.11.2020.