Постанова

від 13.01.2020 по справі 282/766/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №282/766/19 Головуючий у 1-й інст. Гуцал П. І.

Категорія 47 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С.

суддів Талько О.Б., Шевчук А.М.

з участю секретаря

судового засідання Драч Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу №282/766/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Привітівське про визнання договорів оренди земельних ділянок припиненими та за зустрічним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Привітівське до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання укладеними додаткових угод про поновлення договорів оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах

за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Привітівське на рішення Любарського районного суду Житомирської області від 23 жовтня 2019 року, яке ухвалено суддею Гуцал П.І. в смт. Любар

в с т а н о в и в:

У червні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , інтереси яких представляє адвокат Пасенко В.П. звернулися до суду з даним позовом до СТОВ Привітівське , в якому просять:

- визнати припиненим договір оренди земельної ділянки, укладений 01.11.2007 року між ОСОБА_5 та СТОВ Привітівське щодо оренди земельної ділянки площею 1,8 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0157;

- визнати припиненим договір оренди земельної ділянки, укладений 01.11.2007 року між ОСОБА_6 та СТОВ Привітівське щодо оренди земельної ділянки площею 2,16 га, кадастровий номер 1823186000:01:000:0003;

- визнати припиненим договір оренди земельної ділянки, укладений 01.11.2007 року між ОСОБА_3 та СТОВ Привітівське щодо оренди земельної ділянки площею 1,57 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0162;

- визнати припиненим договір оренди земельної ділянки, укладений 01.11.2007 року між ОСОБА_4 та СТОВ Привітівське щодо оренди земельної ділянки площею 1,63 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0161.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.11.2007 року між ОСОБА_7 та СТОВ Привітівське укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,8 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0157. Державна реєстрація Договору оренди відбулася 23.11.2007 року та була проведена Любарським районним відділом Житомирської РФЦ ДЗК, про що 23.11.2007 року зроблено запис про реєстрацію договору оренди землі у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №040721300261. 06 липня 2017 року ОСОБА_1 письмово повідомила СТОВ Привітівське про те, що вона не бажає продовжувати термін дії Договору оренди. У листопаді 2017 року їй стало відомо, що 07.11.2017 року державний реєстратор Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області Неліпа В.В. зареєстрував за СТОВ Привітівське право оренди земельної ділянки площею 1,7942 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0157, яка належить ОСОБА_1 терміном на 10 років, не зазначивши при цьому, що Договір оренди був укладений 01.11.2007 року і державна реєстрація права оренди відбулася 23.11.2007 року.

01.11.2007 року між ОСОБА_6 , спадкоємцем якої є ОСОБА_2 та СТОВ ПРИВІТІВСЬКЕ укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,16 га, кадастровий номер 1823186000:01:000:0003. Державна реєстрація Договору оренди відбулася 13.11.2007 року та була проведена Любарським районним відділом Житомирської РФЦ ДЗК, про що 23.11.2007 року зроблено запис про реєстрацію договору оренди землі у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №040721300097. 31 липня 2017 року ОСОБА_6 письмово повідомила СТОВ Привітівське про те, що вона не бажає продовжувати термін дії Договору оренди. У листопаді 2017 року їй стало відомо, що 07.11.2017 року державний реєстратор Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області Неліпа В.В. зареєстрував за СТОВ Привітівське право оренди земельної ділянки площею 2,1636 га, кадастровий номер 1823186000:01:000:0003, яка належала ОСОБА_6 терміном на 10 років, не зазначивши при цьому, що Договір оренди був укладений 01.11.2007 року і державна реєстрація права оренди відбулася 13.11.2007 року.

01.11.2007 року між ОСОБА_3 та СТОВ Привітівське укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,57 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0162. Державна реєстрація Договору оренди відбулася 23.11.2007 року, була проведена Любарським районним відділом Житомирської РФЦ ДЗК, про що 23.11.2007 року зроблено запис про реєстрацію договору оренди землі у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №040721300239. 31 липня 2017 року ОСОБА_3 письмово повідомила СТОВ Привітівське про те, що вона не бажає продовжувати термін дії Договору оренди.

01.11.2007 року між ОСОБА_4 та СТОВ Привітівське укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,63 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0161. Державна реєстрація Договору оренди відбулася 23.11.2007 року, була проведена Любарським районним відділом Житомирської РФЦ ДЗК, про що 22.11.2007 року зроблено запис про реєстрацію договору оренди землі у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №04072130023. 31 липня 2017 року ОСОБА_4 письмово повідомив СТОВ Привітівське про те, що він не бажає продовжувати термін дії Договору оренди. У листопаді 2017 року йому стало відомо, що 08.11.2017 року державний реєстратор Ігнатпільської сільської ради Овруцького району Житомирської області Неліпа В.В. зареєстрував за СТОВ Привітівське право оренди земельної ділянки площею 1,6329 га, кадастровий номер 1823186000:02:000:0161, яка належить ОСОБА_4 терміном на 10 років, не зазначивши при цьому, що Договір оренди був укладений 01.11.2007 року і державна реєстрація права оренди відбулася 23.11.2007 року.

Наявність в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право оренди земельних ділянок, які належать позивачам, порушує їхнє право на самостійне господарювання на земельній ділянці, оскільки СТОВ Привітівське неодноразово намагалося обробити земельні ділянки, належні позивачам, вже після закінчення терміну дії договорів оренди, мотивуючи це тим, що його право оренди ще не закінчилося відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ї їх обтяжень.

У липні 2019 року СТОВ Привітівське подало зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якій просить:

- визнати укладеною Додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 01.11.2007 року зареєстрованого у Любарському районному відділі Житомирської РФЦ ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.11.2007 за №040721300261 на той самий строк і на тих самих умовах в редакції, викладеній у зустрічній позовній заяві;

- визнати укладеною Додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 01.11.2007 року зареєстрованого у Любарському районному відділі Житомирської РФЦ ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.11.2007 за №040721300097 на той самий строк і на тих самих умовах в редакції, викладеній у зустрічній позовній заяві;

- визнати укладеною Додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 01.11.2007 року зареєстрованого у Любарському районному відділі Житомирської РФЦ ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.11.2007 за №040721300239 на той самий строк і на тих самих умовах в редакції, викладеній у зустрічній позовній заяві;

- визнати укладеною Додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 01.11.2007 року зареєстрованого у Любарському районному відділі Житомирської РФЦ ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.11.2007 за №040721300231 на той самий строк і на тих самих умовах в редакції, викладеній у зустрічній позовній заяві.

Зустрічні вимоги обґрунтовано тим, що враховуючи наявність у СТОВ Привітівське наміру продовжити користування земельними ділянками та дотримуючись процедури пролонгації договору оренди землі, встановленої ст.33 Закону №161-ХІV та п.1.3.1 Договорів оренди, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 03.10.2017 року отримали листи-повідомлення від 25.09.2017 №№ 77, 98, 84, 92 про поновлення договору оренди землі від 01.11.2007, до яких додано проект додаткової угоди до вказаного договору.

Однак, протягом місяця з дня надіслання листів-повідомлень Орендар не отримав від Орендодавців жодних заперечень проти поновлення Договорів оренди, чим Орендодавці підтвердили своє бажання продовжити договірні правовідносини із СТОВ Привітівське . Таким чином, бездіяльність орендодавців вказує на фактичне порушення ними приписів, передбачених ч.5 ст.33 Закону №161-ХІV, що у свою чергу, дало СТОВ Привітівське підстави розраховувати на можливість поновлення Договорів оренди землі в силу закону. А тому, СТОВ Привітівське продовжило користуватися земельними ділянками після спливу строку, на який укладались Договори оренди, та належним чином сплачувало Орендодавцям орендну плату за 2017 та 2018 роки.

Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 23 жовтня 2019 рокупервісний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , інтереси яких представляє ОСОБА_8 до СТОВ Привітівське про визнання договорів оренди земельних ділянок припиненими - задоволено. Визнано припиненим договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_5 та СТОВ Привітівське , щодо оренди земельної ділянки площею 1,8 га., кадастровий номер 1823186000:05:000:0157. Визнано припиненим договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_6 та СТОВ Привітівське , щодо оренди земельної ділянки площею 2,16 га., кадастровий номер 1823186000:01:000:0003. Визнано припиненим договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_3 та СТОВ Привітівське , щодо оренди земельної ділянки площею 1,57 га., кадастровий номер 1823186000:02:000:0162. Визнано припиненим договір оренди земельної ділянки, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_4 та СТОВ Привітівське , щодо оренди земельної ділянки площею 1,63 га., кадастровий номер 1823186000:02:000:0161.

Стягнуто із СТОВ Привітівське на користь ОСОБА_1 витрати у зв`язку з сплатою судового збору в сумі 768,40 грн. Стягнуто із СТОВ Привітівське , на користь ОСОБА_2 витрати у зв`язку з сплатою судового збору в сумі 768,40 грн. Стягнуто із СТОВ Привітівське на користь ОСОБА_3 витрати у зв`язку з сплатою судового збору в сумі 768,40 грн. Стягнуто із СТОВ Привітівське на користь ОСОБА_4 витрати у зв`язку з сплатою судового збору в сумі 768,40 грн.

У задоволенні зустрічної позовної заяви СТОВ Привітівське до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання укладеними додаткових угод про поновлення договорів оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах - відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, СТОВ Привітівське подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 тазадовольнити його зустрічні позовні вимоги.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом не взято до уваги той факт, що заяви орендодавців щодо відсутності бажання укладати новий договір оренди землі не породжують для сторін договорів оренди жодних юридичних наслідків, оскільки такі заяви зроблені з порушенням порядку встановленого ст.33 Закону України Про оренду землі , тобто з порушенням встановленого законом терміну. Крім того, подання таких заяв не передбачено умовами договорів оренди, а тому, зазначені заяви не можуть братися судом до уваги при вирішенні спору. Також, на думку скаржника, суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку про те, що захисту підлягають права орендаря лише у випадку укладення договору оренди землі з новим орендарем, оскільки, стаття 33 Закону України Про оренду землі не містить такого правила, як застосування цієї норми права попереднього орендаря внаслідок укладення орендодавцем договору оренди з іншим (новим) орендарем. Також судом першої інстанції не взято до уваги те, що протягом місяця користування СТОВ Привітівське земельними ділянками після закінчення строку договорів оренди, від орендодавців не надходило жодних письмових повідомлень про відмову в поновленні договорів оренди. У зв`язку з чим, продовження користування Земельними ділянками після закінчення строку дії договорів оренди та виплати орендної плати за 2018 рік, свідчать про правомірність реалізації орендарем права на поновлення договорів оренди.

В судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивачів просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЖТ №142203, від 15.04.2003 року, власником земельної ділянки площею 1,7942 га, кадастровий номер №1823186000:02:000:0157 є ОСОБА_1 .

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЖТ №048971, від 28.12.2002 року, власником земельної ділянки площею 2,1636 га, кадастровий номер №1823186000:01:000:0003 була ОСОБА_6 , спадкоємицею якої відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.03.2019 року, виданого державним нотаріусом Бердичівської нотаріальної контори, є її дочка ОСОБА_2 .

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЖТ №048645, від 28.12.2002 року, власником земельної ділянки площею 1,5381 га, кадастровий номер №1823186000:02:000:0162 є ОСОБА_9 , яка після реєстрації шлюбу отримала прізвище ОСОБА_10 .

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЖТ №048946, від 28.12.2002 року, власником земельної ділянки площею 1,6329 га, кадастровий номер №1823186000:02:000:0161 є ОСОБА_4 .

01.11.2007 року між ОСОБА_11 та СТОВ Привітівське був укладений договір оренди земельної ділянки, площею 1,8 га, кадастровий номер №1823186000:02:000:0157 на строк 10 років (т.1, а.с.15-16).

Згідно інформації, яку надав Відділ у Любарському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, реєстрація договору оренди земельної ділянки площею 1,8 га, кадастровий номер №1823186000:02:000:0157, між ОСОБА_11 та СТОВ Привітівське була проведена 23.11.2007 року за №040721300261 (т.1, а.с.26).

01.11.2007 року між ОСОБА_6 та СТОВ Привітівське був укладений договір оренди земельної ділянки, площею 2,16 га, кадастровий номер №1823186000:01:000:0003 на строк 10 років (т.1, а.с.31-32).

Згідно інформації, яку надав Відділ у Любарському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, реєстрація договору оренди земельної ділянки площею 2,16 га, кадастровий номер №1823186000:01:000:0003 між ОСОБА_6 та СТОВ Привітівське , була проведена 13.11.2007 року за №040721300097 (т.1, а.с.27).

01.11.2007 року між ОСОБА_3 та СТОВ Привітівське був укладений договір оренди земельної ділянки площею 1,57 га, кадастровий номер №1823186000:02:000:0162 на строк 10 років (т.1, а.с.48-49).

Згідно інформації, яку надав Відділ у Любарському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, реєстрація договору оренди земельної ділянки площею 1,57 га, кадастровий номер №1823186000:02:000:0162 між ОСОБА_3 та СТОВ Привітівське , була проведена 23.11.2007 року за №040721300042 (т.1, а.с.27).

01.11.2007 року між ОСОБА_4 та СТОВ Привітівське був укладений договір оренди земельної ділянки площею 1,63 га, кадастровий номер №1823186000:02:000:0161 на строк 10 років (т.1, а.с.61-62).

Згідно інформації, яку надав Відділ у Любарському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, реєстрація договору оренди земельної ділянки площею 1,63 га, кадастровий номер №1823186000:02:000:0161 між ОСОБА_4 та СТОВ Привітівське , була проведена 23.11.2007 року за №040721300023 (т.1, а.с.27).

Пунктом 1.3.1 договорів оренди спірних земельних ділянок передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендодавець повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії даного договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію. Якщо такого повідомлення орендар не отримав, то строк дії договору пролонгується на той же самий строк і на тих же умовах.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 07.11.2017 року та 08.11.2017 року державний реєстратор Неліпа В . В. зареєстрував право оренди спірних земельних ділянок строком на 10 років, з правом пролонгації, за СТОВ Привітівське (т.1, а.с.18-20, 34-36,64-66).

Задовольняючи первісний позов та відмовляючи в задоволенні зустрічного, суд першої інстанції виходив з того, що укладені у 2007 році договори оренди спірних земельних ділянок припинили свою дію, а тому не було підстав для визнання їх поновленими. Суд також вважав, що наявність вираженого волевиявлення орендодавців на відмову від продовження строку оренди, не може виступати підставою для поновлення орендних відносин між сторонами, а тому подальше направлення СТОВ Привітівське пропозиції про продовження відносин оренди, так само, як і продовження користування земельними ділянками після закінчення строку оренди, за вказаних обставин, не може виступати підставою для поновлення орендних відносин між сторонами.

Такий висновок суду є вірним виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 41 Конституції України визначено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст.3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. 1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Як визначено ч.1, 2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За правилами ч.1 ст.407 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Як визначено ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно ч.1 ст. 408 ЦК України, строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором і для земельних ділянок державної або комунальної власності не може перевищувати 50 років.

Відповідно до ч.1, 2 ст.412 ЦК України, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб припиняється у разі: спливу строку, на який було надано право користування.

Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Статтею 79 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст.90 Земельного кодексу України визначено, що власники земельних ділянок мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно п.г ч.1 ст.91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; відшкодування заподіяних збитків.

Частиною 1 ст.153 Земельного кодексу України встановлено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно зі ст.189 Земельного кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

У статті 13 Закону України Про оренду землі зазначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі ст. 33 Закону України Про оренду землі , по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З наведеного вбачається, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Для застосування ч.1 ст.33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Проте, в даному випадку у справі відсутні докази про намір орендодавців передати спірні земельні ділянки в оренду іншому орендареві.

Разом з тим, наявність вираженого волевиявлення орендодавця на відмову від продовження строку оренди, не може виступати підставою для поновлення орендних відносин між сторонами, а тому подальше направлення СТОВ Привітівське пропозиції про продовження відносин оренди, так само, як і продовження користування земельними ділянками після закінчення строку оренди, за вказаних обставин, не є підставою для поновлення орендних відносин між сторонами.

Аналогічні висновки щодо застосування вищевказаних норм права викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, у постановах Верховного суду №61-6190св18 від 20.02.2019, №312/265/17 від 23.01.2019, які згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права.

Судом під час розгляду справи було встановлено, що своїми письмовими заявами від 06.07.2017р. ОСОБА_1 та від 31.07.2017р. ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , повідомили СТОВ Привітівське про небажання укладати нові договори в зв`язку з тим, що мають намір обробляти земельну ділянку самостійно (т.1 а.с.21,37, 51,67).

Крім того, 03.04.2018 року ОСОБА_6 на адресу СТОВ Привітівське було надіслано два примірника, підписаного з її сторони, акту прийому-передачі земельної ділянки кадастровий номер №1823186000:01:000:0003 (т.1 а.с.42-44).

17.01.2018 року СТОВ Привітівське отримало додаткову угоду про припинення дії договору оренди земельної ділянки від 01.11.2017 підписану ОСОБА_3 (т.1 а.с. 52).

12.04.2018 року ОСОБА_3 на адресу СТОВ Привітівське було надіслано два примірника, підписаного з її сторони, акту прийому-передачі земельної ділянки кадастровий номер №1823186000:02:000:0162 (т.1 а.с.57-58).

17.01.2018 року СТОВ Привітівське отримало додаткову угоду про припинення дії договору оренди земельної ділянки від 01.11.2017 підписану ОСОБА_4 (т.1 а.с.68).

03.04.2018 року ОСОБА_4 на адресу СТОВ Привітівське було надіслано два примірника, підписаного з його сторони, акту прийому-передачі земельної ділянки кадастровий номер №1823186000:02:000:0161 (т.1 а.с.73-74).

Згідно довідок від 09.04.2019р., 02.05.2019р. та 10.05.2019 року, виданих старостою с.Привітів, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 самостійно обробляють свої земельні ділянки та сплатили в 2018 році земельний податок з фізичних осіб в сумі по 702,06 грн за кожну земельну ділянку (т.1 а.с.25,41,55,271 ). Вказані обставини також підтверджується показами свідків, допитаних в судовому засіданні. Проте відповідач на спростування даних обставин, належних та допустимих доказів суду не надав.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що отримання позивачами в листопаді та грудні 2017 року орендної плати не свідчить про наявність підстав для поновлення договору оренди землі, оскільки зазначені кошти були виплачені за період користування орендарем даною земельною ділянкою під час дії договорів оренди. Факт отримання позивачами орендної плати у 2018 році не підтверджений належними та допустимими доказами.

Вказані обставини свідчать про чітку й однозначну позицію позивачів про небажання продовжувати орендні правовідносини зі СТОВ Привітівське та розцінюється як заперечення щодо поновлення договору оренди в контексті положень ст. 33 Закону України Про оренду землі .

За наведених обставин, суд першої інстанції обґрунтовано визнав договори оренди припиненими та відмовив у задоволенні зустрічного позову.

Посилання СТОВ Привітівське на ту обставину, що відмова позивачів у поновленні договорів оренди землі висловлена раніше, ніж ними отримані листи-повідомлення та Додаткові угоди, а тому така заява не може бути відповіддю на пропозицію орендаря в контексті вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі , є помилковими, оскільки у випадку, коли одна зі сторін договору не має наміру досягти домовленості щодо змін орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право припиняється, а отже, зі спливом строку дії договору припиняються і правовідносини сторін.

Доводи апеляційної скарги про обрання неналежного способу захисту позивачами за первісним позовом не заслуговують на увагу, оскільки перелік способів захисту цивільних прав, передбачений ч.2 ст. 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

В даному випадку ст. 31 Закону України Про оренду землі передбачено припинення договору оренди.

У разі порушення, невизнання або оспорювання свого цивільного права кожна особа має право на захист (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Отже, у зв`язку із оспоренням відповідачем факту припинення договорів оренди позивачі обрали саме такий спосіб захисту свого права, який не суперечить закону.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду апелянтом не надано.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Привітівське залишити без задоволення, а рішення Любарського районного суду Житомирської області від 23 жовтня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 січня 2020 року.

Головуючий: Судді: