Рішення

від 11.02.2020 по справі 620/3655/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2020 року Чернігів Справа № 620/3655/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Трансвіт-Буд" до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Трансвіт - Буд (далі також - позивач, ПП Трансвіт - Буд ) звернулось до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області (далі також - відповідач, Управління Держпраці), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 07.11.2019 № 25-03-012/0570/165 про накладення штрафу в розмірі 375570,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що інспекційне відвідування проведено за зверненням громадянина за відсутності відповідного погодження центрального органу виконавчої влади, що є порушенням статті 6 Закону України № 877-У. Крім того, акт інспекційного відвідування від 13.09.2019 № 25-03-012/0570 містить посилання як на підставу проведення контрольного заходу на положення Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, який на час проведення такого заходу втратив чинність. Отже, на думку позивача, недотримання порядку проведення контрольного заходу є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

24.12.2019 ухвалою суду відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін.

17.01.2020 позивачем подано заяву про забезпечення позову.

20.01.2020 винесено ухвалу про задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

У встановлений судом строк, відповідачем надано відзив, в якому вказано, що під час проведення інспекційного відвідування у позивача встановлено порушення законодавства про працю, а саме у ПП Трансвіт - Буд допущено до роботи без укладення трудових договорів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування про прийняття працівника на роботу. Вказане порушення встановлено на підставі письмових пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Позивачем надано відповідь на відзив, в якій зазначив про безпідставність застосування штрафу та просив позов задовольнити з доводів, викладених в позовній заяві.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Управлінням Держпраці, за зверненням фізичної особи стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин, на підставі наказу про проведення контрольного заходу у вигляді інспекційного відвідування № 390 від 10.09.2019 (а.с.140) видано направлення № 809 від 10.09.2019 (а.с.18), та в період з 11.09.2019 по 13.09.2019 проведено інспекційне відвідування у ПП Трансвіт - Буд , за результатами якого складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № 25-03-012/0570 від 13.09.2019(а.с.19-29)

В акті інспекційного відвідування від 13.09.2019 № 25-03-012/0570 з-поміж іншого зафіксовано, що у ПП Трансвіт - Буд допущено до роботи без укладення трудового договору ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування про прийняття працівника на роботу, чим порушено вимоги частину третю статті 24 КЗпП України.

19.09.2019 за № 1909/19-01 ПП Трансвіт - Буд подані зауваження на акт інспекційного відвідування від 13.09.2019 № 25-03-012/0570 де зазначено, що правовою підставою для проведення контрольного заходу слугував Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, який втратив чинність на день проведення контрольного заходу, а тому у контролюючого органу відсутні будь - які правові підстави для вжиття заходів до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності (а.с.30-33).

На зауваження позивача листом від 23.09.2019 за № 02-04/023/274 надано відповідь, в якій роз`яснено підстави складання акту, а також, що інспектор під час складання акту діяв на підставі і у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, законами України та іншими нормативно - правовими актами ( а.с.34-37).

На підставі акта інспекційного відвідування від 13.09.2019 № 25-03-012/0570 Управлінням Держпраці прийнято постанову про накладення штрафу від 07.11.2019 № 25-03-012/0570/165, якою до позивача застосовано штраф за порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України в розмірі 375570,00 грн.

Позивач, вважаючи прийняту постанову протиправною, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частини друга статті 2 КАС України).

За змістом наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України, суди перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, в першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Статтею 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування Україні" від 26.04.2017 №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок №295).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Суд зважає на ту обставину, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17 постанову Кабінету Міністрів України Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування Україні від 26.04.2017 №295 визнано нечинною.

Водночас, за змістом частини другою статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №826/8917/17 не містить жодних застережень з цього приводу, то постанова Кабінету Міністрів України Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування Україні від 26.04.2017 №295 вважається такою, що втратила чинність з дня набрання законної сили цим судовим рішенням, тобто 14.05.2019.

Тому, норми постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні" від 26.04.2017 №295 підлягають застосуванню до спірних правовідносин, як такі, що були чинними на момент їх виникнення.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 16 січня 2020 року справа №2040/7558/18.

Отже, постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 підлягає застосуванню до 14.05.2019.

Як вже встановив суд, Управління Держпраці в акті інспекційного відвідування від 13.09.2019 № 25-03-012/0570 посилається на положення Порядку № 295, який на час проведення контрольного заходу втратив чинність, тому відповідач діяв протиправно.

З цього слідує, що постанову про накладення штрафу в рамках того чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України необхідно перевірити, починаючи з законності проведення перевірки, за результатами якої складено акт інспекційного відвідування, на підставі якого прийнято рішення про накладення штрафу.

Відповідно до преамбули Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V від 05.04.2007 (далі - Закон №877-V), цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

У цьому випадку слід наголосити, що Закон №877-V визначає основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно дефініції наведеної у статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону №877-V, заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V, зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Тлумачення цієї норми вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, в першу чергу, повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно, звертаючи увагу на правила, перелічені в частині п`ятій статті 2 Закону №877-V, та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, звертатись до інших норм Закону №877-V.

Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є Закон №877-V незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.01.2019 по справі №809/799/17.

Крім того, на користь цієї позиції вказують положення частини четвертої статті 2 Закону №877-V, яка є обов`язковою для застосування в силу вимог частини п`ятої статті 2 цього Закону, відповідно до яких, спосіб та форми здійснення заходів державного нагляду (контролю) встановлюються виключно законами.

У статті 1 Закону №877-V міститься визначення, за яким спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Формами здійснення заходів державного контролю на підставі аналізу положень Закону №877-V є перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо.

Тобто, порядок (спосіб і форми) проведення державного контролю у сфері праці та зайнятості населення врегульований лише Законом №877-V.

Відповідно до статті 4 Закону №877-V, орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Закону, який би уповноважував Держпраці на здійснення державного контролю немає, крім статті 259 КЗпП України, в якому йде мова про те, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Статтею 6 Закону №877-V визначено, що підставою для здійснення позапланового заходу є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Крім того, абзацом 5 частин першої статті 6 Закону №877-V зазначено, що у такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Наведені вище правові норми містять вказівку про те, що у випадку проведення позапланової перевірки за зверненням фізичної особи, така повинна бути погоджена центральним органом виконавчої влади.

Разом з тим, відповідного погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, Управління Держпраці не надало та не вручило позивачу, що є самостійною підставою для визнання перевірки (інспекційного відвідування) незаконною, а прийнятого на її основі рішення протиправним.

Як уже зазначалось вище, за статтею 6 Закону №877-V, підставою для здійснення позапланового заходу є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Отже, з урахуванням наведеної норми, вказане звернення повинно стосуватися порушень прав особи, яка звертається, а не інших осіб.

Натомість, суд звертає увагу, що фізична особа, які звернулась до Управління Держпраці, та повідомила про те, що виконував певні роботи у ПП Трансвіт - Буд не навела обставин, які підтверджують порушення прав та інтересів, а тому не можуть бути підставою для проведення перевірки.

Абзацом 11 цієї статті передбачено, що фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Тобто, виходячи з цих нормативних положень, звернення фізичної особи про порушення фізичними особами - суб`єктами господарювання чи юридичними особами законодавства про працю та зайнятість населення, повинні бути обґрунтованими та завжди стосуватись порушень їх прав та інтересів.

Таким чином, на переконання суду, відповідне звернення фізичної особи, яка повідомила про факт виконання певних робіт у ПП Трансвіт - Буд не може бути підставою для проведення позапланової перевірки (інспекційного відвідування) суб`єктів, які використовують найману працю.

Абзацом 10 цієї статті визначено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Це положення покликане запобігти зловживанням державними органами з питань праці у проведенні перевірок з ширшим обсягом питань.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.01.2019 по справі №809/799/17.

Отже, недотримання порядку проведення перевірки, є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини, суд дійшов висновку про достатність аргументів позивача на обґрунтування своєї позиції, а відтак, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Чернігівській області на користь Приватного підприємства Трансвіт - Буд підлягає стягненню, сплачений ним при поданні позовної заяви, судовий збір в розмірі 6264,16 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Чернігівській області від 07.11.2019 № 25-03-012/0570/165.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Чернігівській області на користь Приватного підприємства Трансвіт - Буд судовий збір у сумі 6264,16 грн (шість тисяч двісті шістдесят чотири грн) 16 коп, сплачений відповідно до платіжних доручень від 04.12.2019 № 632, від 19.12.2019 № 675, від 16.01.2020 № 732.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Приватне підприємство "Трансвіт-Буд", вул. Перемоги, 183, м.Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 33279521.

Відповідач: Управління Держпраці у Чернігівській області, вул. П`ятницька, буд.39, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39779238.

Повний текст рішення виготовлено 11 лютого 2020 року.

Суддя І.І. Соломко