Ухвала

від 20.01.2020 по справі 914/2420/17

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"20" січня 2020 р. Справа № 914/2420/17

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії :

Суддя-доповідач Дубник О.П.

суддів Бойко С.М.

Желік М.Б.,

розглянувши заяви головуючого судді Дубник О.П., суддів Бойко С.М., Желіка М.Б. про самовідвід

від розгляду апеляційної скарги особи, яка не брала участі в справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» (далі - ТОВ «ФК «Поліс» ) б/н від 09.07.2019 року (вх. № 01-05/2682/19 від 16.07.2019 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017р. (суддя Іванчук С.В., повний текст складено 14.12.2017 року)

у справі № 914/2420/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Домофони України» , м. Київ

до відповідача: Іноземного підприємства «Інвестиційна компанія «Гарант-Капітал» , м. Львів

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ФК «Поліс» б/н від 09.07.2019 року (вх. № 01-05/2682/19 від 16.07.2019 року) на рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017р. у справі №914/2420/17.

Вказана ухвала мотивована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не стосується прав, інтересів або обов`язків ТОВ ФК Поліс , а тому скаржник не наділений правом подавати апеляційну скаргу на таке рішення після спливу одного року з дня його прийняття, відтак, наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2019 касаційну скаргу ТОВ «ФК «Поліс» задоволено. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 у справі № 914/2420/17 скасовано. Справу № 914/2420/17 направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

На виконання вказівок, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 відкрито апеляційне провадження у справі.

20.01.2020 від головуючого судді Дубник О.П., суддів Бойко С.М., Желіка М.Б. поступили заяви, в яких посилаючись на п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України та те, що колегією суддів у складі головуючого судді Дубник О.П., суддів Бойко С.М., Желіка М.Б. в ухвалі від 22.07.2019, яка скасована постановою суду касаційної інстанції, публічно висловлена думка суддів про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не стосується прав, інтересів або обов`язків ТОВ «ФК «Поліс» , з метою дотримання рівня довіри до судової влади просять відвести себе від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс б/н від 09.07.2019 року (вх. № 01-05/2682/19 від 16.07.2019 року) на рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017р. у справі №914/2420/17.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, враховуючи вимогу "безсторонності" у розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мають бути застосовано два критерії: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання певного судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечував суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі Фельдман проти України , №76556/01 та 38779/04, від 08.04.2010).

Безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обгрунтований сумнів у його безсторонності (рішення ЄСПЛ у справі Олександр Волков проти України , №21722/11 від 09.01.2013).

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають відносини, які розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення ЄСПЛ у справі Пуллар проти Сполученого Королівства від 10.06.1996).

Відтак, у світлі прецедентної практики ЄСПЛ об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається свідчить про неупередженість суду; судом створено достатні гарантії для усунення підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, зважаючи на вищенаведене, апеляційним господарським судом встановлено підстави наведені в ст. 35 ГПК України для задоволення заяв головуючого судді Дубник О.П., суддів Бойко С.М., Желіка М.Б. про самовідвід, а тому суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених самовідводів.

Частиною першою, другою статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч. 11 ст. 39 ГПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

За змістом ч. 2 ст. 40 ГПК України у разі задоволення заяви про відвід одному або декільком суддям, які розглядають справу колегіально, справа розглядається в тому самому суді таким самим складом колегії суддів із заміною відведеного судді або суддів, або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

На підставі наведеного та керуючись ст. 35, 38, 39, 40, 234 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяви головуючого судді Дубник О.П, суддів Бойко С.М., Желіка М.Б. про самовідвід задоволити.

2. Передати апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс б/н від 09.07.2019 року (вх. № 01-05/2682/19 від 16.07.2019 року) на рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017р. у справі №914/2420/17 для здійснення повторного автоматизованого розподілу для заміни головуючого судді Дубник О.П, суддів Бойко С.М., Желіка М.Б. у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Дубник О.П.

Судді Бойко С.М.

Желік М.Б.