Постанова

від 15.01.2020 по справі 120/1435/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/1435/19-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Р.М. Суддя-доповідач - Граб Л.С.

15 січня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Іваненко Т.В. Сторчака В. Ю. ,

за участю: секретаря судового засідання:Шпикуляка Ю.В.

представника позивача: Ткача О.А.

представників відповідачів: Хрипливої Г.Г., Повидла І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тростянецької селищної ради Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом Тростянецької селищної ради Вінницької області до Тростянецької районної ради Вінницької області, Тростянецької районної державної адміністрації Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2019 року Тростянецька селищна рада Вінницької області (далі Тростянецька селищна рада) звернулась до суду з позовом до Тростянецької районної ради Вінницької області (далі Тростянецька районна рада, відповідач 1) та Тростянецької районної державної адміністрації Вінницької області (далі Тростянецька районна державна адміністрація, відповідач 2), в якому просила:

-визнати протиправною бездіяльність Тростянецької районної ради, що полягає у безконтрольності виконання рішення 27 сесії Тростянецької районної ради 7 скликання "Про районний бюджет на 2019 рік" від 18.12.2018 року № 502, та протиправною бездіяльність, виражену у невиконанні умов договору, укладеного з Тростянецькою селищною радою про передачу міжбюджетного трансферту від 29.12.2018 року № 3;

-визнати протиправною бездіяльність Тростянецької районної державної адміністрації вираженої у незабезпеченості виконання рішення 27 сесії Тростянецької районної ради 7 скликання "Про районний бюджет на 2019 рік" від 18.12.2018 року № 502;

-зобов`язати Тростянецьку районну раду у повному обсязі дотримуватись умов Договору №3 від 29.12.2018 року щодо передачі коштів у вигляді іншої субвенції з Тростянецького районного бюджету до селищного бюджету Тростянецької об`єднаної територіальної громади на забезпечення надання послуг дітям з інших територіальних громад комунальним закладом "Тростянецька дитячо-юнацька спортивна школа";

-зобов`язати Тростянецьку районну державну адміністрацію у повному обсязі забезпечити виконання рішення 27 сесії Тростянецької районної ради 7 скликання "Про районний бюджет на 2019 рік" від 18.12.2018 року №502 щодо міжбюджетних трансфертів селищному бюджету Тростянецької об`єднаної територіальної громади, в частині передачі коштів у вигляді іншої субвенції з Тростянецького районного бюджету до селищного бюджету Тростянецької об`єднаної територіальної громади на забезпечення надання послуг дітям з інших територіальних громад комунальним закладом "Тростянецька дитячо-юнацька спортивна школа".

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення, подав апеляційну скаргу.

В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що зміна або розірвання договору №3 від 29.12.2018 про передачу міжбюджетного трансферту можлива лише за наявності згоди сторін на підставі відповідного рішення районної ради, прийнятого у визначеному законом порядку або за рішенням суду, однак такі рішення на момент виникнення спірних правовідносин, відсутні.

Також апелянт вважає, що на договір №3 від 29.12.2018 розповсюджуються норми статтей 626, 629, 651 ЦК України та ст.179, 188, 193 ГК України.

Крім того, на переконання скаржника, прийняття рішення від 16.05.2019 № 567 про зменшення загальної суми субвенції, є визнанням районною радою своїх дій неправомірними.

18.11.2019 від відповідача 1, а 20.11.2019 від відповідача 2, через канцелярію суду надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в якому відповідачі вказали, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, в зв`язку з чим просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити. В свою чергу, представники відповідачів заперечили стосовно задоволення апеляційної скарги і просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до рішення № 491 26 позачергової сесії Тростянецької районної ради 7 скликання від 26 жовтня 2018 року "Про безоплатну передачу об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селища Тростянецького району до комунальної власності Тростянецької об`єднаної територіальної громади" із спільної власності територіальних громад сіл, селища Тростянецького району передано безоплатно у комунальну власність Тростянецької селищної ради об`єкти, зокрема, комунальну організацію "Тростянецька дитячо-юнацька спортивна школа", що розташована за адресою: смт. Тростянець, вул. Спортивна, 1, із наявним рухомим майном.

Актом приймання-передачі від 28 грудня 2018 року, затвердженим рішенням 16 п. ч. сесії Тростянецької селищної ради 7 скликання від 29 грудня 2018 року, в комунальну власність Тростянецької селищної об`єднаної територіальної громади в особі Тростянецької селищної ради Вінницької області передано цілісний майновий комплекс комунальної організації (установи, закладу) Тростянецька дитячо-юнацька спортивна школа та майно з спільної власності територіальних громад міст, селищ та сіл Тростянецького району в особі Тростянецької районної ради Вінницької області.

Рішенням 27 сесії Тростянецької районної ради 7 скликання "Про районний бюджет на 2019 рік" від 18 грудня 2018 року № 502, відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 77 Бюджетного кодексу України, Тростянецька районна рада вирішила затвердити на 2019 рік міжбюджетні трансферти згідно з додатком 4, зокрема, селищному бюджету Тростянецької об`єднаної територіальної громади на надання послуг дітям з інших територіальних громад в сумі 1916597,00 грн., в тому числі на Тростянецьку дитячо-юнацьку спортивну школу - 446 375грн. (абз. 14 пункт 3 рішення).

29 грудня 2018 року між Тростянецькою районною радою та Тростянецькою селищною об`єднаною територіальною громадою укладено договір №3 про передачу міжбюджетного трансферту.

Даним договором передбачено здійснення видатків на забезпечення надання послуг дітям з інших територіальних громад, а саме 79 учнів, які відвідують Тростянецьку "Дитячо-юнацьку спортивну школу", загальна кількість яких складає 156 учнів. Обсяг міжбюджетного трансферту включає заробітну плату працівників, поточні видатки, оплату енергоносіїв.

Загальна сума субвенції на здійснення вищезазначених послуг складає 446375,00 грн. Помісячна сума субвенції, відповідно до підпункту 2.2.2 становить: у січні 2019 року - 37197,00 грн.; з лютого по грудень 2019 року - 37198,00 грн.

Крім того, відповідно до умов вказаного договору сторони взяли на себе зобов`язання, зокрема районна рада - спрямувати з Тростянецького районного бюджету до селищного бюджету субвенцію на здійснення послуг, зазначених у пункті 1.1 цього договору; селищна рада - протягом 2019 року здійснити видатки на забезпечення надання послуг дітям з інших територіальних громад комунальним закладом "Тростянецька дитяча-юнацька спортивна школа", що є об`єктом комунальної власності Тростянецької селищної об`єднаної територіальної громади, у сумі 446 375,00 грн. Інформувати Тростянецьку районну раду про цільове використання спрямованих у вигляді субвенції коштів до 01 січня 2020 року.

Однак, в період з лютого по травень 2019 року фінансування субвенції проведено частково. Відповідачем 1 щомісячно в цей період профінансовано лише 12114,00 грн.

Вищезазначене слугувало підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність обгрунтованих підстав для задоволення позовних вимог.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів (пункти 1, 4).

Згідно з пунктом 16 частини першої статті 4 КАС України адміністративний договір - це спільний правовий акт суб`єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері й укладається на підставі закону: а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб`єктами владних повноважень; б) для делегування публічно-владних управлінських функцій; в) для перерозподілу або об`єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом; г) замість видання індивідуального акта; ґ) для врегулювання питань надання адміністративних послуг.

Метою адміністративних договорів здебільшого є реалізація публічних інтересів, в той час як метою більшості приватноправових договорів виступає індивідуальний інтерес Для сторін адміністративного договору свобода вступати чи не вступати в договірні відносини не має характеру абсолютного принципу, що властиво приватному праву. Укладення адміністративного договору з боку державного органу є одночасно правом і обов`язком (предметна компетенція). Можливість на власний розсуд під час укладення адміністративних договорів обирати певний варіант поведінки є обмеженішою, ніж при укладенні цивільних чи господарських договорів. Це обумовлено імперативним характером адміністративно-правових норм. Отже, зміст адміністративного договору відрізняє його від господарських угод, у яких відносини ґрунтуються на юридичній рівності сторін, вільному волевиявленні та майновій самостійності.

Відповідно до ст.1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 3ГК України як господарську діяльність у цьому Кодексі розуміють діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

У справі, що розглядається, предметом спору є невиконання умов адміністративного договору №3 про передачу міжбюджетного трансферту, укладеного між Тростянецькою районною радою та Тростянецькою селищною об`єднаною територіальною громадою.

Статтею 7 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України).

Статтями 142-143 Конституції України гарантовано, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об`єднувати на договірних засадах об`єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.

Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначені Законом України № 280/97-ВР від 21.05.1997 "Про місцеве самоврядування в Україні".

Ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста-самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" регламентовано, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

За визначенням, наведеним в статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування.

Зі змісту статті 1 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) слідує, що цим Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

П. 3 ч. 2 ст. 22 БК України упорядковано, що головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України врегульовано, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.

При цьому, статтею 2 БК України визначено, що міжбюджетні трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого (п.32); субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції (п.48).

Відповідно до пункту "б" частини другої статті 76 БК України рішенням про місцевий бюджет визначаються, зокрема, бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів (у додатках до рішення).

Частинами першою та третьою статті 93 БК України закріплено, що місцева рада може передати кошти на здійснення окремих видатків місцевих бюджетів іншій місцевій раді у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету. Передача коштів між місцевими бюджетами здійснюється на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною із сторін, і укладання договору.

Частиною другою статті 101 БК України унормовано, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради можуть передбачати у відповідних бюджетах такі види міжбюджетних трансфертів: субвенції на утримання об`єктів спільного користування чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об`єктів спільного користування; субвенції на виконання інвестиційних проектів, у тому числі на будівництво або реконструкцію об`єктів спільного користування; дотації та інші субвенції. Умови надання субвенцій, зазначених у цій частині статті, визначаються відповідним договором сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За змістом ст. 115 Бюджетного кодексу України, контроль за відповідністю бюджетному законодавству показників затверджених бюджетів, розпису бюджету, кошторисів бюджетних установ та інших документів, які використовуються у бюджетному процесі, здійснюється, зокрема, районними державними адміністраціями - щодо міських (міст районного значення), селищних, сільських бюджетів.

Згідно із статтею 111 БК, місцеві фінансові органи здійснюють контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу щодо місцевих бюджетів.

У ч. 3 ст. 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначено, що виконання відповідних бюджетів здійснюють відповідні державні адміністрації згідно з Бюджетним кодексом України.

Відповідно до пунктів 5, 6, 8 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: принцип обґрунтованості - бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил; принцип ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів; принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Відповідно до пунктів 1-3, 24 частини 1 статті 116 Бюджетного Кодексу України, порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: включення недостовірних даних до бюджетних запитів; порушення встановлених термінів подання бюджетних запитів або їх неподання; визначення недостовірних обсягів бюджетних коштів при плануванні бюджетних показників; нецільове використання бюджетних коштів.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням 27 сесії Тростянецької районної ради 7 скликання "Про районний бюджет на 2019 рік" від 18.12.2018 року № 502, Тростянецька районна рада затвердила на 2019 рік міжбюджетні трансферти згідно з додатком 4, зокрема, селищному бюджету Тростянецької об`єднаної територіальної громади на надання послуг дітям з інших територіальних громад в сумі 1916597,00 грн., в тому числі на Тростянецьку дитячо-юнацьку спортивну школу - 446 375грн. (абз. 14 пункт 3 рішення).

29 грудня 2018 року між Тростянецькою районною радою та Тростянецькою селищною об`єднаною територіальною громадою укладено договір №3 про передачу міжбюджетного трансферту, предметом якого є передача коштів у вигляді іншої субвенції з Тростянецького районного бюджету до селищного бюджету Тростянецької територіальної громади на забезпечення надання послуг дітям з інших територіальних громад КЗ "Тростянецька дитячо-юнацька спортивна школа", що є об`єктом комунальної власності Тростянецької селищної об`єднаної територіальної громади.

Листом від 19.02.2019 Тростянецька РДА, яка є головним розпорядником коштів районного бюджету, повідомила районну раду, що заняття 72 дітей із 79 учнів з інших територіальних громад, що відвідують Тростянецьку ДЮСШ, проводяться двома тренерами не в приміщенні закладу, а у приміщенні Новоободівської СЗШ І-ІІІ ступенів, яка утримується з районного бюджету, та в спортивному залі, який знаходиться в комунальній власності Новоободівської сільської ради.

22.02.2019 року Тростянецькою районною радою, позивачу направлено лист №31 з пропозицією щодо внесення змін та з проханням підписати додатковий договір, яким передбачено зменшену суму субвенції у розмірі 170 448 грн.

За змістом вказаного листа в районному бюджеті на 2019 рік передбачено міжбюджетний трансферт Тростянецькому селищному бюджету на надання послуг дітям з інших територіальних громад КО "Тростянецька дитячо-юнацька спортивна школа" в сумі 446 375 грн. В даній установі на початок 2019 рік штатна чисельність становила 6 штатних одиниць та 156 учнів, в тому числі 77 учнів з Тростянецької територіальної громади; 79 учнів з інших територіальних громад Тростянецького району, з них 20 учнів з Ободівської територіальної громади та 52 учні з Новоободівської територіальної громади. Обсяг міжбюджетного трансферту на утримання Тростянецької ДЮСШ визначено із розрахунку: загальна потреба від 156 учнів*79 учнів. У зв`язку з тим, що Ободівським та Новоободівським учням надаються послуги дитячо-юнацькою школою на базі Новоободівської школи та в спортивному залі, який знаходиться в комунальній власності Новоободівської сільської ради, про що зазначено в листі директора школи від 06 лютого 2019 року №23 та в поясненні тренера ОСОБА_1 , обсяг міжбюджетного трансферту на 2019 рік з районного бюджету Тростянецькому селищному бюджету для надання послуг із розрахунку на 7 учнів становить 170 448 грн. Зменшення обсягу субвенції на 2019 рік становить 275 927 грн.

Твердження позивача про те, що вказаний лист останнім не отриманий спростовуються наявними в матеріалах справи копіями листів №234-02-15 від 15.03.2019, №01-22/672 від 19.03.2019, №280-02-15 від 22.03.2019, №55 від 17.04.2019, які свідчать про те, що між селищною радою, районною радою та районною державною адміністрацією велася переписка з приводу зменшення обсягу субвенції на 2019 рік на суму 275 927 грн. Підставою такого стали істотні зміни умов договору №3, а саме надання послуг дітям з інших територіальних громад КО "Тростянецька дитячо-юнацька спортивна школа".

При цьому, позивачем не спростовано ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду справи, що з 79 учнів з інших територіальних громад, відвідує Тростянецьку "Дитячо-юнацьку спортивну школу" тільки 7 учнів, а 52 учням з Новоободівської територіальної громади та 20 учням із Ободівської територіальної громади надаються послуги дитячо-юнацькою школою на базі Новоободівської школи та у спортивному залі, який знаходиться у комунальній власності Новоободівської сільської ради, відповідно і фінансується нею.

В свою чергу, відповідачами на підтвердження своїх доводів надано копії листів Новоободівської сільської ради № 204 від 08.07.2019 року, дирекції Новоободівської СЗШ І-III ступенів № 23 від 06.02.2019 року та лист директора ДЮСШ від 26.11.2018 року.

Як вбачається з листа № 01-22/672 від 19.03.2019 року, Тростянецька РДА звернулась до Тростянецької селищної ради щодо надання обґрунтованого розрахунку видатків на 2019 рік для надання послуг дітям з інших територіальних громад, та звернення №01-22/832 від 04.04.2019 року про надання детальної інформації щодо використання коштів за перший квартал 2019 року.

Листом №280-02-15 від 22.03.2019, за підписом селищного голови на ім`я голови РДА, вказано, що видатки на утримання комунального закладу збільшені в порівнянні з 2018 роком, коли дана установа утримувалась з районного бюджету, в зв`язку з тим, що дана установа з 01 січня 2019 функціонує на базі Тростянецького спорткомплексу, який має всі належні умови для надання якісних послуг. Всього вихованців становить 156 дітей. Вартість утримання 1 вихованця становить 8384грн, витрати на 7 вихованців, що займаються на базі комунального закладу становить 56 688 грн.

Відтак даним листом селищної ради підтверджено, що Тростянецьку дитячо-юнацьку спортивну школу" тільки відвідує 7 учнів з інших територіальних громад.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції обгрунтовано не взято до уваги посилання позивача на ту обставину, що кошти субвенції з районного бюджету мають спрямовуватись у тому числі на покриття послуг по утриманню приміщення Тростянецького спортивного комплексу, у якому проводяться різноманітні змагання районного, обласного, всеукраїнського рівнів, оскільки вказане суперечить положенням Договору №3, згідно якого кошти міжбюджетного трансферту мають спрямовуватись лише на забезпечення надання послуг дітям з інших територіальних громад, що їх надає Тростянецька ДЮСШ.

Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно умов договору №3 Тростянецька селищна рада зобов`язана інформувати Тростянецьку районну раду про цільове використання спрямованих у вигляді субвенції коштів до 01 січня 2020 року, а не як вважає апелянт-за перший квартал 2019 року.

Судом першої інстанції також правомірно відхилено аргументи представника позивача, що станом на лютий 2019 року зміни до бюджету не вносились, а тому умови договору мають бути виконані, оскільки як свідчать ряд наявних у справі офіційних звернень районної державної адміністрації та районної ради на адресу селищної ради, у період з лютого по квітень 2019 року, відповідачами неодноразово виносилось на обговорення питання щодо зменшення обсягу субвенції.

16 травня 2019 року Тростянецькою районною радою прийнято рішення № 567 від 16.05.2019 року про зменшення загальної суми субвенції на забезпечення надання послуг дітям з інших територіальних громад комунальним закладом "Тростянецька дитячо-юнацька спортивна школа" на суму 275927,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, при прийнятті зазначеного рішення районна рада керувалась розрахунками, наданими Тростянецькою районною державною адміністрацією, а саме: сума видатків на надання послуг дітям з інших територіальних громад на 2019 рік, яка становить 170448 гривень, в тому числі заробітна плата з нарахуваннями тренерського складу- 124163 гривень, оплата електроенергії та інші поточні видатки - 30385 гривень, опалення приміщення - 10965 гривень, утримання кочегарів - 4935 гривень.

Прийняте рішення направлено Тростянецькій селищній раді, за наслідками якого 26 липня 2019 між сторонами укладено додаткову угоду про розірвання Договору №3 від 29 грудня 2018 року з 01 липня 2019 року.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності Тростянецької районної ради та Тростянецької районної державної адміністрації, виражених у безконтрольності виконання рішення 27 сесії Тростянецької районної ради 7 скликання "Про районний бюджет на 2019 рік" від 18.12.2018 року № 502, та протиправної бездіяльності, що полягає у невиконанні умов договору, укладеного з Тростянецькою селищною радою про передачу міжбюджетного трансферту від 29.12.2018 року № 3.

Доводи представника апелянта про те, що внаслідок ненадходження в період з лютого по травень 2019 року до Тростянецького селищного бюджету коштів субвенції, селищна рада не мала змоги в повній мірі забезпечити своєчасне фінансування дитячо-юнацької спортивної школи та була змушена виділяти кошти з власного бюджету, які були передбачені для інших потреб, спростовуються поясненнями останнього наданими в судовому засіданні під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Зокрема представник зазначив, що після укладення додаткової угоди про розірвання Договору №3, Тростянецькою селищною радою повернуто Тростянецькій районній раді залишок коштів, що були передані позивачу у вигляді субвенції районною радою на виконання вищезазначеного договору.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 4, 19, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Тростянецької селищної ради Вінницької області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 20 січня 2020 року.

Головуючий Граб Л.С. Судді Іваненко Т.В. Сторчак В. Ю.