Ухвала

від 17.01.2020 по справі 335/381/20

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/381/20 2/335/960/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2020 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу Палац культури Титан про визнання не створення належних умов праці, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

14.01.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до Комунального закладу Палац культури Титан про визнання не створення належних умов праці та відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до статті 187 ЦПК України , суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України , а також вимогам статті 177 цього Кодексу .

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, в порушення вимог п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України , позивачем обраний спосіб захисту який не відповідає способам захисту визначених нормами законодавства. Виходячи із норм трудового законодавства, для розгляду такого позову, позивачу слід визначився з характером спірних правовідносин та нормою права, яка підлягає застосуванню.

Також, відсутній в матеріалах справи попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, що передбачено п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України , до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору, в якому останній посилається на те, що він є безробітнім, а тому просить суд звільнити його від сплати судового збору.

Згідно ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із наданих позивачем доказів, поданих останнім до клопотання про звільнення від сплати судового збору установлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Управлінні соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району та на даний час є безробітним.

Однак, із урахуванням ст. 8 Закону України Про судовий збір , вищеуказані докази не можуть слугувати підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення позивача від сплати судового збору, тому заявлене позивачем клопотання не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону Про Державний бюджет України на 2020 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 102 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 840,80 грн. та не більше 10 510 грн.

Судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.).

Згідно положень ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином, для належного оформлення позову, позивачу ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір у встановленому законом порядку відповідно до Закону України Про судовий збір та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Крім того, як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12.06. 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).

Аналогічна правова позиція визначена і у статті 23 Цивільного кодексу України .

При цьому, пунктом 4 Постанови від 31.03.1995 року визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.

Тобто, ОСОБА_1 чітко не зазначив в чому полягає заподіяна моральна шкода та з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

При цьому, судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства від 28.10.1998 року та Круз проти Польщі від 19.06.2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу час для усунення вищенаведених недоліків, роз`яснивши ОСОБА_1 , що у разіне усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175 , 185 , 260 , 261 , 353 ЦПК України , суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу Палац культури Титан про визнання не створення належних умов праці, відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що у разіне усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Макаров