Постанова

від 15.01.2020 по справі 734/1660/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

15 січня 2020 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 734/1660/19

Головуючий у першій інстанції - Бараненко С. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/120/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді: Мамонової О.Є.,

суддів: Бобрової І.О., Шитченко Н.В.,

із секретарями: Зіньковець О.О., Шкарупою Ю.В.

учасники справи:

заявник: Kravag Logistic Versicherungs AG (Краваг Логістік Ферзіхерунгс АГ),

боржник: Агропромислове виробниче підприємство Агротранссервіс ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Агропромислового виробничого підприємства Агротранссервіс на ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 листопада 2019 року (постановлена о 14:05, повний текст ухвали складено 12 листопада 2019 року) у справі за клопотанням Kravag Logistic Versicherungs AG (Краваг Логістік Ферзіхерунгс АГ) про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення земельного суду міста Брауншвейг, -

У С Т А Н О В И В:

У травні 2019 Kravag Logistic Versicherungs AG (Краваг Логістік Ферзіхерунгс АГ) через свого представника - адвоката Деруса І.А. звернулося до суду з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Земельного суду міста Брауншвейг, винесеного по справі № 21 О 1711/15 за спільним позовом Jakob Dietrich, e.K., Internationale Spedition und Osteuropa Logistik та Kravag Logistic Versicherungs AG до Агропромислового виробничого підприємства Агротранссервіс (далі по тексту - АВП Агротранссервіс ), про стягнення на користь Kravag Logistic Versicherungs AG з АВП Агротранссервіс :

- збитків в розмірі 6 466,87 євро, що становить 190 156,66 грн по офіційному курсу гривні до євро, встановленому Національним Банком України станом на 08.05.2019 (1 євро дорівнює 29,40474600 грн);

- процентів, нарахованих по ставці 5% за період з 27.11.2014 по 03.05.2019 включно, в розмірі 1 437,77 євро, що становить 42 277,26 грн по офіційному курсу гривні до євро, встановленому Національним Банком України станом на 08.05.2019 (1 євро дорівнює 29,40474600 грн).

Клопотання обґрунтовувало тим, що рішенням, винесеним Земельним судом м. Брауншвейг в результаті розгляду справи № 21 О 1711/15 за спільним позовом Jakob Dietrich, e.K., Internationale Spedition und Osteuropa Logistik та Kravag Logistic Versicherungs AG до АВП Агротранссервіс , на користь Kravag Logistic Versicherungs AG стягнуто 6 466,87 євро збитків та 5% починаючи з 27.11.2014. Рішення суду було вручене відповідачу 26.04.2016.

Боржник був належним чином повідомлений про розгляд земельним судом м. Брауншвейг зазначеної справи, вказане судове рішення боржником не оскаржувалось та набрало законної сили, що підтверджується штампом суду.

Станом на дату звернення до суду з даним клопотанням, яке подано з дотриманням трирічного строку з дня набрання рішенням законної сили, боржник рішення суду добровільно не виконав, а тому на користь заявника з АВП Агротранссервіс підлягають стягненню вся сума збитків та сума відсотків, встановлені судовим рішенням.

Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 листопада 2019 року клопотання Kravag Logistic Versicherungs AG (Краваг Логістік Ферзіхерунгс АГ) про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземної держави на території України рішення Земельного суду м. Брауншвейг по справі № 21 О 1711/15 в частині стягнення грошових коштів з АВП Агротранссервіс задоволено.

Визнано та надано дозвіл на примусове виконання рішення Земельного суду м. Брауншвейг, винесеного по справі № 21 О 1711/15 за спільним позовом Jakob Dietrich, e.K., Internationale Spedition und Osteuropa Logistik та Kravag Logistic Versicherungs AG до АВП Агротранссервіс , про стягнення на користь Kravag Logistic Versicherungs AG з АВП Агротранссервіс :

- збитків в розмірі 6 466,87євро, що становить 176 838,44 грн по офіційному курсу гривні до євро, встановленому Національним Банком України за станом на 07.11.2019 (день постановлення ухвали) за 1 євро 27,345292 грн;

- процентів, нарахованих по ставці 5% за період з 27.11.2014 по 03.05.2019 включно, в розмірі 1 437,77 євро, що становить 39 316,24 грн по офіційному курсу гривні до євро, встановленому Національним Банком України за станом на 07.11.2019 (день постановлення ухвали) за 1 євро 27,345292 грн.

В апеляційній скарзі АВП Агротранссервіс просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні клопотання Kravag Logistic Versicherungs AG відмовити, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала не ґрунтується на вимогах процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що представником стягувача не надано до клопотання документи, визначені ст. 466 ЦПК України, не дотримано жодного положення законодавства, що свідчило б про повне і всебічне з`ясування обставин справи, на які боржник посилався як на підставу своїх заперечень.

Усупереч ч. 3 ст. 466 ЦПК в матеріалах справи відсутня копія рішення іноземного суду, а саме рішення Земельного суду у м. Брауншвейг, про визнання якого подано клопотання. До клопотання додано процесуальний документ, який має назву виконавчий лист, доказів того, що копія виконавчого листа та копія рішення іноземного суду це один і той же документ матеріали справи не містять.

Зазначає, що судом взято за основу не документ про набрання чинності рішенням іноземного суду (11 травня 2016 року), а дату, яка є на думку боржника припущенням суду (10 травня 2016 року).

Вказує, що боржник був повідомлений лише про процес, а матеріали справи не містять доказів щодо належного повідомлення АВП Агротранссервіс про дату, час і місце судового розгляду справи, що відповідно до ст. 468 ЦПК є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Звертає увагу, що розрахунок суми процентів, підготовлений представником стягувача не є допустимим і належним доказом присудження іноземним судом саме цієї суми, адже належним доказом мало б бути безпосередньо рішення іноземного суду, яке б регламентувало чи ці проценти нараховуються за певний період, чи ці відсотки нараховуються на суму заборгованості, чи це 5% річних, а отже нарахування суми відсотків за період з 27.11.2014 по 03.05.2019 включно є по суті новим рішенням, який прийняв національний суд, не розглядаючи справу по суті.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Kravag Logistic Versicherungs AG просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Зазначає, що на виконання норм процесуального законодавства стягувачем надано до суду першої інстанції нотаріально засвідчену копію рішення Земельного суду у місті Брауншвейг по справі № 21 О 1711/15 (058) з відмітками про видачу його копії позивачу для примусового виконання та про набрання судовим рішенням законної сили, за підписами секретаря судової канцелярії з проставленням гербової печатки суду, які засвідчені апостилями відповідно до ст. 5 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961.

Про те, що боржнику відомо про рішення Земельного суду у місті Брауншвейг по справі № 21 О 1711/15 (058) свідчить рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2017 у справі № 910/32751/15 за позовом АВП Агротранссервіс до ПАТ СК Універсальна , яким встановлено факт надання боржником 28.03.2017 ПАТ СК Універсальна копій рішень Земельного суду у місті Брауншвейг по справі № 21 О 1711/15 (058). Вказане рішення господарського суду набрало законної сили 25.04.2017 та оприлюднене в ЄДРСР і може бути використане судом при здійсненні судочинства, тому, на думку стягувача, не підлягали доказуванню у даній справі обставини ознайомлення боржника із рішенням Земельного суду у місті Брауншвейг по справі № 21 О 1711/15 (058) про стягнення з нього на користь Kravag Logistic Versicherungs AG 6 466,87 євро.

Разом з клопотанням стягувачем надано до районного суду належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують вчасне і належним чином здійснене повідомлення боржника про розгляд Земельним судом у місті Брауншвейг справи № 21 О 1711/15 (058), а останній, в свою чергу, належними та допустимими доказами свої заперечення щодо неповідомлення його про розгляд вказаної справи не підтвердив.

Правовою підставою для стягнення нарахованих відсотків заявник зазначає ч. 9 ст. 10, п. 4, 5 ст. 479 ЦПК України.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників АВП Агротранссервіс Тополя М.М. та адвоката Чугаєнко О.М., які просили задовольнити апеляційну скаргу та відмовити у задоволенні клопотання, представника Kravag Logistic Versicherungs AG - адвоката Селіванова М.Г., який наголошував на законності судового рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, врахувавши доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи клопотання Kravag Logistic Versicherungs AG, районний суд виходив з того, що рішення іноземного суду, на визнання та надання дозволу на примусове виконання якого подане вказане клопотання, є таким, що набрало законної сили, раніше не виконувалось, прийнято за відсутності сторін та підлягає виконанню на території України в силу принципу взаємності.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом встановлено, що Земельним судом у місті Брауншвейг у справі № 21 О 1711/15, прийняте рішення за відсутності сторін, за позовом:

1.Приватне підприємство Jakob Dietrich, e.K., Internationale Spedition und Osteuropa Logistik , в особі власника Якоба Дітріха;

2. Акціонерна компанія Kravag Logistic Versicherungs AG , в особі голови - доктора Норберта Роллінгера (позивачі)

проти АВП Агротранссервіс в особі директора - Семистрока Валерія Олексійовича (відповідач) про відшкодування збитків, яким постановлено: відповідач зобов`язаний виплатити 2-му позивачу 6 466,87 євро плюс проценти у розмірі п`яти відсотків, починаючи з 27.11.2014 (т. 1 а.с. 7-9, 11-13).

У тексті судового рішення зазначено, що воно проведено без усного розгляду 04.04.2016, оголошено шляхом доставки відповідачу 26.04.2016 (т. 1 а.с. 11).

Згідно довідки, підписаної судовим службовцем у якості судового секретаря, засвідченої апостилем, рішення Земельного суду у місті Брауншвейг від 04.04.2016 набрало законної чинності 11.05.2016 (т. 1 а.с. 10, 14).

З клопотанням до Козелецького районного суду Чернігівської області про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду заявник звернувся 10.05.2019 (згідно поштової накладної, т. 2 а.с. 45-46), тобто в межах встановленого ст. 463 ЦПК України трирічного строку для пред`явлення рішення іноземного до примусового виконання в Україні.

На підтвердження того, що боржник був належним чином повідомлений про розгляд справи разом з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду стягувачем подано до суду першої інстанції наступні документи (т. 1 а.с. 15-17, 24-49):

- супровідний лист Земельного суду у місті Брауншвейг від 03.05.2019 до ксерокопій документів, що засвідчують надіслання позову до відповідача 09.12.2015, засвідчений апостилем 07.05.2019 та вірність

фотокопії нотаріально завірено (т. 1 а.с. 24, 26);

- супровідний лист Міністерства Юстиції України від 14.01.2016 № 116690-0-61-15/12-1846-15 (бланк № 512514) про направлення оформленого стосовно АВП Агротранссервіс , з проставленим німецьким судом штампом Доставлено 05.02.2016 , вірність фотокопії нотаріально завірено (т. 1 а.с. 25, 27);

- матеріали судової справи Козелецького районного суду Чернігівської області № 734/3879/15-ц (провадження № 2-д/734/1/10) за дорученням німецького суду про вручення судових документів ОСОБА_3 , Краваг Логістік до АВП Агротранссервіс , а саме:

1) підтвердження про вручення документів по справі № 21 О 1711/15(058) 09.12.2015 представнику боржника - ОСОБА_5 (що засвідчено його підписом), складеного Козелецьким районним судом Чернігівської області (підписаного суддею Анохіним А.М. та скріпленого гербовою печаткою Козелецького районного суду Чернігівської області) (т. 1 а.с. 28);

2) судова повістка про виклик представника АВП Агротранссервіс як відповідача у справі доручення німецького суду про вручення документів (т. 1 а.с. 29);

3) рекомендоване поштове повідомлення про надсилання боржнику вказаної судової повістки по справі № 734/3879/15-ц (т. 1 а.с. 30);

4) довіреність від 20.08.2014 АВП Агротранссервіс на ім`я комерційного директора АВП Агротранссервіс ОСОБА_5, якою останній уповноважений бути представником у судових органах України будь-якої ланки (т. 1 а.с. 31-32);

5) копія паспорта ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 33-34);

6) журнал судового засідання у справі № 734/3879/15-ц від 09.12.2015, згідно якого представник АВП Агротранссервіс за довіреністю ОСОБА_5 був присутній у судовому засіданні, де отримав документи німецького суду та заповнив підтвердження про вручення документів (а.с. 35-36);

7) копії обкладинки справи із даними судової справи, довідковим листом до справи та описом документів у справі (т. 1 а.с. 22-39);

- повідомлення Земельного суду у місті Брауншвейг у справі № 21 О 1711/15(058) про направлення АВП Агротранссервіс позову та завірена копія розпорядження суду про те, що буде проведено письмове попереднє судовиробництво, з роз`ясненням вимог Цивільно-процесуального кодексу Німеччини (засвідчений переклад із німецької мови) (т. 1 а.с. 40-42);

- рішення Земельного суду у місті Брауншвейг від 31.08.2015 у справі № 21 О 1711/15(058) про необхідність назвати особу відповідальну за кореспонденцію, яка проживає на території ФРН чи має тут бюро, та призначення адвоката (засвідчений переклад із німецької мови) (т. 1 а.с. 43-44);

- позовна заява Jakob Dietrich, e.K., Internationale Spedition und Osteuropa Logistik та Kravag Logistic Versicherungs AG до АВП Агротранссервіс про стягнення збитків та відсотків (засвідчений переклад із німецької мови) (т. 1 а.с. 45-49).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Вона закріплює принцип верховенства закону, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя.

Відповідно до ст. 81 Закону України Про міжнародне приватне право , в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Згідно з частиною першою статті 82 Закону України Про міжнародне приватне право визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Відповідно до ст. 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються на території України, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.

За ст. 463 ЦПК України рішення іноземного суду може бути пред`явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред`явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

Згідно ч. 2, 3 ст. 466 ЦПК України до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи:

1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;

2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало

законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);

3) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи;

4) документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);

5) документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);

6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 467 ЦПК України за наслідками розгляду поданих документів та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову в задоволенні з цього питання.

Підстави для відмови в задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду передбачені ст. 468 ЦПК України.

За приписами ст. 468 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено:

1) якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;

2) якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином і вчасно повідомлено про розгляд справи;

3) якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;

4) якщо раніше ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, яка порушена до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;

5) якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Кодексом строк пред`явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;

6) якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;

7) якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;

8) якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;

9) в інших випадках, встановлених законами України.

Письмовими доказами у справі підтверджено виконання Козелецьким районним судом Чернігівської області доручення Земельного суду у м. Брауншвейг про вручення документів по справі № 21 О 1711/15(058).

Таким чином, районний суд дійшов вірного висновку, про те що відповідно до положень Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965 відповідач АВП Агротранссервіс був належним чином повідомлений про розгляд справи згідно підтвердження про вручення документа у справі № 21 О 1711/15 (058) та матеріалів цивільної справи № 734/3879/15-ц за дорученням німецького суду про вручення судових документів АВП Агротранссервіс (т. 1 а.с. 15-17, 24-49).

Відтак, суд першої інстанції врахувавши вимоги вказаних норм права та встановлені обставини справи, виходячи з того, що стягувачем подано всі документи, які необхідні для виконання рішення іноземного суду, боржник був повідомлений про розгляд справи № 21 О 1711/15 (058) у Земельному суді міста Брауншвейг, рішення іноземного суду підлягає виконанню на території України в силу принципу взаємності, установивши відсутність підстав для відмови в задоволенні клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, передбачених ч. 2 ст. 468 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання.

Доводи апеляційної скарги про те, що представником стягувача не надано до клопотання документи, визначені ст. 466 ЦПК України, не дотримано жодного положення законодавства, що свідчило б про повне і всебічне з`ясування обставин справи, на які боржник посилався як на підставу своїх заперечень є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом посилання заявника на те, що всупереч ч. 3 ст. 466 ЦПК в матеріалах справи відсутня копія рішення іноземного суду, а саме рішення Земельного суду у м. Брауншвейг, про визнання якого подано клопотання та на те, що до клопотання додано процесуальний документ, який має назву виконавчий лист, доказів того, що копія виконавчого листа та копія рішення іноземного суду це один і той же документ матеріали справи не містять, зважаючи на те, що заявником додано до клопотання фотокопію документу під назвою Від імені народу Рішення суду, прийняте за відсутності сторін . Ідентифікація боржником вказаного документу як виконавчого листа є його довільним трактуванням, яке не підтверджено матеріалами справи.

Невірне зазначення в мотивувальній частині оскаржуваного рішення дати прийняття рішення Земельним судом міста Брауншвейг, про визнання та надання дозволу на примусове виконання якого подане клопотання, а також дати набрання ним чинності, не може бути підставою для його скасування, а може бути усунуто шляхом внесення виправлень в порядку ст. 269 ЦПК України.

Також, колегія суддів не вважає такими, що заслуговують на увагу доводи боржника про те, що в матеріалах справи відсутні докази щодо належного повідомлення АВП Агротранссервіс про дату, час і місце судового розгляду справи, що відповідно до ст. 468 ЦПК є підставою для відмови у задоволенні клопотання, враховуючи наступне.

Питання, пов`язані з врученням судових документів (виконання доручень судів щодо надання правової допомоги) між Україною і Федеративною Республікою Німеччини, регулюються положеннями Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15 листопада 1965 року в місті Гаазі (далі - Гаазька Конвенція).

Доручення щодо вручення документів за кордоном надсилаються безпосередньо до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою згідно зі статтею 2 Гаазької Конвенції.

Орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках (стаття 3 Гаазької Конвенції).

Відповідно до статті 5 Гаазької Конвенції центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави. З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно.

Згідно із статтею 6 Гаазької Конвенції центральний Орган запитуваної Держави або будь-який орган, який вона може призначити для цього, складає підтвердження відповідно до формуляра, доданого до цієї Конвенції. У підтвердженні підтверджується факт вручення документу і зазначається спосіб, місце та дату вручення, а також особа, якій документ було вручено. Якщо документ не був вручений, в підтвердженні зазначаються причини, які перешкодили врученню. Запитуючий орган може вимагати, щоб підтвердження, яке було складене не Центральним Органом або судовим органом, було скріплено підписом представника одного з цих органів. Підтвердження направляється безпосередньо запитуючому органу.

З матеріалів справи вбачається, що боржник був належним чином повідомлений про розгляд справи Земельним судом у місті Брауншвейг № 21 О 1711/15 (058) згідно підтвердження про вручення документа у справі № 21 О 1711/15 (058) та матеріалів цивільної справи № 734/3879/15-ц за дорученням німецького суду про вручення судових документів АВП Агротранссервіс (т. 1 а.с. 15-17, 24-49).

Однак, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи боржника про те, що розрахунок суми процентів, підготовлений представником стягувача не є допустимим і належним доказом присудження іноземним судом саме цієї суми, адже належним доказом є безпосередньо рішення іноземного суду, а нарахування суми відсотків за період з 27.11.2014 по 03.05.2019 включно є по суті новим рішенням, який прийняв національний суд, не розглядаючи справу по суті, враховуючи наступне.

Під час розгляду питання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду законність та обґрунтованість такого рішення не перевіряється. Суди України мають перевіряти лише наявність або відсутність процесуальних підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.

В пункті 12 постанови пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999 Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України роз`яснено, що клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

Як убачається із змісту рішення Земельного суду у місті Брауншвейг, прийнятого у справі № 21 О 1711/15 (058), цим рішенням зобов`язано АВП Агротранссервіс виплатити Акціонерній компанії Kravag Logistic Versicherungs AG 6 466,87 євро плюс проценти у розмірі п`яти відсотків, починаючи з 27.11.2014.

Задовольняючи клопотання стягувача в повному обсязі, суд першої інстанції надав дозвіл на примусове виконання рішення земельного суду міста Брауншвейг у справі № 21 О 1711/15 про стягнення на користь Kravag Logistic Versicherungs AG з АВП Агротранссервіс AG з АВП Агротранссервіс :

- збитків в розмірі 6 466,87євро, що становить 176 838,44 грн по офіційному курсу гривні до євро, встановленому Національним Банком України за станом на 07.11.2019 (день постановлення ухвали) за 1 євро 27,345292 грн;

- процентів, нарахованих по ставці 5% за період з 27.11.2014 по 03.05.2019 включно, в розмірі 1 437,77 євро, що становить 39 316,24 грн по офіційному курсу гривні до євро, встановленому Національним Банком України за станом на 07.11.2019 (день постановлення ухвали) за 1 євро 27,345292 грн.

Тобто, суд першої інстанції помилково повністю погодився із вимогами заявника, не звернувши уваги на зміст рішення, та фактично вніс зміни до вказаного рішення іноземного суду, чим порушив норми процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали.

Враховуючи викладене, ухвала Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 листопада 2019 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає зміні, шляхом викладення її резолютивної частини у новій редакції, що відповідає змісту рішення Земельного суду міста Брауншвейг.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ч. 1 п. 4, 381-384, 390, 469 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Агропромислового виробничого підприємства Агротранссервіс - задовольнити частково.

Ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 листопада 2019 року змінити, виклавши абзаци перший та другий її резолютивної частини в наступній редакції:

Клопотання Kravag Logistic Versicherungs AG (Краваг Логістік Ферзіхерунгс АГ) про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду на території України - задовольнити частково.

Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення Земельного суду у місті Брауншвейг від 04 квітня 2016 року в справі № 21 О 1711/15 за спільним позовом Jakob Dietrich, e.K., Internationale Spedition und Osteuropa Logistik та Kravag Logistic Versicherungs AG до Агропромислового виробничого підприємства Агротранссервіс , яким зобов`язано Агропромислове виробниче підприємство Агротранссервіс (місцезнаходження: 17000, Чернігівська область, Козелецький район, смт Козелець, вул. Комсомольська, буд. 102А, ідентифікаційний код юридичної особи: 14253414) виплатити Kravag Logistic Versicherungs AG (місцезнаходження: Heidenkampsweg 102, 20097, Hamburg, Germany) 6 466,87 євро, що становить 176 838,44 гривень по офіційному курсу гривні до євро, встановленому Національним Банком України станом на 07.11.2019 плюс процентів у розмірі п`яти відсотків, починаючи з 27.11.2014 .

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 січня 2019 року.

Головуючий Судді: