Постанова

від 15.01.2020 по справі 526/272/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 526/272/19 Номер провадження 22-ц/814/247/20Головуючий у 1-й інстанції Тищенко Л. І. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді: Абрамова П.С.,

Суддів: Бондаревської С.М., Кривчун Т.О.,

За участю секретаря судового засідання: Ряднина І.В.

Представників відповідача: Баленко Р.В ОСОБА_1 , ОСОБА_2 Р.А.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Полтавського обласного комунального підприємства "Профдезінфекція" Полтавської обласної ради про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди

за апеляційною скаргою Полтавського обласного комунального підприємства "Профдезінфекція" Полтавської обласної ради на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 жовтня 2019 року , ухвалене у період часу з 09:23:14 год. до 09:54:32 год. 23 жовтня 2019 року під головуванням судді Тищенко Л.І. , -

Повний текст судового рішення складений 17 січня 2020 року.

В С Т А Н О В И В:

короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

06 лютого 2019 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до Полтавського обласного комунального підприємства Профдезінфекція Полтавської обласної ради про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В ході судового розгляду справи неодноразово уточнювала та змінювала свої позовні вимоги.

Вказувала, що з 1983 року працювала дезінфектором в КП "Профдезінфекція" у м. Гадяч. У 2010 році, у зв`язку з реорганізацією підприємства, була звільнена з КП "Профдезінфекція" в м. Гадяч та прийнята на роботу в Полтавське обласне комунальне підприємство "Профдезінфекція" Полтавської обласної ради на посаду дезінфектора.

28 грудня 2018 року, перебуваючи на робочому місці, вона отримала від колеги папери, з яких їй стало відомо про те, що 26 грудня 2018 року, на підставі Наказу № 45, її звільнено з роботи, у зв`язку зі скороченням чисельності працівників.

Вважає своє звільнення незаконним, посилаючись на те, що, як стало їй відомо з документів, які вона отримала від своєї колеги 28 грудня 2018, а саме: з опису відправлених документів, на її адресу дійсно були направлені персональне попередження про звільнення та копія наказу № 37 від 18.10.2018. Також у даних паперах є лист від Укрпошти від 22.11.2018 за № 09.1-07-949, де зазначено про те, що вона вказане відправлення не отримувала, у зв`язку з чим дане відправлення було повернуто адресату.

Вказує на те, що підприємством не дотримано строк попередження про звільнення, передбачений чинним законодавством, а тому дату повідомлення про її звільнення слід вважати 28 грудня 2018 року, коли вона отримала папери про звільнення, у зв`язку зі скороченням чисельності працівників.

На день пред`явлення позову до суду вона перебувала у вимушеному прогулі з 31 грудня 2018 року по 06 лютого 2019 року, тобто 27 календарних днів. Просила стягнути на її користь заробітну плату в сумі 4050 грн (розрахунок: 3600 грн - середньомісячна зарплата : 24 дні - кількість робочих днів за місяць = 150 грн - заробітна плата за один день; 150 х 27- кількість днів вимушеного прогулу = 4050 грн.).

14 серпня 2019 року та 18.10.2019 року від позивача надійшла заява про зменшення та уточнення позовних вимог ,( а.с. 42, 96 ) в яких вона прохала стягнути на її користь середню заробітну плату за час затримки видачі трудової книжки та моральну шкоду.

Починаючи з 29 грудня 2018 року вона припинила трудову діяльність на підприємстві та лишилася вдома. До часу її звернення до суду з позовною заявою із невідомих на те причин, відповідач не видав їй належним чином оформлену трудову книжку , хоча вона неодноразово вимагала цього.

Лише під час розгляду справи в суді, за її вимогою, в кінці травня 2019 року вона отримала трудову книжку

Оскільки відповідач у порушення ст. 47 КЗпП України не видав їй належно оформлену трудову книжку у день звільнення, вважає, що Полтавське обласне комунальне підприємство Профдезінфекція Полтавської обласної ради зобов`язане виплатити їй середній заробіток за період з 01.01.2019 по 31.05.2019, що за її підрахунками становить 19776 грн.

Також зазначила, що відповідачем спричинено їй моральні страждання , а саме: вона постійно перебуває у нервовій напрузі та не може спокійно жити, втратила нормальний життєвий зв`язок. Їй до цього часу незрозуміла поведінка відповідача стосовно її звільнення та такого ставлення до неї. Вона пропрацювала на вказаному підприємстві 35 років і за весь цей час сумлінно виконувала свої трудові обов`язки. З боку керівництва жодного разу не було нарікань стосовно її роботи. Відповідач так вчинив з нею, навіть не сповістивши її належним чином про звільнення, а тому моральну шкоду вона оцінює у розмірі 5000 грн.

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 жовтня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Полтавського обласного комунального підприємства Профдезіфекція Полтавської обласної ради про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з Полтавського обласного комунального підприємства Профдезінфекція Полтавської обласної ради на користь ОСОБА_3 середній заробіток за період, з 01 січня 2019 року по 23 травня 2019 року включно, у розмірі 16584 (шістнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) гривні 54 копійки, з обов`язковим відрахуванням при виплаті усіх обов`язкових податків і зборів.

Стягнуто з Полтавського обласного комунального підприємства Профдезінфекція Полтавської обласної ради на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

В іншій частині позовні вимог ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Стягнуто з Полтавського обласного комунального підприємства Профдезінфекція Полтавської обласної ради на користь держави судові витрати в сумі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок, пов`язані зі сплатою судового збору.

короткий зміст вимог апеляційної скарги :

З рішенням не погодився відповідач Полтавське обласне комунальне підприємство Профдезінфекція Полтавської обласної ради та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а викладені в ньому висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи.

узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу :

Вказує на те, що суд дійшов невірного висновку про порушення прав позивача, оскільки ПОКП Профдезінфекція вжито всіх можливих дій для видачі трудової книжки, від своєчасного отримання якої сама ОСОБА_3 ухилялася.

узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_3 надала відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків .

Судом встановлено, що 10 листопада 1986 року ОСОБА_3 , на підставі наказу № 16 від 10 листопада 1986 року переведена на посаду дезінфектора відділу профдезінфекції; 29 грудня 2012 року її звільнено з посади дезінфектора згідно ст. 38 КЗпП України; 02 січня 2013 року ОСОБА_3 прийнята на посаду дезінфектора до ПОКП Профдезінфекція Полтавської обласної ради.

Відповідно до наказу Полтавського обласного комунального підприємства Профдезінфекція Полтавської обласної ради № 37 від 18 жовтня 2018 року Про скорочення штату та чисельності дезінфекторів у відділенні м. Гадяч , з 27 грудня 2018 року скорочено дві штатні одиниці дезінфектора у відділенні м. Гадяч, у зв`язку з незадовільним фінансовим результатом роботи, за результатами аналізу діяльності відділення м. Гадяч у 2017 році та за 9 місяців 2018 року встановлена невідповідність зростаючих виробничих витрат доходам, що сталося із обслуговування відділенням об`єктів незначної площі та потребуючих значних витрат на оплату праці та відшкодування витрат на транспорт.

У персональному попередженні Полтавського обласного комунального підприємства Профдезінфекція Полтавської обласної ради від 22.10.2018 за № 39 про звільнення ОСОБА_3 із займаної посади відсутній її підпис про ознайомлення з попередженням.

25 жовтня 2018 року у приміщенні відділення профдезінфекції за адресою: пл. Соборна, 15, м. Гадяч Полтавської області, у присутності в.о. завідуючої відділенням м. Гадяч Ляльки К.А., дезінфекторів ОСОБА_4 та Кропивної ОСОБА_5 . дезінфектор відділення Будник Л.О. ознайомилася з персональним попередженням про звільнення з 27 грудня 2018 року, отримала копію наказу № 37 від 18 жовтня 2018 року Про скорочення штату та чисельності дезінфекторів у відділенні м. Гадяч та відмовилась від підпису, який засвідчує ознайомлення з персональним попередженням про звільнення з 27 грудня 2018 року та наказом № 37 від 18 жовтня 2018, про що 25 жовтня 2018 року складено акт.

Згідно наказу Полтавського обласного комунального підприємства Профдезінфекція Полтавської обласної ради № 45 від 26 грудня 2018 року Про звільнення працівників , у зв`язку зі змінами в організаційній структурі підприємства, впровадження яких зумовлює зменшення кількості посад дезінфекторів у відділенні м. Гадяч ОСОБА_3 , дезінфектора відділення м. Гадяч, звільнено, у зв`язку зі скороченням штату, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, з 27 грудня 2018 року.

Як свідчить акт про відсутність працівника на роботі від 27 грудня 2018 року, дезінфектор ОСОБА_3 27 грудня 2018 року була відсутня на робочому місці в період з 10 год.20 хв. до 16 год.30 хв.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 , суд першої інстанції вважав, що роботодавець, відповідач у справі, не виконав належним чином свого обов`язку щодо видачі у день звільнення трудової книжки працівнику. Внаслідок цього, відповідно до ч. 5 ст. 235КЗпП України, ПОКП Профдезінфекція має виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу до моменту отримання працівником трудової книжки.

Апеляційний суд, вважає такі висновки місцевого суду в частині задоволених позовних вимог помилковими.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У п. 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників визначено, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України - у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

З урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

У відповідності з вимогами ст. 263 ЦПК України Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає. Зокрема, рішення місцевого суду не містить жодних встановлених фактів про наявність чи відсутність вини роботодавця у затримці видачі трудової книжки ОСОБА_3 , а лише констатує факт такої затримки, що не відповідає вимогам зазначених вище норм матеріального та процесуального права та зумовлює необхідність здійснення апеляційним судом оцінки доказів наданими сторонами.

У відповідності з вимогами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи вбачається, що на час звільнення ОСОБА_3 з роботи остання на робочому місці після 10 години ранку була відсутня, що унеможливило видачу їй трудової книжки в останній робочий день - 27 грудня 2018 року.

Неможливість вручення роботодавцем трудової книжки в день звільнення в зв`язку з відсутністю ОСОБА_3 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі і змістом поданих позовних заяв самої ОСОБА_3 .

В цей же день 27 грудня 2018 року роботодавець виконуючи свій обов`язок щодо видачі трудової книжки поштовим повідомлення направив за адресою проживання ОСОБА_3 повідомлення про необхідність отримання останньою трудової книжки у відділі кадрів, або подати письмову заяву про направлення їй трудової книжки поштовим відправленням.

Копію зазначеного повідомлення від 27 грудня 2018 року ОСОБА_3 долучила до матеріалів позовної заяви.

Після отримання письмової заяви ОСОБА_3 про направлення на її адресу трудової книжки, невідкладно в цей же день 22 травня 2019 року на адресу позивача направлено трудову книжку, яку, як свідчить повідомлення Полтавської дирекції АТ Укрпошта від 02.09.2019 № 09.1-07-1830, ОСОБА_3 отримала трудову книжку 23 травня 2019 року.

З урахуванням цього, апеляційний суд приходить до висновку, що ПОКП Профдезінфекція вжито всіх належних та можливих заходів щодо видачі ОСОБА_3 трудової книжки на момент її звільнення та ними доведено належними та допустимими доказами факт відсутності їх вини в затримці видачі трудової книжки позивачу.

В зв`язку з відсутністю вини ПОКП Профдезінфекція у затримці видачі ОСОБА_3 трудової книжки, відсутні підстави для стягнення на користь Будник середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та відшкодування моральної шкоди.

Дійшовши висновку про відсутність порушень з боку відповідача ПОКП Профдезінфекція , апеляційний суд не знаходить підстав також для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до п. 3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про скасування рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 жовтня 2019 року в частині задоволених позовних вимог з ухваленням нового, про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 .

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

Водночас статтею 5 Закону України Про судовий збір установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. Таким чином, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір , згідно із якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі- у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ (в усіх судових інстанціях) .

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 30.11.2016р. у справі №226/168/15-ц, постанові ВП ВС у справі № 910/4518/16 від 31 січня 2019 року.

З урахуванням викладеного, оскільки апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанцій Полтавського обласного комунального підприємства "Профдезінфекція" Полтавської обласної ради в сумі 2305 гривень 20 копійок підлягають компенсації за рахунок позивача.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного комунального підприємства "Профдезінфекція" Полтавської обласної ради - задовольнити.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 жовтня 2019 року , - скасувати.

Ухвалити нове рішення в цій частині.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Полтавського обласного комунального підприємства "Профдезінфекція" Полтавської обласної ради про стягнення заробітної плати за несвоєчасну видачу трудової книжки та моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Полтавського обласного комунального підприємства "Профдезінфекція" Полтавської обласної ради судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги в сумі 2305 гривень 20 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя : П.С. Абрамов

Судді: С.М. Бондаревська

Т.О. Кривчун