Рішення

від 09.09.2020 по справі 335/381/20

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/381/20 2/335/1538/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Макарова В.О.,

за участю секретаря судового засідання Дворникової Я.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Остапенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального закладу Палац культури Титан про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до КЗ Палац культури Титан про відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 01.12.2016 року ОСОБА_1 був прийнятий до КЗ Палац культури Титан на посаду машиніста сцени з двомісячним випробувальним терміном.

26.01.2017 року ОСОБА_1 отримав виробничу травму.

27.01.2017 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи.

31.01.2017 року позивач звернувся в поліклініку та отримав лікарняний лист.

В кінці лютого 2017 року директор ОСОБА_2 повідомив, що відновлює на роботі ОСОБА_1 з 01.03.2017 року, оскільки Департамент культури і туризму Запорізької міської ради, якому підпорядковується ПК Титан , визнав в його звільненні порушення законодавства і радив це усунути.

Наказом КЗ Палац культури Титан від 06.03.2017 року № 31 була створена комісія щодо проведення розслідування нещасного випадку, що стався 26.01.2017 року.

Актом проведення розслідування нещасного випадку, що стався 26.01.2017 року від 28.03.2017 року, встановлено, що нещасний випадок з машиністом сцени КЗ ПК Титан ОСОБА_1 стався при виконанні ним трудових обов`язків за режимом роботи підприємства згідно отриманого завдання, та на підставі підпункту 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232, нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом, взято на облік та складено на потерпілого акт за формою Н-1.

Особи, дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку був ОСОБА_3 - інженер з охорони праці КЗ ПК Титан , не розробив інструкцію з охорони праці для машиністів сцени, щодо дотримання вимог безпечних умов парці при зміні противажів на софітах, чим порушив ст. 13 Закону України Про охорону праці від 21.11.2020 року № 229-ІV із змінами та доповненнями. Комісія пропонувала директору КЗ ПК Титан розглянути питання про притягнення осіб, дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку до відповідальності.

Вважає, що роботодавець не створив безпечних умов праці, тобто порушив ст.ст. 8, 12 Закону України Про охорону праці , а також порушив ст. 153 КЗпП, не створивши безпечні і нешкідливі умови праці та не забезпечив позивача спецодягом, що призвело до отримання ним травми, а саме прищемив палець лівої кисті, при встановленні противага на софіт № 2, у зв`язку з чим, вважає, що такими діями роботодавець завдав йому моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 5 000,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 просив стягнути з КЗ Палац культури Титан на свою користь відшкодування за завдану моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.

14.01.2020 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Макарову В.О.

17.01.2020 року ухвалою судді позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

07.02.2020 року ухвалою судді позовну заяву ОСОБА_1 до КЗ Палац культури Титан про відшкодування моральної шкоди - повернуто позивачу.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 29.04.2020 року, ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.02.2020 року у цій справі скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

15.05.2020 року ухвалою судді звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви до КЗ Палац культури Титан про відшкодування моральної шкоди, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

09.09.2020 року в.о. директора КЗ Палац культури Титан Остапенко О.В. надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Як вважає відповідач, позивачем у позовній заяві не зазначені вимоги передбачені ст. 137 ЦПК України. Крім цього, відповідач посилається на те що упродовж роботи позивача в ПК Титан до часу його звільнення 25.05.2017 року ОСОБА_1 мав складні і конфліктні стосунки у закладі з співробітниками та адміністрацією. Відмовлявся за надуманими обставинами виконувати розпорядження безпосереднього керівника головного інженера ОСОБА_4 . Постійно створював конфліктні ситуації у колективі, вів себе неадекватно.

Крім того, відповідач зазначає, що позивач у своїй заяві до ПК Титан не зазначив, в чому саме полягає наявність моральної шкоди, не надав відповідних доказів її заподіяння, зокрема, доказів понесених позивачем моральних страждань, переживань, втрат немайнового характеру тощо, не довів наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями її заподіювача, не надав доказів на підтвердження вини відповідача у її заподіянні. Окрім цього, позивач, визначаючи в якості компенсації моральної шкоди суму у розмірі 5 000,00 грн., не зазначив, з яких обставин він виходив при визначенні такого розміру.

Таким чином, відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача в повному обсязі, вважаючи їх безпідставними.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав наданий відзив на позовну заяву, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, допитавши в якості свідка ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно наказу КЗ Палац культури Титан № 167 від 23.11.2016 року, ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до КЗ Палац культури Титан на посаду машиніста сцени 4 розряду з окладом згідно штатного розкладу з двомісячним випробувальним терміном з 01.12.2016 року.

26.01.2020 року з позивачем стався нещасний випадок. Комісією КЗ Палац культури Титан проведено розслідування нещасного випадку, за результатами якого складено акт від 28.03.2017 року. Розслідуванням встановлено, що нещасний випадок із машиністом сцени КЗ ПК Титан ОСОБА_1 стався при виконанні трудових обов`язків за режимом роботи закладу. ОСОБА_1 при виконанні робіт по добавленню противага на софіт, проявив неуважність, не прибрав своєчасно пальці лівої кисті з-під противага, в результаті чого його ІІІ палець лівої кисті був травмований. В момент настання нещасного випадку на ОСОБА_1 не впливали шкідливі та небезпечні виробничі фактори. Потерпілий ОСОБА_1 своєчасно пройшов інструктажі з питань охорони праці, про що свідчать записи у відповідних журналах. Основною причиною настання нещасного випадку є відсутність інструкції з охорони парці для машиніста сцени.

Причиною настання нещасного випадку є - неякісне розроблення, недосконалість інструкцій з охорони праці або її відсутності розроблення. Інженер з охорони праці КЗ ПК Титан не розробив інструкцію з охорони праці для машиніста сцени, щодо дотримання вимог безпечних умов праці при заміні противажів на софітах,чим порушив ст. 13 Закону України Про охорону праці від 21.11.20120 року № 229-ІV із змінами і доповненнями; де сказано: Роботодавець розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт на робочих місцях, відповідно до нормативно-правових актів з охорони парці , не виконав вимоги п. 2.7 Положення про розробку інструкцій з охорони парці , затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 року № 9 (НПАОП0.00-4.15-98).

Згідно висновку комісії, у зв`язку з тим, що нещасний випадок із машиністом сцени КЗ ПК Титан ОСОБА_1 стався під час виконання потерпілим трудових обов`язків за режимом роботи підприємства, згідно отриманого завдання, то на підставі підпункту 1 пункту 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232, нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом, взято на облік та складено на потерпілого акт за формою Н-1.

На даний час, ОСОБА_1 є звільненим з КЗ Палац культури Титан .

Згідно рішення Орджоінікідзевського районного суду м. Запоріжжя, ухвалено по справі № 335/6783/19, стягнуто з КЗ Палац культури Титан на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 800,00 грн., з подальшим відрахуванням податків та зборів. Рішення в частині стягнення у межах суми платежу за один місяць, допущено до негайного виконання.

Судом встановлено, що внаслідок не створення роботодавцем безпечних умов праці, та внаслідок порушення відповідачем ст.ст. 8, 12 Закону України Про охорону праці , а також порушення ст. 153 КЗпП, позивач зазнав травму на виробництві, а саме прищемив палець лівої кисті, при встановленні противага на софіт № 2.

Внаслідок травми на виробництві позивачу завдано моральної шкоди. Факт отримання травми на виробництві, свідчить про те, що позивач відчуває від цього негативні наслідки морального та психологічного характеру.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок трудового каліцтва.

Статтею 153 Кодексу законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Стаття 173 зазначеного кодексу закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року встановлено, що обов`язок з відшкодування моральної шкоди покладається на підприємства, які заподіяли шкоду.

Частина 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Під час розгляду справи судом встановлено, що внаслідок не створення роботодавцем безпечних умов праці, та внаслідок порушення відповідачем ст.ст. 8, 12 Закону України Про охорону праці , а також порушення ст. 153 КЗпП, позивач зазнав травму на виробництві, а тому йому заподіяні моральні і фізичні страждання, що спричинили погіршення реалізації його фізичних можливостей, змінився його звичний спосіб життя, спричинені й інші негативні наслідки морального характеру, що призводить до порушення його звичайного способу життя та вимагають від нього додаткових зусиль для його організації.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відсутність причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу. Отже, Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

Доводи представника відповідача про недоведеність факту моральної шкоди не заслуговують на увагу, оскільки сам факт отримання травми на виробництві, з точки зору погіршення здоров`я, зміни життєвого укладу, необхідності лікування, веде до висновків про наявність моральної шкоди.

Зазначене також випливає з положень ст. 3 Конституції України, відповідно до якої, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Виходячи із наведених вище обставин, акту проведення розслідування нещасного випадку, суд вважає, що позивачу заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на її відшкодування.

При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди суд враховує конкретні обставини справи, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних позивачу моральних страждань, стан його здоров`я, суттєвість вимушених змін у житті.

Визначаючи розмір відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, обсяг фізичних та моральних страждань позивача, їх інтенсивність та довготривалість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, наслідків, що наступили, а також суд враховує, що основною причиною нещасного випадку є неуважність позивача та відсутність розробленої інструкції з охорони праці при праці для машиністом сцени, щодо дотримання вимог безпечних умов праці при заміні противажів на софітах, які призвели до нещасного випадку, що було встановлено актом про розслідування нещасного випадку від 26.01.2017 року.

З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що належною компенсацією спричиненої позивачу моральної шкоди є сума 1 000,00 грн., що буде відповідати тим стражданням і переживанням, що він зазнає у зв`язку з трудовим каліцтвом. В стягненні з відповідача решти позовних вимог в розмірі 4 000,00 грн. слід відмовити.

Згідно ст. 268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального закладу Палац культури Титан ( код ЄДРПОУ 32539530, адреса: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 131) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , моральну шкоду у розмірі 1 000 грн.

Стягнути з Комунального закладу Палац культури Титан ( код ЄДРПОУ 32539530, адреса: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 131) на користь держави судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні, касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 09.09.2020 року.

Повний текст рішення суду виготовлений 14.09.2020 року.

Суддя В.О. Макаров